Ухвала

від 03.12.2019 по справі 127/15612/19

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 127/15612/19

Провадження № 22-ц/801/2176/2019

Категорія: 59

Головуючий у суді 1-ї інстанції Антонюк В. В.

Доповідач:Оніщук В. В.

УХВАЛА

03 грудня 2019 рокуСправа № 127/15612/19 м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Судді-доповідача: Оніщука В.В.

суддів: Копаничук С.Г., Медвецького С.К.,

розглянувши питання щодо відновлення апеляційного провадження та заяви про самовідвід суддів Оніщука В.В. та Медвецького С.К. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Вінницький обласний наркологічний диспансер Соціотерапія про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 09 вересня 2019 року,

в с т а н о в и в :

В провадженні Вінницького апеляційного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Вінницький обласний наркологічний диспансер Соціотерапія про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 09 вересня 2019 року.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 15 жовтня 2019 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 22 жовтня 2019 року призначено справу до розгляду на 07 листопада 2019 року о 10:00 год.

В судовому засіданні ОСОБА_1 заявив відвід суддям Оніщуку В.В. та Медвецькому С.К.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 08 листопада 2019 року, постановленою суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддям Оніщуку В.В. та Медвецькому С.К.

28 листопада 2019 року в судовому засіданні ОСОБА_1 повторно заявив відвід суддям Оніщуку В.В. та Медвецькому С.К.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 28 листопада 2019 року заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Оніщука В.В. та Медвецького С.К. визнано необґрунтованою, вирішення питання про відвід суддів передано на розгляд іншому судді, визначеному в порядку автоматизованого розподілу.

Провадження у справі зупинено до вирішення заяви про відвід.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 29 листопада 2019 року, постановленою суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Оніщука В.В. та Медвецького С.К.

Враховуючи те, що в задоволенні заяви про відвід відмовлено, тому колегія суддів приходить до висновку про необхідність відновлення апеляційного провадження у справі.

Крім того, 02 грудня 2019 року судді Оніщук В.В. та Медвецький С.К. подали заяви про самовідвід з підстав, визначених пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України, відповідно до якої суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Заява підлягає задоволенню виходячи з такого.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Частиною першою статті 39 ЦПК України передбачено, що з підстав, зазначених у статтях 36, 37, 38 ЦПК України, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі (частина перша статті 40 ЦПК України).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року, кожен має право при визначенні його цивільних прав і обов`язків на справедливий публічний розгляд справи протягом розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону.

Згідно із Бангалорськими принципами поведінки суддів, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

На обґрунтування наявності підстав для самовідводу судді Оніщук В.В. та Медвецький С.К. посилаються на те, що ОСОБА_1 двічі заявляв відвід суддям та не бажає розгляду його справи саме цим складом суду. Оскільки ОСОБА_1 двічі відмовлено в задоволенні заяви про відвід суддів, вказані обставини могли спричинити появу у заявника об`єктивно обумовленого внутрішнього сумніву щодо безсторонності суддів (див. Морел проти Франції (Morel v. France), заява № 34130/96, п. 44, ЕСНR 2000-VІ). За вказаних обставин сам факт того, що справа ОСОБА_1 розглядатиметься складом суду, до якого входять судді, яким він не довіряє розгляд справи, підриває видимість справедливого судового розгляду.

У пункті 20 Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов`язки вказано, що судді не можуть ефективно здійснювати правосуддя без довіри громадськості, адже вони є частиною суспільства, якому служать. Їм слід бути обізнаними щодо очікувань громадськості від судової системи та скарг на її функціонування.

У преамбулі Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, йдеться про те, що довіра суспільства до судової системи, а також до авторитету судової системи в питаннях моралі, чесності та непідкупності судових органів посідає першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві.

Суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду (стаття 1 Кодексу суддівської етики).

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини безсторонність , як правило, означає відсутність упередженості або необ`єктивності, а її існування або відсутність можуть встановлюватися різними шляхами. Існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, при якому мають ураховуватися особисті переконання та поведінка конкретного судді (тобто чи мав суддя будь-які особисті упередження або чи був він об`єктивним у цій справі); та (іі) об`єктивним критерієм, тобто шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд (та, серед інших аспектів, його склад) достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

У контексті об`єктивного критерію, крім поведінки судді, слід визначити, чи існують переконливі факти, які можуть викликати сумніви щодо його або її безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у відповідній справі обґрунтована причина побоюватися, що конкретний суддя або орган, який засідає у якості суду, є небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати таке побоювання об`єктивно обґрунтованим. Об`єктивний критерій в основному стосується ієрархічних чи інших зв`язків між суддею та іншими учасниками провадження. У зв`язку з цим навіть зовнішні прояви мають певну важливість, або іншими словами, правосуддя має не лише здійснюватися, має бути видно, що воно здійснюється . Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість.

У справах, де складно отримати докази, які спростовували б презумпцію суб`єктивної неупередженості судді, вимога наявності об`єктивної неупередженості надає додаткову важливу гарантію.

За таких обставин, з метою уникнення будь-яких сумнівів у неупередженості суддів при розгляді справи та забезпечення довіри учасників справи та сторонніх спостерігачів до судових рішень Вінницького апеляційного суду, заяви суддів Оніщука В.В. та Медвецького С.К. про самовідвід у розгляді зазначеної справи, підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 36 , 39 , 40 ЦПК України ,

у х в а л и в :

Поновити апеляційне провадження у справі.

Заяви суддів Оніщука В.В. та Медвецького С.К. про самовідвід у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Вінницький обласний наркологічний диспансер Соціотерапія про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 09 вересня 2019 року, задовольнити.

Цивільну справу № 127/15612/19 передати на повторний автоматизований розподіл у порядку, встановленому статтею 33 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: В.В. Оніщук

Судді: С.Г. Копаничук

С.К. Медвецький