Ухвала

від 11.11.2019 по справі 522/9852/15-ц

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Провадження № 4-с/522/130/19

Справа № 522/9852/15-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2019 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Шенцевої О.П.,

при секретарі - Соболевій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) на дії державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Крецул В.А. ( м. Одеса, вул. Пастера, буд. 58), заінтересована особа Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області ( м. Одеса, площа Бориса Дерев`янка , буд. 1) на рішення державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Крецул В.А. по виконавчому провадженню №54685355 , -

В С Т А Н О В И В:

У провадження Приморського районного суду м. Одеси перебуває справа за скаргою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) на дії державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Крецул В.А. ( м. Одеса, вул. Пастера, буд. 58) , заінтересована особа Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області ( м. Одеса, площа Бориса Дерев`янка , буд. 1) на рішення державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Крецул В.А. по виконавчому провадженню №54685355.

В своєї скарзі заявник просить суду визнати противоправною та скасувати постанову державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Крецул В.А. від 11.09.2017 року про відкриття виконавчого провадження №54685355, а також визнати противоправною та скасувати постанову державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Крецул В.А. від 11.09.2017 року про арешт майна боржника №54685355.

У судовому засідання представник заявника подав заяву про проведення судового засідання згідно ч. 2 ст. 2417 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено , що 24 січня 2017 року Приморський районний суд м. Одеси ухвалив заочне рішення по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, яким позовні вимоги позивача були задоволені.

На підставі виконавчого листа № 522/9852/15-ц, виданого Приморського районного суду м. Одеси 27.06.2017року, державний виконавець Другого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Крецул В.А. 11.09.2017 року виніс постанову про відкриття виконавчого провадження №54685355.

Також, державний виконавець Другого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Крецул В.А. 11.09.2017 року виніс постанову про арешт майна боржника.

Згідно ч. 1 ст. 10 Закону України Про виконавче провадження , заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувану предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно частини першої ст. 56 Закону України Про виконавче провадження , арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Відповідно до частини п`ятої статті 19 Закону України Про виконавче провадження , боржник зобов`язаний утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; своєчасно з`являтися на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Відповідно до роз`яснень викладених у п. 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах № 6 від 07 лютого 2014 року, при розгляді справ за скаргами сторін виконавчого провадження на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суди повинні керуватися положеннями Конституції України, пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI. 1950), статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК), законами України: від 23 лютого 2006 року № 3477-1У "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", від 24 березня 1998 року № 202/98-ВР Про державну виконавчу службу , від 21 квітня 1999 року № 606-ХІУ Про виконавче провадження (у редакції Закону України від 4 листопада 2010 року № 2677-УІ), іншими нормативно-правовими актами, які регулюють примусове виконання судових рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, тощо.

Відповідно до роз`яснень викладених у п. З Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах № 6 від 07 лютого 2014 року, при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суди повинні враховувати, що Законом про виконавче провадження передбачено заборону на зловживання процесуальними правами під час здійснення виконавчого провадження. Так, державний виконавець зобов`язаний вживати передбачені Законом про виконавче провадження заходи примусового виконання рішень, неупереджено. своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 11). а особи, які беруть участь у виконавчому провадженні. зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій (частина сьома статті 12).

Відповідно до роз`яснень викладених у п. 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах № 6 від 07 лютого 2014 року, скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК, та містити відомості, зазначені в пунктах 3 - 5 частини сьомої статті 82 Закону про виконавче провадження, зокрема зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби та норму закону, яку порушено, а також обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги. Якщо скарга за формою і змістом не відповідає таким вимогам, то застосовуються положення статті 121 ЦПК.

Крім того, суд звертає увагу, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обовязкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін. Ефективний доступі до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок. Тому необґрунтована тривала затримка виконання обов`язкового рішення може суперечити Конвенції, Саме на державу покладається обов`язок забезпечення того, щоб остаточні рішення, постановлені проти її органів або організацій чи підприємств, якими вона володіє або які вона контролює, були виконані відповідно до вищезазначених вимог Конвенції. Держава відповідає за виконання остаточних рішень, якщо органи влади контролюють обставини, що блокують або перешкоджають їхньому повному та своєчасному виконанню (рішення Європейського суду з прав людини у справі Савіцький проти України, nо.38773/05, від 26.07.2012 року).

Пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець.

Таким чином, суд, ознайомившись з усіма доводами заявника, приходить до переконливого висновку, що дії державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області були правомірними та відповідають Закону.

Згідно ст.451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що скарга - необґрунтована та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.8, 81, 247, 447, 448, 449, 450, 451 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) на дії державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Крецул В.А. ( м. Одеса, вул. Пастера, буд. 58) , заінтересована особа Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області ( м. Одеса, площа Бориса Дерев`янка , буд. 1) на рішення державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Крецул В.А. по виконавчому провадженню №54685355 - відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя