Рішення

від 27.11.2019 по справі 357/8522/19

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/8522/19

Провадження 2/357/3754/19

Категорія 55

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2019 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючий суддя - Цукуров В. П. ,

секретар судового засідання - Александрова А. С.,

за участю позивача - ОСОБА_1 , представника відповідача - Горового В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №1 в м. Біла Церква Київської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Білоцерківського районного територіального центру надання соціальних послуг про стягнення заробітної плати, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - Позивач ) звернувся до суду з даним позовом до Білоцерківського районного територіального центру надання соціальних послуг (далі - Відповідач ).

В обґрунтування заявлених вимог Позивач посилається на наступні обставини.

07.11.2018 року згідно з наказом №69 від 01.11.2018 року він був звільнений з посади водія Білоцерківського районного територіального центру надання соціальних послуг у зв`язку з відмовою від продовження роботи за зміною істотних умов праці на підставі п.6 ст.36 КЗпП. 01.03.2019 року рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Позивач був поновлений на вказаній роботі, також на його користь стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Звернувшись до директора з заявою про поновлення на роботі та приєднаним до неї рішенням суду, він отримав безпідставну відмову.

З метою виконання рішення суду, на підставі виконавчого листа від 01.03.2019 року, Позивач звернувся до Державної виконавчої служби з вимогою відкрити провадження щодо примусового виконання рішення суду. Лише після ознайомлення з постановою про відкриття виконавчого провадження за рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01.03.2019 року, директором установи було видано наказ №17-к від 04.03.2019 року, про поновлення Позивача на роботі.

Виконавче провадження №58530832 від 01.04.2019 року після фактичного допуску його до роботи Білоцерківським міським відділом ДВС Головного територіального управління юстиції у Київській області було закрито 28.03.2019 року.

Як зазначає Позивач, відповідно до наказу №17-к від 04.03.2019 року, його поновили на роботі, але фактично допустили до роботи лише 28.03.2019 року та з невідомих для нього причин здійснили оплату всього за два робочі дні березня місяця, тобто не з моменту поновлення на роботі згідно рішення суду від 01.03.2019 року, а з 28.03.2019 року.

Позивач звернувся до директора установи з вимогою про виплату йому заробітної плати з часу поновлення на роботі за рішенням суду, але листом від 18.07.2019 року йому було відмовлено та не надано правових обґрунтувань з цього приводу. Тому Позивач просить суд стягнути з Відповідача на свою користь середній заробіток за період часу з 01.03.2019 року по 27.03.2019 року у розмірі 3 664,08 грн., компенсацію за втрату частини заробітної плати в розмірі 36,89 грн., а всього стягнути 3 664,08 грн.

Ухвалою суду від 02.08.2019 року було відкрито провадження у даній справі, постановлено провести її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.16-17).

20.08.2019 року на адресу суду від представника Відповідача надійшов відзив на позов, разом із підтвердженням його направлення Позивачу. У відзиві той зазначив, що Відповідач повністю заперечує проти задоволення позовних вимог та просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі (а.с.23).

У судовому засіданні Позивач ОСОБА_1 вимоги позову підтримав, надав суду пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, просив її задовольнити. Додатково пояснив, що як він, так і представник Відповідача - директор центру Горовий В.М. при розгляді його позову про поновлення на роботі були присутні у судовому засіданні 01.03.2019 року. Після оголошення суддею вступної та резолютивної частин рішення вона повідомила, що сторони зможуть тут же отримати цей текст рішення. Втім, представник Відповідача залишив приміщення суду не отримавши його, а Позивач за 15 хвилин це рішення отримав. Оскільки рішення було проголошено в п`ятницю 01.03.2019 року і в цей день його не було поновлено на роботі, то в понеділок 04.03.2019 року він прийшов до центру, але не був допущений до роботи, хоча директор центру знав, що рішення суду в частині поновлення Позивача на роботі підлягає негайному виконанню. Наполягав на тому, що наказ №17К від 04.03.2019 року про його поновлення на роботі фактично був складений пізніше, а не в цей день.

В судовому засіданні представник Відповідача - директор Білоцерківського районного територіального центру надання соціальних послуг Горовий В.М. заперечував проти позову, у його задоволенні просив відмовити повністю. Додатково пояснив, що наказ про поновлення Позивача на роботі було оформлено 04.03.2019 року, але Позивач на роботу вийшов лише 28.03.2019 року. Тому, саме з цього дня йому нараховувалася та виплачувалася заробітна плата. Представник Відповідача дійсно був присутнім у судовому засіданні 01.03.2019 року, був на оголошенні вступної та резолютивної частин рішення та знав, що Позивача було поновлено на роботі, а рішення суду в цій частині підлягало негайному виконанню. При цьому представник Відповідача не зміг послатися на норму матеріального права, яка б дозволяла поновити працівника на роботі, але не нараховувати та не виплачувати йому заробітну плату так, як це було здійснено у ситуації з Позивачем. Арифметичного розрахунку суми позову не оспорював.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши доказі у справі в їх сукупності, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено наступні обставини та зміст спірних правовідносин.

Згідно з записом у трудовій книжці, з 10.04.2017 року наказом №19К від 06.04.2017 року Позивача було прийнято на посаду водія автотранспортних засобів у Білоцерківський районний територіальний центр надання соціальних послуг (а.с.66).

Відповідно до наказу від 01.11.2018 року №69К, виданим Білоцерківським районним територіальним центром надання соціальних послуг за підписом директора територіального центру - Горовим В.М., Позивача звільнено з посади водія автотранспортних засобів, в зв`язку з відмовою від продовження роботи із зміною істотних умов праці, відповідно до ст.32 та п.6 ст.36 КЗпП України з 07.11.2018 року (а.с.59).

Згідно з рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01.03.2019 року, Позивач був поновлений на посаді водія Білоцерківського районного територіального центру надання соціальних послуг, на його користь стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу (а.с.51-53).

01.03.2019 року, на підставі рішення суду 01.03.2019 року, був виданий виконавчий лист про поновлення Позивача на посаді водія Білоцерківського районного територіального центру надання соціальних послуг (а.с.58).

04.03.2019 року відповідно до наказу №17К, Позивача поновлено на посаді водія з 08.11.2018 року, дозволено приступити до роботи з 04.03.2019 року та виплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 14 005,12 грн. (а.с.9).

Як убачається з постанови про закінчення виконавчого провадження №58530832 від 01.04.2019 року виконавче провадження з примусового виконання рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01.03.2019 року про поновлення Позивача на посаді водія Білоцерківського районного територіального центру надання соціальних послуг - закінчено (а.с.61).

10.07.2019 року Позивач звернувся з заявою до директора Білоцерківського районного територіального центру надання соціальних послуг Горового В.М. з заявою про роз`яснення причин здійснення оплати лише за два робочі дні березня місяця, замість 18 днів, тобто, з моменту поновлення на роботі відповідно до наказу №17К (а.с.64).

У відповіді на заяву від 18.07.2019 року №01-12/305 зазначено, що оскільки, Позивач з 04.03.2019 року по 27.03.2019 рік був на роботі відсутній, то вимога щодо виплати заробітної плати за цей період безпідставна (а.с.65).

Згідно з довідкою вих.№01-12/214 від 02.05.2019 року про середньоденну заробітну плату станом на 01.03.2019 року, Позивачу всього нараховано з січня 2019 року по лютий 2019 рік - 8 346,00 грн., середньоденна заробітна плата становить - 203,56 грн (а.с. 62).

Розглядаючи дану цивільну справу суд керується наступними нормами права.

Відповідно до статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.

Згідно з приписами статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який, зокрема, вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Стаття 13 Конвенції гарантує кожному, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, право на ефективний спосіб юридичного захисту в національному органі. А статтею 1 Першого протоколу до Конвенції передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Згідно з практикою Суду до такого майна відносяться й грошові кошти (заробітна плата), відносно яких є достатньо конкретне і передбачуване відповідно до національного закону легітимне очікування (законне сподівання) (п. 31-46 рішення у справі "Будченко проти України").

Відповідно до ст. 43 Конституції України, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно з приписами ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч.1 ст.115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Виплата компенсації проводиться підприємствами, установами, організаціями у строки, визначені статтею 115 КЗпП України.

Як було встановлено судом, рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01.03.2019 року Позивач був поновлений на посаді водія Білоцерківського районного територіального центру надання соціальних послуг. 24.04.2019 року рішення суду набрало законної сили. В частині поновлення на роботі вказане рішення підлягало негайному виконанню. Проте, будучі обізнаним з таким рішенням суду, Відповідач його негайно, тобто 01.03.2019 року не виконав. Враховуючи, що Позивач мав бути поновлений на роботі 01.03.2019 року, то саме з цього дня Відповідач мав нараховувати йому заробітну плату. Втім, таке нарахування почалось лише 28.03.2019 року. Тому вимоги Позивача про стягнення середнього заробітку за 18 робочих днів у сумі 3644,08 грн. є законними та підлягають задоволенню.

Крім того, згідно з вимогами статей 1, 2, 3 Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Таким чином, суд погоджується з розрахунком Позивача та приходить до висновку про те, що сума компенсації за втрату частини заробітної плати становить - 36,89 грн., які необхідно стягнути на його користь з Відповідача.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку про те, що позов ОСОБА_1 до Білоцерківського районного територіального центру надання соціальних послуг про стягнення заробітної плати підлягає задоволенню повністю. Вимоги Позивача Відповідачем не спростовані, є доведеними, законними та обґрунтованими.

Відповідно до ст.141 ЦПК України необхідно стягнути з Відповідача в дохід держави судовий збір в розмірі 768,40 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись та керуючись ст. ст. 3, 13, 81, 141, 254, 263, 264-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Білоцерківського районного територіального центру надання соціальних послуг про стягнення заробітної плати - задовольнити повністю.

Стягнути з Білоцерківського районного територіального центру надання соціальних послуг (юридична адреса: 09129, Київська область, Білоцерківський район село Озерна, вул.Паркова, 1, ЗКПО: 23578983) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) середній заробіток за період часу з 01.03.2019 року по 27.03.2019 року у розмірі 3 664,08 грн., компенсацію за втрату частини заробітної плати в розмірі 36,89 грн., а всього стягнути 3 700,97 грн. (три тисячі сімсот гривень 97 копійок).

Стягнути з Білоцерківського районного територіального центру надання соціальних послуг судовий збір в дохід держави в розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 02.12.2019 року.

Суддя Білоцерківського міськрайонного Суду Київської області В. П. Цукуров