Ухвала

від 27.11.2019 по справі 940/1345/19

ТЕТІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

27.11.2019 Справа № 940/1345/19

Провадження по справі № 4-с/940/8/19

У Х В А Л А

Іменем України

27 листопада 2019 року Тетіївський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Косович Т.П.

при секретарі Козуб І.С.

за участю адвокатів: Сорокопуда М.А., Семенюти О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тетієві скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Трофименка Михайла Михайловича,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою, в якій просить визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Трофименка Михайла Михайловича у виконавчому провадженні № 60123877 та скасувати постанови від 20.09.2019 року про відкриття виконавчого провадження та про арешт майна боржника з примусового виконання виконавчого листа № 2-176/09, виданого Тетіївським районним судом Київської області 07.08.2014 року про солідарне стягнення з ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ МАРФІН БАНК боргу в сумі 2222416,31 грн., зобов`язати приватного виконавця повернути даний виконавчий лист стягувачу без прийняття до виконання відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 4 ЗУ Про виконавче провадження як такий, що поданий стягувачем з порушенням ст. 26 ЗУ Про виконавче провадження , а також до розгляду скарги зупинити стягнення у виконавчому провадженні № 60123877. Свої вимоги мотивує тим, що приватний виконавець виконавчого округу Київської області Трофименко Михайло Михайлович, приймаючи рішення про відкриття виконавчого провадження № 60123877 з примусового виконання виконавчого листа № 2-176/09, виданого Тетіївським районним судом Київської області 07.08.2014 року про солідарне стягнення з ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ МАРФІН БАНК боргу в сумі 2222416,31 грн., не врахував того, що заява про примусове виконання рішення стягувачем була подана з порушенням вимог ст. 26 ЗУ Про виконавче провадження без зазначення суми часткового погашення боргу, а також постанова про відкриття виконавчого провадження № 60123877 від 20.09.2019 року містить вимогу про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця в сумі 302232,03 грн., що суперечить вимогам ст. 31 ЗУ Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів та Порядку виплати винагороди державним виконавцям та їх розмірів і розміру основної винагороди приватного виконавця, згідно з якими дана винагорода має становити 10% від суми, що підлягає стягненню. Крім того, приватний виконавець виконавчого округу Київської області Трофименко Михайло Михайлович, приймаючи рішення про арешт майна боржника у виконавчому провадженні № 60123877, не врахував того, що заява стягувача про примусове виконання рішення не містить конкретного майна боржника, на яке може бути накладено арешт, наклав арешт на все рухоме та нерухоме майно скаржника без його ідентифікації.

В судовому засіданні представник скаржника ОСОБА_1 адвокат Сорокопуд М.А. подану скаргу підтримав та відмовився від вимоги про зупинення стягнення у виконавчому провадженні № 60123877 до розгляду скарги.

Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Трофименко М.М. в судове засідання не прибув, до суду надіслав пояснення на скаргу на дії приватного виконавця, в якому проти задоволення скарги заперечує на підставі викладених в поясненні обставин та просить суд в задоволення скарги відмовити в повному обсязі (а.с.84-87).

Представник стягувача ПАТ МТБ БАНК , що є правонаступником ПАТ МАРФІН БАНК , адвокат Семенюта О.В. заперечила проти поданої скарги, посилаючись на наданий відзив на скаргу (а.с.109-110).

Суд, розглянувши матеріали скарги, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, вважає, що скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що на виконанні приватного виконавця виконавчого округу Київської області Трофименка Михайла Михайловича перебуває виконавче провадження № 60123877 з примусового виконання виконавчого листа № 2-176/09, виданого Апеляційним судом Київської області 07.08.2014 року про солідарне стягнення з ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ МАРФІН БАНК боргу в сумі 2222416,31 грн. на підставі рішення Апеляційного суду Київської області від 20.05.2013 року, відкрите постановою приватного виконавця від 20.09.2019 року, боржник ОСОБА_1 (а.с.7-9). Пункт 6 даної постанови містить вимогу про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця в сумі 302232,03 грн., що складається з 10% від загальної суми до стягнення за виконавчим документом, нарахованої відповідно до Порядку виплати винагороди державним виконавцям та їх розмірів і розміру основної винагороди приватного виконавця.

Постановами приватного виконавця виконавчого округу Київської області Трофименка Михайла Михайловича від 30.10.2019 року та від 31.10.2019 року про виправлення помилки у процесуальному документі та про зміну (доповнення) реєстраційних даних у виконавче провадження № 60123877 внесено зміни - замість суб?єкта, що видав виконавчий документ Апеляційний суд Київської області зазначено суб?єкт, що видав виконавчий документ Тетіївський районний суд Київської області; замість суми коштів, що підлягає стягненню за виконавчим документом 2204804,45 грн. зазначено суму 2203939,45 грн.; та замість суми основної винагороди приватного виконавця 302232,03 грн. зазначено суму 220133,09 грн. (а.с. 91-99).

Постановою приватного виконавця від 20.09.2019 року у виконавчому провадженні № 60123877 накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника ОСОБА_1 в межах суми звернення стягнення за виконавчим провадженням № 60123877 (а.с.10-11).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.11.2014 року у справі № 911/2430/14 про банкрутство ФОП ОСОБА_2 визнано грошові вимоги ПАТ МАРФІН БАНК до банкрута ФОП ОСОБА_2 в сумі 2223634,31 грн. згідно рішення Апеляційного суду Київської області від 20.05.2013 року у першу чергу задоволення вимог кредиторів (а.с.12-15).

25.10.2016 року відбувся другий повторний аукціон з продажу майна боржника ФОП ОСОБА_2 , на якому було реалізовано земельну ділянку, кадастровий номер 3222784200:05:004:0105, для ведення індивідуального садівництва на території Лишнянської сільської ради Макарівського району Київської області, та вилучені кошти в сумі 66057,25 грн. перераховано ПАТ МАРФІН БАНК на часткове погашення боргу (копія платіжного доручення - а.с. 20).

В зв`язку з цим постановою Верховного Суду від 31.10.2019 року у справі № 911/2430/14 про банкрутство ФОП ОСОБА_2 припинено грошові вимоги ПАТ МТБ Банк до ФОП ОСОБА_2 на суму 66079,20 грн. внаслідок реалізації предмета іпотеки (а.с.134-138).

Відповідно до ст. 19 Конституції України , органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 5 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів встановлено, що державний виконавець, приватний виконавець під час здійснення професійної діяльності є незалежними, керуються принципом верховенства права та діють виключно відповідно до закону.

Відповідно до частин 1,3,5 ст. 26 ЗУ Про виконавче провадження виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону (зокрема, виконавчого листа) за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Відповідно до ст. 31 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів за вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагорода, яка відповідно Порядку виплати винагороди державним виконавцям та їх розмірів і розміру основної винагороди приватного виконавця, затвердженого постановою КМУ № 643 від 08.09.2016 року, у разі повного або часткового виконання виконавчого документа майнового характерустановить 10 відсотків стягнутої ним суми або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.

Відповідно до п.6 ч. 4 ст. 4 ЗУ Про виконавче провадження виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, виконавче провадження № 60123877 з примусового виконання виконавчого листа № 2-176/09, виданого Тетіївським районним судом Київської області 07.08.2014 року про солідарне стягнення з ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ МАРФІН БАНК боргу в сумі 2222416,31 грн. було розпочате приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Трофименком М.М. за заявою стягувача ПАТ МТБ БАНК як правонаступника ПАТ МАРФІН БАНК , від 20.09.2019 року. Дана заява була подана з доданими необхідними документами , а тому приватним виконавцем 20.09.2019 року відкрито виконавче провадження.

В скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що заява стягувача про примусове виконання рішення від 20.09.2019 року не відповідає вимогам ч. 3 ст. 26 ЗУ Про виконавче провадження , а саме в ній не зазначено суми, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, з огляду на що виконавчий документ мав бути повернутий стягувачу без прийняття до виконання п.6 ч. 4 ст. 4 ЗУ Про виконавче провадження .

Проте з таким твердженням суд погодитись не може, оскільки скаржник невірно трактує положення п.6 ч. 4 ст. 4 ЗУ Про виконавче провадження , за яким виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону. В даному випадку виконавчий документ повертається стягувачу саме якщо стягувач не подав заяви про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону, а не в разі подання такої заяви із порушеннями, недоліками чи без зазначення усіх необхідних відомостей (зокрема, без зазначення суми, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом). Такі недоліки поданої заяви можливо виправити в ході виконавчого провадження, в тому числі і за заявою боржника, а тому суд вважає, що посилання скаржника на дану норму закону є необґрунтованим.

Щодо основної винагороди приватного виконавця, зазначеної в постанові про відкриття виконавчого провадження від 20.09.2019 року в сумі 302232,03 грн., то приватний виконавець виконавчого округу Київської області Трофименко М.М. своєю постановою від 30.10.2019 року виправив помилку у процесуальному документі, зазначивши суму основної винагороди приватного виконавця відповідно до ст. 31 ЗУ Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів та Порядку виплати винагороди державним виконавцям та їх розмірів і розміру основної винагороди приватного виконавця, затвердженого постановою КМУ № 643 від 08.09.2016 року.

Відповідно до ч. 7 ст. 26 ЗУ Про виконавче провадження у разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.

Згідно ст. 56 ЗУ Про виконавче провадження арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

В скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що у заяві про примусове виконання рішення стягувач не зазначив конкретного майна боржника, на яке він просить накласти арешт, проте це не відповідає дійсності, оскільки представник ПАТ МТБ БАНК в заяві від 20.09.2019 року про накладення арешту на майно боржника ОСОБА_1 зазначив, що у власності боржника перебуває нерухоме майно, а саме домоволодіння по АДРЕСА_1 , земельна ділянка площею 0,116 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд та для ведення особистого підсобного господарства, а також ОСОБА_1 належать корпоративні права в ТОВ СВОКС , код ЄДРПОУ 37848330 (а.с.88).

Проте, навіть ці дані не є обов`язком стягувача повідомляти про них при поданні заяви про примусове виконання рішення. Закон України Про виконавче провадження не містить вимоги для державного чи приватного виконавця накладати арешт на майно боржника лише при повному описі даного майна, а передбачає накладення арешту у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Таким чином, аналізуючи зібрані в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку про недоведеність скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Трофименка Михайла Михайловича щодо визнання його дій неправомірними у виконавчому провадженні № 60123877 та скасування постанов від 20.09.2019 року про відкриття виконавчого провадження та про арешт майна боржника з примусового виконання виконавчого листа № 2-176/09, виданого Тетіївським районним судом Київської області 07.08.2014 року про солідарне стягнення з ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ МАРФІН БАНК боргу в сумі 2222416,31 грн., та не вбачає підстав для зобов`язання приватного виконавця повернути даний виконавчий лист стягувачу без прийняття до виконання відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 4 ЗУ Про виконавче провадження як такий, що поданий стягувачем з порушенням ст. 26 ЗУ Про виконавче провадження .

За змістом ч. 3 ст. 451 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Керуючись ст. ст. 10, 258-261, 268, 354, 450, 451 ЦПК України , суд

ухвалив:

В задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Київсько області Трофименка Михайла Михайловича - відмовити в повному обсязі.

Дата складення повного тексту ухвали: 2 грудня 2019 року.

Ухвала може бути оскаржена протягом п?ятнадцяти днів до Київського апеляційного суду з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя: Т.П.Косович