Рішення

від 28.11.2019 по справі 195/1523/19

ТОМАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 195/1523/19

2/195/385/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И

28.11.2019 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області

Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Кондус Л.А., при секретарі - Музичук В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду сел.Томаківка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів, -

В С Т А Н О В И В :

Описова частина.

Короткий зміст позовних вимог.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів в сумі 15000,00 грн., відсотків за користування грошовими коштами в сумі 900,00 грн.

Свої вимоги позивач обгрунтовує тим, що відповідач ОСОБА_2 у вересні 2017 року звернувся до нього з проханням видати йому, як спадкоємцю після смерті його батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , орендну плату за користування ним на підставі договору оренди земельної ділянки від 01.11.2012 року, як засновником селянського фермерського господарства ОСОБА_1 , земельною ділянкою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належну спадкодавцю ОСОБА_3 , так як йому терміново потрібні грошові кошти за сімейними обставинами.

Відповідно, за проханням ОСОБА_2 , в рахунок попередньої плати за оренду земельної ділянки, він 18 вересня 2017 року, з власних грошових коштів, з урахуванням того, що коли ОСОБА_2 оформить належним чином спадкові правовстановлюючі документи на земельну ділянку і потім, він ці грошові кошти проведе по бухгалтерському обліку фермерського господарства, видав йому гроші в сумі 15 000, 00 (п`ятнадцять тисяч) гривень. Про що, ОСОБА_2 , власноручно вчинив записи в його записній книжці на листах від 5 березня та 7 березня, де зазначив про отримання грошових коштів.

Проте, надалі з`ясувалося, що спадкоємцем за заповітом зазначеної земельної ділянки є ОСОБА_4 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав № 69732854 від 05.10.2016 року. За її зверненням, селянським фермерським господарством ОСОБА_1 було видано їй орендну плату, згідно умов договору оренди земельної ділянки, за період 2017 -2018 років, що підтверджується видатковими касовими ордерами за № 4 та за № 5 від 14.03.2019 року.

Позивач зазначає, що відповідач ОСОБА_2 від нього без достатньої правової підстави, так як останній не являвся спадкоємцем земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належної спадкодавцю ОСОБА_3 отримав від нього гроші в сумі 15 000, 00 (п`ятнадцять тисяч) гривень.

Загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Формулювання статті 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів.

За змістом наведеної норми закону нараховані інфляційні втрати на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки вони є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними коштами, що належать до сплати кредиторові.

Позивач зазначає, що сума грошового боргу становить 15 000, 00 (п`ятнадцять тисяч) гривень.

Розрахунок відсотків за користування грошовими коштами.

Відсоткова ставка: 3% на день, розраховується за формулою:

[Відсотки] = [Сума боргу] ? [Процентна ставка] / 100% / 365 днів ? [Кількість днів]

Дата початку - 18.09.2017; дата закінчення - 18.09.2019; кількість днів - 730; Сума боргу - 15000,00 грн.; відсоткова ставка - 3%; відсотки - 900,00 грн.

Всього: сума відсотків за користування грошовими коштами за період з 18.09.2017 року по 18.09.2019 року складає 900,00 (дев`ятсот) гривень.

Короткий зміст відзиву на позов.

Відповідач подав до суду відзив на позов, обгрунтовуючи тим, що події описані у позовній заяві не відповідають дійсним обставинам. У його володінні та розпорядженні ніколи не було, і немає до цього дня земельної ділянки з кадастровим номером 1225483500:01:001:0133, що завжди було відомо позивачу, який є засновником і головою фермерського господарства, що орендує даний земельний пай приблизно з 2002 року до цього дня. Позивач з 2003 року до цього часу, тобто близько 16 років користується легковим автомобілем ВАЗ-21043, який є його (відповідача у справі) приватною власністю, за що періодично сплачує йому кошти за які міг надавати йому письмову заяву. Відомості, щодо ідентифікації легкового автомобіля ВАЗ-21043 у нього відсутні, оскільки технічний паспорт знаходиться у позивача. В матеріалах позову відсутні належні докази про предмет спору та взагалі існування такого спору між позивачем та ним.

Аргументи учасників справи.

Позивач в судове засідання не з`явився, але представник позивача подав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності та за відсутності позивача, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, але подав заяву про розгляд справи за його відсутності, проти позову заперечує.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснює.

Фактичні обставини справи встановлені судом.

Відповідно копії записів наданих позивачем у справі у простій письмовій формі, вбачається, що ОСОБА_2 власноручно вчинив дані записи в записній книжці позивача на листах від 5 березня та 7 березня, де зазначив про отримання грошових коштів, а саме: на листу від 05 березня зазначено, що відповідач отримав гроші від позивача за оренду земельного пая ОСОБА_3 за 2018 рік в сумі 8700 гривень , які отримав 18.09.2017; на листу від 07 березня зазначено, що відповідач фактично отримав грошові кошти від позивача 15000,00 грн. (а.с.8-9).

Як вбачається з копії договору оренди земельної ділянки між ОСОБА_3 та СФГ " ОСОБА_1 ", засновником якого є позивач у справі, було укладено договір оренди земельної ділянки від 01.11.2012, строком на 10 років (а.с. 10-12).

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 69732854 від 05.10.2016 року, земельна ділянка кадастровий номер 1225483500:01:001:0133 площею 7,28 га, належить ОСОБА_4 , підстава виникнення права свідоцтво про право на спадщину за заповітом (а.с.13).

Після звернення спадкоємця ОСОБА_4 до позивача , щодо орендної плати, її було запрошено для отримання орендної плати ( а.с.14) , та проведено розрахунок з орендної плати за 2017 та 2018 роки. ( а.с.15. ).

2. Мотивувальна частина

Вивчивши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що даний позов належить частковому задоволенню , з наступних підстав.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 5 ЦПК України , здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси, у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення вирішення справи.

Частина перша статті 81 ЦПК України вказує, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

Загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

За змістом статті 1212 ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Згідно з частиною першою статті 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Згідно з частиною першою статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Зазначений правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 02 жовтня 2013 року у справі № 6-88цс13 та у постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2018 року у справі № 757/6937/17-ц, провадження № 61-18307св18.

Судом встановлено, що відповідач від позивача без достатньої правової підстави, так як останній не являвся спадкоємцем земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належної спадкодавцю ОСОБА_3 отримав від позивача за оренду земельного паю гроші в сумі 8700, 00 грн..

Разом з тим суд не може брати до уваги другу розписку надану позивачем по справі на суму 15000 грн., оскільки з даного запису не зрозуміло, саме за що відповідач отримав вказані кошти.

Відповідач по справі не заперечуючи факт отримання ним грошових коштів від позивача, заперечує підстави такого правочину, пояснюючи, що позивач сплачує йому кошти за автомобіль, яким користується, і який належить відповідачу. Але будь якими доказами свої пояснення не підтвердив.

З огляду на вищевикладене, у відповідача виникло зобов`язання щодо повернення отриманих коштів, і відповідно до статті 625 ЦК України він зобов`язаний сплатити 3 % річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Відповідно до частини другої статті 1214 ЦК України у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

За приписами статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України, за увесь час прострочення, таке прострочення є триваючим правопорушенням, і право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3% річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення (Постанова ВСУ від 26.04.2017 у справі № 918/329/16).

Суд вважає, що сума грошового боргу, яка підлягає до стягнення становить 8700,00 грн.

Розрахунок відсотків за користування грошовими коштами.

Відсоткова ставка: 3% на день, розраховується за формулою:

[Відсотки] = [Сума боргу] ? [Процентна ставка] / 100% / 365 днів ? [Кількість днів]

Дата початку - 18.09.2017; дата закінчення - 18.09.2019; кількість днів - 730; Сума боргу - 8700 грн.; відсоткова ставка - 3%, відсотки - 518,30 грн.

Всього: сума грошового боргу становить 8700 грн.; сума відсотків за користування грошовими коштами за період з 18.09.2017 року по 18.09.2019 року складає 518,30 грн., тобто сума боргу яку позивач просить стягнути з відповідача підлягає частковому задоволенню.

Щодо судових витрат.

Згідно ст. 141 ЦПК України, ст. 4 ЗУ Про судовий збір з відповідача слід стягнути на користь позивача судові витрати у справі пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 4, 9, 83, 229, 235, ч.2 ст.247, 258-259, 265, 274 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (прож. за адресою: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( прож. за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення безпідставно набутих грошових коштів- частково задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , і.п.н НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , і.п.н. НОМЕР_2 , прож. за адресою: АДРЕСА_1 ) безпідставно набуті грошові кошти в сумі 8700,00 грн. (вісім тисяч сімсот грн. 00 коп.), відсотки за користування грошовими коштами в сумі 518,30 грн. (п`ятсот вісімнадцять грн. 30 коп.).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений останнім судовий збір в сумі 445,67 (чотириста сорок п`ять грн. 67 коп.) грн.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду через Томаківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 02.12.2019 року.

Суддя: Л. А. Кондус