Постанова

від 06.10.2020 по справі 195/1523/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/3372/20 Справа № 195/1523/19 Суддя у 1-й інстанції - Кондус Л. А. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2020 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Городничої В.С.

суддів - Варенко О.П., Лаченкової О.В.

при секретарі - Мамедової О.І.

розглянувши в порядку спрощеного провадження, без повідомлення учасників справи, в письмовому провадженні у м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 28 листопада 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів в сумі 15000,00 грн., відсотків за користування грошовими коштами в сумі 900,00 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач ОСОБА_1 у вересні 2017 року звернувся до нього з проханням видати йому, як спадкоємцю після смерті його батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , орендну плату за користування ним на підставі договору оренди земельної ділянки від 01.11.2012 року, як засновником селянського фермерського господарства Семенюка Леоніда Романовича , земельною ділянкою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належну спадкодавцю ОСОБА_3 , так як йому терміново потрібні грошові кошти за сімейними обставинами.

Відповідно, за проханням ОСОБА_1 , в рахунок попередньої плати за оренду земельної ділянки, він 18 вересня 2017 року, з власних грошових коштів, з урахуванням того, що коли ОСОБА_1 оформить належним чином спадкові правовстановлюючі документи на земельну ділянку і потім, він ці грошові кошти проведе по бухгалтерському обліку фермерського господарства, видав йому гроші в сумі 15 000, 00 (п`ятнадцять тисяч) гривень. Про що, ОСОБА_1 , власноручно вчинив записи в його записній книжці на листах від 5 березня та 7 березня, де зазначив про отримання грошових коштів.

Проте, надалі з`ясувалося, що спадкоємцем за заповітом зазначеної земельної ділянки є ОСОБА_4 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав № 69732854 від 05.10.2016 року. За її зверненням, селянським фермерським господарством Семенюка Леоніда Романовича було видано їй орендну плату, згідно умов договору оренди земельної ділянки, за період 2017 -2018 років, що підтверджується видатковими касовими ордерами за № 4 та за № 5 від 14.03.2019 року.

Позивач зазначає, що відповідач ОСОБА_1 отримав від нього кошти без достатньої правової підстави, так як останній не являвся спадкоємцем земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належної спадкодавцю ОСОБА_3 , а тому просив стягнути на його користь 15 000, 00 (п`ятнадцять тисяч) гривень, та 3% річних 900,00 грн, за користування коштами, а всього 15 900 грн.

Рішенням Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 28 листопада 2019 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 безпідставно набуті грошові кошти в сумі 8700,00 грн. (вісім тисяч сімсот грн. 00 коп.), відсотки за користування грошовими коштами в сумі 518,30 грн. (п`ятсот вісімнадцять грн. 30 коп.).

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 сплачений останнім судовий збір в сумі 445,67 (чотириста сорок п`ять грн. 67 коп.) грн.

В іншій частині позову відмовити.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволені позову ОСОБА_2 у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що позовні вимоги вважає надуманими, оскільки описані в позові події перекручені та не відповідають дійсним обставинам, в користуванні у позивача знаходиться автомобіль ВАЗ 21043, який належить на праві власності апелянту, а кошти які він отримав від позивача є платою за користування вказаного автомобіля.

Позивач не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, в порядку ст.360 ЦПК Уккраїни.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість осаджуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 власноручно вчинив дані записи в записній книжці позивача на листах від 5 березня та 7 березня, де зазначив про отримання грошових коштів, а саме: на листі від 05 березня зазначено, що відповідач отримав гроші від позивача за оренду земельного пая ОСОБА_3 за 2018 рік в сумі 8700 гривень , які отримав 18.09.2017; на листі від 07 березня зазначено, що відповідач фактично отримав грошові кошти від позивача 15000,00 грн. (а.с.8-9).

Як вбачається з копії договору оренди земельної ділянки між ОСОБА_3 та СФГ «Семенюка Леоніда Романовича» , засновником якого є позивач у справі, було укладено договір оренди земельної ділянки від 01.11.2012, строком на 10 років (а.с. 10-12).

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 69732854 від 05.10.2016 року, земельна ділянка кадастровий номер 1225483500:01:001:0133 площею 7,28 га, належить ОСОБА_4 , підстава виникнення права свідоцтво про право на спадщину за заповітом (а.с.13).

Після звернення спадкоємця ОСОБА_4 до позивача , щодо орендної плати, її було запрошено для отримання орендної плати ( а.с.14), та проведено розрахунок з орендної плати за 2017 та 2018 роки. ( а.с.15. ).

Загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

За змістом статті 1212 ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Згідно з частиною першою статті 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Згідно з частиною першою статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Зазначений правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 02 жовтня 2013 року у справі № 6-88цс13 та у постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2018 року у справі № 757/6937/17-ц, провадження № 61-18307св18.

Таким чином, колегія суддів вважає правильним та обґрунтованим висновок районного суду про те, що відповідач від позивача без достатньої правової підстави, отримав грошові кошти за оренду земельного паю в сумі 8700, 00 грн., оскільки останній не був, та не є спадкоємцем земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1225483500:01:001:0133, яка за життя належала спадкодавцю ОСОБА_3 .

Доводи апеляційної скарги про те, що кошти отримані від позивача є платою за користування автомобілем ВАЗ 21043, який належить на праві власності відповідачу та знаходиться у користуванні позивача не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

Також, безпідставними є доводи апеляційної скарги про не доведеність позивачем, що записи в записній книжці робив саме відповідач. Вказані твердження відповідача спростовані судом першої інстанції в рішення суду, оскільки під час розгляду справи було встановлено, та не заперечувалось самим відповідачем, що ним власноручно були вчинені записи в записній книжці позивача про отримання грошей від позивача за оренду земельного пая ОСОБА_3 за 2018 рік в сумі 8700 гривень , які і були стягнуті судом за цими рішенням суду.

Інші доводи апеляційної скарги на правильність оскаржуваного судового рішення не впливають. Позивач ОСОБА_2 звернувся до Томаківського районногог суду Дніпропеттровської області, як фізична особа за захистом свого порушеного права, викладені обставини, якими позивач обґрунтування свої позовні вимоги, та надані суду докази не свідчать про те, що позивач виступав від імені та в інтересах селянського (фермерського) господарства «Семенюка Леоніда Романовича» .

Згідно зі ст. 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, доводи апеляційної скарги та матеріали справи не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, а отже, відсутні передбачені ст. 376 ЦПК України підстави для скасування оскарженого судового рішення, а тому, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Згідно ст.141 ЦПК України, судові витрати, у зв`язку з переглядом судового рішення, розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 28 листопада 2019 року-- залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: В.С. Городнича

Судді: О.П. Варенко

О.В. Лаченкова