Ухвала

від 03.12.2019 по справі 761/45887/19

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/45887/19

Провадження № 1-кс/761/31086/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2019 року м. Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018100000000322 від 28.03.2018, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст.307 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

28 листопада 2019 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в м.Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу прокуратури м.Києва ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018100000000322 від 28.03.2018, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст.307 КК України, про арешт майна, а саме: земельних ділянок за наступними кадастровими номерами: 3221884000:37:050:0501; 3221884000:37:050:0502; 3221884000:37:050:0511; 3221884000:37:050:0512; 3221884000:37:050:0513, що належать ОСОБА_5 .

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає про те, що у провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції в м.Києві перебувають матеріали кримінального провадження №42018100000000322 від 28.03.2018, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст.307 КК України.

14.11.2019 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчинені злочину передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

15.11.2019 ОСОБА_5 відповідно до вимог КПК повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

16.11.2019 слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва відносно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 12.01.2020 та визначено заставу в сумі 76840 грн.

18.11.2019 року ОСОБА_5 звільнено з під варти під заставу в сумі 76840 грн.

Так, санкцією ч. 2 ст. 307 КК України передбачено покарання за вчинення вказаного кримінального правопорушення у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна.

Встановлено, що у приватній власності ОСОБА_5 перебувають земельні ділянки за наступними кадастровими номерами: 3221884000:37:050:0501; 3221884000:37:050:0502; 3221884000:37:050:0511; 3221884000:37:050:0512; 3221884000:37:050:0513.

Власником вказаних земельних ділянок згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна є ОСОБА_5 .

Таким чином, враховуючи, що санкція ч.2 ст.307 КК України передбачає покарання у вигляді конфіскації майна, з метою забезпечення виконання вироку суду в частині можливої конфіскації майна, а також враховуючи, що незабезпечення схоронності вказаного майна підозрюваного ОСОБА_5 , може призвести до його зникнення, втрати або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, існують підстави для накладення арешту на зазначені земельні ділянки, що належать ОСОБА_5 .

В судове засідання слідчий ОСОБА_3 на виклик не прибув. Через канцелярію суду від слідчого ОСОБА_3 надійшло клопотання про здійснення судового розгляду за його відсутності, при цьому слідчий зазначив, що клопотання про арешт майна підтримує та просить його задовольнити.

Враховуючи те, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт не було тимчасово вилучене та розгляд справи без власника майна є необхідним з метою забезпечення можливості арешту майна, в разі ухвалення слідчим суддею відповідного рішення за результатами розгляду клопотання про арешт майна, слідчий суддя приходить до висновку про розгляд вищевказаного клопотання без повідомлення про його розгляд власника майна підозрюваного ОСОБА_5 .

Вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що воно підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з ст.ст. 131, 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно з ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Положеннями ч.2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Зі змісту клопотання про арешт майна та доданих до нього матеріалів кримінального провадження №42018100000000322 від 28.03.2018, вбачається, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, санкція якого передбачає додаткове покарання у вигляді конфіскації майна. Разом з тим, встановлено, що майно, на яке слідчий в клопотанні просить накласти арешт, належить підозрюваному ОСОБА_5 .

Згідно з ч.5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Згідно з ч.10 ст. 170 КПК арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

При цьому слідчий суддя зазначає про те, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є арешт майна.

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що наявні достатні підстави для арешту зазначеного в клопотанні слідчого майна, оскільки санкція статті Кримінального кодексу України, за якими підозрюється ОСОБА_5 передбачає покарання у виді конфіскації майна, яке суд може призначити підозрюваному.

Крім того, існують реальні ризики передачі та відчуження вказаного майна, передбачені абз.2 ч.1 ст.170 КПК України.

Разом з тим, слідчий суддя не знаходить у висновках органу досудового розслідування при зверненні з клопотанням про накладення арешту на майно порушень вимог КПК України та чогось очевидно необґрунтованого та безпідставного.

Підстав сумніватися в співмірності такого обмеження права власності завданням кримінального провадження у слідчого судді не виникає.

Керуючись вимогами ст.ст. 131, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИЛА:

Клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в м.Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу прокуратури м.Києва ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018100000000322 від 28.03.2018, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2, ч.3 ст.307 КК України, про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт на майно, а саме, земельні ділянки за наступними кадастровими номерами:

-3221884000:37:050:0501;

-3221884000:37:050:0502;

-3221884000:37:050:0511;

-3221884000:37:050:0512;

-3221884000:37:050:0513,

яке належить підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя ОСОБА_1