Ухвала

від 10.12.2020 по справі 761/45887/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-cc/824/6286/2020 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2

Єдиний унікальний номер справи: 761/45887/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2020 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

з участю:

представника АТ «РВС Банк» ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника АТ «РВС Банк» ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 03 грудня 2019 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУ НП в місті Києві ОСОБА_8 , яке погоджене із прокурором відділу Прокуратури міста Києва ОСОБА_9 , та накладено арешт на майно, а саме на земельні ділянки з наступними кадастровими номерами: 3221884000:37:050:0501, 3221884000:37:050:0502, 3221884000:37:050:0511, 3221884000:37:050:0512, 3221884000:37:050:0513, які належать підозрюваному ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, представник АТ «РВС Банк» ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій, вважаючи ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, просить її скасувати в частині накладення арешту на майно, а саме на земельні ділянки з наступними кадастровими номерами: 3221884000:37:050:0511, 3221884000:37:050:0512, 3221884000:37:050:0513, які розташовані в селі Лебедівка Вишгородського району Київської області, і постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання старшого слідчого в частині накладення арешту на зазначені вище земельні ділянки. Зокрема, апелянт вказує, що під час розгляду клопотання слідчим суддею було встановлено належність ОСОБА_10 вказаних земельних ділянок на підставі Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 190235620 (кадастровий номер земельної ділянки 3221884000:37:050:0511), №190236240 (кадастровий номер земельної ділянки 3221884000:37:050:0512), №190236309 (кадастровий номер земельної ділянки 3221884000:37:050:0513). Разом з тим, як наголошує представник, у вказаних Інформаційних довідках міститься інформація про те, що зазначені земельні ділянки знаходяться в іпотеці, відповідно до договору іпотеки від 27 квітня 2007 року, однак, в порушення вимог чинного законодавства, слідчим суддею ця обставина врахована не була.

Також автор апеляції стверджує, що право вимоги за договором іпотеки від 27квітня 2007 року, який укладено ОСОБА_10 (іпотекодателем) та ПАТ «АКБ «Київ» (іпотекодержателем), було передано ТОВ «Фінансова компанія «Паріс» на підставі договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки, який було укладено 14 листопада 2019 року та посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_11 . Після цього, як вказує представник, зазначене право вимоги було передано АТ «РВС Банк», який звернув стягнення на предмет іпотеки (земельні ділянки з кадастровими номерами 3221884000:37:050:0511, 3221884000:37:050:0512, 3221884000:37:050:0513), що був забезпеченням грошових зобов`язань громадянина ОСОБА_10 , і на теперішній час зазначені земельні ділянки знаходяться у власності АТ «РВС Банк», що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Прокурор в судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце судового засідання був завчасно проінформований. Тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути цю справу у відсутності прокурора, що не суперечить положенням ч. 4 ст. 405, ч. 1 ст. 172 КПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що представником АТ«РВС Банк» ОСОБА_7 не було пропущено строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 03 грудня 2019 року з огляду на положення абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, а його апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів провадження, слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018100000000322, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 березня 2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України.

14 листопада 2019 року ОСОБА_10 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

15 листопада 2019 року ОСОБА_10 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

16 листопада 2019 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва щодо ОСОБА_10 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 12 січня 2020 року, з визначенням застави в розмірі 76840 гривень.

18 листопада 2019 року ОСОБА_10 було звільнено з-під варти у зв`язку з внесенням застави в розмірі 76840 гривень.

Санкцією ч. 2 ст. 307 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.

Органи досудового розслідування вказують, що у приватній власності ОСОБА_10 перебувають земельні ділянки з наступними кадастровими номерами: 3221884000:37:050:0501, 3221884000:37:050:0502, 3221884000:37:050:0511, 3221884000:37:050:0512, 3221884000:37:050:0513, що підтверджується інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

28 листопада 2019 року (клопотання датоване 26 листопада 2019 року) старший слідчий в ОВС СУ ГУ НП в місті Києві ОСОБА_8 , за погодженням із прокурором відділу Прокуратури міста Києва ОСОБА_9 , звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме на земельні ділянки з наступними кадастровими номерами: 3221884000:37:050:0501, 3221884000:37:050:0502, 3221884000:37:050:0511, 3221884000:37:050:0512, 3221884000:37:050:0513, які належать підозрюваному ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Це клопотання мотивовано необхідністю забезпечити збереження вказаних земельних ділянок, оскільки метою їх арешту є можлива конфіскація майна як вид покарання.

03 грудня 2019 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва зазначене клопотання старшого слідчого було задоволено.

Оскільки наведена ухвала слідчого судді оскаржена представником АТ «РВС Банк» ОСОБА_7 тільки в частині накладення арешту на земельні ділянки з наступними кадастровими номерами: 3221884000:37:050:0511, 3221884000:37:050:0512, 3221884000:37:050:0513, то колегія суддів, відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, переглядає ухвалу слідчого судді в межах його апеляційної скарги.

Задовольняючи приведене клопотання старшого слідчого, внесене в межах кримінального провадження № 42018100000000322, в частині накладення арешту на майно, а саме на земельні ділянки з наступними кадастровими номерами: 3221884000:37:050:0511, 3221884000:37:050:0512, 3221884000:37:050:0513, які належать підозрюваному ОСОБА_10 , слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, дослідив матеріали, які додані до клопотання, та прийшов до висновку, що існують достатні правові підстави для накладення арешту на земельні ділянки з наступними кадастровими номерами: 3221884000:37:050:0511, 3221884000:37:050:0512, 3221884000:37:050:0513, які належать підозрюваному ОСОБА_10 , з огляду на те, що метою такого арешту є забезпечення збереження вказаних земельних ділянок для можливої їх конфіскації як виду покарання, оскільки ОСОБА_10 може бути призначене таке покарання у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.307 КК України.

З таким рішенням слідчого судді погодитися неможливо з огляду на наступні обставини.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину і достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Однак зазначених вимог закону старший слідчий, який вніс клопотання про арешт майна, та слідчий суддя не дотрималися.

Так, у клопотанні старший слідчий зазначає, що в ході досудового розслідування кримінального провадження виникла необхідність в арешті майна, а саме земельних ділянок з наступними кадастровими номерами: 3221884000:37:050:0511, 3221884000:37:050:0512, 3221884000:37:050:0513, які належать підозрюваному ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для можливої подальшої конфіскації майна, як це передбачено санкцією ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України.

Відповідно до вимог ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою конфіскації майна як виду покарання або як заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи у випадку, якщо майно перебуває у власності підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати щодо юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Як встановила колегія суддів, у даному кримінальному провадженні ОСОБА_10 дійсно повідомлена підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, за яке передбачено покарання в тому числі і у виді конфіскації майна, але така конфіскація може мати місце лише стосовно майна цього підозрюваного, яке є його власністю. Однак це питання ні старший слідчий, який вніс клопотання про арешт майна, ні слідчий суддя належним чином не зясували.

Зокрема, в матеріалах провадження містяться Інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, відповідно до яких ОСОБА_10 належать на праві власності земельні ділянки з кадастровими номерами 3221884000:37:050:0511, 3221884000:37:050:0512, 3221884000:37:050:0513, але вони знаходяться в іпотеці відповідно до договору іпотеки від 27 квітня 2007 року, державна реєстрація якого була здійснена того ж числа, у зв`язку з чим пріоритетне право на задоволення за їх рахунок забезпечених іпотекою вимог, відповідно до ч. 7 ст. 3 Закону України «Про іпотеку», має іпотекодержатель, у якого таке право виникло з моменту державної реєстрації іпотеки.

Також з матеріалів провадження вбачається, що право вимоги за договором іпотеки від 27 квітня 2007 року, який укладено ОСОБА_10 (іпотекодателем) та ПАТ «АКБ «Київ» (іпотекодержателем), було передано ТОВ «Фінансова компанія «Паріс» на підставі договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки, який було укладено 14листопада 2019 року та посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_11 . В подальшому зазначене право вимоги було передано АТ «РВС Банк», який звернув стягнення на предмет іпотеки, а саме на земельні ділянки з кадастровими номерами 3221884000:37:050:0511, 3221884000:37:050:0512, 3221884000:37:050:0513, які були забезпеченням грошових зобов`язань ОСОБА_10 і на теперішній час вказані вище земельні ділянки знаходяться у власності АТ «РВС Банк», що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Отже, земельні ділянки з кадастровими номерами 3221884000:37:050:0511, 3221884000:37:050:0512, 3221884000:37:050:0513 не перебувають у власності ОСОБА_10 , а є власністю АТ «РВС Банк», у зв`язку з чим вони не підлягають арешту з метою конфіскації майна як виду покарання.

Розглянувши клопотання про арешт майна без участі сторін, слідчий суддя тим самим позбавив себе можливості з`ясувати та дослідити обставини, які мають істотне значення для постановлення законної і обґрунтованої ухвали.

На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про неповноту судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню як незаконна та необґрунтована, а апеляційна скарга представника АТ «РВС Банк» ОСОБА_7 задоволенню, з постановленням судом апеляційної інстанції нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУ НП в місті Києві ОСОБА_8 в частині накладення арешту на майно, а саме на земельні ділянки за наступними кадастровими номерами: 3221884000:37:050:0511; 3221884000:37:050:0512; 3221884000:37:050:0513, які, згідно з клопотанням старшого слідчого, належать підозрюваному ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як такого, що внесено до суду з порушенням ст. 171 КПК України та за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом, та завданням цього кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 395, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника АТ «РВС Банк» ОСОБА_7 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 03 грудня 2019 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУ НП в місті Києві ОСОБА_8 , погоджене із прокурором відділу Прокуратури міста Києва ОСОБА_9 , в частині накладення арешту на майно, а саме на земельні ділянки з наступними кадастровими номерами: 3221884000:37:050:0511, 3221884000:37:050:0512, 3221884000:37:050:0513, які належать підозрюваному ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУ НП в місті Києві ОСОБА_8 , погодженого із прокурором відділу Прокуратури міста Києва ОСОБА_9 , в частині накладення арешту на майно, а саме на земельні ділянки з наступними кадастровими номерами: 3221884000:37:050:0511, 3221884000:37:050:0512, 3221884000:37:050:0513, які, як зазначено у клопотанні старшого слідчого, належать підозрюваному ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовити.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4