Ухвала

від 03.12.2019 по справі 120/3945/19-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

03 грудня 2019 р. Справа № 120/3945/19-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Богоніс М.Б., перевіривши матеріали позовної заяви Центрально - Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування постанови

УСТАНОВИВ

У Вінницький окружний адміністративний суд надійшов адміністративний позов Центрально - Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування постанови.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Норми статей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв`язку з чим недотримання положень цих норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України, після одержання позовної заяви суддя з`ясовує, зокрема, чи подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, та чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Як передбачено ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Главою 11 Розділу II КАС України визначено особливості позовного провадження в окремих категоріях адміністративних справ, зокрема у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби та приватного виконавця.

Згідно ч. 1 ст. 287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Пунктом першим частини другої статті 287 КАС України передбачено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Щодо відліку строку звернення із адміністративним позовом, суд зазначає, що порівняльний аналіз термінів дізнався та повинен дізнатися , що містяться в п. 1 ч. 2 ст. 287 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку позивача знати про стан своїх прав. При цьому, суд з`ясовує момент, коли позивач фактично дізнався або мав реальну можливість дізнатися про протиправні дії відповідача.

Як видно із прохальної частини позовної заяви, предметом оскарження є, у тому числі, постанова про стягнення виконавчого збору від 13.11.2019 в розмірі 14892,00 грн. Позивач зазначає, що постанову він отримав 15.11.2019.

Отже, факт вказівки позивачем на точну дату отримання оскаржуваної постанови дає підстави вважати, що десятиденний строк звернення до суду починає свій відлік саме від цієї дати.

Натомість, позовну заяву подана до суду лише 29.11.2019, тобто із пропуском встановленого десятиденного строку. У матеріалах позовної заяви клопотання про поновлення строку звернення до суду із позовом відсутнє.

Як зазначалося, згідно ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

При цьому, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені належними, допустимими та достатніми доказами.

З огляду на вказане, позивач повинен подати заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску, що узгоджується із нормою ч. 1 ст. 77 КАС України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи спеціальні строки звернення до адміністративного суду, встановлені ст. 287 КАС України, суд застосовує норми ст. 123 КАС України, згідно якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відтак, позивачу встановлюється десятиденний строк з дня вручення копії ухвали для подання заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин пропуску строку.

Також, відповідно до вимог п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Як передбачено нормами ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, у тому числі, шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій. Зазначена норма виражає зміст позовних вимог.

Зміст позову - це звернена до суду вимога позивача про здійснення судом дій із зазначенням способу судового захисту.

В прохальній частині позову, позивач просить визнати протиправними дії державного виконавця, однак не конкретизує, які саме дії він вважає протиправними.

Відтак, позивачеві слід конкретизувати позовні вимоги, зазначивши дії державного виконавця які є предметом оскарження у справі.

При цьому позивачу слід врахувати, що у випадку пред`явлення позовних вимог про оскарження як дій так і рішення відповідача, позов охоплюватиме вимоги одночасно майнового і немайнового характеру. Таке формулювання позовних вимог зумовлюватиме виникнення у позивача обов`язку здійснити доплату судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону від 08.07.2011 № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону від 08.07.2011 № 3674-VI, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону від 08.07.2011 № 3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону від 08.07.2011 № 3674-VI).

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2019 року встановлено у розмірі 1921 гривні.

Отже, розмір судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, становить 1921,00 гривень (1 % розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

За подання до адміністративного суду адміністративного позову юридичною особою, що містить вимогу майнового характеру в загальному розмірі 14892,00, позивач повинен сплатити судовий збір у розмірі 1921,00 грн. Вказана сума судового збору є мінімальною ставкою (1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб), оскільки ставка у розмірі 1,5 відсотка ціни позову (224,73 грн) є меншою від 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відтак, позивач за подання до адміністративного суду позову, що містить дві вимог одна із яких немайнового, а інша майнового характеру, повинен сплатити судовий збір в загальному розмірі 3842,00 грн.

Проте, до матеріалів позовної заяви позивачем долучена платіжне доручення від 28.11.2019 № 1106 про сплату судового збору за подання позовної заяви в розмірі 1921,00 грн.

Тому, у випадку якщо за результатом конкретизації позовних вимог предметом оскарження залишатимуться як дії так і рішення (постанова) суб`єкта владних повноважень, позивачу слід доплатити суму судового збору в розмірі 1921,00 грн, що становить різницю між сумою судового збору яка підлягає сплаті при зверненні до суду та сумою судового збору, який фактично сплачено позивачем.

За правилами визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення вказаних в цій ухвалі недоліків позовної заяви у спосіб надання до суду: заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску; заяви про уточнення прохальної частини позовної заяви з метою чіткого формулювання змісту позовних вимог щодо дій державного виконавця які позивач вважає протиправними; у випадку пред`явлення двох позовних вимог - документ, який підтверджує доплату судового збору у сумі 1921,00 грн. Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УК у м. Вінниці/, м. Вінниця/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38054707, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, р/р НОМЕР_1 , призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача, Вінницький окружний адміністративний суд).

Керуючись статтями 5, 123, 132, 160, 161, 169, 171, 248, 287 КАС України, суд

УХВАЛИВ

1. Позовну заяву Центрально - Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування постанови залишити без руху.

2. Запропонувати позивачу у 10-ти денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.

3. Копію ухвалу направити позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Богоніс Михайло Богданович