Постанова

від 09.08.2006 по справі 6/216-06-5670а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/216-06-5670А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"09" серпня 2006 р.Справа  № 6/216-06-5670А

            14.45                                                                                                     м. Одеса

            14.45                                                                                                     м. Одеса

Позивач : Підприємство з іноземними інвестиціями «ЛУКОЙЛ-Україна»

Відповідач : Одеська міська Рада

Третя особа, яка не  заявляє самостійних вимог на предмет спору: Одеське міське управління земельних ресурсів Одеської міської ради

Про визнання недійсним пункту 9.4.9 Договору оренди землі від 25.01.2006р.

Суддя                   Демешин О.А

Секретар              Полякова Н.В.

Представники:

Від позивача:  Трясун О.С. - довіреність

Від відповідача: Горголюк-Місюра О.С. –довіреність

Від третьої особи:   не з`явився

Суть спору: Підприємством з іноземними інвестиціями «ЛУКОЙЛ-Україна»(далі-Позивач) надано позов до Одеської міської ради (далі-Відповідач) про визнання недійсним пункту 9.4.9. укладеного між вказаними сторонами Договору оренди землі від 25.01.2006р.

Позивач позов підтримує.

Відповідачем письмових заперечень проти позову не надано.

                            Розглянувши матеріали справи, суд встановив :

Рішенням Одеської міської Ради № 1163-XXIV від 26.03.2003р. підприємству з іноземними інвестиціями «Контроллінг»в довгострокову оренду терміном до 01.07.2008р. було надано земельну ділянку для експлуатації та обслуговування АЗС на 250 заправок на добу.

28.07.2003р. на підставі вказаного рішення між ПІІ «Контроллінг»та Одеською міською радою було укладено Договір оренди земельної ділянки, згідно якого земельну ділянку по вул..Середньофонтанській, 23 площею 1565кв.м.  надано в оренду ПІІ «Контроллінг» терміном до 01.07.2008р.  для експлуатації та обслуговування АЗС на 250 заправок на добу.

10.01.2006р. державним реєстратором Шевченківської районної у м.Києві державної адміністрації Поляковим В.О.  було зареєстровано в новій редакції Статут підприємства з іноземними інвестиціями «ЛУКОЙЛ-Україна»з пункту 1.4. якого вбачається, що позивач є правонаступником підприємства з іноземними інвестиціями «Контроллінг».

25 січня 2006 року між підприємством з іноземними інвестиціями «ЛУКОЙЛ-Україна»та Одеською міською радою на підставі рішення Одеської міської ради № 4927-IV»було укладено договір оренди землі, який зареєстрований в Одеському міському управлінні земельних ресурсів Держкомзему України 24 травня 2006 року за                    № 040650500098.

Відповідно до п. 1.1 Договору відповідач надав, а позивач прийняв у строкове, платне володіння, користування земельну ділянку загальною площею 1565 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Середньофонтанська, 23.

На зазначеній земельній ділянці розташована автозаправна станція, яка належить ПІІ «ЛУКОЙЛ-Україна»на праві власності, що підтверджується свідоцтвом на право власності на АЗС, виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради 01.03.2004р.

Пунктом 9.4.9 договору оренди передбачено, що ПП «ЛУКОЙЛ-Україна»зобов'язаний на підставі рішення Одеської міської ради від 26.09.2003 року № 1814-XXIV та з мотивів суспільної необхідності знести будівлю, яка знаходиться на земельній ділянці за рахунок власних коштів (без компенсації вартості будівлі та робіт по її знесенню).

Позивач вважає, що п.9.4.9 договору оренди землі від 25.01.2006 року суперечить нормам чинного законодавства України та просить визнати його недійсним.

Відповідач в судовому засіданні надав усні пояснення про незгоду з позовними вимогами, посилаючись на те, що пункт 9.4.9. договору оренди не суперечить чинному законодавству.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та додатково надані докази суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК України.                                                       

Частиною першою статті 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно з ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 ЦК України.

Відповідно з статті 13 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Істотними умовами договору оренди землі є об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.

По договору оренди від 25.01.2006р. земельну ділянку площею 1565кв.м. по вул..Середньофонтанській, 23 було надано у користування та володіння позивача терміном до 01.07.2008р.  з цільовим призначенням –для експлуатації та обслуговування АЗС на 250 заправок на добу.

          Таким чином, пункт 9.4.9 договору оренди землі стосується об'єкту нерухомого майна, яке належить підприємству з іноземними інвестиціями «ЛУКОЙЛ-Україна».

Цей пункт договору розв'язує питання, яке не відносяться до предмету договору та фактично посягає на право власності ПП «ЛУКОЙЛ-Україна»на автозаправну станцію.

Статтею 56 Закону України «Про власність»передбачено, що жодний державний орган не має права втручатись у здійснення власником, а також особами, переліченими у пункті 5 статті 48 цього Закону, їх правомочностей щодо володіння, користування й розпорядження своїм майном або встановлювати не передбачені законодавчими актами України додаткові обов`язки чи обмеження.

Позбавлення позивача права власності на автозаправну станцію відповідно до умов пункту 9.4.9 договору оренди землі № 06/1065 від 25.01.2006 року є таким, що суперечить ЦК України, Законам України «Про власність», «Про оренду землі».

Крім того, зміст пункту 9.4.9. взагалі протирічить умовам самого договору оренди, оскільки надання в оренду земельної ділянки здійснювалось саме для експлуатації та обслуговування АЗС.

Пунктом 1.3. договору оренди встановлено, що зміна цільового призначення та використання земельної ділянки можлива тільки на підставі відповідного рішення Одеської міської ради.

Тобто, встановлення пунктом 9.4.9. договору оренди зобов`язання ПІІ «ЛУКОЙЛ-Україна» знести будівлю, яка знаходиться на цій ділянці (а цією будівлею є АЗС) –фактично буде припинено цільове призначення оренди позивачем земельної ділянки.  

Також, у спірному пункті договору зобов`язання позивача на знесення будівлі за рахунок власних коштів (без компенсації вартості будівлі та робіт по її знесенню) ґрунтуються на мотивах суспільної необхідності на підставі рішення Одеської міської ради від 26.09.2003р. № 1814-XXIV.

Частиною першою статті 349 ЦК України передбачено, що право власності на майно припиняється в разі його знищення.  Однак, чинним законодавством не встановлено можливості припинення права власності шляхом знищення майна з підстав суспільної необхідності.

 До того ж  рішення Одеської міської ради від 26.09.2003р. № 1814-XXIV на яке є посилання в пункті 9.4.9. договору оренди, не має будь-якого відношення до земельної ділянки площею 1565кв.м. по вул..Середньофонтанській, 23, що була надана в оренду позивачу і не має будь-якого відношення до будівлі АЗС, розташованій на цій ділянці, оскільки вказаним рішення було затверджено проект відведення та надання ТОВ «Завод-ЗБВ-3»в оренду іншої земельної ділянки площею 3,9074га за адресою: м.Одеса, вул..Середньофонтанська, 19 для проектування та будівництва групи житлових будинків на території заводу залізобетонних виробів.

За таких обставин позовні вимоги є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. 162,163, 167 КАС України,  суд , -

ПОСТАНОВИВ :

1.          Позов  задовольнити повністю.

2.           Визнати недійсним пункт 9.4.9. договору оренди землі від 25.01.2006року,

укладеного між підприємством з іноземними інвестиціями «ЛУКОЙЛ-Україна»та Одеською міською радою.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені статтею 186 КАС України

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її виготовлення у повному обсязі, якщо таку заяву не було подано, або після закінчення 20-ти денного строку подання апеляційної скарги з дата подання заяви про апеляційне оскарження постанови.

                             У повному обсязі постанову  виготовлено 14.08.2006р.          

Суддя                                                                                 Демешин О.А.