Рішення

від 29.11.2019 по справі 440/3002/19

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/3002/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Алєксєєвої Н.Ю.,

за участю:

секретаря судового засідання - Панькіної А.С.,

представника позивача - Старікова О.М.,

представника відповідача - Максименко Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції Центрального округу про стягнення середнього заробітку,

В С Т А Н О В И В:

12 серпня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної екологічної інспекції Центрального округу про:

стягнення недоотриманого середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 01.01.2019 по 16.04.2019 у сумі 2557,92 грн.;

стягнення середнього заробітку за час затримки у поновленні на роботі з 17.04.2019 по дату прийняття судового рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 16.04.2019 позивача було поновлено на посаді начальника відділу екологічного контролю земельних ресурсів, за поводженням з відходами та небезпечними хімічними речовинами - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Полтавської області. В цій частині рішення суду підлягало негайному виконанню, проте відповідачем рішення суду не виконано та не видано наказу про поновлення на посаді. Також вказував, що судовим рішенням встановлено право позивача на отримання середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі, тож за позивачем зберігається гарантія отримання середньої заробітної плати. Відповідно до п.4 Постанови КМУ від 06.02.2019 р. № 102 Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо впорядкування структури заробітної плати працівників державних органів, судів, органів та установ системи правосуддя у 2019 році , з 01.01.2019 підвищено посадові оклади державних службовців. Штатним розписом від 16.04.2019 з 01.01.2019 начальникам відділів Державної екологічної інспекції Центрального округу встановлено посадовий оклад у розмірі 6480 грн., в тому числі, начальникам відділу державного екологічного нагляду (контролю) земельних ресурсів та відділу державного екологічного нагляду (контролю) поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами. Позивач копію штатного розпису Державної екологічної інспекції Центрального округу на 2019 рік від 16.04.2019, в якому зазначено про збільшення розміру у 2019 році посадового окладу рівнозначних посад, отримав після 16.04.2019. А тому на його думку, з 01.01.2019 по 16.04.2019 (дата прийняття рішення від 16.04.2019 у справі 440/208/19) позивачем недоотримано середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 2557,92 грн. ((473,08 - 438,04 грн) х 73 роб. дні (21 січень+20 лютий+20 березень+12 квітень)), а його середньоденна заробітна плата за час затримки у поновленні на роботі з 17.04.2019 складає 473,08 грн.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Ухвалено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду від 02.09.2019 суд перейшов до розгляду справи №440/3002/19 за правилами загального позовного провадження.

04.09.2019 до суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач просив в задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що 21 лютого 2018 року Кабінетом Міністрі України прийнято постанову №102 Питання реалізації Концепції реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища , якою утворено як юридичні особи публічного права міжрегіональні територіальні органи Державної екологічної інспекції за переліком згідно з додатком 1 та ліквідовано, як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної екологічної інспекції за переліком згідно з додатком 2. Оскільки Державна екологічна інспекція Центрального округу не є правонаступником Державної екологічної інспекції у Полтавській області, тому не може виконати рішення суду від 16.04.2019 у справі № 440/208/19. Вказував, що у випадку, коли працівника звільнено без законних підстав або з порушенням встановленого порядку, але поновити його на роботі неможливо внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації, суд визнає звільнення неправильним і зобов`язує ліквідаційну комісію або власника (орган, уповноважений управляти майном ліквідованого підприємства, установи, організації, а у відповідних випадках - правонаступника) виплатити цьому працівникові заробітну плату за час вимушеного прогулу (ч.2 ст.235 КЗпП). Одночасно суд визначає працівника звільненим за п.1 ст.40 КЗпП у зв`язку з ліквідацією підприємства, установи, організації. Щодо твердження позивача про права на отримання середнього заробітку в порядку ст. 236 Кодексу законів про працю України та Порядку № 100 зазначав, що згідно аналізу норм КАС України, не передбачена виплата за несвоєчасне виконання рішення суду.

Ухвалою суду від 24.10.2019 продовжено строк підготовчого провадження у справі №440/3002/19 до 02.12.2019.

12.09.2019 позивач надав до суду відповідь на відзив, у якому вказував, що у структурі Державної екологічної інспекції України відбулася реорганізація шляхом ліквідації територіальних органів Державної екологічної інспекції у Полтавській області та Державної екологічної інспекції у Черкаській області з одночасним створенням Держекоінспекції, як структурного підрозділу Державної екологічної інспекції України. Функції та повноваження вказаних територіальних органів, які ліквідовано, покладено на новоутворений територіальний орган як структурний підрозділ апарату Державної екологічної інспекції України. Зазначав, що згідно зі ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Ухвалою від 13.11.2019 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті на 29.11.2019.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала та просила в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 працював у Державні екологічній інспекції у Полтавській області на посаді начальника відділу екологічного контролю земельних ресурсів, за поводженням з відходами та небезпечними хімічними речовинами - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Полтавської області.

Наказом голови ліквідаційної комісії Державної екологічної інспекції у Полтавській області від 18.12.2018 року №23-о ОСОБА_1 звільнено з посади начальника відділу екологічного контролю земельних ресурсів, за поводженням з відходами та небезпечними хімічними речовинами - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Полтавської області, у зв`язку із ліквідацією установи відповідно до пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України.

Позивач не погодився із зазначеним наказом, у зв`язку з чим звернувся до суду.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 16.04.2019 у справі №440/208/19 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Державної екологічної інспекції у Полтавській області (вул. Коцюбинського, 6, м. Полтава, Полтавська область, 36039 (код ЄДРПОУ 38019348)), третя особа: Державна екологічна інспекція Центрального округу (вул. Коцюбинського, 6, м. Полтава, Полтавська область, 36039, код ЄДРПОУ 41149108) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної екологічної інспекції у Полтавській області від 18.12.2018 №23-о "Про звільнення ОСОБА_1 " Поновлено ОСОБА_1 з 19.12.2018 на посаді начальника відділу екологічного контролю земельних ресурсів, за поводженням з відходами та небезпечними хімічними речовинами - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Полтавської області. Стягнуто з Державної екологічної інспекції у Полтавській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 19.12.2018 по 16.04.2019 у розмірі 35043,20 грн, з утриманням податків та інших обов`язкових платежів при виплаті. Рішення суду в частині поновлення позивача на посаді начальника відділу екологічного контролю земельних ресурсів, за поводженням з відходами та небезпечними хімічними речовинами - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Полтавської області з 19.12.2018 та стягнення заробітної плати у розмірі 8760,80 грн з відрахуванням обов`язкових платежів допущено до негайного виконання. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Ухвалою суду від 19.04.2019 виправлено помилку, допущену у рішенні Полтавського окружного адміністративного суду від 16.04.2019 у справі №440/208/19, а саме: у резолютивній частині скороченого рішення та повного тексту рішення від 16.04.2019 у справі №440/208/19 зазначити "35481,24 грн" замість "35043,20 грн"; "8870,31 грн" замість "8760,80".

Станом на момент звернення позивача до суду, наказ про поновлення на посаді Державною екологічною інспекцією Центрального округу не видавався й, відповідно, середній заробіток за час вимушеного прогулу йому не виплачувався.

Вважаючи свої права щодо не поновлення на посаді порушеними, ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду та просив стягнути середній заробіток за час затримки виконання рішення суду та стягнути недоотриманий середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01.01.2019 по 16.04.2019.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини.

Частиною першою статті 235 КЗпП визначено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України Про запобігання корупції іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Так, судом встановлено, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 16.04.2019 у справі №440/208/19 ОСОБА_1 було поновлено на посаді начальника відділу екологічного контролю земельних ресурсів, за поводженням з відходами та небезпечними хімічними речовинами - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Полтавської області. Суд допустив до негайного виконання рішення суду в частині поновлення позивача на посаді з 19.12.2018 та стягнення заробітної плати у розмірі 8870,31 грн з відрахуванням обов`язкових платежів.

Незважаючи на вимоги суду про негайне виконання рішення суду у частині поновлення на посаді начальника відділу екологічного контролю земельних ресурсів, за поводженням з відходами та небезпечними хімічними речовинами - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Полтавської області, прийняте судом рішення виконано не було, що також не заперечується представником відповідача.

Згідно з вимогами абз. 7 статті 235 КЗпП України, прийняте судом рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника підлягає негайному виконанню.

Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно підлягає виконанню не з часу набрання ним законної сили, що передбачено для переважної більшості судових рішень, а негайно з часу його оголошення в судовому засіданні, чим забезпечується швидкий і реальний захист життєво важливих прав та інтересів громадян і держави.

Приписами статті 236 КЗпП України передбачено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Таким чином, згідно із статтею 236 КЗпП проводиться виплата заробітної плати за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі незалежно від вини роботодавця у такій затримці. Закон пов`язує таку виплату виключно з фактом затримки виконання рішення про поновлення на роботі.

Статтею 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на території України.

Відповідно до частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до частини першої статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Частина третя вказаної статті вказує на те, що невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

У даному випадку обов`язок у відповідача поновити ОСОБА_1 на посаді виник з моменту проголошення рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.04.2019 у справі №440/208/19, тобто з 16.04.2019.

При цьому, суд дійшов висновку, що відповідач не виконав вказане судове рішення, що є підставою для стягнення на користь позивача середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення позивача на посаді.

Визначаючи суму середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 21 постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.12.1999 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 (далі - Порядок №100). Цей нормативний акт не застосовується лише тоді, коли середня заробітна плата визначається для відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я, та призначення пенсії.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.

Так приписами вказаного абзацу пункту 4 Порядку № 100 визначено, що в інших випадках, коли нарахування проводяться виходячи із середньої заробітної плати, працівник не мав заробітку не з вини працівника, розрахунки проводяться виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

За приписами абзацу 3 пункту 3 Порядку № 100 усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати (пункт 5 Порядку №100).

Пунктом 8 Порядку №100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Так, у рішенні Полтавського окружного адміністративного суду від 16.04.2019 у справі №440/208/19, судом встановлено, що розмір середньоденної заробітної плати ОСОБА_1 складає 438,04 грн.

Отже, приймаючи до уваги преюдиційність встановлених судом у справі №440/208/19 обставин, суд у даній справі бере до уваги, що середньоденна заробітна плата позивача становить 438,04 грн.

Період затримки, за який підлягає стягненню сума середнього заробітку, є період з 16.04.2019 по 29.11.2019 (станом на дату прийняття судового рішення).

Отже, період затримки, за який підлягає стягненню сума середнього заробітку, є період з 16.04.2019 по 30.04.2019 - 8 робочих днів; з 01.05.2019 по 31.05.2019 - 22 робочих дні; з 01.06.2019 по 30.06.2019 - 18 робочих днів; з 01.07.2019 по 31.07.2019 - 23 робочих днів; з 01.08.2019 по 31.08.2019 - 21 робочий день; з 01.09.2019 по 30.09.2019 - 21 робочий день; з 01.10.2019 по 31.10.2019 - 22 робочих дні; з 01.11.2019 по 29.11.2019 - 21 робочий день, що в сумі складає 156 днів затримки виконання рішення суду про поновлення на посаді.

Враховуючи, що відповідачем не виконано рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу екологічного контролю земельних ресурсів, за поводженням з відходами та небезпечними хімічними речовинами - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Полтавської області у період з 16.04.2019 по 29.11.2019, що складає 156 робочих дні, середній заробіток за час затримки розрахунку, що підлягає стягненню на користь позивача становить 68 334,24 грн, без урахування обов`язкових податків та зборів.

Стосовно вимог позивача про стягнення недоотриманого середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 01.01.2019 по 16.04.2019 у сумі 2557,92 грн., суд зазначає наступне.

У позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що на дату прийняття рішення у справі №440/208/19 позивач не мав копії штатного розпису Державної екологічної інспекції Центрального округу на 2019 рік від 16.04.2019, в якому зазначено про збільшення розміру у 2019 році посадового окладу рівнозначних посад, а тому коригувальний коефіцієнт для позивача з 01.01.2019 р. складає 1,08 (6480/6000), а його середньоденна заробітна плата-473,08 грн. (438,04 грн. х 1,08).

У зв`язку з чим, на думку позивача, з 01.01.2019 р. по 16.04.2019 р. (дата прийняття рішення від 16.04.2019 р. у справі 440/208/19) ним недоотримано середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 2557,92 грн. ((473,08 - 438,04 грн) х 73 роб. дні (21 січень+20 лютий+20 березень+12 квітень)), а його середньоденна заробітна плата за час затримки у поновленні на роботі з 17.04.2019 складає 473,08 грн.

Відповідно до статті 235 КЗпП при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу".

Відповідно до частини першої статті 27 Закону України "Про оплату праці" порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.

За приписами абзацу 3 пункту 3 Порядку №100 усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Пунктом 8 Порядку №100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

З огляду на викладені норми, при обчисленні розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу слід використовувати формулу, за якою обрахуванню підлягає період затримки за робочі дні виходячи із середньоденного заробітку, обчисленого за останні 2 календарні місяці роботи.

Матеріалами справи підтверджено, що середньомісячний заробіток ОСОБА_1 за два місяці, які передували звільненню склав 9636,88 грн, а середньоденна заробітна плата становить 438,04 грн.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 16.04.2019 у справі № 440/208/19 було стягнуто з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 19.12.2018 року по 16.04.2019 року з розрахунку середньоденної заробітної плати у розмірі 438,04 грн. виходячи з окладу у сумі 6000,00 грн.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що посада на яку поновлено позивача рішенням суду від 16.04.2019 та посади згідно штатного розпису Державної екологічної інспекції Центрального округу на 2019 рік від 16.04.2019 є рівнозначними, з огляду на наступне.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.2 Закону України від 10.12.2015 №889-VIII Про державну службу (далі Закон №889-VIII) рівнозначна посада - посада державної служби, що належить до однієї групи оплати праці з урахуванням юрисдикції державного органу.

За приписами ч. 1 та 2 ст. 51 Закону №889-VIII посади державної служби з метою встановлення розмірів посадових окладів поділяються на такі групи оплати праці:

до групи 1 належать посади керівників державних органів і прирівняні до них посади;

до групи 2 належать посади перших заступників керівників державних органів і прирівняні до них посади;

до групи 3 належать посади заступників керівників державних органів і прирівняні до них посади;

до групи 4 належать посади керівників самостійних структурних підрозділів державних органів і прирівняні до них посади;

до групи 5 належать посади заступників керівників самостійних структурних підрозділів державних органів і прирівняні до них посади;

до групи 6 належать посади керівників підрозділів у складі самостійних структурних підрозділів державних органів, їх заступників і прирівняні до них посади;

до групи 7 належать посади головних спеціалістів державних органів і прирівняні до них посади;

до групи 8 належать посади провідних спеціалістів державних органів і прирівняні до них посади;

до групи 9 належать посади спеціалістів державних органів і прирівняні до них посади.

Прирівняння посад державної служби проводиться Кабінетом Міністрів України під час затвердження схеми посадових окладів на посадах державної служби за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері трудових відносин, погодженим із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

З метою встановлення розмірів посадових окладів державні органи поділяються за юрисдикцією, яка поширюється: 1) на всю територію України; 2) на територію однієї або кількох областей, міста Києва або Севастополя; 3) на територію одного або кількох районів, міст обласного значення.

Тобто, для визначення рівнозначності посад необхідно враховувати дві обов`язкові одночасні умови, чи належать посади належить до однієї групи оплати праці, а також, чи не змінено юрисдикцію державного органу.

Суд зазначає, що наразі позивача поновлено на посаді начальника відділу екологічного контролю земельних ресурсів, за поводженням з відходами та небезпечними хімічними речовинами.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною екологічною інспекцією Центрального округу створено відділ державного екологічного нагляду (контролю) за поводженням з відходами та небезпечними хімічними речовинами Управління державного екологічного нагляду (контролю) у Полтавській області та відділ державного екологічного нагляду (контролю) земельних ресурсів Управління державного екологічного нагляду (контролю) у Полтавській області.

Згідно штатного розпису Державної екологічної інспекції Центрального округу на 2019 рік від 16.04.2019 та посадових інструкцій від 24.04.2019 визначено дві посади:

- начальник відділу державного екологічного нагляду (контролю) за поводженням з відходами та небезпечними хімічними речовинами Управління державного екологічного нагляду (контролю) у Полтавській області старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу з посадовим окладом 6480 грн.,

- начальник відділу державного екологічного нагляду (контролю) земельних ресурсів Управління державного екологічного нагляду (контролю) у Полтавській області - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу з посадовим окладом 6480 грн.

Зі змісту Постанови Кабінету Міністрів України №102 від 21.02.2018 вбачається, що нею ліквідуються ряд територіальних органів Держекоінспекції, зокрема Державна екологічна інспекція у Полтавській області та Державна екологічна інспекція у Черкаській області. Водночас, утворюються міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, серед яких Державна екологічна інспекція Центрального округу (Полтавська та Черкаська області).

У ході судового розгляду справи відповідачем було зазначено, що повноваження Державної екологічної інспекції у Полтавській області поширюються на територію Полтавської області, тоді як згідно змісту п. 1 Положення про Державну екологічна інспекція Центрального округу, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 27.11.2018 №260, повноваження інспекції поширюються на територію Полтавської та Черкаської області.

Судом не заперечується те, що посади керівників у територіальних органах Держекоінспекції, що ліквідовано та новоутворених міжрегіональних територіальних органах Держекоінспекції відносяться до однієї групи оплати праці.

Однак, слід врахувати, що юрисдикція новоствореної установи розширюється у зв`язку тим, що фактично ліквідовувались територіальні інспекції у двох областях, тоді як було утворено лише один новий міжрегіональний орган, повноваження якого, тобто територіальна юрисдикція, поширюється на дві області.

Наведені обставини, дають підстави суду вважати, що фактично у даному випадку посада начальника відділу екологічного контролю земельних ресурсів, за поводженням з відходами та небезпечними хімічними речовинами - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Полтавської області та посади начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) за поводженням з відходами та небезпечними хімічними речовинами Управління державного екологічного нагляду (контролю) у Полтавській області - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу, начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) земельних ресурсів Управління державного екологічного нагляду (контролю) у Полтавській області - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу не є рівнозначними посадами.

Крім того, приписами пункту 10 Порядку встановлено, що у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення. На госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати та інших виплат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей.

Підвищення посадового окладу відбулося за межами розрахункового періоду (два місяці до звільнення), а за час, за який суд буде стягувати середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, за позивачем не зберігався середній заробіток, заробітна плата, премії та інші виплати.

Отже, середньоденний заробіток не підлягав коригуванню на коефіцієнт підвищення розміру посадового окладу.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 цього Кодексу кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.

Стосовно вимоги допустити негайне виконання рішення суду, суд зазначає, що негайному виконанню підлягають рішення у майнових спорах про присудження виплати (стягнення) вже нарахованих платежів (пенсій, заробітної плати тощо).

Предметом судового розгляду у даній справі є несвоєчасне виконання відповідачем рішення суду про поновлення позивача на посаді.

Разом з тим, згідно п. 1, 2 ч. 1 ст. 371 КАС України передбачено, що негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць; присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць, а тому, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні цього клопотання позивача.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Державної екологічної інспекції Центрального округу (вул. Коцюбинського, 6, м. Полтава, Полтавська область, 36039, код ЄДРПОУ 42149108) про стягнення середнього заробітку задовольнити частково.

Стягнути з Державної екологічної інспекції Центрального округу на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року у справі №440/208/19 в частині поновлення на посаді у розмірі 68 334,24 грн. (шістдесят вісім тисяч триста тридцять чотири гривні двадцять чотири копійки) без урахування обов`язкових податків та зборів.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення .

Повне рішення складено 03 грудня 2019 року.

Суддя Н.Ю. Алєксєєва