Рішення

від 03.12.2019 по справі 540/2244/19

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/2244/19 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Морської Г.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектне бюро "Демос" до Відділу у місті Новій Каховці Міськрайонного управління у Каховському районі та м. Новій Каховці Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, Головного управління Держгеокадастру в Херсонській області, третя особа - Новокаховська міська рада Херсонської області про зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Проектне бюро "Демос" (далі - позивач) звернулося до суду із адміністративним позовом відділу у місті Новій Каховці Міськрайонного управління у Каховському районі та м. Новій Каховці Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (далі - відповідач - 1), Головного управління Держгеокадастру в Херсонській області (далі - відповідач - 2), за участю третьої особи - Новокаховської міської ради Херсонської області (далі - третя особа), у якому просить зобов`язати відповідача видати новий витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,1447 га, розташованою по просп. Дніпровському, 1-у, для розміщення та обслуговування споруд підприємства по виробництву бетонних виробів малих архітектурних форм, на землях промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, кадастровий номер 6510700000:02:011:0027, із застосуванням коефіцієнтів, що відповідають фактичним обставинам, а саме - виключити з нього локальний коефіцієнт впливу на земельній ділянці "прирейкова зона 1,1", та перерахувати сукупний коефіцієнт Км3 з 0,84 на фактичний.

Ухвалою від 29.10.2019 р. у справі відкрите спрощене позовне провадження, учасникам наданий строк для подання заяв по суті справи, судове засідання призначене на 29.11.2019 р.

Ухвалою від 15.11.2019р. задоволено клопотання відповідача 1, розгляд справи призначений у режимі відео конференції.

Представники відповідачів та третьої особи надіслали суду клопотання про розгляд справи без їх участі у порядку письмового провадження.

Позивач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, у судове засідання не прибув, причини неявки суду не повідомив, клопотань не заявляв.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі рішення 57-ї сесії 7-го скликання Новокаховської міської ради Херсонської області від 17.01.2019 року №1746 Про припинення прав на землю та передачу землі в користування позивачу передано в оренду земельну ділянку площею 0,1447 га, розташовану по проспекту Дніпровському, 1-у, для розміщення та обслуговування споруд підприємства по виробництву бетонних виробів малих архітектурних форм (код цільового призначення - 11.02), на землях промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, кадастровий номер 6510700000:02:011:0027, терміном на три роки. З метою визначення розміру орендної плати позивач звернувся до відповідача за наданням витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку зазначеної земельної ділянки. З наданого витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №28-21-0.182-4511/0/209-19 від 31.01.2019 року слідує, що відповідач застосував до зазначеної земельної ділянки коефіцієнт Км2 - 1,64; локальні коефіцієнти на місцезнаходження земельної ділянки у межах економіко-планувальної зони: не забезпечена централізованим теплопостачанням - 0,95; санітарно-захисна - 0,8; прирейкова зона - 1,1; сукупний коефіцієнт КмЗ - 0,84; коефіцієнт Кф - 1,2; коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки - 2,315; нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 654926,67.

Позивач стверджує, що застосування відповідачем локального коефіцієнту прирейкова зона 1,1 є неправомірним, що впливає на визначення сукупного коефіцієнту КмЗ, призводить до збільшення значення грошової оцінки земельної ділянки кадастровий номер 6510700000:02:011:0027, належної позивачу, та, як наслідок, неправомірного підвищення орендної плати за землю, оскільки з викопіювання з Публічної кадастрової карти України, не вбачається наявність відводу залізниці або під`їзної залізничної колії у безпосередній близькості до місця розташування належної позивачу земельної ділянки.

За викладених обставин, позивач просить суд задовольнити позов повністю.

Відповідачі надіслали суду відзиви, у яких просять відмовити у задоволенні позову, мотивуючи наступним. Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Нова Каховка розроблена на замовлення виконавчого комітету Новокаховської міської ради Українським державним науково-дослідним інститутом проектування міст Діпромісто . Відповідно до ст. 9 Закону України Про державну експертизу землевпорядної документації технічна документація була передана для проходження експертизи землевпорядної документації. Відповідно до висновку експертизи від 18.12.2008 № 1499-08 технічна документація погоджена. Рішенням Новокаховської міської ради від 30.11.2010 № 62 технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Нова Каховка затверджена. Періодичність проведення нормативної грошової оцінки земель повинна відповідати вимогам закону. Згідно статті 18 Закону України Про оцінку земель для земель населених пунктів визначено періодичність проведення нормативної грошової оцінки - не рідше, ніж один раз на 5-7 років. Однак, встановлена вимога не встановлює термін дії технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Тому, у разі відсутності відповідного рішення ради або рішення суду щодо втрати чинності рішення про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту до моменту набрання чинності нового рішення про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту видача витягів з технічної документації є можливою. Відповідно до технічної документації з нормативної грошової оцінки земель на території міста Нова Каховка встановлено 22 локальні фактори, які можуть вплинути на загальне значення коефіцієнта КмЗ. Для обчислення КмЗ враховуються ці локальні фактори. При цьому добуток пофакторних оцінок не повинен бути нижче 0,50 і вище 1,50. Наявність та ареали розповсюдження кожного з факторів даної групи було визначено на підставі матеріалів генерального плану міста (опорний план з урахуванням його актуалізації станом на початок 2008 року). Однією із груп цих факторів є місцезнаходження земельної ділянки у прирейковій зоні. Значення коефіцієнта по фактору становить від 1,04 до 1,10.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (ст. 20, 23 Закону України Про оцінку земель ) і видаються територіальним органом Держгеокадастру за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує трьох робочих днів від дня надходження відповідної заяви. Виходячи з викладеного, відділ у м. Новій Каховці Міськрайонного управління у Каховському районі та м. Новій Каховці Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області позбавлений права на власний розсуд визначати застосування локальних чи будь-яких інших коефіцієнтів при підготовці витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки так, як програмне забезпечення самостійно аналізує перелік усіх факторів, які впливають на розрахунок вартості земельної ділянки відповідно до геометрії земельної ділянки та площі перетину.

Також відповідачі стверджують, що вимога про видачу нового витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки із виключенням з розрахунку локального коефіцієнту "прирейкова зона 1,1", є втручанням у їх дискреційні повноваження.

Із наведених підстав відповідачі просять відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що на підставі рішення 57-ї сесії 7-го скликання Новокаховської міської ради Херсонської області від 17.01.2019 року №1746 Про припинення прав на землю та передачу землі в користування позивачу передано в оренду земельну ділянку площею 0,1447 га, розташовану по проспекту Дніпровському, 1-у, для розміщення та обслуговування споруд підприємства по виробництву бетонних виробів малих архітектурних форм (код цільового призначення - 11.02), на землях промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, кадастровий номер 6510700000:02:011:0027, терміном на три роки.

З метою визначення розміру орендної плати позивач звернувся до відповідача 1 за наданням витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку зазначеної земельної ділянки.

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №28-21-0.182-4511/0/209-19 від 31.01.2019 року при обрахунку розміру оцінки застосований коефіцієнт Км2 - 1,64; локальні коефіцієнти на місцезнаходження земельної ділянки у межах економіко-планувальної зони: не забезпечена централізованим теплопостачанням - 0,95; санітарно-захисна - 0,8; прирейкова зона - 1,1; сукупний коефіцієнт КмЗ - 0,84; коефіцієнт Кф - 1,2; коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки - 2,315; нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 654926,67.

Листом №1 від 12.02.2019 року позивач повідомив відповідача 1 про безпідставність застосування локального коефіцієнту Прирейкова зона 1,1 , мотивуючи тим, що земельна ділянка, належна позивачу на праві оренди, не розташовується та не примикає до відводу залізниці та не має під`їзної залізничної колії, та просив надати правове обґрунтування щодо застосування такого коефіцієнту.

Листом №3221-0.182-22/119-19 від 15.02.2019 відповідач 1 повідомив загальну інформацію щодо порядку формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Листом №3 від 28.02.2019 року позивач звернувся до ГУ Держгеокадастру в Херсонській області з метою надання пояснень щодо правомірності застосування відповідачем 1 зазначеного коефіцієнту.

Листом №28-21-0.10-1529/2-19 від 27.03.2019 року ГУ Держгеокадастру в Херсонській області повідомило позивача, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель міста Нова Каховка, розробленої Українським Державним науково-дослідним інститутом проектування міст Дніпромісто та затвердженої рішенням Новокаховської міської ради № 62 від 30.11.2010 року, згідно якої застосування коефіцієнту прирейкова зона - 1,1 є правомірним. Також до листа доданий лист відповідача 1 №52/419-19-0.182 від 04.03.2019 року, відповідно до якого витяг про нормативну грошову оцінку земель міста Нова Каховка готується за допомогою програмного забезпечення Муніципальна інформаційна система шляхом імпортування в програму обмінного файлу П44 по кожній земельній ділянці.

25.09.2019 року адвокат позивача звернувся до Новокаховської міської ради Херсонської області з адвокатським запитом №114 щодо підтвердження наявності на зазначеній земельній ділянці та суміжних з нею земельних ділянках елементів інфраструктури у вигляді під`їзних залізничних колій та смуг відведення залізниці.

З листа Новокаховської міської ради Херсонської області №17/3447 від 04.10.2019 року слідує, що виконавчий комітет Новокаховської міської ради Херсонської області не володіє запитуваною інформацією.

24.10.2019 року позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку вимозі позивача, суд враховує наступні положення законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють їх на відповідність того, чи прийняті (вчинені) останні з дотриманням усіх вимог, визначених ч. 2 ст. 2 КАС України.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про оцінку земель від 11 грудня 2003 року № 1378-IV (далі - Закон № 1378-IV) , в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

За нормами ч. 1 ст. 15 Закону № 1378-IV підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 20 Закону № 1378-IV за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

У ч. 4 ст. 23 Закону № 1378-IV вказано, що рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до п. 271.2 ст. 271 Податкового кодексу України.

Підпунктом 271.1.1 ст. 271 Податкового кодексу України, в редакції на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Згідно з ч. 5 ст. 5 Закону № 1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

У ст. 13 Закону № 1378-IV передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі: визначення розміру земельного податку; визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону № 1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України Про землеустрій .

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону № 1378-IV дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

За приписами ст. 18 Закону № 1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України Про землеустрій.

За результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація.

Відповідно до ст. 23 Закону № 1378-IV виготовлена технічна документація нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України (ч. 5 ст. 201 Земельного кодексу України).

Пунктами 1, 2, 2-1 Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 № 213, визначено, що Нормативна грошова оцінка земель населених пунктів проводиться відповідно до Закону України Про оцінку земель.

Інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є затверджені генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани території, відомості Державного земельного кадастру, інвентаризації земель та державної статистичної звітності.

Дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держгеокадастру за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви.

Положеннями ст. 21 Закону № 1378-IV передбачено, що технічна документація, зокрема, з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, підлягає державній експертизі відповідно до закону.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про державну експертизу землевпорядної документації від 17 червня 2004 року № 1808-IV (далі - Закон № 1808-IV) державна експертиза землевпорядної документації (далі державна експертиза) - це діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об`єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об`єктів експертизи.

Частиною 2 ст. 7 Закону № 1808-IV передбачено, що виконавцями державної експертизи є експерти, які працюють у складі спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері державної експертизи і мають високу кваліфікацію та спеціальні знання, а також висококваліфіковані спеціалісти або наукові працівники, які залучаються цими органами до її проведення відповідно до закону.

У п 2.1 Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації, затвердженої Наказом Держкомзему України від 03.12.2004 № 391 передбачено, що організацію і проведення державної експертизи здійснюють Держгеокадастр та територіальні органи Держгеокадастру в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 1808-IV передбачено те, що обов`язковій державній експертизі, крім іншого, підлягає: технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Результатом проведення державної експертизи є висновок державної експертизи. Позитивні висновки державної експертизи щодо об`єктів обов`язкової державної експертизи є підставою для прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування, відкриття фінансування робіт з реалізації заходів, передбачених відповідною документацією (ч. 1 та 3 ст. 35 Закону № 1808-IV).

Положеннями ст. 37 Закону № 1808-IV, передбачено порядок спростування висновків державної експертизи.

Так, замовники або розробники об`єктів державної експертизи, заінтересовані у спростуванні висновків державної експертизи або їх окремих положень, подають обґрунтоване клопотання (заяву) про це до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у місячний термін з дня отримання клопотання (заяви) розглядає його і за наявності підстав призначає проведення повторної державної експертизи.

У разі спростування висновків державної експертизи, яку проводив центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, до проведення повторної державної експертизи залучаються незалежні експерти.

У разі відмови у розгляді заяви про спростування висновків державної експертизи або незгоди з висновками повторної державної експертизи замовники або розробники об`єктів державної експертизи мають право звернутися до суду.

Висновки державної експертизи можуть бути скасовані органом, який їх видав, у разі виявлення обставин, що могли вплинути на об`єктивність оцінки висновку.

Позитивні висновки повторної державної експертизи є підставою для прийняття відповідним органом рішення або реалізації заходів, передбачених об`єктами державної експертизи, крім випадків оскарження їх у судовому порядку.

З аналізу вищенаведених приписів законодавства слідує, що чинним законодавством визначено, що перевірка, аналіз та оцінка технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а саме витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, на предмет його відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам здійснюється під час державної експертизи землевпорядної документації, яка організовується і проводиться Держгеокадастром та територіальними органами Держгеокадастру в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. При цьому, зазначеними вище правовими нормами визначено порядок спростування чи оскарження висновків експертизи землевпорядної документації, в тому числі тих, що стосуються відповідності витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, який складається на основі розрахованих у встановленому порядку показників (коефіцієнтів), які визначені у технічній документації, вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам.

Право на судовий захист гарантоване статтею 55 Конституції України. Відповідно до ч. 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

В контексті завдань адміністративного судочинства звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів позивача. Тому особа повинна довести (а суд встановити), що їй належать права, свободи або законні інтереси, за захистом яких вона звернулася до суду. Права, свободи та законні інтереси, які належать конкретній особі (особам) є предметом судового захисту.

Згідно з ч. 1 ст. 4 КАС України рішення суб`єкта владних повноважень є нормативно-правовим або індивідуальним актом.

Нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Визначальною особливістю нормативного акта є його спрямованість на врегулювання відносин множинної кількості суб`єктів відповідних правовідносин двох чи більше учасників певного виду відносин. Тобто об`єктом правового регулювання є встановлення загальних правил поведінки між декількома суб`єктами, що беруть на себе права чи обов`язки, що призводить до виникнення, зміни чи припинення відповідних правовідносин. Адресата юридичних приписів нормативного акта неможливо чітко ідентифікувати, оскільки ним потенційно може бути кожна особа, що зацікавлена у реалізації свого суб`єктивного права або охоронюваного законом інтересу.

Тим часом ненормативні акти мають своїм предметом вплив на чітко визначеного суб`єкта права, якому надаються певні права або на якого покладається певні обов`язки. І об`єктом правового регулювання тут виступає потреба закріплення певної суб`єктивної волі щодо конкретної особи, що зумовлює виникнення певних змін у правовому статусі цієї особи. Тож адресат юридичних приписів ненормативного акта завжди чітко визначений, і залежно від обставин, ініціатором його видання може бути як адресат, так і видавник відповідного акта.

На цій підставі суд приходить до висновку, що витяг з технічної документації про грошову оцінку землі не є рішенням суб`єкта владних повноважень, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, а лише носить інформаційний характер.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.11.2018 у справі №814/789/17, від 27.11.2018 у справі №817/1819/17.

Також суд відмічає, що вчинення дій щодо застосування у витязі з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки певного коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки належить до повноважень Головного управління Держгеокадастру в Херсонській області. Тобто, такі дії є частиною процесу реалізації повноважень, наданих відповідачу чинним законодавством, а саме повноважень щодо визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Результатом реалізації цих повноважень є затвердження відповідною сільською, селищною, міською радою виготовленої технічної документації нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів, яке породжує юридичні наслідки для позивача, як платника податків, оскільки нормативна грошова оцінка земельних ділянок є базою оподаткування земельним податком, в той час, як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки є тільки засобом (підставою) для встановлення такої оцінки.

Перевірка, аналіз та оцінка технічної документації нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а саме витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки на предмет його відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об`єктів експертизи, входить до компетенції Держгеокадастру та територіальних органів Держгеокадастру в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відтак, суди не вправі втручатися в діяльність державних органів, що застосовують надані їм у межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження в будь-якій формі своїх дій з іншими суб`єктами. Втручання в дискреційні повноваження суб`єкта влади виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Крім того, суд звертає увагу на те, що формулюючи вимоги про виключення із витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної конкретного коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки, позивач фактично оскаржує зміст витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, в той час як оформлення такого витягу та його змістове наповнення належить до виключної компетенції відповідача.

Крім того, чинним законодавством встановлено форму здійснення контролю за достовірністю і правильністю відомостей, що викладені у витязі з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки і такий контроль здійснюється під час проведення державної експертизи землевпорядної документації.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 17.10.2019р. по справі № 817/1814/17.

У зв`язку з цим суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,1447 га, розташованою по просп. Дніпровському, 1-у, для розміщення та обслуговування споруд підприємства по виробництву бетонних виробів малих архітектурних форм, на землях промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, кадастровий номер 6510700000:02:011:0027 є лише довідкою, що відображає частину інформації із Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Нова Каховка Херсонської області, і повністю їй відповідає.

Відтак зміни у цей витяг не можуть бути внесені без внесення змін до Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Нова Каховка Херсонської області.

За таких обставин, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про зобов`язання відповідача видати новий витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 6510700000:02:011:0027, із виключенням локального коефіцієнту впливу на земельній ділянці "прирейкова зона 1,1.

За правилами статті 139 КАС України, у разі відмови позивачу у задоволенні позову, судові витрати на його користь стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Морська Г.М.

кат. 109020100