Постанова

від 11.03.2020 по справі 540/2244/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2020 р.м.ОдесаСправа № 540/2244/19 Головуючий в 1 інстанції: Морська Г.М.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача - Федусика А.Г.,

суддів: Бойка А.В. та Шевчук О.А.,

при секретарі - Пальоній І.М.,

за участю: представника апелянта - Бордун Вікторії Олександрівни, представника Головного управління Держгеокадастру в Херсонській області - Рябітченко Тетяни Віталіївни та представника Відділу у місті Новій Каховці Міськрайонного управління у Каховському районі та м.Новій Каховці Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області - Лимар Наталі Анатоліївни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектне бюро "Демос" на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектне бюро "Демос" до Відділу у місті Новій Каховці Міськрайонного управління у Каховському районі та м.Новій Каховці Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, Головного управління Держгеокадастру в Херсонській області, третя особа - Новокаховська міська рада Херсонської області про зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Проектне бюро "Демос" (далі ТОВ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Відділу у місті Новій Каховці Міськрайонного управління у Каховському районі та м. Новій Каховці Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (далі Відділ) та Головного управління Держгеокадастру в Херсонській області, за участю третьої особи - Новокаховської міської ради Херсонської області, у якому просило зобов`язати відповідача видати новий витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,1447 га, розташованої по АДРЕСА_1 . АДРЕСА_2 , 1-у, для розміщення та обслуговування споруд підприємства по виробництву бетонних виробів малих архітектурних форм, на землях промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, кадастровий номер 6510700000:02:011:0027, із застосуванням коефіцієнтів, що відповідають фактичним обставинам, а саме - виключити з нього локальний коефіцієнт впливу на земельній ділянці "прирейкова зона 1,1", та перерахувати сукупний коефіцієнт Км3 з 0,84 на фактичний.

В обґрунтування позову було зазначено, що застосування відповідачем локального коефіцієнту прирейкова зона 1,1 є неправомірним, що впливає на визначення сукупного коефіцієнту КмЗ та призводить до збільшення значення грошової оцінки земельної ділянки кадастровий номер 6510700000:02:011:0027, належної позивачу, та, як наслідок, неправомірного підвищення орендної плати за землю, оскільки з викопіювання з Публічної кадастрової карти України не вбачається наявність відводу залізниці або під`їзної залізничної колії у безпосередній близькості до місця розташування належної ТОВ земельної ділянки.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, ТОВ подало апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апелянт просив його скасувати та прийняти нове про задоволення позову.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням 57-ї сесії 7-го скликання Новокаховської міської ради Херсонської області від 17 січня 2019 року №1746 Про припинення прав на землю та передачу землі в користування позивачу передано в оренду земельну ділянку площею 0,1447 га, розташовану по АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , для розміщення та обслуговування споруд підприємства по виробництву бетонних виробів малих архітектурних форм (код цільового призначення - 11.02), на землях промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, кадастровий номер 6510700000:02:011:0027, терміном на три роки.

З метою визначення розміру орендної плати позивач звернувся до Відділу за наданням витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку зазначеної земельної ділянки.

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №28-21-0.182-4511/0/209-19 від 31 січня 2019 року при обрахунку розміру оцінки застосований коефіцієнт Км2 - 1,64; локальні коефіцієнти на місцезнаходження земельної ділянки у межах економіко-планувальної зони: не забезпечена централізованим теплопостачанням - 0,95; санітарно-захисна - 0,8; прирейкова зона - 1,1; сукупний коефіцієнт КмЗ - 0,84; коефіцієнт Кф - 1,2; коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки - 2,315; нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 654926,67.

Листом №1 від 12 лютого 2019 року позивач повідомив Відділу про безпідставність застосування локального коефіцієнту прирейкова зона 1,1 , мотивуючи це тим, що земельна ділянка, належна ТОВ на праві оренди, не розташовується та не примикає до відводу залізниці та не має під`їзної залізничної колії, у зв`язку з чим позивач просив надати правове обґрунтування щодо застосування такого коефіцієнту.

Листом №3221-0.182-22/119-19 від 15 лютого 2019 Відділ повідомив, що технічна документація з нормативної грошової оцінки земель м. Нова Кахавка розроблена у 2008 році УДНДІПМ Діпромісто та затверджена рішеннями Новокаховської мвської ради №62 від 30 листопада 2010 року та №109 від 24 грудня 2010 року.

Листом №3 від 28 лютого 2019 року позивач звернувся до ГУ Держгеокадастру в Херсонській області з метою надання пояснень щодо правомірності застосування Відділом зазначеного коефіцієнту.

Листом №28-21-0.10-1529/2-19 від 27 березня 2019 року ГУ Держгеокадастру в Херсонській області повідомило позивача, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель міста Нова Каховка, розробленої Українським Державним науково-дослідним інститутом проектування міст Дніпромісто та затвердженої рішенням Новокаховської міської ради №62 від 30 листопада 2010 року, згідно якої застосування коефіцієнту прирейкова зона - 1,1 є правомірним. Також до листа доданий лист відповідача 1 №52/419-19-0.182 від 04 березня 2019 року, відповідно до якого витяг про нормативну грошову оцінку земель міста Нова Каховка готується за допомогою програмного забезпечення Муніципальна інформаційна система шляхом імпортування в програму обмінного файлу П44 по кожній земельній ділянці.

25 вересня 2019 року адвокат позивача звернувся до Новокаховської міської ради Херсонської області з адвокатським запитом №114 щодо підтвердження наявності на зазначеній земельній ділянці та суміжних з нею земельних ділянках елементів інфраструктури у вигляді під`їзних залізничних колій та смуг відведення залізниці.

Листом Новокаховської міської ради Херсонської області №17/3447 від 04 жовтня 2019 року позивачу була надана відповідь про те, що до повноважень виконавчого комітету Новокаховської міської ради Херсонської області не належить визначення елементів інфраструктури, їх наявність або відсутність.

Вважаючи включення до технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки локального коефіцієнту впливу прирейкова зона 1,1 протиправним, позивач звернувся до суду.

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог виходив з того, що формулюючи вимоги про виключення із витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки конкретного коефіцієнту функціонального використання, позивач фактично оскаржує зміст витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, в той час як оформлення такого витягу та його змістове наповнення належить до виключної компетенції відповідача. Чинним законодавством встановлено форму здійснення контролю за достовірністю і правильністю відомостей, що викладені у витязі з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки і такий контроль здійснюється під час проведення державної експертизи землевпорядної документації.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції вірними і такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України з огляду на таке.

Відповідно до ст.1 Закону України Про оцінку земель (далі Закон, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Відповідно ч.1 ст.15 Закону підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Згідно зі ст.18 Закону нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових акті на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться на землях, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення не рідше ніж один раз на 5 - 7 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України Про землеустрій .

У відповідності до ч.1 та 2 ст.20 Закону за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

У ч.4 ст.23 Закону вказано, що рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до п.271.2 ст.271 Податкового кодексу України.

Підпунктом 271.1.1 ст. 271 Податкового кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Згідно з ч.5 ст.5 Закону нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

У ст.13 вищевказаного Закону передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі: визначення розміру земельного податку; визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України Про землеустрій .

Відповідно до ч.2 ст.20 Закону дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

За приписами ст.18 Закону нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України Про землеустрій .

За результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація.

У ст.15 Закону встановлено, що підставою для проведення оцінки земель, у тому числі нормативної грошової оцінки земельних ділянок, є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Відповідно до ст.23 Закону виготовлена технічна документація нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Частиною 5 ст.201 Земельного кодексу України, визначено, що грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 1, 2, 3 Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року № 213 визначено, що Нормативна грошова оцінка земель населених пунктів проводиться відповідно до Закону України Про оцінку земель .

Інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є затверджені генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани території, відомості Державного земельного кадастру, інвентаризації земель та державної статистичної звітності.

Дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держгеокадастру за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви.

Положеннями ст.21 Закону передбачено, що технічна документація, зокрема, з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, підлягає державній експертизі відповідно до закону.

Згідно зі ст.1 Закону України Про державну експертизу землевпорядної документації державна експертиза землевпорядної документації (далі державна експертиза) - це діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об`єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об`єктів експертизи.

Частиною 2 ст.7 вищевказаного Закону передбачено, що виконавцями державної експертизи є експерти, які працюють у складі спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері державної експертизи і мають високу кваліфікацію та спеціальні знання, а також висококваліфіковані спеціалісти або наукові працівники, які залучаються цими органами до її проведення відповідно до закону.

У п.2.1 Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації, затвердженої Наказом Держкомзему України від 03 грудня 2004 року № 391 передбачено, що організацію і проведення державної експертизи здійснюють Держгеокадастр та територіальні органи Держгеокадастру в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України Про державну експертизу землевпорядної документації передбачено те, що обов`язковій державній експертизі, крім іншого, підлягає: технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Результатом проведення державної експертизи є висновок державної експертизи. Позитивні висновки державної експертизи щодо об`єктів обов`язкової державної експертизи є підставою для прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування, відкриття фінансування робіт з реалізації заходів, передбачених відповідною документацією (ч.1 та 3 ст.35 Закону України Про державну експертизу землевпорядної документації ).

Положеннями ст.37 вищевказаного Закону, передбачено порядок спростування висновків державної експертизи.

Так, замовники або розробники об`єктів державної експертизи, заінтересовані у спростуванні висновків державної експертизи або їх окремих положень, подають обґрунтоване клопотання (заяву) про це до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у місячний термін з дня отримання клопотання (заяви) розглядає його і за наявності підстав призначає проведення повторної державної експертизи.

У разі спростування висновків державної експертизи, яку проводив центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, до проведення повторної державної експертизи залучаються незалежні експерти.

У разі відмови у розгляді заяви про спростування висновків державної експертизи або незгоди з висновками повторної державної експертизи замовники або розробники об`єктів державної експертизи мають право звернутися до суду.

Висновки державної експертизи можуть бути скасовані органом, який їх видав, у разі виявлення обставин, що могли вплинути на об`єктивність оцінки висновку.

Позитивні висновки повторної державної експертизи є підставою для прийняття відповідним органом рішення або реалізації заходів, передбачених об`єктами державної експертизи, крім випадків оскарження їх у судовому порядку.

З аналізу наведених норм законодавства можна дійти висновку, що чинним законодавством визначено, що перевірка, аналіз та оцінка технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок здійснюється під час державної експертизи землевпорядної документації, яка організовується і проводиться Держгеокадастром та територіальними органами Держгеокадастру в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

При цьому, зазначеними вище правовими нормами визначено порядок спростування чи оскарження висновків експертизи землевпорядної документації, в тому числі тих, що стосуються відповідності витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, який складається на основі розрахованих у встановленому порядку показників (коефіцієнтів), які визначені у технічній документації, вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам.

У зв`язку з цим суд вважає, що позивач у даній справі обрав неналежний спосіб захисту своїх прав, оскільки правомірність застосування саме такого коефіцієнта перевіряється (підтверджується або спростовується) під час проведення державної експертизи землевпорядної документації, а не судом.

Слід зазначити, що належним способом захисту у даній справі є оскарження рішення органу місцевого самоврядування, яким затверджено технічну документацію щодо нормативної грошової оцінки землі, або оскарження дій відповідача щодо застосування при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідних локальних коефіцієнтів, з якими позивач не погоджується, після застосування процедури спростування висновків державної експертизи, яка проводиться в позасудовому порядку, чого в даних спірних правовідносинах позивачем вчинено не було.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 17 жовтня 2019 року по справі № 817/1814/17.

Водночас, рішення Новокаховської міської ради №62 від 30 листопада 2010 року, згідно якої застосування коефіцієнту прирейкова зона - 1,1 , яким було затверджено нормативну грошову оцінку земель міста Нова Каховка, розробленої Українським Державним науково-дослідним інститутом проектування міст Дніпромісто , є чинним та в судовому порядку скасовано не було.

Окрім іншого, колегія суддів зазначає, що право на судовий захист гарантоване статтею 55 Конституції України. Відповідно до статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з ч. 1 ст. 4 КАС України рішення суб`єкта владних повноважень є нормативно-правовим або індивідуальним актом.

Нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Визначальною особливістю нормативного акта є його спрямованість на врегулювання відносин множинної кількості суб`єктів відповідних правовідносин - двох чи більше учасників певного виду відносин. Тобто об`єктом правового регулювання є встановлення загальних правил поведінки між декількома суб`єктами, що беруть на себе права чи обов`язки, що призводить до виникнення, зміни чи припинення відповідних правовідносин. Адресата юридичних приписів нормативного акта неможливо чітко ідентифікувати, оскільки ним потенційно може бути кожна особа, що зацікавлена у реалізації свого суб`єктивного права або охоронюваного законом інтересу.

Водночас, ненормативні акти мають своїм предметом вплив на чітко визначеного суб`єкта права, якому надаються певні права або на якого покладається певні обов`язки. І об`єктом правового регулювання тут виступає потреба закріплення певної суб`єктивної волі щодо конкретної особи, що зумовлює виникнення певних змін у правовому статусі цієї особи. Тож адресат юридичних приписів ненормативного акта завжди чітко визначений, і залежно від обставин, ініціатором його видання може бути як адресат, так і видавник відповідного акта.

Таким чином, витяг з технічної документації про грошову оцінку землі не є рішенням суб`єкта владних повноважень, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, а лише носить інформаційний характер та віддзеркалює правовий стан (в контексті спірних правовідносин) тої чи іншої земельної ділянки, який (правовий стан) визначений за наслідком розроблення та затвердження, зокрема, і рішенням органу місцевого самоврядування, технічної документації про нормативну грошову оцінку земель міста Нова Каховка, розробленої Українським Державним науково-дослідним інститутом проектування міст Дніпромісто .

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12 листопада 2018 у справі №814/789/17, від 27 листопада 2018 у справі №817/1819/17.

До того ж, здійснюючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. При цьому, вирішуючи спір по суті, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Тож, якщо особа вважає, що її право у певних правовідносинах не може бути реалізованим належним чином, або на неї протиправно поклали певний обов`язок, така особа має право звернутися за судовим захистом. У разі відповідного звернення особи, суд розглядає питання щодо наявності порушення права заявника у конкретних правовідносинах і на підставі цього вирішує спір.

Разом з тим, колегія суддів наголошує, що позивачу рішенням 57-ї сесії 7-го скликання Новокаховської міської ради Херсонської області від 17 січня 2019 року №1746 Про припинення прав на землю та передачу землі в користування передано в оренду земельну ділянку площею 0,1447 га, розташовану по АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , для розміщення та обслуговування споруд підприємства по виробництву бетонних виробів малих архітектурних форм (код цільового призначення - 11.02), на землях промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, кадастровий номер 6510700000:02:011:0027, терміном на три роки, однак сам договір оренди вказаної земельної ділянки станом на виникнення спірних правовідносин не укладений, а отже вказане рішення на час виникнення спірних правовідносин не реалізовано.

Суд не наділений правом встановлювати будь-які обставини наперед чи вчиняти дії направлені на захист ще не порушених прав.

Тому, враховуючи все вищезазначене у сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що спірні позовні вимоги є необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині рішенні, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку щодо спірних правовідносин.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектне бюро "Демос" - залишити без задоволення, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлений 17 березня 2020 року.

Головуючий суддя Федусик А.Г. Судді Бойко А.В. Шевчук О.А.