Рішення

від 02.12.2019 по справі 620/2841/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2019 року м. Чернігів Справа № 620/2841/19

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Бородавкіної С.В.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 в її інтересах та інтересах малолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Міністерства оборони Українипро визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 ) в її інтересах та інтересах малолітніх дітей 26.04.2019 звернулась до суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України (далі МО України), у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 17.11.2017 №120, прийняте у формі протоколу засідання Комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, в частині відмови у призначенні одноразової грошової допомоги їй та малолітнім дітям у зв`язку зі смертю старшого сержанта ОСОБА_4 , що сталася внаслідок захворювання, пов`язаного з обов`язками військової служби;

- зобов`язати відповідача прийняти рішення про призначення їй та малолітнім дітям одноразової грошової допомоги, пов`язаної зі смертю військовослужбовця ОСОБА_4 , виходячи з розмірів, визначених Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975.

Свої вимоги мотивує тим, що позивач та її малолітні діти є членами сім`ї померлого військовослужбовця - ОСОБА_4 . Причиною смерті ОСОБА_4 , відповідно протоколу Центральної військово-лікарської комісії, є захворювання, пов`язане із захистом Батьківщини. У зв`язку з наведеним, позивач вважає, що разом із малолітніми дітьми має право на призначення одноразової грошової допомоги.

Ухвалою судді від 21.10.2019 ОСОБА_1 поновлено строк звернення до суду з позовом, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та надано відповідачам 15-денний строк з дня її вручення для подання відзиву на позов.

Ухвалою суду від 06.11.2019 представнику відповідача відмовлено у задоволенні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

У встановлений ухвалою суду строк від відповідача надійшов відзив на позов, у якому він позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні та пояснив, що на день смерті чоловік позивачки не був військовослужбовцем, відповідно ОСОБА_1 та малолітні діти не мають права на отримання одноразової грошової допомоги у разі смерті військовослужбовців, передбаченої статтею16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Зазначив, що виплата одноразової грошової допомоги членам сімей померлих осіб, звільнених з військової служби, смерть яких настала протягом року після звільнення зі служби, запроваджена Законом України від 06.09.2018 №2522-VІІІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення соціального захисту військовослужбовців», який набрав чинності з 13.10.2018. Згідно зі статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, тому виплата одноразової грошової допомоги членам сімей померлих осіб, звільнених з військової служби, смерть яких настала протягом року після звільнення з військової служби, здійснюється у випадках, що настали з 13.10.2018.

Від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги мають бути задоволені, з таких підстав.

Судом встановлено, що 27.11.2004 між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 укладено шлюб, зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Корюківського районного управління юстиції Чернігівської області (а.с. 25).

У шлюбі у позиваки та ОСОБА_4 народилися діти: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), що підтверджується відповідними свідоцтвами про народження (а.с. 11, 12).

Як вбачається із довідок від 12.01.2017 №64/1 та від 12.01.2017 №64/2, ОСОБА_4 у період з 24.07.2014 по 11.09.2014 та з 24.10.2014 по 18.03.2015 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпечення її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей (а.с. 15, 16, 22-24). З 15.05.2015 ОСОБА_4 отримав статус учасника бойових дій (а.с. 26).

Наказом командира в/ч польова пошта НОМЕР_1 від 05.07.2016 №155 старшого сержанта ОСОБА_4 виключено зі списків особового складу частини, всіх видів забезпечення, у зв`язку зі звільненням з військової служби (а.с. 17).

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 помер, про що видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 (а.с. 13).

Відповідно до рішення Центральної військово-лікарської комісія по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, оформленого протоколом від 14.02.2017 №519, захворювання і причина смерті, так, пов`язані із захистом Батьківщини (а.с. 14).

Відповідно до довідок УСЗН Корюківської районної державної адміністрації Чернігівської області від 21.02.2017 №5 та від 21.02.2017 №6, посвідчення серії НОМЕР_3 (а.с. 19, 25) ОСОБА_1 та її діти мають статус «Член сім`ї загиблого» (АТО).

Згодом, позивач звернулась до Міністерства оборони України із заявою про призначення їй та її малолітнім дітям одноразової грошової допомоги як членам сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни.

17.11.2017 комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум прийнято рішення, оформлене протоколом №120, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги (а.с. 21). Підставою для відмови стало те, що на день смерті ОСОБА_4 не був військовослужбовцем.

01.08.2019 позивач повторно звернулась до Міністерства оборони України із заявою при призначення і виплату їй та дітям спірної допомоги (а.с. 27, 28).

Листом від 10.09.2019 за №5/4005с Чернігівський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки повідомив, що оскільки нових обставин в пакеті документів, які надійшли від ОСОБА_1 , не виявлено, підстав для подачі документів на розгляд Комісії немає (а.с. 29).

Не погоджуючись із рішенням Комісії, оформленим протоколом від 17.11.2017 №120, щодо відмови їй та малолітнім дітям у наданні одноразової грошової допомоги, позивач звернулась до суду за захистом своїх прав та прав своїх малолітніх дітей.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд враховує таке.

Спірні відносини, що склались між сторонами регулюються Конституцією України та Законом України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон №2011; в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), який відповідно до Конституції

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.

Відповідно до частини першої статті 16 Закону №2011 одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Пунктами 1 та 2 частини другої статті 16 Закону №2011 передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: загибелі (смерті) військовослужбовця (крім військовослужбовця строкової служби) під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби; смерті військовослужбовця (крім військовослужбовця строкової служби), що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби.

Згідно із частиною першою статті 16-1 Закону №2011 у випадках, зазначених у підпунктах 1 - 3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста.

Частинами 1, 6, 9 статті 16-3 Закону №2011 установлено, що одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1 - 3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16 1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16 1 цього Закону.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

З метою реалізації вказаних положень Закону №2011, Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 25 грудня 2013 року №975, якою затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі Порядок, в редакції, що був чинним на час спірних правовідносин).

Згідно із пунктом 3 наведеного Порядку днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Пункт 4 Порядку передбачає, що одноразова грошова допомога призначається у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, якщо смерть настала: під час виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби; у період проходження військовослужбовцем військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби.

Відповідно до пункту 10 Порядку, члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (уповноважений орган), такі документи: заяву кожного повнолітнього члена сім`ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги; витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу); витяг з особової справи про склад сім`ї військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

До заяви додаються копії: документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов`язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства; свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста; свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого); свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові); довідки органу реєстрації або відповідного житлово-експлуатаційного підприємства, організації чи органу місцевого самоврядування про склад сім`ї військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста; сторінок паспортів повнолітніх членів сім`ї з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою); рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста); рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім`ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні).

Матеріали справи свідчать, що старший сержант ОСОБА_4 приймав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та її територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції Луганської та Донецької областей.

Відповідно до протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії Центрального регіону по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 14.02.2017 №519, захворювання і причина смерті ОСОБА_4 , так, пов`язані із захистом Батьківщини.

Відповідно до рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформленого протоколом від 17.11.2017 №120, позивачу та її дітям відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку з тим, що відповідно до свідоцтва про смерть ОСОБА_4 смерть настала ІНФОРМАЦІЯ_3 , а згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 05.07.2016 №155 старшого сержанта ОСОБА_4 виключено зі списків частини 05.07.2016, тобто до дня смерті, отже на час смерті він не був військовослужбовцем. Також зазначено, що стаття 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачає виплату одноразової грошової допомоги у разі смерті військовослужбовців, а не осіб, звільнених зі служби.

У відзиві на позов Міністерство оброни України зазначило, що виплата одноразової грошової допомоги членам сімей померлих осіб, звільнених з військової служби, смерть яких настала протягом року після звільнення зі служби, запроваджена Законом України від 06.09.2018 №2522-VІІІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення соціального захисту військовослужбовців», який набрав чинності з 13.10.2018.

Згідно із статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі, тому виплата одноразової грошової допомоги членам сімей померлих осіб, звільнених з військової служби, смерть яких настала протягом року після звільнення з військової служби, здійснюється у випадках, що настали з 13.10.2018.

Суд вважає вказані висновки комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, необґрунтованими, враховуючи таке.

Відповідно до статті 16-4 Закону №2011 призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком: а) вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення; б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння; в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом); г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Таким чином, законодавством визначено перелік підстав, за наявності яких призначення і виплата відповідної одноразової грошової допомоги не здійснюються, разом з тим, жодна з цих обставин не була підставою для непризначення та відмови у виплаті одноразової грошової допомоги позивачу.

Згідно із пунктом 2 частини першої статті 3 Закону №2011 дія цього Закону поширюється, зокрема, на членів сімей військовослужбовців, які померли.

Верховний Суд проаналізував положення статті 16 Закону №2011 та у постанові від 06 лютого 2018 року у справі №761/18099/15-а (адміністративне провадження №К/9901/3406/18), надав такі роз`яснення застосування вказаної норми:

«Зі змісту вказаних норм вбачається, що допомога виплачується не тільки у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання обов`язків військової служби чи в період її проходження, а й у разі смерті, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби не залежно від часу звільнення з військової служби.

Визначальним є той факт, що військовослужбовець під час або у зв`язку з виконанням ним обов`язків військової служби захворів, внаслідок чого помер. Допомога у такому випадку призначається незалежно від того, чи була особа військовослужбовцем на час смерті. Факт наявності статусу військовослужбовця на час смерті має значення лише у випадку загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання обов`язків військової служби чи в період її проходження.

Норми статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у зв`язку з складністю їх конструкції допускають неоднозначне трактування, внаслідок чого і виник спір. Проте, на переконання суду інше тлумачення вказаної норми, ніж зазначене судом, не відображало б мети законодавця при прийнятті цього закону.

Якби законодавець пов`язував право сім`ї на допомогу лише з фактом смерті (загибелі) особи, яка була військовослужбовцем на час смерті, він би обмежився запровадженням норм про наявність відповідного права у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання обов`язків військової служби чи в період її проходження.

Натомість, закон містить також і положення про наявність права на допомогу у разі смерті, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби. Отже, можна зробити висновок, що в такому випадку допомога призначається незалежно від часу звільнення з військової служби».

Таким чином, посилання відповідача на Закон України від 06.09.2018 №2522-VIII «Про внесення змін до деяких Законів України щодо підвищення соціального захисту військовослужбовців», який набрав чинності з 13.10.2018, є небунтованими, оскільки його дія не поширюється на спірні правовідносини.

Враховуючи вищевикладене та ту обставину, що ОСОБА_4 проходив службу у Збройних Сил України, приймав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської області та на момент смерті (причиною якої є захист Батьківщини) був колишнім військовослужбовцем, можна зробити висновок, що на членів його сім`ї розповсюджуються пільги та права, встановлені нормами Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу

Відповідач не довів правомірність прийняття рішення комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформленого протоколом від 17.11.2017 №120, в частині відмови в призначенні одноразової грошової допомоги позивачу та її дітям, тому воно є протиправним та має бути скасованим, а позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити у повному обсязі.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 в своїх інтересах та інтересах малолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Міністерства оборони Українипро визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене протоколом від 17.11.2017 №120, в частині відмови ОСОБА_1 та її малолітнім дітям у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю старшого сержанта ОСОБА_4 , що сталася внаслідок захворювання, пов`язаного з обов`язками військової служби.

Зобов`язати Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 та малолітнім дітям ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , одноразової грошової допомоги, пов`язаної зі смертю військовослужбовця ОСОБА_4 , виходячи з розмірів, визначених Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII ''Перехідні положення'' Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 03 грудня 2019 року.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Міністерство оборони України (код ЄДРПОУ 04413785, просп. Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168).

Суддя С.В. Бородавкіна