Рішення

від 02.12.2019 по справі 478/1664/19

КАЗАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 478/1664/19 Провадження № 2/478/375/2019

Р і ш е н н я

І м е н е м У к р а ї н и

02 грудня 2019 року смт. Казанка

Казанківський районний суд Миколаївської області, в складі:

головуючого судді Томашевського О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Григоренко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі судових засідань № 4 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Володимирське про стягнення нарахованої, але не виплаченої суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Казанківського районного суду Миколаївської області з позовною заявою до відповідача - ДП Володимирське про стягнення нарахованої, але не виплаченої суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що наказом № 21 від 14.02.2017 року її було прийнято на посаду головного бухгалтера ДП Володимирське . Наказом № 51-К від 11.09.2018 року у зв`язку з виробничою необхідністю, позивача було переведено з посади головного бухгалтера на посаду виконуючого обов`язки директора ДП Володимирське з 11.09.2018 року до визначення переможця конкурсу на вакантну посаду директора вказаного державного підприємства.

Наказом № 44-К від 10 червня 2019 року позивача було переведено з посади виконуючого обов`язки директора ДП Володимирське на посаду головного бухгалтера з дати визначення переможця конкурсу на вакантну посаду директора з окладом згідно штатного розпису та доплатою за інтенсивність праці та особливий характер роботи у розмірі 50 відсотків від її посадового окладу. Наказом № 66-К від 20 серпня 2019 року позивача було звільнено з посади головного бухгалтера ДП Володимирське за згодою сторін з 20.08.2019 року.

ДП Володимирське в порушення приписів ст.115 КЗпП України порушило строки виплати позивачу заробітної плати. Згідно довідки № 239 від 21.08.2019 року, перед позивачем існує заборгованість із заробітної плати на дату звільнення 20.08.2019 року у загальному розмірі 71 085,05 грн.

Так, відповідно довідки про середню заробітну плату (дохід) № 233 від 20.08.2019 року, середньоденна заробітна плата (дохід) позивача становить 544,98 грн., у зв`язку з невиплатою позивачу заборгованості по заробітній платі, це є підставою для стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

З урахуванням наведених обставин, позивач просила суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість із заробітної плати за період з червня по серпень 2019 року у загальному розмірі 71 085,05 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку з 20.08.2019 року по день ухвалення судового рішення.

Ухвалою суду від 07.10.2019 року провадження у справі відкрито, призначено судове засідання в порядку спрощеного провадження з викликом сторін, роз`яснено учасникам справи право на подання зустрічного позову, надання відзиву, відповіді на відзив, заперечень та доказів на підтвердження заявлених вимог або заперечень. Також вказаною ухвалою витребувано у відповідача докази наявності трудових відносин з позивачем, нарахування та виплати заробітної плати, наявності заборгованості після звільнення; довідку про середню заробітну плату позивача за 2019 рік.

Ухвалою суду від 04.11.2019 року розгляд справи було відкладено у зв`язку із повторним витребуванням у відповідача доказів наявності трудових відносин з позивачем, нарахування та виплати заробітної плати, наявності заборгованості після звільнення, довідки про середню заробітну плату позивача за 2019 рік.

Станом на 02 грудня 2019 року витребувані документи відповідачем ДП Володимирське надано суду не було. Відзиву на адресу суду відповідачем також не надано.

В судове засідання сторони не з`явились. Про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином.

Згідно поданої заяви від 29.11.2019 року, представник позивача просив суд здійснювати розгляд справи без участі позивача та її представника. Просили задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.

Оскільки учасники справи у судове засідання не з`явились, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

З`ясувавши обставини справи, дослідивши докази, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що з 14.02.2017 року, позивач на підставі наказу відповідача № 21-К була прийнята на посаду головного бухгалтера ДП Володимирівське .

11.09.2018 року, на підставі наказу № 51-К Про переведення позивача тимчасово переведено з посади головного бухгалтера на посаду виконуючого обов`язки директора ДП Володимирське з 11.09.2018 року, до визначення переможця конкурсу на вакантну посаду директора.

Згідно наказу № 44-К Про переведення від 10.06.2019 року, позивача переведено з посади виконуючого обов`язки директора ДП Володимирське на посаду головного бухгалтера з дати визначення переможця конкурсу на вакантну посаду директора з окладом згідно штатного розпису та доплатою за інтенсивність праці та особливий характер роботи у розмірі 50 відсотків від посадового окладу.

20.08.2019 року, на підставі наказу № 66-К позивача було звільнено на підставі п.1 ст.36 КЗпП України за угодою сторін з 20.08.2019 року.

Наведені обставини, також підтверджуються дослідженою судом копією трудової книжки серії НОМЕР_1 .

Згідно наданої позивачем довідки про заборгованість по заробітній платі від 21.08.2019 року № 239, їй була нарахована але не виплачена заробітна плата за період з червня 2019 року по серпень 2019 року, зокрема: в червні 2019 року у розмірі 17 627,78 грн.; в липні 2019 року у розмірі 15 616,29 грн.; в серпні 2019 року у розмірі 37 840,98 грн. Загальна заборгованість по заробітній платі на кінець серпня 2019 року складає 71 085,05 грн.

Статтею 43 Конституції України гарантовано право кожного на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ч.1 ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Статтею 116 КЗпП України встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.

Вирішуючи спірні правовідносини, які виникли в даній справі між сторонами, суд вважає доведеним наявність перед позивачем заборгованості по заробітній платі, яка на момент розгляду справи складає 71 085,05 грн., а отже, підлягає стягненню на користь позивача.

Будь - якого іншого розміру заборгованості з наданих сторонами документів не вбачається.

Таким чином, суд дійшов до висновку про необхідність задовольнити позовні вимоги позивача в частині стягнення з Державного підприємства Володимирівське на користь ОСОБА_1 не виплаченої заробітної плати в розмірі 71 085,05 грн. нарахованої за період з червня по серпень 2019 року.

Крім того, ст.117 КЗпП України передбачає, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці судам роз`яснено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.

Згідно з п.п.2, 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Враховуючи наведене, суд розраховує середньоденну заробітну плату на підставі відомостей про заробітну плату за червень та липень 2019 року.

Таким чином, середньоденна заробітна плата позивача розраховується наступним чином: в червні та липні місяці 2019 року позивач отримувала виплати в розмірі 17 627,78 та 15 616,29 грн. відповідно, що підтверджується доданими до матеріалів справи довідками про заборгованість по заробітній платі та про середню заробітну плату (дохід).

Загальна сума виплат за два місяці складає 33 244,07 грн., яку поділивши на загальну кількість робочих днів (тобто, 41 день у червні та липні 2019 року) дорівнює 810,83 грн.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абз.2 п.8 Порядку), що в період з наступного дня після звільнення позивача з посади головного бухгалтера (21.08.2019 року) по ухвалення судового рішення (02.12.2019 року) складає 72 робочі дні.

Враховуючи наведене, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні позивача складає 58 379,76 грн. (810,82*72), а тому, в цій частині та в цьому розмірі підлягають задоволенню позовні вимоги позивача. Відповідач в свою чергу не довів суду іншу кількість відпрацьованих позивачем днів, відсутності вини в несвоєчасному проведенню розрахунків з позивачем та не надав суду будь-яких доказів.

У роз`ясненнях, що міститься в п.6 Постанови Пленуму Верховного суду України Про практику застосування судами законодавства про оплату праці №13 від 24 грудня 1999 року передбачено, що задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Отже, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, який стягується з роботодавця на користь працівника зазначається судом без виключення з них податків та інших обов`язкових платежів, які сплачуються роботодавцем при виконанні рішення суду, однак згідно вказаних вище роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 року Про практику застосування законодавства про оплату праці на суд покладається обов`язок зазначення даної обставини в резолютивній частині рішення та вказується, що податок та інші обов`язкові платежі підлягатимуть відрахуванню при сплаті.

Згідно до п.2 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Враховуючи вимоги ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача та держави, підлягають стягненню судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп.

Щодо вирішення питання про витрати понесені на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.1 ст.137 цього Кодексу витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків, надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.137 ЦПК України для цілей розподілу судових витрат розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

З матеріалів справи вбачається, що між Адвокатським бюро Сергія Косенчука та ОСОБА_1 16 вересня 2019 року укладено договір про надання правової допомоги № 10.Згідно з умовами п.п.4.3, п.4 вказаного Договору, клієнт (позивач) сплачує гонорар адвокату після виконання рішення суду.

Таким чином, оскільки на даний час витрати на правову допомогу позивач не понесла, суд приходить до висновку що вони не підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст.133, 137, 141, 263-265 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Державного підприємства Володимирівське (Миколаївська область, Казанківський район, с. Володимирівка, вул. Марії Павлової, 36, ЄДРПОУ 32778065) про стягнення заборгованості по заробітній платі та грошових коштів невиплачених при звільненні - задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства Володимирівське (Миколаївська область, Казанківський район, с. Володимирівка, вул. Марії Павлової, 36, ЄДРПОУ 32778065) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) заборгованість по заробітній платі в розмірі 71 085,05 грн. (сімдесят одна тисяча вісімдесят п`ять гривень п`ять копійок).

Стягнути з Державного підприємства Володимирівське (Миколаївська область, Казанківський район, с. Володимирівка, вул. Марії Павлової, 36, ЄДРПОУ 32778065) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 58 379,76 грн. (п`ятдесят вісім тисяч триста сімдесят дев`ять гривень сімдесят шість копійок) компенсації за час затримки розрахунку при звільненні, з наступним відрахуванням (утриманням) при виплаті вказаної суми податків та інших обов`язкових платежів, передбачених законодавством України.

Рішення в частині стягнення заробітної плати в межах платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з Державного підприємства Володимирське судовий збір на користь держави в сумі 768 грн. 40 коп.

Стягнути з Державного підприємства Володимирське судовий збір на користь ОСОБА_1 в сумі 768 грн. 40 коп.

В задоволенні вимог про стягнення судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено та підписано 02.12.2019 року.

Суддя Казанківського районного суду

Миколаївської області О.О. Томашевський