УХВАЛА
29 листопада 2019 року
Київ
справа №П/811/2283/17
адміністративне провадження №К/9901/32016/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Желтобрюх І.Л.,
суддів - Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року у справі №П/811/2283/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АгроУкрТорг" до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
в с т а н о в и в :
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13 березня 2019 року позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення задоволено.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме: несплатою судового збору у розмірі 1299767,40 грн. Відмовлено у задоволенні клопотання про зменшення суми судового збору, надано скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.
На виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції від 18 вересня 2019 року відповідачем направлено клопотання про продовження строку на усунення недоліків у зв`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору у встановлений в ухвалі строк.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року відмовлено у задоволенні ГУ ДФС у Кіровоградській області про продовження строку сплати судового збору та скаргу повернуто в зв`язку з тим, що недоліки апеляційної скарги не усунуто у встановлений судом строк.
Вважаючи таке судове рішення суду апеляційної інстанції ухваленим із порушенням вимог процесуального закону, Головне управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області оскаржило його в касаційному порядку.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Постановляючи ухвалу від 16 жовтня 2019 року, суд виходив з того, що апелянтом не виконано вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та не усунуто недоліки апеляційної скарги шляхом сплати судового збору за її подання.
Так, апеляційним судом встановлено, що апеляційна скарга не відповідає вимогам, встановленим статтею 296 КАС України, оскільки до неї не додано документа про сплату судового збору.
Згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 1 січня 2017 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складав 1600 грн.
Згідно з Законом України "Про судовий збір" (в редакції на момент звернення з позовною заявою) за подання юридичною особою до адміністративного суду позову майнового характеру справляється судовий збір 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з приписами пп.2 п.3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що розмір судового збору за подання вказаної апеляційної скарги складає 1299767,40 грн.
У задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про продовження строку для сплати судового збору відмовлено, з огляду на те, що обмежене фінансування бюджетної установи не може бути підставою для продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги у частині сплати судового збору, встановленого законом, а сплата судового збору, у розмірі, визначеному законом, є процесуальним обов`язком скаржника.
Згідно з частиною першою статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Відповідно до частини другої, шостої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
На підставі викладеного, апеляційний суд дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для повторного продовження строку для сплати судового збору.
Доводи касаційної скарги зводяться до важкого матеріального становища органів Державної фіскальної служби та відсутністю коштів на сплату судового збору, що не спростовує наведених вимог чинного законодавства.
Крім того, посилання апелянта на те, що постановляючи ухвалу про повернення апеляційної скарги суд фактично позбавив відповідача права на апеляційне оскарження рішення є очевидно необґрунтованими.
Так, відповідно до частини восьмої статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Повернення апеляційним судом апеляційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону та повторне звернення до апеляційного суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі апеляційного оскарження судового рішення учасником справи.
Принагідно, Суд зазначає, що сплата судових витрат не може вважатись перешкодою в доступі до правосуддя, оскільки право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Отже, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу, правильно застосував положення Закону №3674-VI та статті 169, 296, 298 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом пункту 2 частини другої статті 333 КАС України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 248, 333 КАС України,
у х в а л и в :
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року у справі №П/811/2283/17.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя - доповідач: І. Л. Желтобрюх
Судді О. В. Білоус
Н.Є. Блажівська
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 29.11.2019 |
Оприлюднено | 04.12.2019 |
Номер документу | 86069452 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Желтобрюх І.Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні