Рішення

від 19.11.2019 по справі 441/2201/18

ГОРОДОЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

441/2201/18 2/441/264/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.11.2019 Городоцький районний суд Львівської області в складі:

головуючої - судді Малахової - Онуфер А.М.

з участю секретаря судових засідань Клок Н.Р.

позивачки ОСОБА_1 , представника ОСОБА_2 , відповідача ОСОБА_3 , представника ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Городок цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Повітненської сільської ради Городоцького району Львівської області, реєстраційної служби Городоцької районної державної адміністрації, третя особа Головне управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради, скасування запису в реєстрі речових прав на нерухоме майно, повернення земельної ділянки, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , звернулась в суд з позовом до ОСОБА_3 , Повітненської сільської ради Городоцького району Львівської області, треті особи реєстраційна служба Городоцької районної державної адміністрації, Головне управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання незаконним та скасування рішення Повітненської сільської ради Городоцького району Львівської області №142 від 05.07.2016 про передачу у власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,09 га, скасування у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності на об`єкт нерухомого майна - земельну ділянку площею 0,09 га, кадастровий №4620986200:02:004:0128 призначену для ведення особистого селянського господарства, що в с. Заверешиця Городоцького району Львівської області та зобов`язання ОСОБА_3 повернути означену ділянку у її користування мотивуючи тим, що у 1991 році Повітненською сільською радою Городоцького району Львівської області батькові ОСОБА_5 передано у користування спірну земельну ділянку, призначену для ведення особистого селянського господарства, що в с. Заверешиця Городоцького району Львівської області, що після смерті останнього, земельна ділянка, перейшла у спадок матері ОСОБА_6 , а вона, як спадкоємець першої черги після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 , успадкувала 1/6 частину спадкового майна, в т.ч. і спірну земельну ділянку, що згідно рішення Повітненської сільської ради Городоцького району Львівської області №142 від 05.07.2016 ділянку незаконно передано ОСОБА_3 , чим порушено її право, як спадкоємця на користування такою. Просила позов задовольнити.

Ухвалою судді від 21.01.2019 провадження у справі відкрито.

ОСОБА_1 в суді вимоги підтримала, покликаючись на мотиви викладені у заяві, пояснила, що батькові ОСОБА_5 у 1991 році рішенням виконавчого комітету сільської ради, передано у постійне користування земельну ділянку площею 0, 06 га, призначену для ОСГ, що в с. Заверешиця Городоцького району Львівської області, між тим останній при житті не оформив право власності на таку, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 батька, в управління спадковим майном, в т.ч. спірною ділянкою, вступила мати - ОСОБА_6 , що рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 09.10.2003 за нею визнано право власності на 1/6 частину спадкового майна після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що до 2000 року вона фактично користувалася цією ділянкою, а рішенням Повітненської сільської ради Городоцького району Львівської області №142 від 05.07.2016 таку незаконно передано у власність ОСОБА_3 , а отже порушено її право на користування земельною ділянкою як спадкоємця. Окрім цього зазначила, що батькові ОСОБА_5 передавалась у користування земельна ділянка площею 0, 06 га, а відповідачу передано у власність цю ж ділянку більшої площі, тому просить суд, зобов`язати відповідача повернути їй у користування земельну ділянку площею 0, 09 га. Просить задовольнити позов.

Представник позивачки ОСОБА_2 в суді просить позов задовольнити з мотивів викладених у заяві, окрім цього зазначила, що спірна земельна ділянка площею 0,09 га, кадастровий №4620986200:02:004:0128 призначена для ведення особистого селянського господарства, що в с. Заверешиця Городоцького району Львівської області надана ОСОБА_5 у постійне користування, а отже така входить в склад спадщини. Просить позов задоволити.

Представник відповідача ОСОБА_4 у відзиві від 18.02.2019 та у судовому засіданні позов заперечила як безпідставний, пояснила, що 05.07.2016 Повітненською сільською радою Городоцького району Львівської області на VIIІ сесії VII скликання прийнято рішення №142 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства , яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель комунальної власності площею 0, 09 га з кадастровим номером №4620986200:02:004:0128 та передано таку у власність ОСОБА_3 , що право власності на цю земельну ділянку, відповідачем зареєстроване 29.11.2016 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно і така ділянка не межує із землями позивачки. Просить у позові відмовити.

ОСОБА_3 в суді висловився на підтримку позиції адвоката, просить у позові відмовити.

Сільський голова Павлишин М.І., як представник Повітненської сільської ради Городоцького району Львівської області у відзиві від 12.02.2019 позов заперечив, як безпідставний, окрім цього зазначив, що згідно архівної копії-рішення виконавчого комітету №19 від 04.04.1997, ОСОБА_6 передано безоплатно у приватну власність земельні ділянки загальною площею 0, 31 га, з яких: для обслуговування житлового будинку площею 0, 22 га та 0, 09 га для ведення особистого селянського господарства згідно Державного акту серії ЛВ №7228 на право приватної власності на землю від 22.07.1997, що спадкоємці після смерті ОСОБА_6 , на підставі рішення суду від 09.10.2003, успадкували у рівних частинах спадкове майно, що спірна земельна ділянка площею 0,09 га кадастровий номер №4620986200:02:004:0128 призначена для ведення особистого селянського господарства в с. Заверешиця Городоцького району Львівської області тривало перебувала у користуванні ОСОБА_3 , а на підставі рішення №142 від 05.07.2016 передана останньому в приватну власність, що означена земельна ділянка не межує із землями позивачки, а покликання ОСОБА_1 про те, що цією ділянкою користувалася її мати і така є її власністю та входить до складу спадщини, помилкові. У заяві №68 від 18.02.2019 просив про розгляд справи за його відсутності (а.с. 35-36).

Представники реєстраційної служби Городоцької районної державної адміністрації та ГУ Держгеокадастру у Львівській області, які належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилися, причин неявки суду не повідомили (а.с. 127, 128).

Заслухавши позивачку, її представника, відповідача та його представника, свідка, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд доходить висновку про відмову у позові.

Відповідно до ст. ст. 4, 13, 81, 82 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, згідно рішення 44 сесії УІ скликання Повітненської сільської ради Городоцького району Львівської області №700 від 21.10.2015, ОСОБА_3 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0, 09 га для ведення особистого селянського господарства в с. Заверешиця Городоцького району Львівської області (а.с. 67).

На підставі вищеозначеного рішення органу місцевого самоврядування, ПП Інформаційний кадастровий центр 17.12.2015 на замовлення ОСОБА_3 виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0, 09 га призначеної для ведення особистого селянського господарства в с. Заверешиця Городоцького району Львівської області, для передачі у власність (а.с. 38-82).

Згідно з рішенням Повітненської сільської ради Городоцького району Львівської області №142 від 05.07.2016, ОСОБА_3 передано у власність земельну ділянку площею 0,09 га, кадастровий №4620986200:02:004:0128 призначену для ведення особистого селянського господарства, що в с. Заверешиця Городоцького району Львівської області.

ОСОБА_3 , з 29.11.2016 значиться власником земельної ділянки площею 0,09 га, кадастровий №4620986200:02:004:0128 в с. Заверешиця Городоцького району Львівської області, що стверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №74706309 від 02.12.2016 (а.с. 83).

ОСОБА_1 в суді просить визнати незаконним та скасувати рішення сільської ради, скасувати запис в реєстрі речових прав на нерухоме майно та повернути їй у користування земельну ділянку, мотивуючи незаконністю прийняття сесією Повітненської сільської ради Городоцького району Львівської області рішення №142 від 05.07.2016, а також з урахуванням того, що її батькові - ОСОБА_5 , у 1991 році надана у постійне користування земельна ділянка, що після його смерті в управління спадковим майном, в т.ч. і цією ділянкою вступила мати ОСОБА_6 , що згідно рішення Городоцького районного суду Львівської області від 09.10.2003, вона є спадкоємцем 1/6 частини спадкового майна після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в т.ч. і спірної земельної ділянки, яка входить до складу спадщини.

За положеннями ст.ст. 524 - 526, ч. 1 ст. 529 ЦК УРСР, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. Якщо немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом, або жоден з спадкоємців не прийняв спадщини, або всі спадкоємці позбавлені заповідачем спадщини, майно померлого за правом спадкоємства переходить до держави. Часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу. Місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (стаття 17 цього Кодексу), а якщо воно невідоме, - місцезнаходження майна або його основної частини. При спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України ).

Відповідно до частини першої статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законом порядку.

Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема на житловий будинок, іншу споруду.

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності відповідних юридичних фактів у їх сукупності, зокрема, ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку.

Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до ст. 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія п. 1 розділу X "Перехідні положення" ЗК .

На підставі абз. 2 п. 1 розділу X "Перехідні положення" ЗК рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету КМУ від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок" (втратив чинність на підставі Закону України від 14 вересня 2006 року N 139-V ) є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку (пункт 1 розділу X доповнено абз. 2 згідно із Законом від 16 вересня 2008 року N 509-VI ).

Отже, якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету КМУ від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок" , до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку. Зазначений порядок встановлений законодавством у разі набуття права власності на земельні ділянки шляхом їх приватизації громадянами (ч. 3 ст. 116 ЗК ).

Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 18.03.2019 у справі № 343/1048/17.

Доказів на підтвердження того, що питання про передачу у 1990-1991 році ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0, 06 га було предметом розгляду на засіданні виконавчого комітету Повітненської сільської ради Городоцького району Львівської області і за наслідками такого приймалось відповідне рішення, або ж що, ОСОБА_5 за життя, у встановленому законом порядку набув право власності на спірну земельну ділянку площею 0, 06 га, що в с. Заверешиця Городоцького району Львівської області, у справі немає, позивачкою та її представником суду не представлено.

Згідно листа №13.-0.21-794/103-18 начальника відділу у Городоцькому районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області Жук В. від 19.11.2018, відомості про те, що земельна ділянка площею 0, 09 га, що в с. Заверешиця Городоцького району Львівської області належала, або ж перебувала у користуванні ОСОБА_5 , у Державному земельному кадастрі - відсутні (а.с. 5).

Про те, що у період 1990-1991 років жодних рішень про передачу у користування ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0, 06 га для ведення ОСГ в с. Заверешиця Городоцького району Львівської області виконавчим комітетом або ж сесією сільської ради не приймалось, стверджується також листом в.о. керівника архівного відділу Городоцької районної державної адміністрації Львівської області Лупій З. за №70 від 15.04.2019 (а.с. 110).

Із свідчень ОСОБА_7 в суді убачається, що з 1990 по 1993 роки він був головою Повітненської сільської ради Городоцького району Львівської області, про те чи приймалось у цей період виконавчим комітетом сільської ради рішення про передачу у користування особисто ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0, 09 га для ведення ОСГ, не пригадує.

Ураховуючи, що позивачкою не надано належних, допустимих та безспірних доказів, що є її процесуальним обов`язком (ст. ст. 12, 81 ЦПК України) на підтвердження набуття ОСОБА_5 , при житті, у встановленому законом порядку права користування, або ж права власності на спірну земельну ділянку та відповідно, що така є об`єктом спадкування і увійшла до спадкової маси, правових підстав для визнання незаконним та скасування рішення Повітненської сільської ради Городоцького району Львівської області №142 від 05.07.2016 про передачу у власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,09 га, як про це просить позивачка, суд не убачає.

Твердження ОСОБА_1 в суді про те, що сільська рада на засіданні 05.07.2016 ухвалюючи рішення про передачу ОСОБА_3 у приватну власність земельної ділянки пл. 0, 09 га в с. Заверешиця Городоцького району Львівської області, порушила вимоги ст. 149 ЗК України, за положеннями яких вилучення земельних ділянок проводиться за згодою землекористувачів, яку вона не надавала, не грунтуються на вимогах закону, оскільки підстав для вилучення сільською радою у позивачки означеної земельної ділянки, яка не є у її законному користуванні чи власності, не було.

Оскаржуване рішення Повітненської сільської ради Городоцького району Львівської області №142 від 05.07.2016 прийняте органом місцевого самоврядування з дотриманням вимог статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні та в межах повноважень сільської ради, є правомірним, обґрунтованим, відповідає чинним нормативно-правовим актам.

Оскільки підстав для визнання незаконним та скасування рішення сільської ради не встановлено, то немає і підстав для скасування у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності на об`єкт нерухомого майна - земельну ділянку площею 0,09 га, кадастровий №4620986200:02:004:0128 призначену для ведення особистого селянського господарства, що в с. Заверешиця Городоцького району Львівської області та відповідно підстав до зобов`язання ОСОБА_3 повернути означену земельну ділянку у користування ОСОБА_1

Покликання ОСОБА_1 в суді про те, що батьки ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , а також вона, як спадкоємець, до 2000 року фактично користувалась спірною земельною ділянкою, суд оцінює як такі, що не можуть слугувати підставою до задоволення позову.

За наведеного та керуючись ст.ст. 10 , 60 , 88 , 213-215 , 218 Цивільного процесуального кодексу України , ст. ст. 12 , 22 , 125 , 155 , 158 Земельного кодексу України , ст.ст. 15 , 331 , 1216 , 1218 , 1225 , 1268 Цивільного кодексу України , ст.ст. 524, 525, 526, ч. 1 ст.529 ЦК УРСР, суд,-

вирішив:

у позові ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 , що значиться зареєстрованою на АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_3 (проживаючого на АДРЕСА_1 ), Повітненської сільської ради Городоцького району Львівської області (код ЄДРПОУ 04374690, місцезнаходження на вул. С.Стрільців, 7 в с. Заверешиця Городоцького району Львівської області), реєстраційної служби Городоцької районної державної адміністрації (місцезнаходження вул. Львівська, 1а в м. Городок Львівської області), третя особа Головне управління Держгеокадастру у Львівській області (місцезнаходження пр. Чорновола, 4, м. Львів) про визнання незаконним та скасування рішення Повітненської сільської ради Городоцького району Львівської області №142 від 05.07.2016 про передачу у власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,0900 га, скасування у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності на об`єкт нерухомого майна - земельну ділянку площею 0,0900 га, кадастровий №4620986200:02:004:0128 призначену для ведення особистого селянського господарства, що в с. Заверешиця Городоцького району Львівської області та зобов`язання ОСОБА_3 повернути означену земельну ділянку у користування ОСОБА_1 - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

С у д д я : А.М. Малахова - Онуфер