Постанова

від 02.12.2019 по справі 922/2804/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2019 р. Справа №922/2804/19

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Ільїн О.В., суддя Россолов В.В.,

при секретарі Довбиш А.Ю.,

за участю представників:

позивача - Антипова С.Л., за довіреністю №01-50/8548 від 06.08.2019 року;

відповідача - не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача - Акціонерного товариства Харківобленерго , м.Харків, (вх.№3424Х/1-40) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 25.10.2019 року по справі №922/2804/19,

за позовом Акціонерного товариства Харківобленерго , м.Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю Мобількомунсервіс , смт.Пісочин,

про стягнення 5909,33 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

Акціонерне товариство Харківобленерго звернулось до Господарського суду Харківської області із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Мобількомунсервіс на свою користь суми заборгованості у розмірі 5909,33 грн., де: 3% річних в розмірі 1383,35 за період серпень 2018 року - липень 2019 року та інфляційні втрати в розмірі 4525,98 грн. за період жовтень 2018 року - червень 2019 року, а також просив суд стягнути з суму судового збору.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.10.2019 року у справі №922/2804/19 (суддя Жигалкін І.П., повний текст складено 25.10.2019 року) позов залишено без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

Акціонерне товариство Харківобленерго з вказаною ухвалою суду першої інстанції не погодилося та звернулося до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті ухвали норм права, просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 25.10.2019 року та направити матеріали справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що у господарському процесуальному закону визначено, коли представником у суді, окрім адвоката чи законного представника, може бути інша особа, яка має відповідну процесуальну дієздатність. Скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що ціна позову у даній справі є незначною і не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому представництво АТ Харківобленерго в суді першої інстанції на підставі довіреності особою, що не є адвокатом, не суперечить вимогам господарського процесуального закону.

При цьому, апелянт вказує, що місцевий господарський суд вірно визначив, що справа є малозначною, а її розгляд слід здійснювати в порядку спрощеного провадження, однак помилково дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.11.2019 року у справі №922/2804/19 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача та призначено справу до розгляду. Встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також встановлено строк на протязі якого вони мають право подати до суду клопотання та документи в обґрунтування своєї позиції по справі.

Вказана ухвала суду була направлена сторонам рекомендованими листами 15.11.2019 року за адресами, зазначеними в апеляційній скарзі і отримана ними 21.11.2019 року, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, які долучено до матеріалів справи. Однак, представник відповідача відзиву на апеляційну скаргу не надав, у судове засідання не з`явився, про причини не з`явлення суд не повідомив.

Відповідно до ч.3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Частина 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Отже, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

У судовому засіданні 02.12.2019 року представник позивача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги в повному обсязі та наполягав на її задоволенні.

У ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 2 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Однією із найважливіших конституційних гарантій забезпечення та захисту прав та свобод особи є закріплення права на судовий захист.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя.

Згідно приписів ч.ч. 1, 3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відповідно ст. 58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Стаття 162 Господарського процесуального кодексу України, а саме частина 2 передбачає, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Частина 5 вказаної статті встановлює, що у разі предявлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи , в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Згідно ч.5 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, зокрема, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Судом першої інстанції встановлено, що позовну заяву підписано представником Акціонерного товариства Харківобленерго за довіреністю Підгорним Б.Б. Проте до позовної заяви не додано належного доказу, який би підтверджував повноваження Підгорного Б.Б. щодо правових підстав про надання правових послуг саме як адвоката.

30.09.2016 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) №1401- VIII від 02.06.2016 року (далі - Закон №1401), яким внесено зміни до Конституції України та доповнено Основний Закон окремими статтями.

За приписами частин 3 та 4 ст. 131-2 Конституції України (в редакції Закону №1401) виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді, зокрема, у малозначних спорах.

За змістом статті 131-2 Конституції України необхідність її додаткової регламентації законом передбачена частиною четвертою цієї статті щодо встановлення винятків представництва в суді адвокатами, зокрема, визначення поняття малозначних спорів.

У відповідності до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що малозначними справами є, зокрема, справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом позову в даній справі є стягнення 5909,33 грн, а, отже, ціна позову у справі №922/2804/19 не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому справа є малозначною в силу прямої вказівки процесуального закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених ст.59 цього Кодексу.

З огляду на викладене, Акціонерне товариство Харківобленерго як сторона у справі, віднесеної процесуальним законом до малозначних, не позбавлено права на представництво своїх законних інтересів, штатними юрисконсультами, юристами - працівниками власних структурних підрозділів тощо.

Вказане є виключенням із загального правила прямої дії норми статей 59, 131-2 Конституції України та підпункту 11 пункту 16-1 розділу ХV Перехідні положення Конституції України, яким передбачено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.10.2018 року по справі №921/128/18.

Колегія суддів апеляційної інстанції відзначає, що звертаючись до суду з позовом, представник вказав, що справа є малозначною, просив її розглядати в порядку спрошеногопозовного провадження, вказав підстав за яких саме ним підписано та подано позовну заяву, а у якості додатку до позовної заяви надано, зокрма, належним чином оформлено довіреність на представника.

Стаття 13 Господарського процесуального кодексу України визначає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 86 цього ж кодексу, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Колегія суддів вважає, що залишаючи позов Акціонерного товариства Харківобленерго без розгляду, місцевий господарський суд вищенаведене не взяв до уваги.

Частиною 3 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Оцінюючи вищенаведені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Акціонерного товариства Харківобленерго є обґрунтованою та підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права, внаслідок чого підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд до Господарського суду Харківської області.

Керуючись статтями 13, 86, 269, 271, 273, п.6, ч.1 ст.275, 280, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Харківобленерго задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 25.10.2019 року по справі №922/2804/19 скасувати.

Справу №922/2804/19 передати на розгляд до Господарського суду Харківської області.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 04 грудня 2019 року.

Головуючий суддя В.С. Хачатрян

Суддя О.В. Ільїн

Суддя В.В. Россолов