ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" лютого 2020 р.м. ХарківСправа № 922/2804/19
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жигалкіна І.П.
при секретарі судового засідання Кісельовій С.М.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства "Харківобленерго", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мобількомунсервіс", смт. Пісочин, Харківська область про стягнення коштів без виклику
ВСТАНОВИВ:
Акціонерне товариство "Харківобленерго" звернулось до господарського суду Харківської області із позовною заявою про стягнення Товариства з обмеженою відповідальністю "Мобількомунсервіс" (надалі - Відповідач) суми заборгованості у розмірі 5 909,33 грн. (де: 3% річних в розмірі 1 383,35 за період: серпень 2018 - липень 2019р.р. та інфляційні в розмірі 4 525,98 грн. за період: жовтень 2018 - червень 2019 р.р.), а також просить суд стягнути з Відповідача суму судового збору.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.08.2019 р. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/2804/19. Розгляд справи було вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.10.2019 р. позов у справі № 922/2804/19 залишено без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 02.12.2019 ухвалу господарського суду Харківської області від 25.10.2019 скасовано, справу № 922/2804/19 передано до господарського суду Харківської області для подальшого розгляду.
Ухвалою суду від 13.12.2019 прийнято справу № 922/2804/19 до провадження, розгляд справи № 922/2804/19 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини першої пункту 3 статті 12 ГПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Для цілей цього Кодексу визначено поняття малозначних справ, а саме - це справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними.
Частиною 1 статті 247 ГПК України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини 1 статті 250 ГПК України, питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвали суду від 14 червня 2019 року, що була направлені на адреси сторін, отримані сторонами про що свідчить відмітка на поштовому повідомленні.
Частиною 7 статті 120 ГПК України визначено , що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Також, ухвалою суду, сторони були повідомлені про можливість надання додаткових письмових доказів, висновків експертів, клопотання, заяви та пояснення до суду у відповідний строк.
Відповідачем не виконано вимог суду та не надано відзиву на позовну заяву, при цьому повідомлено про наслідки не подання у встановлений строк без поважних причин відзиву та доказів.
Згідно ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 1 статті 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Згідно частини 2 статті 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Згідно статті 114 ГПК України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.
Перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані Позивачем докази, суд встановив наступне.
26.06.2007 між Акціонерним товариством «Харківобленерго» яка у відповідності до Закону України «Про акціонерні товариства» 07.06.2018 перейменована у Акціонерне товариство «Харківобленерго» та відповідно п.1.3. Статуту АТ Харківобленерго , є правонаступником усіх прав та обов`язків АК «Харківобленерго» (Постачальник) та ТОВ "Мобількомунсервіс" (Споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 025303 (далі - Договір).
Правилами користування електричної енергії (нова редакція 29.12.2012) згідно Постанови НКРЕ № 105 від 04.02.2010 між сторонами було укладено додаткову угоду про внесення змін до договору.
Відповідно до п. 9.4. договору, він набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2013. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Враховуючи, що жодною із сторін не було заявлено про припинення його дії або перегляд його умов, договір був продовжений на 2018 рік.
На підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018, після укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії продовжують свою дію в частині регулювання відносин щодо заборгованості.
Відповідно до п. 2.3.3. договору, Відповідач зобов`язаний своєчасно оплачувати Позивачу вартість електричної енергії та інші нарахування згідно з умовами Додатку до договору № 2 «Порядок розрахунків» .
Відповідно до п. 5 додатку № 2 «Порядок розрахунків» до договору, для проведення остаточного розрахунку Відповідач протягом 3 робочих днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі відповідного РВЕ або у відділі розрахунків з юридичними особами Заявника рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути оплачений Відповідачем протягом 5 операційних днів з дня отримання.
В разі неявки Відповідача для отримання рахунку Позивач направляє рахунки Відповідачу рекомендованим листом. У такому разі рахунок вважається отриманим Відповідачем з дня його відправлення.
Також, п. 3.1.1. договору закріплено право Позивача одержувати від Відповідача плату за поставлену електричну енергію та інші платежі, обумовлені договором.
Позивач виконав свої зобов`язання по договору та здійснив відпуск електричної енергії Відповідачу у повному обсязі, за яку, в порушення умов договору, Відповідач своєчасно не розрахувався.
Станом на 01.08.2019 у Відповідача утворилась заборгованість за несвоєчасно сплачену спожиту електричну енергію у розмірі 5 909,33 грн., де 3% річних - 1 383,35 грн. за період: серпень 2018 - липень 2019 та інфляційні - 4 525,98 грн. за період: жовтень 2018 - червень 2019.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
У відповідності до п. 4.2.1. договору, за внесення платежів з порушенням термінів, визначених додатком № 2 Відповідач сплачує Позивачу суму боргу з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу, 3% річних та індексу інфляції.
Відповідач вказану заборгованість не погасив, у зв`язку з чим Позивач звернувся до господарського суду з даним позовом.
Надаючи правову кваліфікацію вищевказаним обставинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 526 ЦК України, статті 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 275 ГК України визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Частинами 6, 7 статті 276 ГК України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.
Згідно статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом встановлено, що відповідачем було здійснено оплату спожитої електричної енергії, з порушенням договірних строків.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідач факту неналежного виконання договірних зобов`язань за вказані позивачем періоди не оспорює та не надав до суду жодного доказу оспорювання позову.
У зв`язку з цим, суд вважає позовні вимоги про стягнення заборгованість за несвоєчасно сплачену спожиту електричну енергію у розмірі 5 909,33 грн., де 3% річних - 1 383,35 грн. за період: серпень 2018 - липень 2019 та інфляційні - 4 525,98 грн. за період: жовтень 2018 - червень 2019 є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунки вказаних вимог, суд вважає їх такими, що відповідають вимогам законодавства та обставинам справи.
Так, частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Отже, підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
На підставі викладеного та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 257, 525, 526, 610, 625 ЦК України, ст.ст. 193, 216, 224-229, 231 Господарського кодексу України, ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мобількомунсервіс" (62418, Харківська обл., смт. Пісочин, вул. Квартальна, 5/9, код ЄДРПОУ 34784772) на користь Акціонерного товариства "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 149, код ЄДРПОУ 00131954) суму заборгованості у розмірі 5909,33грн. (де: 3% річних в розмірі 1 383,35 за період: серпень 2018 - липень 2019р.р. та інфляційні в розмірі 4 525,98 грн. за період: жовтень 2018 - червень 2019р.р.), а також суму судового збору у розмірі 1921,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено "11" лютого 2020 р.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.
Суддя І.П. Жигалкін
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 10.02.2020 |
Оприлюднено | 13.02.2020 |
Номер документу | 87516047 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Жигалкін І.П.
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Хачатрян Вікторія Сергіївна
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Хачатрян Вікторія Сергіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні