Рішення

від 28.11.2019 по справі 906/343/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2019 р. м. Житомир Справа № 906/343/19

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Лозинської І.В.,

секретаря судового засідання Шевчук - Сингаївської І.В.

за участю представників сторін:

- від позивача: Харченко Л.А. - юрисконсульт, дов. від 22.07.2019

- від відповідача: Михаленко О.В. - головний лікар (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 06.11.2002); Войтушенко В.В. - головний бухгалтер, дов. від 02.07.2019

- від третьої особи 1): Лужник Л.В. - представник за дов. № 04-26/1155, від 24.06.2019

- від третьої особи 2): не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київфарм" (Київська область, Броварський район, смт. Калита)

до Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Брусилівської селищної ради Брусилівської селищної ради (Житомирська область, Брусилівський район, смт. Брусилів)

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

1) Брусилівської селищної ради Брусилівського району Житомирської області (Житомирська область, Брусилівський район, смт. Брусилів)

2) Управління державної казначейської служби України у Брусилівському районі Житомирської області (Житомирська область, Брусилівський район, смт. Брусилів)

про стягнення 31067,55 грн.

У засіданні суду оголошено вступну і резолютивну частини рішення та повідомлено дату складення повного рішення у відповідності до вимог ст. 238 ГПК України.

До Господарського суду Житомирської області надійшла позовна заява від Товариства з обмеженою відповідальністю "Київфарм" до Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Брусилівської селищної ради про стягнення 31067,55 грн., з яких 25911,27 грн. основного боргу, 1741,38 грн. інфляційних, 392,04 грн. 3% річних, 3022,86 грн. пені.

Позовні вимоги обгрунтовані невиконанням відповідачем обов`язку, передбаченого договором № 5 від 08.08.2017 про відшкодування витрат, понесених у зв`язку з відпуском лікарських засобів, вартість яких повністю чи частково відшкодовується згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.11.2016 № 863 "Про запровадження відшкодування вартості лікарських засобів".

Ухвалою від 03.05.2019 господарський суд прийняв вказану позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалами від 23.07.2019 господарський суд залучив до участі у справі третіми особами без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Брусилівську селищну раду та Управління ДКС України у Брусилівському районі (а. с. 88 - 91 у т. 2).

Іншою ухвалою від 23.07.2019 господарський суд постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання суду на 21.08.2019 о 14:30 (а. с. 92 у т. 2).

Ухвалою від 06.09.2019 господарський суд продовжив строк проведення підготовчого провадження у справі до 22.10.2019, відклав розгляд справи у підготовчому засіданні на 10.10.2019 о 11:30 (а. с. 134, 135 у т. 2).

Ухвалою від 10.10.2019 господарський суд призначив засідання суду для розгляду справи у підготовчому засіданні та клопотання Брусилівської селищної ради про залучення в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача - Національну службу здоров`я України на 22.10.2019 о 11:00 (а. с. 207, 208 у т. 2).

Ухвалою від 22.10.2019 господарський суд відмовив в задоволенні клопотання Брусилівської селищної ради від 10.10.2019 про залучення на стороні відповідача в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Національну службу здоров`я України у справі № 906/343/19 (а. с. 220,221 у т.2).

Ухвалою від 22.10.2019 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 05.11.2019 о 15:00 (а. с. 222,223 у т.2).

Ухвалою від 05.11.2019 господарський суд відклав розгляд справи по суті на 28.11.2019 о. 14:30, витребував у позивача та Брусилівської селищної ради документи згідно з резолютивною частиною цієї ухвали (а. с. 240 у т. 2).

В засіданні суду представником позивача надано пояснення з приводу обставин справи та підтримано заявлені позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив від 24.05.2019, вих. № 76 (а. с. 10 - 12 у т. 2).

Представники відповідача проти позову заперечили з підстав, викладених у відзиві на позов (а. с. 4 - 6 у т. 2), письмових запереченнях (а. с. 41-43 у т. 2) та листі від 19.09.2019, вих. № 149 (а. с. 140 - 142 у т. 2).

Представник Брусилівської селищної ради проти позову заперечила з підстав, викладених у поясненнях від 05.09.2019 (а. с. 127-129 у т. 2) та від 10.10.2019 (а. с. 198-200 у т. 2) в яких зазначено, що законодавчо не передбачено можливості фінансування видатків на реімбурсацію лікарських засобів за рахунок коштів місцевого бюджету; вважає, що рішення, яке буде прийнято судом по даній справі, не може зачіпати інтереси Брусилівської селищної ради як органу місцевого самоврядування; згідно з письмовими поясненнями від 21.10.2019, вих. №04-26/2143 (а. с. 226, 227 у т. 2) зазначено, що Брусилівська селищна рада не має повноважень і не зобов`язана здійснювати обов`язки будь-якої із сторін у зобов`язаннях, які укладає КНП "Центр ПМСД" Брусилівської селищної ради, або ж укладав КЗ "Центр ПМСД".

В засіданні суду надано клопотання від 28.11.2019 про долучення до матеріалів справи довідки від 27.11.2019 № 279 про відсутність кредиторської заборгованості перед позивачем станом на 31.12.2017 (а. с. 7 у т. 3) та листа від 05.10.2017 вих. № 1398 (а. с. 8 у т. 3), яким наведено інформацію щодо реалізації Урядової програми "Доступні ліки" за вересень 2017 року.

Згідно з письмовими поясненнями б/н, б/д (а. с. 113,114; 123,124; 231,235 у т. 2) Управлінням державної казначейської служби України у Брусилівському районі повідомлено про те, що немає жодних повноважень щодо втручання у діяльність сторін у справі; заявлено клопотання про проведення розгляду справи без присутності повноважного представника та повідомити про прийняте рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважних учасників справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

08.08.2017 між КЗ Центр "ПМСД" Брусилівської селищної ради в особі головного лікаря Михаленко О.В. (правонаступник - КНП "Центр первинної медико - санітарної допомоги" Брусилівської селищної ради (сторона 1/відповідач) та ТОВ "Київфарм" (сторона 2/позивач) укладено договір № 5 про відшкодування витрат, понесених у зв`язку з відпуском лікарських засобів, вартість яких повністю або частково відшкодовується (далі - договір № 5 від 08.08.2017) (а. с. 31-33 у т. 1) відповідно до п. 1.1 якого сторона 1 відшкодовує стороні 2 витрати, понесені останньою у зв`язку з відпуском лікарських засобів, вартість яких повністю чи частково відшкодовується згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.11.2016 № 863 "Про запровадження відшкодування вартості лікарських засобів" (постанова втратила чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27.02.2019 № 135).

Згідно з п. 2.1.1 договору № 5 від 08.08.2017 сторона 1 зобов`язується в п`ятиденний термін після отримання звіту про відпущені лікарські засоби, вартість яких підлягає повному або частковому відшкодуванню (далі - звіт) згідно з формою, встановленою у додатку до Порядку відшкодування лікарських засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.03.2017 № 152 "Про забезпечення доступності лікарських засобів", відшкодовує витрати стороні 2, понесені у зв`язку з відпуском лікарських засобів.

Сторона 1 забезпечує розміщення на своєму офіційному веб-сайті інформацію про обсяги та залишки коштів, отриманих з державного бюджету на виконання програми відшкодування вартості лікарських засобів для лікування серцево-судинних захворювань, цукрового діабету ІІ типу, бронхіальної астми (п. 2.1.4 договору № 5 від 08.08.2017).

Відповідно до п. 2.2.1 договору № 5 від 08.08.2017 сторона 2 зобов`язана забезпечити відпуск лікарських засобів, що підлягають повному або частковому відшкодуванню, за рецептами лікарів закладів охорони здоров`я.

Звіт складається відповідно до Порядку відшкодування лікарських засобів за формою наведеною у додатку до цього Порядку (п. 2.2.3 договору № 5 від 08.08.2017).

Пунктами 2.2.4. та 2.2.5. договору № 5 від 08.08.2017 погоджено, що сторона 2 зобов`язана забезпечити безперервну наявність та реалізацію асортименту лікарських засобів, що підлягають повному відшкодуванню обов`язково та додатково тих, що підлягають частковому відшкодуванню, в кількості щонайменше двох торгових назв в кожній групі міжнародних непатентованих назв та забезпечити облік відпущених лікарських засобів, в тому числі в електронній формі.

Згідно з п. 2.2.7 договору № 5 від 08.08.2017 сторона 2 зобов`язана подавати звіт двічі на місяць, а саме 15 числа поточного місяця (або першого робочого дня після 15 числа якщо 15 число припадає на вихідний) та 1-го робочого дня наступного місяця, а в грудні - додатково до 24 числа звітного місяця.

На вимогу сторони 1 надає копії рецептів для підтвердження достовірності даних, поданих у звіті (п. 2.2.8 договору № 5 від 08.08.2017).

Згідно з п. 3.1 договору № 5 від 08.08.2017 сторона 1 зобов`язується відшкодувати стороні 2 витрати, понесені останньою в зв`язку з реалізацією лікарських засобів, передбачених в п.1.1 договору, відповідно до поданих звітів.

Зі змісту п. 3.2 договору № 5 від 08.08.2017 вбачається, що відшкодування зазначеної в звіті суми здійснюється стороною 2 протягом 5 днів з моменту надання стороною 1 такого звіту.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2017 (п. 6.1 договору № 5 від 08.08.2017). Пунктом 4.5 договору № 5 від 08.08.2017 сторонами погоджено, що закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мали місце під час дії договору та обов`язку виконання усіх невиконаних зобов`язань за цим договором.

В матеріалах справи є додаткова угода №7 від 08.08.2017 до договору №5 від 08.08.2017, укладена між КЗ "Центр ПМСД" Брусилівської селищної ради та ТОВ "Київфарм", за п. 2.1 якої її загальна сума становить 41684,53 грн. (а. с. 34, 35 у т. 1).

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що ним було відпущено лікарські засоби за відповідним переліком, за наслідками чого було складено та подано звіти на загальну суму 25911,27 грн.:

- за період з 16.07.2017 по 31.07.2017 в сумі 14003,07 грн.;

- за період з 16.09.2017 по 30.09.2017 в сумі 11908,20 грн.

Відповідачем звіти за вказані періоди залишились неоплаченими, тому позивач вважає, що своїми діями відповідач порушив умови договору № 5 від 08.08.2017.

Позивачем було направлено відповідачу претензію № 232, від 13.11.2018 з вимогою здійснити оплату за відпуск лікарських засобів за спірний період, відповідно до умов договору № 5 від 08.08.2017 (а. с. 36, 37 у т. 1).

Як вбачається з відзиву на позовну заяву б/н, б/д (а. с. 4 - 6 у т. 2), відповідач заперечив повністю проти заявлених позовних вимог, оскільки за витрати, понесені позивачем до укладення договору № 5 від 08.08.2017 за період з 16 до 31 липня 2017 КЗ "Центр "ПМСД" Брусилівської селищної ради відповідальності не несе; наголосив, що у зв`язку з ненаданням позивачем у погоджений термін звітів за спірний період, у відповідача не виник обов`язок щодо їх оплати в строки, передбачені договором; повідомив, що звіти за спірний період отримано лише в листопаді 2018 р. разом з претензією; провести оплату коштів, заявлених у позовній заяві не має можливості, оскільки підприємство є некомерційним і власних коштів на рахунках не має.

З врахуванням наведеного, позивач звернувся до суду із даним позовом.

2. Норми права (нормативно - правові акти), які застосував господарський суд.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно ст. 526 ЦК України та ч.1 ст.193 ГК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

За ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про забезпечення доступності лікарських засобів" № 152 від 17.03.2017 затверджено Порядок відшкодування вартості лікарських засобів (далі - Порядок). Суд застосовує редакцію цієї постанови на дату виконання договору №5 від 08.08.2017 за заявленим його періодом станом на 17.03.2017.

За п. 1 Порядку він визначає механізм повного або часткового відшкодування вартості лікарських засобів під час амбулаторного лікування осіб, що страждають на серцево-судинні захворювання, цукровий діабет II типу, бронхіальну астму, суб`єктам господарювання, які провадять господарську діяльність на підставі ліцензії на провадження господарської діяльності з роздрібної торгівлі лікарськими засобами, незалежно від форми власності та підпорядкування, аптечні заклади яких розташовані в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці (суб`єкти господарювання).

Відповідно до абз. 1, 2 п. 2 Порядку для здійснення відпуску лікарських засобів, вартість яких підлягає повному або частковому відшкодуванню (далі - лікарські засоби), суб`єкти господарювання звертаються до розпорядників бюджетних коштів із заявою про укладення договору про відшкодування вартості лікарських засобів. Розпорядники бюджетних коштів, визначені рішеннями про відповідні бюджети згідно із законодавством, формують на підставі укладених договорів перелік суб`єктів господарювання, що здійснюють відпуск лікарських засобів. Формування зазначеного переліку здійснюється без надання преференцій окремим суб`єктам господарювання. Відпуск лікарських засобів здійснюється на підставі рецептів, виписаних закладами охорони здоров`я незалежно від форми власності за місцем надання медичної допомоги пацієнту на рецептурних бланках форми № 1 (далі - рецепт).

Згідно з п. 3 Порядку суб`єкт господарювання складає звіт про відпущені лікарські засоби (далі - звіт) за формою згідно з додатком, в якому стосовно кожного лікарського засобу зазначаються дата та номер рецепта, на підставі якого здійснено відпуск лікарського засобу, його міжнародна непатентована та торгова назви, сила дії (дозування), форма випуску, кількість одиниць лікарської форми відповідної дози в упаковці, кількість відпущених упаковок, фактична роздрібна ціна реалізації упаковки, розмір відшкодування вартості лікарського засобу за упаковку, сума відшкодування, інформація про лікаря, що виписав рецепт, найменування закладу охорони здоров`я.

Суб`єкт господарювання подає звіт двічі на місяць - 15 числа поточного місяця (або першого робочого дня після 15 числа, якщо 15 число припадає на вихідний) та першого робочого дня наступного місяця, а в грудні - додатково до 24 числа звітного місяця.

Звіт подається розпорядникам бюджетних коштів, визначених рішеннями про відповідні бюджети згідно із законодавством. Відшкодування вартості лікарських засобів у сумі, визначеній в Реєстрі лікарських засобів, вартість яких підлягає відшкодуванню, суб`єктові господарювання здійснюється за рахунок відповідної цільової субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам протягом п`яти робочих днів з дня надходження зазначеного звіту.

3. Щодо встановлення факту правонаступництва відповідача та його статусу як розпорядника коштів для відшкодування витрат, понесених у зв`язку з відпуском лікарських засобів.

Як вбачається з договору № 5 від 08.08.2017 він укладений між Комунальним закладом Центр "ПМСД" Брусилівської селищної ради та ТОВ "Київфарм".

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 21.06.2018 внесено запис за номером 12841120013000496 про державну реєстрацію припинення юридичної особи - Комунального закладу "Центр первинної медико - санітарної допомоги" Брусилівської селищної ради (а.с.25-30 у т.1). У даних про юридичних осіб-правонаступників зазначено: Комунальне некомерційне підприємство "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Брусилівської селищної ради (12601, Житомирська область, Брусилівський район, смт. Брусилів, вул. Лермонтова, буд. 41, код ЄДРПОУ 38395246) (а. с. 28 у т. 1).

За п. 1.1. Статуту Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Брусилівської селищної ради, затвердженого рішенням Брусилівської селищної ради від 26.03.2018 № 498, підприємство є закладом охорони здоров`я - комунальним унітарним некомерційним підприємством, що надає первинну медичну допомогу, здійснює управління медичним обслуговуванням населення Брусилівської селищної ради Брусилівського району Житомирської області, вживає заходи з профілактики захворювань населення та підтримання громадського здоров`я.

Пунктом 1.2. Статуту встановлено, що підприємство створене за рішенням Брусилівської селищної ради (надалі - засновник) від 26.03.2018 відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" шляхом перетворення Комунального закладу "Центр первинної медико - санітарної допомоги" Брусилівської селищної ради у Комунальне некомерційне підприємство (а. с. 158 - 173 у т. 2).

За п. 1.3 Статуту підприємство є правонаступником усього майна, прав і обов`язків Комунального закладу "Центр первинної медико - санітарної допомоги" Брусилівської селищної ради та створене на базі комунального майна Брусилівської селищної ради.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 21.06.2018 внесено запис за номером 12841450000000591 про проведення державної реєстрації юридичної особи, яка утворена в результаті перетворення - Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Брусилівської селищної ради.

В силу ст. 108 ЦК України перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов`язки попередньої юридичної особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідач у листі від 19.09.2019, вих. №149 зазначив, що комунальні некомерційні підприємства не мають статусу розпорядника коштів; відповідач є отримувачем коштів і таким підприємствам кошти на оплату відшкодування державою не виділяються, тому відповідач не може нести відповідальність за попередника, оскільки документально таких обов`язків не виявлено (а. с. 140-142 у т. 2).

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.11.2016 № 863 "Про запровадження відшкодування вартості лікарських засобів" (чинною на дату виконання зобов`язань за договором №5 від 08.08.2017) погоджено пропозицію Міністерства охорони здоров`я щодо запровадження з 01.04.2017 відшкодування вартості лікарських засобів під час амбулаторного лікування осіб, що страждають на серцево-судинні захворювання, цукровий діабет II типу, бронхіальну астму за переліком міжнародних непатентованих назв лікарських засобів згідно з додатком та установлено, що відшкодування їх вартості здійснюється за рахунок коштів цільової субвенції з держбюджету місцевим бюджетам.

Пунктом 2 Порядку відшкодування вартості лікарських засобів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.03.2017 № 152 (в редакції чинною станом на дату виконання зобов`язань, передбачених договором № 5 від 08.08.2017) встановлено, що для здійснення відпуску лікарських засобів, вартість яких підлягає повному або частковому відшкодуванню (лікарські засоби), суб`єкти господарювання звертаються до розпорядників бюджетних коштів із заявою про укладення договору про відшкодування вартості лікарських засобів. Розпорядники бюджетних коштів, визначені рішеннями про відповідні бюджети згідно із законодавством, формують на підставі укладених договорів перелік суб`єктів господарювання, що здійснюють відпуск лікарських засобів. Формування зазначеного переліку здійснюється без надання преференцій окремим суб`єктам господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Бюджетного кодексу України за обсягом наданих повноважень розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Згідно з ч. ч. 3, 4, 6 ст. 22 Бюджетного кодексу України головні розпорядники коштів Державного бюджету України визначаються за п. 1 ч. 2 цієї статті та затверджуються законом про Державний бюджет України шляхом встановлення їм бюджетних призначень. Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів визначаються рішенням про місцевий бюджет відповідно до п. п. 2 і 3 ч. 2 цієї статті. Розпорядник бюджетних коштів може уповноважити одержувача бюджетних коштів на виконання заходів, передбачених бюджетною програмою, шляхом доведення йому бюджетних асигнувань та надання відповідних коштів бюджету (на безповоротній чи поворотній основі). Одержувач бюджетних коштів використовує такі кошти відповідно до вимог бюджетного законодавства на підставі плану використання бюджетних коштів, що містить розподіл бюджетних асигнувань. Критерії визначення одержувача бюджетних коштів встановлюються Кабінетом Міністрів України з урахуванням напрямів, досвіду і результатів діяльності, фінансово-економічного обґрунтування виконання заходів бюджетної програми та застосування договірних умов.

Брусилівською селищною радою підтверджено факт того, що КЗ "Центр ПМСД" був розпорядником коштів на момент виникнення правовідносин; КНП "Центр ПМСД" Брусилівської селищної ради є правонаступником всіх прав та зобов`язань КЗ "Центр ПМСД", про що свідчать письмові пояснення від 05.09.2019 (а. с. 127 - 129 у т. 2).

Спірний договір № 5 від 08.08.2017 укладено між Комунальним закладом Центр "ПМСД" Брусилівської селищної ради, правонаступником якого являється Комунальне некомерційне підприємство "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Брусилівської селищної ради та ТОВ "Київфарм".

Відповідно до аб. 2 п. 3.4. Порядку формування Єдиного реєстру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 05.02.2008 № 40 у випадку реорганізації розпорядника (одержувача) бюджетних коштів без зміни ідентифікаційного коду ЄДРПОУ за розпорядником (одержувачем) бюджетних коштів - правонаступником залишається код розпорядника (одержувача) бюджетних коштів, присвоєний до реорганізації.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги заявлені до належного відповідача - Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Брусилівської селищної ради Брусилівської селищної ради, який є розпорядником бюджетних коштів за спірними зобов`язаннями.

4. Щодо позовних вимог в частині стягнення 14003,07 грн. основного боргу.

Позивачем було відпущено лікарські засоби за відповідним переліком, за наслідками чого було складено та подано звіти на загальну суму 25911,27 грн., у тому числі за період з 16.07.2017 по 31.07.2017 в сумі 14003,07 грн. Відповідачем вказаний звіт залишився неоплаченим, тому позивач вважає, що своїми діями відповідач порушив умови договору № 5 від 08.08.2017.

Судом встановлено, що договір № 5 про відшкодування витрат, понесених у зв`язку з відпуском лікарських засобів, вартість яких повністю чи частково відшкодовується, укладено між Комунальним закладом Центр "ПМСД" Брусилівської селищної ради, правонаступником якого являється Комунальне некомерційне підприємство "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Брусилівської селищної ради та ТОВ "Київфарм" - 08 серпня 2017.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Договір набирає чинності з моменту його укладення (ч. 2 ст. 631 ЦК України).

Строк чинності договору обумовлює й строк чинності зобов`язання, що виникло з цього договору.

У відповіді на відзив вих. № 76, від 24.05.2019 (а. с. 10 - 12 у т. 2) позивачем зазначено, що доводи відповідача не відповідають дійсності, оскільки відповідач визнав та відшкодував витрати, понесені позивачем у зв`язку з відпуском лікарських засобів з 24.04.2017 до 15.07.2017 згідно з звітом (а.с.14-30 у т.2) на загальну суму 49732,40 грн., про що свідчить платіжне доручення № 7 від 18.08.2017 (а. с. 31 у т. 2).

В підтвердження позовних вимог в цій частині, 30.09.2019 позивачем надано суду договір про відшкодування витрат, понесених у зв`язку з відпуском лікарських засобів, вартість яких повністю чи частково відшкодовується від 03.04.2017.

Однак, судом встановлено, що наданий договір укладено між Брусилівською селищною радою в особі селищного голови Габенця В.В. та ТОВ "Київфарм", тобто з іншою стороною, не відповідачем у справі - Комунальним некомерційним підприємством "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Брусилівської селищної ради.

Оскільки позивачем заявлено вимогу про відшкодування відповідачем вартості понесених витрат за відпущені ліки за період з 16.07.2017 до 31.07.2017, тобто до укладення спірного договору №5 від 08.08.2017, а наданий суду в підтвердження позовних вимог на суму 14003,07 грн. договір від 03.04.2017 укладено між іншими сторонами, тому заявлену вимогу в цій частині суд вважає безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

5. Щодо позовних вимог в частині 11908,20 грн. основного боргу.

В матеріалах справи є копії рецептів, за якими було відпущено лікарські засоби за період з 15.09.2017 до 30.09.2017 (а. с. 132- 241 у т. 1).

Як вбачається зі звітів з 15.09.2017 до 30.09.2017 (а. с. 49 - 52 у т. 1) та загального звіту з 01.09.2017 до 30.09.2017 (а.с. 180-185 у т.2), на виконання умов договору №5 від 08.08.2017, було відпущено лікарських засобів на загальну суму 11908,20 грн.

До документів, доданих до позовної заяви, позивачем надано суду в підтвердження направлення 02.10.2017 о 12:57 звіту за спірний період на електронну адресу Брусилівської селищної ради (brus.sr.voz@ukr.net) відповідну роздруківку з електронної пошти бухгалтера-ревізора ТОВ "Київфарм" Карасевич Н. (а. с. 54 у т. 1).

У відзиві на позов відповідач зазначив, що позивач вчасно не надав звіт про використані ліки з 15.09.2017 до 30.09.2017, який мав бути наданий в перший робочий день жовтня 2017 р. як передбачено договором № 5 від 08.08.2017; наголосив про отримання його лише в листопаді 2018 р. разом з претензією позивача (а. с. 4 - 6 у т. 2).

Крім того, у письмових запереченнях (а. с. 41 - 43 у т. 2) відповідачем наголошено, що надані позивачем копії електронних листів не можуть свідчити про те, що звіти направлено на електронну адресу КНП "Центр ПМСД" Брусилівської селищної ради, оскільки в них зазначено не електронну адресу відповідача. Електронною адресою відповідача є E-mail:cpmsdbrr@gmail.com.

Однак, позивачем у відповіді на відзив вих. № 76, від 24.05.2019 (а. с. 10 - 12 у т. 2) зазначено про подання оригіналу звіту за спірний період до бухгалтерії КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Брусилівської селищної ради.

30.09.2019 до суду представником позивача надано загальний звіт за період з 01.09.2017 до 30.09.2017 про відпущені лікарські засоби, вартість яких підлягає повному або частковому відшкодуванню на суму 24205,30 грн. (а. с.180-185 у т. 2).

Судом встановлено, що вказаний загальний звіт підписано головним лікарем Михаленко О.В. та головним бухгалтером Венгловською Ю.В.

В засіданні суду представники відповідача не заперечили проти прийняття спірного звіту. Крім того, представниками відповідача підтверджено факт відшкодування за період з 01.09.2017 до 14.09.2017 коштів у сумі 12297,10 грн., про що свідчить платіжне доручення № 11 від 05.10.2017 (а. с. 195 у т. 2).

Тобто, за арифметичним розрахунком залишок несплаченого боргу відповідачем становить у заявленій сумі 11908,20 грн. ( 24205,30 - 12297,10).

Як встановлено судом, позивачем було направлено відповідачу претензію № 233, від 13.11.2018 з вимогою здійснити оплату за відпуск лікарських засобів, у тому числі за спірний період, відповідно до умов договору № 5 від 08.08.2017 (а. с. 36,37 у т. 1).

В підтвердження направлення зазначеної претензії надано копії фіскального чеку від 14.11.2018, поштової накладної № 0410805887030 від 14.11.2018, опису вкладення у цінний лист (а. с. 38,39 у т.1).

Як вбачається з відмітки з рекомендованого поштового відправлення (а. с. 38 у т.1) та за вхідним № 129 на самій претензії (а. с. 156 у т. 2) відповідачем претензію № 233 від 13.11.2018 отримано 26.11.2018.

Враховуючи викладене, строк оплати заборгованості настав 04.12.2018, а з 05.12.2018 відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання.

Слід зазначити, що за ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Суд дійшов висновку, що у даному випадку слід застосовувати приписи ч. 2 ст. 530 ЦК України, оскільки зі змісту договору неможливо встановити строк виконання зобов`язання за відсутності бюджетного фінансування.

Слід зазначити, що днем пред`явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв`язку і підприємством зв`язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред`явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

В матеріалах справи є податкова декларація з ПДВ за вересень 2017 року з розрахунком коригування сум ПДВ, таблицею коригування податкового кредиту, розшифровкою податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, а також реєстром виданих та отриманих податкових накладних (а. с. 65 - 78 у т. 2).

Доказів сплати відповідачем позивачу, понесених витрат у заявленій сумі у зв`язку з відпуском лікарських засобів матеріали справи не містять.

Оскільки доказів на підтвердження відшкодування відповідачем на користь позивача всієї суми, на яку позивачем у відповідності до умов договору № 5 від 08.08.2017 відпущено лікарських засобів, матеріали справи не містять, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача боргу у розмірі 11908,20 грн. за період з 15.09.2017 до 30.09.2017.

6. Мотивована оцінка судом аргументів, викладених відповідачем у відзиві на позов (а. с. 4 - 6 у т. 2), письмових запереченнях (а. с. 41- 43 у т. 2) та листі від 19.09.2019, вих. № 149 (а. с.140 -142 у т. 2).

6.1. Щодо заперечень відповідача з приводу неможливості провести оплату коштів оскільки підприємство є некомерційним та власних коштів на рахунках немає.

Згідно з ч. 1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Враховуючи викладене, відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов`язання.

Приписами ст. ст. 610, 614 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань його контрагентами не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності (ч. 2 ст. 218 ГК України).

За приписами ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов`язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Відповідно ст. 13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини кожен, чиї права і свободи, викладені у Конвенції, порушуються, має право на ефективний засіб правового захисту у відповідному національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, що діяли як офіційні особи.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях від 29.06.2004 у справі "Войтенко проти України" та від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Юліус проти України" вказав, що відсутність відповідних асигнувань у Державному бюджеті не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Тому посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою для його звільнення від виконання зобов`язань щодо оплати понесених позивачем витрат у зв`язку з відпуском лікарських засобів, оскільки така обставина не визначена законодавством як така, що звільняє від виконання зобов`язання.

Суд також враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 252 ЦК України термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Таким чином, "отримання бюджетного фінансування", не може розглядатись як встановлення терміну виконання обов`язку замовника з оплати виконаних робіт з огляду на те, що поняття "термін" передбачає вказівку на подію, яка має неминуче настати, тоді як умова про "надходження бюджетного фінансування" такої вказівки не містить.

Додатково суд звертає увагу на постанову Кабінету Міністрів України від 27.02.2019 № 135 "Деякі питання реімбурсації лікарських засобів", якою, зокрема, установлено, що до 31.03.2019 (включно) здійснюється відшкодування вартості лікарських засобів, відпущених за рецептами, виписаними на паперових рецептурних бланках, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на відшкодування вартості лікарських засобів для лікування окремих захворювань, передбаченої Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік"; у разі подання суб`єктами господарювання розпорядникам бюджетних коштів, визначеним рішеннями про відповідні бюджети згідно із законодавством, звітів про лікарські засоби, відпущені до 31.03.2019 (включно) за рецептами, виписаними на паперових рецептурних бланках, за формою згідно з додатком відшкодування їх вартості може здійснюватися за рахунок залишків субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на відшкодування вартості лікарських засобів для лікування окремих захворювань, передбачених Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік"; місцеві ради у разі потреби мають право додатково понад обсяги субвенції з держбюджету місцевим бюджетам на відшкодування вартості лікарських засобів для лікування окремих захворювань приймати рішення щодо здійснення відшкодування з місцевих бюджетів вартості лікарських засобів, відпущених суб`єктами господарювання до 31.03.2019 (включно).

7. Щодо обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення 3022,86 грн. пені.

Згідно з п. 4.2. договору № 5 від 08.08.2017 у випадку порушення стороною 1 своїх зобов`язань, що не викликані обставинами, передбаченими розділом 5 цього договору, сторона 1 сплачує стороні 2 пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від розміру несплаченої суми, за кожен день прострочення.

7.1. За розрахунком, доданим до позовної заяви, позивач провів нарахування пені на суму боргу у розмірі 14003,07 грн. з 07.08.2017 до 07.02.2018 (а. с. 12 у т. 1).

Слід зазначити, що в матеріалах справи є розрахунок пені на вказану суму боргу з зазначенням іншого періоду нарахування пені з 30.11.2018 до 08.04.2019 (а.с.186 у т.2).

Оскільки, судом відмовлено в задоволенні позовної вимоги в частині стягнення 14003,07 грн., тому відсутні підстави для розгляду вимоги про правомірність нарахування пені на вказану суму за період з 07.08.2017 до 07.02.2018.

7.2. Згідно з розрахунком, доданим до позовної заяви, позивач провів нарахування пені на суму боргу у розмірі 11908,20 грн. з 09.10.2017 до 09.04.2018 (а. с. 12 у т. 1).

Іншого розрахунку матеріали справи не містять.

Як встановлено судом, з відмітки з рекомендованого поштового відправлення (а. с. 38 у т.1) та за вхідним № 129 на самій претензії (а.с.156 у т.2) вбачається, що відповідачем претензію № 233 від 13.11.2018 отримано 26.11.2018.

Отже строк оплати заборгованості настав 04.12.2018, а з 05.12.2018 відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання, тому обраховувати пеню слід з 05.12.2018.

Однак, позивачем проведено розрахунок пені за період 09.10.2017 до 09.04.2018, тобто поза межами допустимого строку проведення такого розрахунку, зважаючи на встановлений судом строк виконання зобов`язання.

Господарським процесуальним кодексом України не надано право господарському суду самостійно проводити обрахування неустойки у випадку неправильного зазначення позивачем періоду та встановлення іншого періоду поза межами допустимого строку проведення такого розрахунку.

Враховуючи викладене, вимога позивача в частині стягнення пені у загальному заявленому розмірі 3022,86 грн. є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

8. Щодо обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань.

8.1. Згідно з розрахунком, доданим до позовної заяви, позивач провів нарахування 3% річних (відсотків за користування грошовими коштами) та інфляційних нарахувань на суму боргу у розмірі 14003,07 грн. за період з 07.08.2017 до 07.02.2018 (а. с.14 у т. 1).

Іншого розрахунку матеріали справи не містять.

Оскільки, судом відмовлено в задоволенні позовної вимоги в частині стягнення 14003,07 грн., тому відсутні підстави для розгляду вимоги про правомірність нарахування 3% річних та інфляційних нарахувань на вказану суму за період з 07.08.2017 до 07.02.2018.

8.2. Згідно з розрахунком, доданим до позовної заяви, позивач провів нарахування 3% річних та інфляційних нарахувань на суму боргу у розмірі 11908,20 грн. за період з 09.10.2017 до 09.04.2018 (а. с. 14 у т. 1). Іншого розрахунку матеріали справи не містять.

Як встановлено судом, з відмітки з рекомендованого поштового відправлення (а. с. 38 у т. 1) та за вхідним № 129 на самій претензії (а. с. 156 у т. 2) вбачається, що відповідачем претензію № 233 від 13.11.2018 отримано 26.11.2018.

Отже, строк оплати боргу настав 04.12.2018, а з 05.12.2018 відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання, тому нарахування слід проводити з 05.12.2018.

Однак, позивачем проведено розрахунок 3% річних та інфляційних нарахувань за період 09.10.2017 до 09.04.2018, тобто поза межами допустимого строку проведення такого розрахунку, зважаючи на встановлений судом строк виконання зобов`язання.

Враховуючи викладене, вимога позивача в частині стягнення 392,04 грн. 3% річних і 1741,38 грн. інфляційних нарахувань є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

9. Висновок господарського суду за результатами розгляду позовної заяви.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 73 ГПК України).

Позивачем доведено суду обґрунтованість заявлених позовних вимог належними та допустимими доказами у справі.

Матеріали справи не містять доказів сплати боргу та мирного врегулювання спору.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню на загальну суму 11908,20 грн. основного боргу стосовно відшкодування витрат, понесених у зв`язку з відпуском лікарських засобів за період з 15.09.2017 до 30.09.2017.

В частині стягнення основного боргу 14003,07 грн., пені 3022,86 грн., інфляційних 1741,38 та 392,04 грн. 3% річних слід відмовити.

10. Розподіл судового збору між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Приписами ч. 2 ст.123 ГПК України унормовано, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Розподіл судових витрат врегульовано ст. 129 ГПК України, за п. 2 ч. 1 якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико - санітарної допомоги" Брусилівської селищної ради (12601, Житомирська область, Брусилівський район, смт.Брусилів, вул. Лермонтова, буд. 41, код ЄДРПОУ 38395246) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю (07420, Київська область, Броварський район, смт. Калита, вул. Миру, буд. 53, код ЄДРПОУ 30270526):

- 11908,20 грн. відшкодування витрат, понесених у зв`язку з відпуском лікарських засобів;

- 736,32 грн. судового збору.

3. Відмовити в задоволенні позовної вимоги в частині стягнення 14003,07 грн. основного боргу.

4. Відмовити в задоволенні позовної вимоги в частині стягнення 1741,38 грн. інфляційних нарахувань.

5. Відмовити в задоволенні позовної вимоги в частині стягнення 392,04 грн. 3% річних.

6. Відмовити в задоволенні позовної вимоги в частині стягнення 3022,86 грн. пені.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 03.12.19

Суддя Лозинська І.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам (реком.)

4,5 - третім особам (реком.)