Рішення

від 26.11.2019 по справі 917/1338/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.19 року Справа № 917/1338/19

Суддя Білоусов С. М. при секретарі судового засідання Мацко О.В., розглянувши матеріали

за позовною заявою Фізичної особи-підприємця Броварського Богдана Володимировича, АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1

до Приватного підприємства "КарлівкаМлин", вул. Слюсарна, 30, м. Карлівка, Карлівський район, Полтавська область, 39500, код ЄДРПОУ 39896900

про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

02.08.2019 року від Фізичної особи-підприємця Броварського Богдана Володимировича до відповідача Приватного підприємства "КарлівкаМлин" надійшла позовна заява (вх. № 1581/19) про стягнення 444 156,00 грн. заборгованості за договором № 1 від 04.12.2017 року про надання поворотної фінансової допомоги.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 05.08.2019 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін та призначено справу для розгляду по суті у судовому засіданні на 03.09.19 року на 10:45.

У зв`язку з лікарняним судді Білоусова С.М. розгляд справи 03.09.2019 р. не відбувся.

Враховуючи закінчення перебування судді Білоусова С.М. на лікарняному ухвалою господарського суду Полтавської області від 19.09.2019 р. призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 03.10.19 року на 10:15.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав на вимогу суду, ухвали направлені на його адресу поверталися до суду з відміткою "за закінченням встановленого терміну зберігання".

Відповідно до п. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

26.11.2019 року від позивача до суду надійшло клопотання від 26.11.2019 року (вх. № 13053) про розгляд справи без його участі та позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Клопотання не суперечить вимогам чинного законодавства та підлягає задоволенню.

У зв`язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи, достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне .

04 грудня 2017 року між фізичною особою-підприємцем Броварським Богданом Володимировичем (позивач) та Приватним підприємством "КарлівкаМлин" (відповідач) був укладений договір № 1 про надання поворотної фінансової допомоги (договір).

За умовами п. 1.1 договору, позикодавець (позивач) надає позичальнику (відповідачу) поворотну фінансову допомогу, а позичальник зобов`язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним Договором.

Пунктом 1.2. договору допомога - це сума грошових коштів в національній валюті України, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до Даного договору, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

Згідно п. 2.1 договору допомога надається в національній валюті України в сумі 444 156,00 грн.

Відповідно до п. 2.2. договору допомога надається позичальнику на безоплатній основі, тобто плата за користування грошовими коштами не стягується.

Як вбачається з матеріалів справи позивач надав відповідачу грошові кошти у загальному розмірі 444 156,00 грн., що підтверджується Довідкою № 35/03 від 31 травня J2019 року, що видана Відділенням Київське регіональне управління AT Полтава-Банк (а.с. 11).

Вищевказана допомога надавалась відповідачу у наступних розмірах, а саме: 04.12.2017 року - 21 506,00 грн.; 26.12.2017 року - 22 700,00 грн.; 31.01.2018 року - 100 000,00 грн.; 04.06.2018 року - 26 150,00 грн.; 27.06.2018 року - 25 700,00 грн.; 02.08.2018 року - 25 300,00 грн.; 03.09.2018 року - 24 800,00 грн.; 01.10.2018 року - 28 800,00 грн.; 05.11.2018 року - 34 000,00 грн.; 05.12.2018 року - 34 600,00 грн.; 29.12.2018 року - 38 800,00 грн.; 04.02.2019 року - 34 800,00 грн.; 04.03.2019 року - 27 000,00 грн.

Згідно п. п. 3.1, 3.2 договору допомога підлягає поверненню за вимогою позикодавця. Повернення грошових коштів проводиться шляхом видачі грошових коштів позикодавцю з каси позичальника або шляхом перерахування грошових коштів на особовий рахунок позикодавця в установі банку.

Позивач до відповідача звернувся з вимогою про повернення грошових коштів (а.с. 12).

Як вбачається з вимоги, відповідач її отримала 22.04.2019 року, та зазначила, що проти заборгованості не заперечує.

Однак як зазначає позивач у позовній заяві заборгованість відповідачем не сплачена.

Тому вважаючи свої права порушеними позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 444 156,00 грн. заборгованості за договором № 1 про надання поворотної фінансової допомоги від 04.12.2017 року.

При вирішенні позову суд виходить з наступного.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з положеннями ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частина 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами у справі виникли зобов`язання, які за своєю правовою природою мають ознаки договору позики, згідно якого в силу ст. 1046 ЦК України, одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Судом встановлено факт перерахування позивачем відповідачу поворотної фінансової допомоги у розмірі 444 156,00 грн. протягом грудня 2017 року - березня 2019 року.

Також встановлено те, що відповідач не виконав вимогу позивача про повернення поворотної фінансової допомоги у розмірі 444 156,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Порядок повернення безвідсоткової поворотної фінансової допомоги сторони погодили в п. 3.1. договору.

Відповідач відзиву на позовну заяву чи інших документів, які б спростовували позицію позивача до суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивач правомірно звернувся до відповідача з вимогою про повернення фінансової допомоги.

Згідно з ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені документально та нормами матеріального права, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позивач у позові прохає також покласти на відповідача судові витрати понесені ним у даній справі.

За ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Суд встановив, що при подачі даного позову позивачем сплачено 6 662,35 грн. судового збору за квитанцією № 21961304 від 01.08.2019 р. (а.с. 8).

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто у сумі 6 662,35 грн.

Суд роз`яснює, що в разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Сторони також мають право укласти мирову угоду у процесі виконання судового рішення.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 232-233,237-238 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "КарлівкаМлин" (вул. Слюсарна, 30, м. Карлівка, Карлівський район, Полтавська область, 39500, код ЄДРПОУ 39896900) на користь Фізичної особи-підприємця Броварського Богдана Володимировича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 444 156,00 грн. поворотної фінансової допомоги та 6 662,35 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Копії рішення направити сторонам у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 03.12.2019 року.

Суддя Білоусов С. М.