Постанова

від 12.11.2019 по справі 923/54/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2019 року

м. Київ

Справа № 923/54/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К М. (головуючого), Жукова С.В., Краснова Є.В.,

за участю секретаря судового засідання - Ксензової Г.Є.;

за участю представників

МКП "ВУ ВКГ міста Херсона" - Горлін М.О.;

ТзОВ "Авто-Плаза" - Сергет В.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Міського комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона"

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.08.2019

у справі № 923/54/19

за позовом Міського комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Плаза"

про стягнення 10 122 641,94 грн, -

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

Міське комунальне підприємство "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона" (далі - МКП "ВУВКГ", позивач) звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Плаза" (далі - ТзОВ "Авто-Плаза", відповідач) 10122641,94 грн заборгованості за безоблікове водокористування.

Позов мотивований виявленим позивачем фактом самовільного та безоблікового водокористування відповідачем, у зв`язку з чим позивач здійснив нарахування витрат води за розрахунковий період з 01.06.2011 по 01.08.2018, які має сплатити відповідач.

Позивач просив задовольнити позов, посилаючись на Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України", затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №190 від 27.06.2008 (далі - Правила №190), норми статей 526, 530 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статтю 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

2. Встановлені місцевим та апеляційним господарськими судами обставини

01.08.2018 під час обстеження прилеглих територій ТДВ "ХАТП 16562", в присутності працівників ТДВ "ХАТП 16562" працівниками позивача було проведено технічне обстеження мереж водопостачання та водовідведення об`єкта водопостачання, розташованого за адресою: м. Херсон, Новомиколаївське шосе, 7-А.

За результатами проведеної перевірки складено Акт від 01.08.2018, який підписаний представниками позивача та ТДВ "ХАТП 16562".

В Акті від 01.08.2018 зазначено, що працівниками МКП "ВУВКГ" було проведено обстеження водопровідних мереж на території ТДВ "ХАТП 16562" за адресою: м.Херсон, Новомиколаївське шосе 7-А, та виявлено несанкціонований водопровідний ввід, а саме: на водопровідному вводі холодної води АТП 16562 ф. 100 мм здійснено доводомірну врізку ф. 40 мм, через яку здійснюється водопостачання автомийки ТзОВ "Авто-Плаза", діаметр вводу 40 мм. Через виявлений самовільний водопровідний ввід здійснюється водоспоживання автомийки, засоби обліку води відсутні та Водоканалом до експлуатації не приймалися; договір з відповідачем на водопостачання та водовідведення не укладався.

Працівниками позивача було запропоновано відповідачу усунути виявлені недоліки шляхом надання статутних та реєстраційних документів відповідача, виконавчої документації щодо будівництва автомийки, укласти договір водопостачання та водовідведення, облаштувати самовільний водопровідний ввід засобами обліку води та здати його в експлуатацію, виконати вимоги технічних умов на будівництво водопостачання та водовідведення.

У зв`язку з виявленим порушенням, позивачем на підставі пунктів 3.3, 3.4, 3.14 Правил №190 здійснено розрахунок витрат води за період з 01.06.2011 по 01.08.2018 та виставлено відповідачу до сплати рахунок на суму 10122641,97 грн.

Позивач направив на адресу відповідача лист від 21.08.2018 №02/04-15/2610 (отримано відповідачем 22.08.2018), в якому повідомив про зафіксований факт безоблікового водокористування об`єкту (автомийка) відповідача за адресою: м.Херсон, Новомиколаївське шосе, 7-А, та про нарахування за безоблікове водокористування за період з 01.06.2011 (дата закінчення будівництва) по 01.08.2018 коштів у сумі 10122641,97 грн. До листа було додано акт-рахунок на суму 10122641,97 грн, розрахунок нарахування, договір №4980 від 07.08.2018 та припис №4980 від 15.08.2018.

В подальшому позивач направив відповідачу вимогу №02/04-08/2894 від 20.09.2018 про сплату протягом 7 днів з дня отримання даної вимоги 10122641,97 грн, нарахованих за безоблікове водокористування.

Оскільки відповідач грошові кошти в розмірі 10122641,97 грн не сплатив, позивач звернувся до суду з даним позовом про примусове стягнення вказаних вище коштів.

3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 21.05.2019 позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 7481744,09 грн та 112226,16 грн судових витрат. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що в ході обстеження прилеглих територій ТДВ "ХАТП 16562" за адресою: м. Херсон, Новомиколаївське шосе, 7-А, представниками позивача було виявлено несанкціонований водопровідний ввід, який з`єднує мережі централізованого водопостачання з автомийкою, належною відповідачу, що розташована на названою адресою.

Факт безоблікового водокористування автомийкою відповідача зафіксований представниками позивача у Акті від 01.08.2018.

Суд першої інстанцій не погодився з визначеним позивачем розрахунковим періодом при безобліковому водокористуванні, зазначивши про те, що датою самовільного підключення об`єкту відповідача до систем водопостачання, є саме дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, тобто 08.06.2011. Також суд здійснив власний розрахунок суми безоблікового водокористування за період з 08.06.2011 по 01.08.2018, згідно з яким відповідачем має бути сплачено 7481744,09 грн, нарахованих за період з 08.06.2011 по 01.08.2018.

4. Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.08.2019 змінено рішення Господарського суду Херсонської області від 21.05.2019 та викладено його резолютивну частину в новій редакції, згідно з якою позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 109582,16 грн та 1639,87 грн судових витрат. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Окрім того, стягнуто з позивача на користь відповідача 165881,49 грн судових витрат за розгляд апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції у своїй постанові зазначав про те, що дата, зазначена в Декларації про готовність об`єкта до експлуатації, не є датою самовільного підключення відповідача до водопровідних мереж, оскільки вищевказані норми закону передбачають процедуру проведення підключення закінченого будівництвом об`єкта, прийнятого в експлуатацію, до інженерних мереж (в тому числі водопровідної мережі) протягом десяти днів з дня відповідного звернення замовника до осіб, які є власниками інженерної інфраструктури або здійснюють їх експлуатацію.

Також суд встановив, що через шість днів після виявлення самовільного підключення між сторонами у справі було підписано тимчасовий договір №4980 "Про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення" до облаштування водопостачання згідно проекту будівництва автомийки, станції технічного обслуговування автомобілів та кафе на території ТДВ "ХПАТ 16562".

Апеляційний господарський суд визнав доведеним факт самовільного підключення відповідача до водопровідної мережі на території ТДВ ХАТП 16562, але зазначив про те, що з наявних в матеріалах справи документів неможливо встановити термін початку безоблікового водокористування, а тому розрахунковий період повинен становити один місяць у відповідності до п.3.4 Правил №190. За розрахунком суду апеляційної інстанції сума безоблікового водокористування за місяць становить 109582,16 грн.

5. Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі Міське комунальне підприємство "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона" просить скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.08.2019 та залишити в силі рішення Господарського суду Херсонської області від 21.05.2019 у справі № 923/54/19 як таке, що відповідає закону.

Касаційну скаргу мотивовано невірним тлумаченням апеляційним господарським судом норм матеріального права, а саме Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №461 від 13.04.2011, Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України", затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №190 від 27.06.2008, що призвело до скасування законного рішення місцевого господарського суду.

Скаржник вважає помилковим та таким, що не ґрунтується на вимогах законодавства висновок апеляційного господарського суду про те, що замовник після введення об`єкту в експлуатацію та оформлення Декларації про готовність об`єкту до експлуатації може здійснити або самовільне підключення, або підключення в передбаченому порядку, оскільки при реєстрації названої Декларації новозбудований об`єкт є придатним до використання за призначенням та вже підключений до системи водопостачання. Споживач зобов`язаний виконати підключення до водопостачання та оформити таке підключення у встановленому законом порядку і строки. В протилежному випадку таке підключення вважається самовільним з дати введення об`єкта в експлуатацію.

6. Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

Відповідач відзиву на касаційну скаргу не подав, що відповідно до частини 3 статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду судового рішення.

Касаційне провадження

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №923/54/19 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Огородніка К.М. - головуючого, Жукова С.В., Пєскова В.Г., що підтверджується витягом із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.09.2019.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.09.2019 поновлено МКП "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона" строк на подання касаційної скарги на постанову Південно - західного апеляційного господарського суду від 19.08.2019 у справі №923/54/19; відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою МКП "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона" на Південно - західного апеляційного господарського суду від 19.08.2019 у справі №923/54/19; розгляд справи призначено на 23.10.2019.

У зв`язку з відпусткою судді Пєскова В.Г. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №923/54/19 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Огородніка К.М. - головуючого, Жукова С.В., Краснова Є.М., що підтверджується витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.10.2019.

В судовому засіданні 23.10.2019 в порядку ст. 216 ГПК України оголошено перерву, ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.10.2019 повідомлено учасників справи про наступне судове засідання, яке відбудеться 12.11.2019.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

7. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався суд

Спір між сторонами стосується нарахування витрат води у зв`язку з виявленим фактом самовільного та безоблікового водокористування відповідачем.

Суди попередніх інстанцій при вирішенні спору у даній справі виходили з того, що на законодавчому рівні визначено відповідальність за самовільне підключення до систем водопостачання у вигляді нарахування витрат води. При цьому, для здійснення нарахування має бути сам факт самовільного підключення, без обов`язкового встановлення факту безоблікового користування водою.

Пункт 4.3 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству №190 від 27.06.2008, містить заборону будь-якого самовільного приєднання об`єктів водоспоживання до діючих систем централізованого водопостачання та водовідведення (включаючи приєднання до будинкових вводів, внутрішньо-будинкових мереж або до мереж споживачів).

У даному випадку факт самовільного, безоблікового водокористування на автомийці відповідача зафіксовано у складеному працівниками позивача Акті 01.08.2018.

Здійснюючи нарахування витрат води, позивач визначив розрахунковий період з 01.06.2011 по 01.08.2018, зазначивши про те, що за початок нарахування прийнято день реєстрації Декларації про готовність об`єкта до експлуатації, а днем закінчення є дата фіксування факту безоблікового водокористування, тобто дата складання акту.

В матеріалах справи наявна Декларація про готовність об`єкта відповідача (автомийки) до експлуатації, яка зареєстрована Інспекцією ДАБК у Херсонській області 08.06.2011 №ХС14311004131, у пункті 12 якої замовник повідомив, що на його об`єкті змонтовано та випробувано інженерне обладнання, в тому числі холодне водопостачання та водовідведення.

За висновком місцевого господарського суду, виходячи зі змісту статей 26, 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" №3038-IV від 17.02.2011, п.п.2, 9, 13, 19 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №461 (в редакції, чинній на дату реєстрації декларації), Декларація про готовність об`єкта до експлуатації є підтвердженням замовника того, що об`єкт, який будувався вже збудований (закінчений будівництвом) та готовий до експлуатації і її реєстрація державним органом, є визнанням завершення будівництва, у відповідності із технічними умовами, будівельними нормами та положеннями законодавства, що регулює будівництво та введення в експлуатацію об`єктів нерухомості та дає підстави для набуття права власності через здійснення державної реєстрації.

Тобто, зареєструвавши Декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, відповідач повідомив про те, що об`єкт підключений до систем водопостачання, проведено всі пусконалагоджувальні та випробувальні роботи, та об`єкт готовий до експлуатації, а тому датою самовільного підключення об`єкту відповідача до систем водопостачання, є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації - 08.06.2011.

Водночас, нормами частини 9 статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції, чинній на дату реєстрації декларації) передбачено, що зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об`єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об`єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього. Підключення закінченого будівництвом об`єкта, прийнятого в експлуатацію, до інженерних мереж здійснюється протягом десяти днів з дня відповідного звернення замовника до осіб, які є власниками відповідних елементів інженерної інфраструктури або здійснюють їх експлуатацію.

З наведеного слідує, що проведення підключення закінченого будівництвом об`єкта, прийнятого в експлуатацію, до інженерних мереж (в тому числі водопровідної мережі) здійснюється протягом десяти днів з дня відповідного звернення замовника до осіб, які є власниками інженерної інфраструктури або здійснюють їх експлуатацію.

Судом апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові зазначено, що спочатку здійснюється будівництво об`єкту, який приймається до експлуатації шляхом оформлення та реєстрації Декларації, і саме ця Декларація є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об`єкт води, підключення до водопровідної мережі у 10-ти денний строк з дня звернення замовника. Усі вказані дії замовник здійснює лише після отримання декларації про готовність об`єкта до експлуатації, тому дата оформлення такої декларації свідчить лише про готовність об`єкту до експлуатації без проведення процедури підключення об`єкту до інженерних мереж, в тому числі водопровідної, тому як для кожного підключення до певної категорії інженерної мережі існує спеціальний порядок, визначений нормативними актами.

Апеляційний суд дійшов висновку, що місцевий господарський суд не врахував висновок судової будівельно-технічної експертизи №014/2019 від 09.04.2019, згідно з яким підключення до систем водопостачання та водовідведення приміщення автомийки відповідача, зафіксоване Актом від 01.08.2018, не відповідає проектній документації до Декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 08.06.2011.

Окрім того, між сторонами у справі було підписано тимчасовий договір №4980 від 07.08.2018, предметом якого є надання водоканалом послуг з централізованого водопостачання та водовідведення по об`єкту водоспоживання споживача згідно із Додатком №1, який є невід`ємною частиною договору.

В додатку № 3 до названого договору сторони затвердили підключення відповідача до водопровідних мереж із зазначенням схеми самовільно приєднаного водопроводу, який раніше був виявлений та зафіксований в акті від 01.08.2018.

Наведені обставини у їх сукупності дають підстави для висновку про те, що факт самовільного підключення відповідача до водопровідної мережі на території АТП 16562 доведений належними і допустимими доказами, що не спростовано відповідачем.

Щодо правильності здійсненого позивачем розрахунку витрат води та визначення періоду нарахування, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з пунктом 10.4.5 Правил технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення населених пунктів України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 05.07.1995 №30, у разі виявлення самовільного приєднання споживача до системи водопостачання, а також самовільних робіт на водопровідному вводі складається відповідний акт. При цьому плата за воду стягується згідно з вимогами Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України.

В пунктах 3.1-3.4 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству №190 від 27.06.2008 (далі - Правила №190), передбачено, що розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі засобів обліку. Водокористування вважається безобліковим, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними. У разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу.

Відповідно до пункту 3.4 Правил №190 розрахунковий період при безобліковому споживанні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць.

В пункті 2 висновку судової будівельно-технічної експертизи № 014/2014 від 09.04.2019 експерт дійшов висновку про те, що не вбачається можливим встановити, з якого часу здійснюється водопостачання та водовідведення способом, зафіксованим в Акті від 01.08.2018 в ході обстеження автомийки ТзОВ "Авто-Плаза" за адресою м. Херсон, Новомиколаївське шосе, 7-А. Однак місцевий господарський суд не врахував наведеного при перевірці здійсненого позивачем та власного розрахунку витрат води, що в подальшому вплинуло на правильність визначення суми, яка підлягає нарахуванню відповідачеві.

З огляду на те, що з наявних в матеріалах справи документів неможливо встановити термін початку безоблікового водокористування суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що у даному випадку розрахунковий період повинен становити один місяць відповідно до пункту 3.4 Правил №190, а не період, визначений позивачем (з 01.06.2011 по 01.08.2018) та місцевим господарським судом (з 08.06.2011 по 01.08.2018).

Таким чином, у результаті самовільного, за відсутності відповідного договору, користування відповідачем системою водопостачання у приміщенні автомийки за адресою: м. Херсон, Новомиколаївське шосе, 7-А, правомірним є нарахування відповідачу за безоблікове водоспоживання 109582,16 грн, нарахованих за один місяць згідно з розрахунком суду апеляційної інстанції.

Доводи скаржника фактично зводяться до переоцінки судом касаційної інстанції наявних доказів та встановлених обставин справи, спрямовані на надання касаційним судом переваги одних доказів над іншими, а також встановлення достовірності того чи іншого доказу, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно імперативних приписів частини другої статті 300 ГПК України.

Окрім того, в касаційній скарзі позивач зазначає про неправомірне скасування рішення місцевого господарського суду, тоді як оскаржуваною постановою суду апеляційної інстанції було не скасовано, а змінено рішення суду, шляхом коригування суми, яка підлягає стягненню з відповідача, внаслідок помилкового визначення місцевим господарським судом періоду нарахування відповідачу витрат води за безоблікове водоспоживання.

7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (ст. 309 ГПК України).

Під час касаційного розгляду Верховним Судом не встановлено порушення або неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Міського комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона" та залишення без змін постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.08.2019 у даній справі.

8. Судові витрати

Оскільки суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає і підстав для скасування оскаржуваного судового рішення не вбачається, судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на заявника касаційної скарги.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Міського комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона" залишити без задоволення.

2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.08.2019 у справі №923/54/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий, суддя Огороднік К.М.

Судді Жуков С.В.

Краснов Є.В.