Рішення

від 27.11.2019 по справі 272/999/19

АНДРУШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 272/999/19

Провадження № 2/272/546/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2019 року

Андрушівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючогосудді - Палазюк В.М.

при секретарі - Смолінській І.П.

за участю - позивача ОСОБА_1 , представника позивача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Андрушівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Будівельна фірма МЖКбуд" про стягнення належних працівникові сум, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся з позовом, в якому зазначає, що в період з 16.03.2015 року по 31.05.2018 року знаходився в трудових відносинах з ТОВ "Будівельна фірма МЖКбуд", де працював столяром. Звільнений був за згодою сторін відповідно до п. 1, ст. 36 КЗпП України. Однак при звільненні ОСОБА_1 31.05.2018 року відповідач письмово не повідомив позивача про нараховані суми, належні при звільненні та не здійснив виплату належних коштів. Заборгованість по заробітній платі в сумі 14816 грн.. відповідач виплатив позивачу 15.07.2019 року. Тому відповідач зобов`язаний виплатити середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Відповідно до довідки підприємства його середній заробіток становить 2762,82 грн., тобто 2762,82 : 30 = 92,09 грн. в день. Таким чином, стягненню підлягає середній заробіток за кожен день затримки по день фактичного розрахунку, починаючи з 01.06.2018 року по 15.07.2019 року та становить 37758,54 грн (92,09 грн. * 410 днів = 37758,54 грн.), які позивач просить стягнути з відповідача.

Крім того позивач просив стягнути з відповідача компенсацію невикористаної щорічної відпустки за 24 дні у розмірі 2210,16 грн. Однак в ході судового розгляду від даної вимоги він відмовився. Ухвалою суду від 16.10.2019 року в цій частині провадження було закрито.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали з вище зазначених підстав. Позивач пояснив, що він дійсно не працював у день звільнення 31.05.2018 року. Але в цей день він приїхав на підприємство, написав заяву на розрахунок, і отримав трудову книжку. В подальшому він неодноразово в усній формі та в телефонному режимі звертався до керівника підприємства щодо виплати заборгованості, а згодом звернувся за правовою допомогою. 08.07.2019 року завіз запит адвоката на підприємтву, віддав бухгалтеру, де зробили відмітку про його отримання, а 15.07.2019 року подзвонили щоб прийшов і отримав кошти.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився. Однак 17.09.2019 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову оскільки в день звільнення ОСОБА_1 не працював, вимоги про розрахунок не пред`являв. Після його звернення за розрахугком 15.07.2019 року йому було виплачено заборгованість по зарплаті та компенсацію за невикористану відпустку.

25.09.2019 року на адресу суду надійшла від представника позивача відповідь на відзив в якому він зазначає, що у відповідача була можливість розрахуватися з ОСОБА_1 в день звільнення, так як трудову книжку йому видали, а отже він був на підприємстві, а тому просить позовні вимоги задовольнити.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 в період з 16 березня 2015 року по 31 травня 2018 року працював у ТОВ "Будівельна фірма МЖКбуд", що підтверджується копією трудової книжки та довідкою відповідача (а.с.6,8). Відповідно до наказу № 7 - в ТОВ "Будівельна фірма МЖКбуд" від 02.05.2018 року та табелем виходу ОСОБА_1 надано щорічну відпустку тривалістю 24 календарних днів, з 02.05.2018 року по 26.05.2018 року за період роботи з 16.03.2015 року по 16.03.2016 рік (а.с.28-29). Наказом № 5 - к ТОВ "Будівельна фірма МЖКбуд" від 31.05.2018 року ОСОБА_1 було звільнено за згодою сторін, згідно п. 1, ст. 36 КЗпП України (а.с.30). Відповідно до видаткового касового ордера від 15.07.2019 року ОСОБА_1 було виплачено 14816,00 грн., а саме заборгованість заробітної плати - 9299,00 грн, компенсація невикористаної відпустки 53 дні - 5517,00 грн., згідно розрахунку (а.с.7,31). Відповідно до довідки, виданої відповідачем, № 4 від 15.07.2019 року середній заробіток за час праці ОСОБА_1 становить 2762,82 грн..

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першоїстатті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені встатті 116 цього Кодексу.

Відповідно достатті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно ст. 117 КЗпП України в разi невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звiльненому працiвниковi сум у строки, зазначенi в статтi 116 цього Кодексу, при вiдсутностi спору про їх розмiр пiдприємство, установа, органiзацiя повиннi виплатити працiвниковi його середнiй заробiток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як встановлено судом, визнано позивачем та підтверджено матеріалами справи, зокрема табелем обліку робочого часу, в день звільнення позивач не працював, хоча і був на підприємстві для подання заяви про звільнення, а тому, враховуючи наведені приписи ст.116 КЗпП України, розрахунок з ним повинен був проводитися не у день звільнення, а не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Вимоги про розрахунок позивач до відповідача не пред`являв, а заява про звільнення не є тотожною вимозі про розрахунок.

Твердження позивача про неодноразове звернення із вимогою про розрахунок до керівника підприємства жодними доказами не підтверджені. Позивач звернувся до відповідача із запитом адвоката про наявність заборгованості по заробітній платі для вирішення справи в суді. Даний запит суд розцінює як підтвердження звернення позивача з вимогою про виплату заборгованості.

Із наданих позивачем доказів на підтвердження цієї обставини слідує, що адвокатський запит про заборгованість по заробітній платі та інших виплатах належних йому сум при звільненні відповідач отримав 08 липня 2019 року.

Отже, початок перебігу періоду затримки розрахунку при звільненні слід обчислювати з 09 липня 2019 року. Цей період закінчується 15.07.2019 року в день виплати позивачеві належних йому коштів, що підтверджується копією видаткового касового ордера та визнається сторонами.

Виходячи із довідки ТОВ "Будівельна фірма МЖКбуд" про середню заробітну плату позивача, розмір якої сторонами не заперечувався, середньоденна заробітна плата позивача становить 138,14 грн. (2762,82 грн.(середній заробіток) : 20 (робочі дні). Середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, що складає 5 днів, буде становити 138,14 грн. х 5 = 690,70 грн.

З огляду на викладене, порушене право позивача підлягає захисту, тому суд вважає необхідним позовні вимоги задовольнити частково - стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки прозрахунку при звільненні в розмірі 690 грн. 70 коп..

Враховуючи зміст відзиву щодо необхідності сплати судового збору, в ході судового розгляду позивачем було сплачено судовий збір в сумі 768,40грн. Тому судовий збір, сплачений позивачем, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволеної частини вимог в розмірі 13.83 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 19, 81, 141, 259, 264, 265, 268, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ "Будівельна фірма МЖКбуд" (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 157, ЄДРПОУ 38454395) на користь ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 690,70 грн..

Стягнути з ТОВ "Будівельна фірма МЖКбуд" на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 13.83 грн..

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарги подаються учасниками справи через Андрушівський районний суд Житомирської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне судове рішення складено 02.12.2019 року.

Суддя:В. М. Палазюк