Рішення

від 03.12.2019 по справі 439/1084/19

БРОДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 439/1084/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 439/1084/19

Провадження № 2/439/526/19

3 грудня 2019 року м. Броди

Бродівський районний суд Львівської області у складі головуючого судді Бородійчук О.І., з участю секретаря судового засідання Скорик І.Б., під час розгляду у відкритому судовому засіданні позовної заяви представника позивача ОСОБА_1 адвоката Швець Дмитра Юрійовича до Комунального підприємства Бродиводоканал про стягнення не донарахованої та невиплаченої заробітної плати, -

ВСТАНОВИВ:

22 липня 2019 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Швець Дмитро Юрійович звернувся в суд з позовною заявою до КП Бродиводоканал про стягнення не донарахованої та невиплаченої заробітної плати.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася.

В судове засідання представник позивача Швець Д.Ю. не з`явився, подав суду клопотання, в якому зазначає, що відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Враховуюче те, що відповідач тричі не з`являвся в судове засідання, не подав заяву по суті (відзив), відповідно, не долучили до матеріалів справи жодних доказів та пояснень на обґрунтування власної правової позиції, вважає за можливо розглянути справу по суті та ухвали рішення суду за відсутності в судовому засіданні позивача.

В судове засідання представник відповідача не з`явився.

Суд розглянув справу у відсутності позивача, його представника та представника відповідача, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового засідання звукозаписувальними технічними засобами, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Вивчивши наявні матеріали справи у їх сукупності, прийнявши до уваги надані суду докази, надавши правовідносинам, що виникли між сторонами належну правову оцінку, суд приходить до висновку про задоволення заявленого позову частково, виходячи з наступного.

Як передбачено ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК).

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Суд на підставі ст. 12, 13, 81 ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу. Обставини, встановлені рішенням суду у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Докази надаються сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 19 жовтня 1994 року до 17 лютого 2014 року працювала у Комунальному підприємстві Бродиводоканал . З 1 серпня 1998 працювала на посаді економіста (а.с. 7-13).

З пояснень представника позивача ОСОБА_1 адвоката Швець Д.Ю., зазначених в позовній заяві, вбачається, що з 03 січня 2012 року відповідач встановив посадовий оклад позивачу з порушенням законодавства України про працю. А саме, розмір посадового окладу встановлено з порушенням вимог Територіальної угоди між Львівською обласною державною адміністрацією, обласною організацією роботодавців та профспілковими об`єднаннями Львівської області на 2012-2014 роки.

Відповідно до ст. 6 Закону України Про оплату праці основою організації оплати праці є тарифна система, яка включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики.

Статтею 15 вказаного Закону передбачено, що форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами.

Як зазначено в ст. 97 КЗпП України та ст. 5 Закону України Про колективні договори і угоди умови колективного договору повинні визначатись з дотриманням норм і гарантій передбачених законодавством генеральною та галузевими (територіальними) угодами, оскільки умови колективного договору, що погіршують порівняно з чинним законодавством становище працівників, є недійсними і тому їх забороняється включати до договорів і угод. Згідно ст. 9 КЗпП України, умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно з законодавством України є недійсними.

Згідно з пунктами 4-5 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами законодавства про оплату праці № 13 від 24.12.1999 року (надалі-Постанова), державне регулювання оплати праці полягає, зокрема, у встановленні розміру мінімальної заробітної плати та інших зазначених у законодавстві норм і гарантій оплати праці працівників підприємств, установ, організацій усіх форм власності, а також умов і розмірів оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, працівників підприємств, установ та організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету (статті 8, 12 Закону Про оплату праці ).

Таким чином, Законами України встановлено, що умови колективного договору не можуть погіршувати становище працівників порівняно з законодавством, генеральною, галузевими, територіальними угодами, зокрема, які роботодавець використовував при укладенні колективного договору.

Зобов`язання дотримуватись вимог Територіальної угоди при нормуванні і оплаті праці було взято на себе роботодавцем при укладенні Колективного договору.

Відповідно до правовідносин, які виникають при укладенні колективних договорів варто застосовувати загальні положення про договір, закріплені в Главі 52 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Стаття 7 Закону України Про колективні договори і угоди передбачає, що зміст колективного договору визначається сторонами в межах їх компетенції. У колективному договорі встановлюються взаємні зобов`язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема: нормування і оплати праці, встановлення форми, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.); умов регулювання фондів оплати праці та встановлення міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень в оплаті праці .

В розділі Оплата праці Колективного договору КП Бродиводоканал , з 2012 по 2015 роки включно, передбачено, що сторона власника зобов`язується згідно Територіальної Угоди між Львівською обласною державною адміністрацією, об`єднанням роботодавців та профспілковими об`єднаннями Львівської області встановити схеми посадових окладів керівників, професіоналів, фахівців і технічних службовців підприємства, що формуються виходячи з мінімальної заробітної плати.

Таким чином, роботодавцем, уклавши Колективним договір, було взято на себе зобов`язання, зокрема, щодо дотримання вимог Територіальної угоди при нормуванні і оплаті праці, встановлення форми, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.), визначення умов регулювання фондів оплати праці та встановлення міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень в оплаті праці.

Факт порушення було встановлено за результатами позапланової перевірки Територіальної державної інспекції з питань праці у Львівській області.

Відповідно до пункту 1 Припису, виданого за результатами позапланової перевірки Територіальної державної інспекції з питань праці у Львівській області додержання КП Бродиводоканал законодавства про працю № 13 01 014 1422 0836 від 15 листопада 2012 року (а.с. 20), адміністрацію зобов`язано усунути порушення вимог ст. 16 КЗпП України та ч. 3 ст. 5 Закону України Про колективні договори - умови колективного договору привести у відповідність до норм чинного законодавства.

Пунктом 3 Припису адміністрацію зобов`язано усунути порушення вимог ст. 97 КЗпП України, ч. 1 ст. 5 Закону України Про оплату праці - привести у відповідність встановлення розміру заробітної плати (посадові оклади) працівникам підприємства з врахуванням їх кваліфікації, та встановленням міжпосадових (міжкваліфікаційних) співвідношень, з врахуванням встановленої мінімальної заробітної плати.

Пунктом 4 Припису адміністрацію зобов`язано на усунення порушення вимог ст. 96 КЗпП України, ч. 3 ст. 5 Закону України Про оплату праці привести у відповідність тарифну ставку робітника 1 розряду до вимог чинного законодавства (Регіональної угоди між Львівською ОДА, об`єднанням роботодавців та профспілковими об`єднаннями Львівської області).

Таким чином, Територіальною державною інспекцією з питань праці у Львівській області було встановлено факт порушення відповідачем законодавства про працю, зокрема, шляхом недотримання вимог щодо розміру заробітної плати встановлених у Територіальній угоді.

Представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Швець Д.Ю. в позовній заяві також зазначено, що вказана обставина досліджувалася та була підтверджена правовою позицією Судів у аналогічних цивільних справах. Вищенаведені порушення, допущені відповідачем, були предметом судового розгляду за позовами інших працівників до комунального підприємства Бродиводоканал про стягнення недонарахованої та невиплаченої заробітної плати в межах цивільних справ № 439/1386/15 та № 439/1228/16-ц за аналогічними позовами інших працівників до КП Бродиводоканал . Таким чином, судами України, у тому числі найвищими судовими інстанціями було підтверджено факт порушення відповідачем законодавства про працю, шляхом недотримання вимог щодо розміру заробітної плати встановлених у Територіальній угоді між Львівською обласною державною адміністрацією, об`єднанням роботодавців та профспілковими об`єднаннями Львівської області на 2012-2014 року. Більш того, у обох наведених справах позовні вимоги працівників було задоволено, та стягнуто невиплачену заробітну плату.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

На думку представника позивача, відповідач розрахунок заробітної плати економіста проводить за формулою:

мінімальна заробітна плата х 1.2 х 1,7, де:

мінімальна з/плата х 1.2 - це мінімальна тарифна ставка робітника 1-го розряду, яка становить 120 % розміру мінімальної з/плати, встановленої законом (розділ 3. Оплата та нормування праці. Галузева угода).

1,7 - коефіцієнт співвідношення розміру місячного посадового окладу економіста до мінімальної тарифної ставки робітника 1-го розряду, який встановлений, як написано в розділі Оплата праці колективного договору КП Бродиводоканал , згідно з Територіальною Угодою між Львівською обласною державною адміністрацією, обласною організацією роботодавців та профспілковими об`єднаннями Львівської області, проте, там такий коефіцієнт не зазначений. Окрім цього адміністрація не проводила перерахунок з/плати, пов`язаний зі зміною розміру мінімальної з/плати в квітні 2012 року та в липні 2012 року.

Відповідно до державного класифікатора професій, економіст (2441.2) є професіоналом.

Заробітна плата професіонала відповідно до Територіальної Угоди між Львівською обласною державною адміністрацією, обласною організацією роботодавців та профспілковими об`єднаннями Львівської області, повинна розраховуватись за формулою:

Мінімальна заробітна плата х 1.2 х Z x X, де:

мінімальна з/плата х 1.2 - це мінімальна тарифна ставка робітника 1-го розряду;

Z - Коефіцієнт співвідношення по підгалузях та за видами робіт для підприємств, які експлуатують системи водопостачання та водовідведення він становить - 1.3 ( додаток 1 Територіальної Угоди);

X- коефіцієнт співвідношення по професії, посаді встановлений у розмірі - 2.17 - мінімальний коефіцієнт, який може бути встановлений для професіоналів без категорії підприємств водопровідно-каналізаційного господарства (ст. 46 та ст. 47 Територіальної Угоди).

Отже, заробітна плата економіста повинна нараховуватись за формулою:

- Мінімальна з/плата х 1.2 х 1.3 х 2.17

Ці порушення були підтверджені позаплановою перевіркою Територіальної державної інспекції з питань праці у Львівській області 13 листопада 2012 року про додержання КП Бродиводоканал законодавства про працю. Перевіркою встановлено, що формування посадового окладу проведено зі зменшенням коефіцієнту міжкваліфікаційних співвідношень розміру посадового окладу та без врахування коефіцієнта співвідношення по підгалузях та за видами робіт, який для підприємств з експлуатації систем водопостачання та водовідведення становить - 1,3.

За фактами грубого порушення чинного законодавства інспекцією з питань праці було внесено припис №130101414220836 від 15 листопада 2012 р. керівництву КП Бродиводоканал про усунення виявлених порушень (а.с. 20), однак, на даний час цей припис в частині оплати праці не виконаний. Тобто заробітна плата в період з 1 січня 2012 року до 17 лютого 2014 року (день звільнення) нараховувалась у неповному розмірі.

Недорахована і невиплачена заробітна плата станом на момент звільнення позивача складає: 39 919 грн. 39 коп.

У відповідності до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч. ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ст. 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Згідно зі ст. 30 цього ж Закону, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі, сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження та ін.); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Отже, зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені, склад та розміри цих витрат входить до предмета доказування у справі. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу є підставою для відмови в задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

За таких обставин, враховуючи, що позивач документально не підтвердив витрати на професійну правничу допомогу, тому суд вважає, що відсутні підстави для стягнення з відповідача на його користь витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню в користь держави 768,40 грн. судового збору.

Керуючись ст. 4, 7, 12, 13, 43, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов представника позивача ОСОБА_1 адвоката Швець Дмитра Юрійовича задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства Бродиводоканал на користь ОСОБА_1 недораховану та невиплачену заробітну плату в розмірі 39 919,39 грн.

Відмовити в задоволенні вимоги представника позивача про стягнення з Комунального підприємства Бродиводоканал на користь ОСОБА_1 витрат, понесених на отримання правової допомоги.

Стягнути з Комунального підприємства Бродиводоканал на користь держави 768,40 судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Бродівський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Суддя О. Бородійчук