Ухвала

від 03.12.2019 по справі 733/860/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 733/860/19 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-кп/4823/810/19 Категорія - ч. 3 ст. 15,ч. 3 ст. 185 КК України Доповідач ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2019 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Чернігівського апеляційного суду в складі:

Головуючого-суддіОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

З участю учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника-адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові матеріали кримінального провадження, внесеного 31 березня 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019270120000110, за апеляційною скаргою захисника-адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Ічнянського районного суду Чернігівської області від 30 серпня 2019 року щодо:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ічня, Чернігівської області, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, не одруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого 10 вересня 2015 року вироком Ічнянського районного суду Чернігівської області за ч. 2 ст. 289, ст. 69, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі, -

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.

В С Т А Н О В И Л А :

Вироком Ічнянського районного суду Чернігівської області від 30 серпня 2019 року ОСОБА_8 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, та йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

Стягнуто З ОСОБА_8 на користь держави 471 грн. 03 коп. витрат за проведення судової експертизи.

Питання речових доказів вирішено у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Не погоджуючись з вироком суду адвокат ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду змінити та пом`якшити призначене її підзахисному покарання звільнивши його від відбування покарання шляхом застосування ст. 75 КК України. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що при призначенні ОСОБА_8 покарання судом не було враховано, що ніяких суспільно-небезпечних наслідків в результаті його дій не настало, шкода завдана не була. Апелянт також зазначає, що з врахуванням обставин, які пом`якшують покарання, даних про особу обвинуваченого, його поведінки за період кримінального провадження, ОСОБА_8 можливо звільнити від відбування покарання з випробуванням.

Суд першої інстанції встановив, що 31 березня 2019 року приблизно о 19-00 год ОСОБА_8 за попередньою змовою з особою, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, за участі іншої особи, матеріали щодо якої також виділено в окреме провадження, прибули до охоронюваної території недіючого ДП «Ічнянський спиртовий завод», що розташований в м. Ічня, вул. Свято-Преображенська, 20 Чернігівської області. Усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання у вигляді матеріальної шкоди, через вікно на другому поверсі проникли до чотирьохповерхового приміщення апаратного відділення підприємства. Діючи умисно, повторно з корисливих мотивів, ОСОБА_8 разом з останніми за допомогою інструменту, який попередньо взяли із собою, шляхом пошкодження речей та агрегатів намагалися здійснити крадіжку 147 кг брухту кольорових металів - міді, а саме: демонтували частини обладнання, складаючи в купки. Проте, їх злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна не було доведено до кінця з причин, що не залежали від їх волі, оскільки в цей час на місце події прибули охоронці заводу спільно з працівниками Ічнянського ВП Прилуцького ВП ГУНП в Чернігівській області та припинили протиправні дії останніх.

Згідно висновку судової товарознавчої експертизи № 337 від 25 квітня 2019 року ринкова вартість брухту кольорового металу міді масою 147 кг, станом на 31 березня 2019 року, складає 19 639,20 грн. Таким чином, ОСОБА_8 заподіяв матеріальної шкоди ДП «Ічнянський спиртовий завод» на суму 19 639,20 грн.

Заслухавши доповідача, захисника-адвоката ОСОБА_7 , яка висловилася на підтримання поданої апеляційної скарги, думку прокурора, який просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції розглянув провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_8 відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України. Учасники кримінального провадження не заперечували проти такого розгляду, їм було з достатньою повнотою роз`яснено суть та наслідки розгляду кримінального провадження у скороченому порядку, тому суд обґрунтовано визнав недоцільним дослідження інших доказів, крім показань обвинуваченого та дослідження даних про його особу, а тому, у відповідності з нормами ст. 404 КПК України, фактичні обставини справи та кваліфікація дій ОСОБА_8 в апеляційному порядку не перевіряються.

Згідно зі ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації це покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, що його пом`якшують та обтяжують.

Відповідно до норм ст. 65 КК України та роз`яснень, наведених в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання у кожному конкретному випадку, суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

При обранні обвинуваченому ОСОБА_8 виду та міри покарання, суд правильно врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушень, дані про особу обвинуваченого, що він не одружений, не працює, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, раніше неодноразово судимий, його посередню характеристику з місця проживання, соціально-психологічну характеристику обвинуваченого представника органу пробації, обставини, що пом`якшують покарання - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину та обставину, яка обтяжує покарання - рецидив злочинів і вмотивовано дійшов висновку про можливість призначення ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 3 ст. 185 КК України.

Апеляційні доводи сторони захисту про суворість призначеного покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, за вчинення інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, та пов`язане з цим апеляційне прохання щодо зміни вироку, шляхом призначення покарання з випробуванням, на думку колегії суддів - є безпідставними і судом першої інстанції вони були в повному обсязі враховані при призначенні покарання, про що свідчить зміст відомостей та висновків суду, наведених ним у мотивувальній частині вироку.

Так, суд вірно зазначив, та вважав за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_8 за вчинене кримінальне правопорушення покарання у виді позбавлення волі, приходячи при цьому до переконання, що його виправлення, в силу тяжкості і обставин вчиненого, з урахуванням даних щодо його особи, обставин, які пом`якшують та обтяжують покарння буде найбільш відповідати принципам та цілям його призначення і буде необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.

Таким чином, апеляційні вимоги про зміну вироку шляхом пом`якшення призначеного покарання на підставі норм ст. 75, 76 КК України, з урахуванням наведених в апеляційній скарзі доводів, належить вважати безпідставними, оскільки вони носять суто суб`єктивний характер.

З огляду на викладене, при апеляційному перегляді кримінального провадження не встановлено достатніх підстав для застосування норм ст.75 КК України, а тому, враховуючи вищенаведені обставини, колегія суддів погоджується з видом та розміром призначеного ОСОБА_8 покарання і не знаходить підстав для звільнення його від відбування покарання на підставі ст.75, 76 КК України, як про це зазначає в своїй апеляційній скарзі захисник.

Таким чином, на думку колегії суддів, призначене судом першої інстанції покарання у такий спосіб, як це зазначено у вироку, є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_8 та попередження вчинення ним нових злочинів, а тому відповідає вимогам ст. 65 КК України, оскільки за своїм видом і розміром є справедливим, через що підстав для зміни вироку за доводами сторони обвинувачення про зайву суворість покарання, колегія суддів не вбачає.

Істотних порушень норм кримінального процесуального закону під час провадження досудового розслідування по даному кримінальному провадженню та його розгляді в суді, які були б підставою для скасування постановленого щодо обвинуваченого судового рішення не встановлено.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 залишити без задоволення, а вирок Ічнянського районного суду Чернігівської області від 30 серпня 2019 року щодо ОСОБА_8 без змін.

Згідно ч.4 ст.532 КПК України дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.426 КПК України протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим в той самий строк з дня вручення копії ухвали.

СУДДІ:

ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4