Рішення

від 02.12.2019 по справі 160/7191/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2019 рокуСправа № 160/7191/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіГолобутовського Р.З. за участі секретаря судового засіданняГрунської Ю.О. за участі: представника позивача представника відповідачаБурлай Д.В. Синявського І.Л. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод СПЕЦСПЛАВ ДМ" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

30.07.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ТОВ Завод СПЕЦСПЛАВ ДМ (вулиця Електрометалургів, будинок 58Б, квартира 25, місто Нікополь, Дніпропетровська обл., 53213, код ЄДРПОУ 32163655) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (вулиця Сімферопольська, 17А, місто Дніпро, 49600, код ЄДРПОУ 39394856), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення (форма Р ) за №0009071421 від 22.03.2019 року Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 810407,50 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями - 648326,00 грн., з штрафними (фінансовими) санкціями - 162081,25 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що податковий орган дійшов неправильних висновків про недотримання Позивачем вимог податкового законодавства при здійсненні операцій з переліченими в акті перевірки контрагентами, адже під час перевірки були досліджені виключено первинні документи, надані Позивачем, в той час, як перевірки та/або зустрічні звірки зазначених суб`єктів контролюючими органами за місцем податкової реєстрації контрагентів не здійснювались. Вказує на те, що положення Податкового кодексу України не дозволяють платникам податків віднести сплачений на користь постачальників ПДВ до складу податкового кредиту, у випадку відсутності належним чином складених первинних документів, які підтверджують реальність господарських операцій та відсутність зв`язку витрат на придбання товарів (робіт, послуг) з господарською діяльністю такого платника податків. У цей же час, зміст акту перевірки фактично підтверджує здійснення у перевіряємому періоді господарських операцій дослідженням наданих Позивачем первинних документів. Позивач зазначає, що податковим органом не доведено, що придбані у контрагентів роботи та послуги не були використані в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності ТОВ Завод СПЕЦСПЛАВ ДМ . Стосовно контрагентів Позивача - ТОВ ТРАСТМАК (попередня назва - ТОВ ПРОМЕНЕРДЖІ ГРУП ), ТОВ АРБУПЛАН (попередня назва - ТОВ БК НЬЮСІТІ ), ТОВ ВБП ЄВРОБУД (код ЄДРПОУ 42156691), ТОВ БК АЛЬФА СІТІ , Позивач зазначає, що фактів визнання недійсним або анулювання державної реєстрації на момент здійснення господарських операцій контролюючим органом не встановлено. Твердження контролюючого органу про те, що надані до перевірки акти приймання виконаних робіт із переліченими у попередньому реченні контрагентами не підпадають під визначення первинних документів, спростовуються цим же актом перевірки, в якому перелічено назви придбаних Позивачем робіт, що наряду з характером укладених між суб`єктами угод, повною мірою характеризує вид та зміст господарських операцій. Крім того, Позивач вказує на те, що факт відсутності необхідних ресурсів, необхідних для виконання робіт, у зазначених вище контрагентів контролюючим органом не перевірявся, а такий висновок зроблений лише на підставі податкової звітності та інформаційних баз даних.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.08.2019 року провадження у цій справі відкрито та справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

23.09.2019 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позовних вимог заперечує, вказує на те, що згідно з пояснювальною запискою директора ТОВ Завод СПЕЦСПЛАВ ДМ будівельні роботи виконувались контрагентами Позивача на об`єктах - ПАТ МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМНІ ІЛЛІЧА та ПАТ МК АЗОВСТАЛЬ (Замовники). Аналізом первинних документів, наданих Позивачем до перевірки по перевіряємим взаємовідносинам з його контрагентами, а також, аналізом ЄРПН та баз даних ДФС встановлено відсутність найманої робочої сили, основних засобів, оренди основних засобів, офісних та складських приміщень, обладнання, комунальних послуг тощо, як у контрагентів Позивача - ТОВ ТРАСТМАК (попередня назва - ТОВ ПРОМЕНЕРДЖІ ГРУП ), ТОВ АРБУПЛАН (попередня назва - ТОВ БК НЬЮСІТІ ), ТОВ ВБП ЄВРОБУД (код ЄДРПОУ 42156691), ТОВ БК АЛЬФА СІТІ , так і у їх контрагентів постачальників робіт (послуг) за ланцюгом. Податкова звітність щодо прийнятих працівників контрагентів Позивача та їх контрагентів за ланцюгом, до контролюючого органу не подавалась. На теперішній час до податкового органу зазначені контрагенти не звітують. Аналізом ЄРПН встановлено відсутність придбання контрагентами-постачальниками будівельних робіт, що були реалізовані на ТОВ ТРАСТМАК (попередня назва - ТОВ ПРОМЕНЕРДЖІ ГРУП ), ТОВ АРБУПЛАН (попередня назва - ТОВ БК НЬЮСІТІ ), ТОВ ВБП ЄВРОБУД (код ЄДРПОУ 42156691), ТОВ БК АЛЬФА СІТІ , а в подальшому були реалізовані ТОВ Завод СПЕЦСПЛАВ ДМ . Аналізом ЄРПН в розрізі номенклатурних позицій за весь період діяльності підприємств встановлено, що асортимент придбаної номенклатури не відповідає реалізованій. Таким чином, неможливо встановити походження робіт, послуг за ланцюгом всіх платників податків, які брали участь у здійсненні взаємопов`язаних господарських операцій. Крім того, відповідно до договорів підряду, які Позивач уклав із ТОВ ТРАСТМАК (попередня назва - ТОВ ПРОМЕНЕРДЖІ ГРУП ), ТОВ АРБУПЛАН (попередня назва - ТОВ БК НЬЮСІТІ ), ТОВ ВБП ЄВРОБУД (код ЄДРПОУ 42156691), ТОВ БК АЛЬФА СІТІ не зазначено право контрагента залучати до виконання робіт інші субпідрядні організації. В ході проведення перевірки не надано докази погодження із ТОВ Завод СПЕЦСПЛАВ ДМ залучення з боку зазначених контрагентів до виконання будівельних робіт інших юридичних осіб та перевірки у таких осіб спеціальної правосуб`єктності (ліцензій на право виконання будівельних робіт). У ході проведення перевірки будь-які документальні та інші докази узгодження ТОВ Завод СПЕЦСПЛАВ ДМ із ПАТ МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМНІ ІЛЛІЧА та ПАТ МК АЗОВСТАЛЬ в письмовій формі залучення до виконання будівельних робіт субпідрядників - ТОВ ТРАСТМАК (попередня назва - ТОВ ПРОМЕНЕРДЖІ ГРУП ), ТОВ АРБУПЛАН (попередня назва - ТОВ БК НЬЮСІТІ ), ТОВ ВБП ЄВРОБУД (код ЄДРПОУ 42156691), ТОВ БК АЛЬФА СІТІ , так само як й інших третіх осіб - не надані. Більш того, надані Позивачем до перевірки договори підряду, укладені із контрагентами-постачальниками, взагалі не визначають конкретний предмет договору (на якому саме об`єкті та за яким місцезнаходженням повинні бути виконуватись будівельні роботи). На запит №1 від 04.02.2019 року із пропозицією Позивачу надати документи, як підтверджують фактичне перебування працівників контрагентів-постачальників Позивача та їх контрагентів за ланцюгом на території Замовників, зокрема, письмові згоди Замовників на залучення субпідрядників, ліцензії (дозволи) субпідрядників на виконання ними будівельних робіт, заявки на тимчасові перепустки для працівників субпідрядників, перелік працівників субпідрядників, інформацію щодо досвіду виконання аналогічних робіт субпідрядниками, відповіді від ТОВ Завод СПЕЦСПЛАВ ДМ на адресу податкового органу не надходило.

03.10.2019 року від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій зазначено, що чинне законодавство не ставить в залежність виникнення у позивача як платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб`єктами господарювання, зокрема тими, які не були постачальниками товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

08.10.2019 року від позивача надійшли пояснення у справі, де вказано, що проведення підрядних робіт на користь підприємств-замовників здійснювалось виключно на їх території за місцем фактичного розташування виробничих потужностей. Також зазначено, що суб`єкт владних повноважень не може посилатись на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на пояснення, викладені у позовній заяві, відповіді на відзив та письмових поясненнях.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю ЗАВОД СПЕЦСПЛАВ ДМ (код ЄДРПОУ 32163655) зареєстровано 06.09.2002 року у встановленому законом порядку та перебуває на податковому обліку в ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

Видами економічної діяльності ТОВ ЗАВОД СПЕЦСПЛАВ ДМ є виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій (код КВЕД 25.11 - основний), будівництво інших споруд, н.в.і.у. (код КВЕД 42.99), інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у. (код КВЕД 43.99), оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (код КВЕД 46.73), неспеціалізована оптова торгівля (код КВЕД 46.90), будівництво трубопроводів (код КВЕД 42.21).

Судом встановлено, що в період з 28.01.2019 року по 01.02.2019 року посадовими особами Головного управління ДФС у Дніпропетровській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю ЗАВОД СПЕЦСПЛАВ ДМ (код ЄДРПОУ 32163655) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ ТРАСТМАК (попередня назва - ТОВ ПРОМЕНЕРДЖІ ГРУП , код ЄДРПОУ 41097735) за період з 01.03.2018 року по 31.03.2018 року, ТОВ АРБУПЛАН (попередня назва - ТОВ БК НЬЮСІТІ , код ЄДРПОУ 41943382) за період з 01.07.2018 року по 31.08.2018 року, ТОВ ВБП ЄВРОБУД (код ЄДРПОУ 42156691) за період з 01.08.2018 року по 31.08.2018 року, ТОВ БК АЛЬФА СІТІ (код ЄДРПОУ 41971357) за період з 01.08.2018 року по 31.08.2018 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 12.02.2019 року №5939/04-36-14-21/32163655.

Висновками вказаного акту перевірки зафіксовані наступні порушення.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ ЗАВОД СПЕЦСПЛАВ ДМ :

п.185.1 ст.185, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, від 02.12.2010р. №2755-VІ (із змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством:

- занижено податок на додану вартість на загальну суму 648 326 грн., в т.ч. за березень 2018 року - 38 196 грн., за липень 2018 року - 111 021 грн., за серпень 2018 року - 273 467 грн., за вересень 2018 року - 119 988 грн. та за жовтень 2018 року - 105 654 грн.;

- завищення суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за березень 2018 року на суму 79 243 грн.

Не погодившись з висновками, викладеними в акті перевірки, позивачем до ГУ ДФС у Дніпропетровській області було подано заперечення вих. №05-03-19 від 05.03.2019 року на акт перевірки від 12.02.2019 року №5939/04-36-14-21/32163655.

На підставі висновків акту перевірки від 12.02.2019 року №5939/04-36-14-21/32163655 та за результатом розгляду заперечень позивача Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області було прийнято податкове повідомлення-рішення рішення (форма Р ) за №0009071421 від 22.03.2019 року Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 810 407,50 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями - 648 326,00 грн., з штрафними (фінансовими) санкціями - 162 081,25 грн.

Не погодившись з винесеним податковим повідомленням-рішенням позивачем було складено та направлено скаргу до Державної фіскальної служби України.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 25.06.2019 року №28831/6/99-99-11-04-02-25 повідомлення-рішення рішення за №0009071421 від 22.03.2019 року залишено без змін, а скаргу ТОВ ЗАВОД СПЕЦСПЛАВ ДМ - без задоволення.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі по тексту - ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов`язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

Відповідно до п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування (податком на додану вартість) є операції платників податку, зокрема, з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Абзацом 4 п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України визначено, що за операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.266 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України встановлено, що касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V цього Кодексу - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов`язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також незалежно від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За змістом положень абз.1 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У відповідності до абз.2 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, у разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 200.1 ст.200 Податкового кодексу України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.2 ст.200 Податкового кодексу України встановлено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Положеннями пп. а) та в) п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України передбачено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Так, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від`ємне значення, то залишок від`ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

На підставі викладеного, суд робить висновок, що у Податковому кодексі України передбачено підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належним чином оформленої податкової накладної або митної декларації.

Із наведеного видно, що позивач, як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України, а визначальним фактором для формування податкового кредиту платником ПДВ є рух товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку та наявність у платника податків виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства та яка підтверджує сплату податку на додану вартість у складі ціни товару.

Відповідно до змісту пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 184.1 статті 184 Податкового кодексу України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Згідно з інформаційним листом Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року №742/11/13-11 з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з`ясовувати, зокрема, такі обставини:

- рух активів у процесі здійснення господарської операції.

- установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції.

- установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Також сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції (про що зазначено в іншому листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 року №1936/11/13-11).

Згідно з ч.2 ст.3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Із зазначеного слідує, що наслідки господарської операції можуть враховуватися суб`єктом господарювання для цілей бухгалтерського та податкового обліку, у тому числі при формуванні витрат та податкового кредиту, тільки у випадку підтвердження здійснення цієї операції відповідними первинними документами, що мають відповідати вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність .

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, хоч і первинний документ наявний, у податковому та бухгалтерському обліку вони не можуть відображатися (лист ВАСУ від 02.06.2011 р. №742/11/13-11, ухвала ВАСУ від 18.08.2015 р. К/800/19833/15).

З аналізу наведених норм видно, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Відповідно, якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Таким чином, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

Розглядаючи обґрунтованість висновків відповідача щодо неправомірності відображення позивачем в даних податкового обліку господарських операцій з ТОВ ТРАСТМАК (попередня назва - ТОВ ПРОМЕНЕРДЖІ ГРУП), ТОВ АРБУПЛАН (попередня назва - ТОВ БК НЬЮСІТІ , код ЄДРПОУ 41943382), ТОВ ВБП ЄВРОБУД (код ЄДРПОУ 42156691), ТОВ БК АЛЬФА СІТІ (код ЄДРПОУ 41971357), зважаючи на їх відсутність (нереальність) в дійсності, суд робить наступний висновок.

Досліджуючи первинну документацію по взаємовідносинам позивача з ТОВ ТРАСТМАК (попередня назва - ТОВ ПРОМЕНЕРДЖІ ГРУП , код ЄДРПОУ 41097735), встановлено наступне.

Між ТОВ ЗАВОД СПЕЦСПЛАВ ДМ та ТОВ ТРАСТМАК (попередня назва - ТОВ ПРОМЕНЕРДЖІ ГРУП ) укладено договір підряду робіт від 05.12.2017 №2017/12-1.

Предметом договору від 05.12.2017 №2017/12-1 є капітальні ремонтні роботи.

У березні 2018 ТОВ ТРАСТМАК (попередня назва - ТОВ ПРОМЕНЕРДЖІ ГРУП ) в рамках укладеного договору виконало будівельних робіт на загальну суму 704636,49 грн., в тому числі ПДВ - 117439,42 грн.

На підтвердження виконання робіт Позивачем до матеріалів справи було надано: договір, акти прийманні виконаних підрядних робіт (КБ-2в), рахунки-фактури, платіжні доручення, податкові накладні.

Відповідачем зазначено, що директором ТОВ ЗАВОД СПЕЦСПЛАВ ДМ було надано пояснювальну записку, згідно з якою ТОВ ТРАСТМАК (попередня назва - ТОВ ПРОМОЕНЕРДЖІ ГРУП ) виконувало будівельні роботи на об`єкті ПАТ МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА .

У відповідності до актів приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в), трудові затрати ТОВ ТРАСТМАК (попередня назва - ТОВ ПРОМЕНЕРДЖІ ГРУП ), як субпідрядника, при проведенні будівельно-монтажних робіт на ПАТ МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА в період березень 2018 року складали 9 294,6 людино-годин.

Відповідач вказує не те, що при 8-годинному робочому дні та 5-денному робочому тижні з 01.03.2018 року по 31.03.2018 будівельні роботи повинні були виконуватись протягом 168 годин (21 роб. днів х 8 год.), що потребує залучення 55 працівників.

У цей же час, згідно з інформаційними базами даних ДФС України ТОВ ТРАСТМАК (попередня назва - ТОВ ПРОМОЕНЕРДЖІ ГРУП ) не має відповідної кількості трудових та матеріально-технічних ресурсів, для виконання робіт згідно з договором, укладеним з Позивачем.

При цьому, Відповідач також посилається на те, що ТОВ ТРАСТМАК у вказаному періоді придбавав на свою адресу будівельні роботи у платників податків - постачальників за ланцюгом постачання, які, в свою чергу, згідно інформаційних баз даних ДФС України не мають відповідних потужностей, трудових та матеріально-технічних ресурсів для виконання будівельних робіт, визначених даними актів приймання виконаних будівельних робіт, складених ТОВ ТРАСТМАК в рамках укладеного з Позивачем договору.

Суд, також, вважає за необхідне звернути увагу на те, що договір укладений Позивачем з ТОВ ТРАСТМАК не містить у собі зазначення найменування місця виконання робіт, визначених договором.

Дозвільна документація на виконання ТОВ ТРАСТМАК певного виду робіт, Позивачем до матеріалів справи не надавалось.

У ході дослідження первинної документації по взаємовідносинам позивача з ТОВ АРБУПЛАН (попередня назва - ТОВ БК НЬЮСІТІ , код ЄДРПОУ 41943382), встановлено наступне.

Між ТОВ ЗАВОД СПЕЦСПЛАВ ДМ та ТОВ АРБУПЛАН (попередня назва - ТОВ БК НЬЮСІТІ ) було уклало наступні договори підряду на виконання будівельних робіт:

- від 15.05.2018 №2018/05-2, предметом якого є капітальні ремонтні роботи;

- від 21.05.2018 №2018/05-3, предметом якого є капітальні ремонтні роботи;

- від 24.05.2018 №2018/05-4, предметом якого є ремонтні роботи;

- від 29.05.2018 №2018/05-5, предметом якого є капітальні ремонтні роботи;

- від 04.06.2018 №2018/06-1, предметом якого є капітальні ремонтні роботи.

У період з липня по серпень 2018 року ТОВ АРБУПЛАН (попередня назва - ТОВ БК НЬЮСІТІ ) у рамках укладених договорів виконало будівельних робіт на загальну суму 2045432,40 грн., у тому числі ПДВ - 340905,40 грн.

На підтвердження виконання робіт Позивачем до матеріалів справи було надано: договори, акти прийманні виконаних підрядних робіт (КБ-2в), рахунки-фактури, платіжні доручення, податкові накладні.

Відповідачем зазначено, що директором ТОВ ЗАВОД СПЕЦСПЛАВ ДМ було надано пояснювальну записку, згідно з якою ТОВ АРБУПЛАН (попередня назва - ТОВ БК НЬЮСІТІ ) виконувало будівельні роботи на об`єктах ПАТ МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА та ПАТ МК АЗОВСТАЛЬ .

У відповідності до актів приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в), об`єми трудових ресурсів ТОВ АРБУПЛАН (попередня назва - ТОВ БК НЬЮСІТІ ), як субпідрядника, при проведенні будівельно-монтажних робіт на ПАТ МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА та ПАТ МК АЗОВСТАЛЬ склали:

- у липні 2018 року у розмірі 5413,03 людино-годин;

- у серпні 2018 року у розмірі 11082,52 людино-годин.

Відповідач вказує не те, що при 8-годинному робочому дні та 5-денному робочому тижні з 01.07.2018 року по 31.07.2018 будівельні роботи повинні були виконуватись протягом 176 годин (22 роб. дні х 8 год.), що потребує залучення 30-31 працівника та 01.08.2018 року по 31.08.2018 будівельні роботи повинні були виконуватись протягом 176 годин (22 роб. дні х 8 год.), що потребує залучення 30-31 працівника.

У цей же час, згідно з інформаційними базами даних ДФС України ТОВ АРБУПЛАН (попередня назва - ТОВ БК НЬЮСІТІ ) не має відповідної трудових та матеріально-технічних ресурсів, для виконання робіт згідно з договором, укладеним з Позивачем.

При цьому, Відповідач також посилається на те, що ТОВ АРБУПЛАН (попередня назва - ТОВ БК НЬЮСІТІ ) у вказаному періоді придбавав на свою адресу будівельні роботи у платників податків - постачальників за ланцюгом постачання, які, в свою чергу, згідно з інформаційними базами даних ДФС України не мають відповідних потужностей, трудових та матеріально-технічних ресурсів для надання будівельних робіт, визначених даними актів приймання виконаних будівельних робіт, складених ТОВ АРБУПЛАН у рамках укладеного з Позивачем договору.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу на те, що договори, укладені Позивачем з ТОВ АРБУПЛАН , не містять у собі зазначення найменування місця виконання робіт, визначених договорами.

Дозвільна документація на виконання ТОВ АРБУПЛАН певного виду робіт, Позивачем до матеріалів справи не надавалось.

Досліджуючи первинну документацію по взаємовідносинам позивача з ТОВ БК АЛЬФА СІТІ (код ЄДРПОУ 41971357), суд встановив наступне.

Між ТОВ ЗАВОД СПЕЦСПЛАВ ДМ та ТОВ БК АЛЬФА СІТІ було укладено наступі договори підряду на виконання будівельних робіт:

- від 28.06.2018 №2018/06-3, предметом якого є капітальні ремонтні роботи;

- від 03.07.2018 №2018/07-1, предметом якого є капітальні ремонтні роботи.

У серпні 2018 ТОВ БК АЛЬФА СІТІ в рамках укладених договорів виконало будівельних робіт на загальну суму 799300,80 грн., у тому числі ПДВ - 133216,80 грн.

На підтвердження виконання робіт Позивачем до матеріалів справи було надано: договори, акти прийманні виконаних підрядних робіт (КБ-2в), рахунки-фактури, платіжні доручення, податкові накладні.

Відповідачем зазначено, що директором ТОВ ЗАВОД СПЕЦСПЛАВ ДМ було надано пояснювальну записку, згідно з якою ТОВ БК АЛЬФА СІТІ виконувало будівельні роботи на об`єкті ПАТ МК АЗОВСТАЛЬ .

У відповідності до актів приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в), об`єми трудових ресурсів ТОВ БК АЛЬФА СІТІ , як субпідрядника, при проведенні будівельно-монтажних робіт на ПАТ МК АЗОВСТАЛЬ в період серпень 2018 року складали 5449,19 людино-годин.

Відповідач вказує не те, що при 8-годинному робочому дні та 5-денному робочому тижні з 01.08.2018 року по 31.08.2018 будівельні роботи повинні були виконуватись протягом 176 годин (22 роб. дні х 8 год.), що потребує залучення 30-31 працівника.

У цей же час, згідно з інформаційними базами даних ДФС України ТОВ БК АЛЬФА СІТІ не має відповідної трудових та матеріально-технічних ресурсів, для виконання робіт згідно з договором, укладеним з Позивачем.

При цьому, Відповідач, також, посилається на те, що ТОВ БК АЛЬФА СІТІ у вказаному періоді придбавав на свою адресу будівельні роботи у платників податків - постачальників за ланцюгом постачання, які, в свою чергу, згідно з інформаційними базами даних ДФС України не мають відповідних потужностей, трудових та матеріально-технічних ресурсів для надання будівельних робіт, визначених даними актів приймання виконаних будівельних робіт, складених ТОВ БК АЛЬФА СІТІ у рамках укладеного з Позивачем договору.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу на те, що договори, укладені Позивачем з ТОВ БК АЛЬФА СІТІ , не містять у собі зазначення найменування місця виконання робіт, визначених договорами.

Дозвільна документація на виконання ТОВ БК АЛЬФА СІТІ певного виду робіт Позивачем до матеріалів справи не надавалась.

Досліджуючи первинну документацію по взаємовідносинам позивача з ТОВ ВБП ЄВРОБУД (код ЄДРПОУ 42156691), суд встановив наступне.

Між ТОВ ЗАВОД СПЕЦСПЛАВ ДМ та ТОВ ВБП ЄВРОБУД укладено наступі договори підряду на виконання будівельних робіт:

- від 23.06.2018 №2018/06-2, предметом якого є ремонтно-будівельні роботи;

- від 04.07.2018 №2018/07-2, предметом якого є капітальні ремонтні роботи.

У серпні 2018 року ТОВ ВБП ЄВРОБУД у рамках укладених договорів виконало будівельних робіт на загальну суму 975476,40 грн., у тому числі ПДВ - 162579,40 грн.

На підтвердження виконання робіт Позивачем до матеріалів справи надано: договори, акти прийманні виконаних підрядних робіт (КБ-2в), рахунки-фактури, платіжні доручення, податкові накладні.

Відповідачем зазначено, що директором ТОВ ЗАВОД СПЕЦСПЛАВ ДМ було надано пояснювальну записку, згідно з якою ТОВ ВБП ЄВРОБУД виконувало будівельні роботи на об`єкті ПАТ МК АЗОВСТАЛЬ .

У відповідності до актів приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в), об`єми трудових ресурсів ТОВ ВБП ЄВРОБУД , як субпідрядника, при проведенні будівельно-монтажних робіт на ПАТ МК АЗОВСТАЛЬ у серпні 2018 року складали 5449,19 людино-годин.

Відповідач вказує не те, що при 8-годинному робочому дні та 5-денному робочому тижні з 01.08.2018 року по 31.08.2018 року будівельні роботи повинні були виконуватись протягом 176 годин (22 роб. дні х 8 год.), що потребує залучення 30-31 працівника.

У цей же час, згідно з інформаційними базами даних ДФС України ТОВ ВБП ЄВРОБУД не має відповідної кількості трудових та матеріально-технічних ресурсів для виконання робіт згідно з договором, укладеним з Позивачем.

При цьому, Відповідач також посилається на те, що ТОВ ВБП ЄВРОБУД у вказаному періоді придбавав на свою адресу будівельні роботи у платників податків - постачальників за ланцюгом постачання, які, у свою чергу, згідно з інформаційними базами даних ДФС України не мають відповідних потужностей, трудових та матеріально-технічних ресурсів для надання будівельних робіт, визначених даними актів приймання виконаних будівельних робіт, складених ТОВ ВБП ЄВРОБУД в рамках укладеного з Позивачем договору.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу на те, що договори, укладені Позивачем з ТОВ ВБП ЄВРОБУД , не містять у собі зазначення найменування місця виконання робіт, визначених договорами.

Дозвільна документація на виконання ТОВ ВБП ЄВРОБУД певного виду робіт, Позивачем до матеріалів справи не надавалась.

Позивач зі свого боку не надав жодного доказу наявності у нього потужностей, трудових та матеріально-технічних ресурсів для виконання будівельних, ремонтних, монтажних робіт.

У судовому засіданні 11.11.2019 року під присягою допитано у якості свідка директора ТОВ ЗАВОД СПЕЦСПЛАВ ДМ ОСОБА_1 .

За результатом допиту було встановлено, що ОСОБА_1 , як директор підприємства, не орієнтується у порядку здійснення господарських операцій, які були предметом розгляду справи, його пояснення носять абстрактний характер та не дають можливості впевнитись у тому, що директор розуміє порядок виконання будівельних робіт, зокрема: не може пояснити яким чином було організовано безпосереднє проведення таких будівельних робіт на об`єктах, яким чином була побудована система допуску працівники субпідрядників до об`єктів замовників для виконання будівельних робіт, не орієнтується в тому, які конкретно роботи виконувались кожним із субпідрядників, не орієнтується в тому, яким саме чином була побудована система виконання робіт.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Відповідно до ст.1 цього Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно зі ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і, власне, її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом частин першої та другої ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Так, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Необхідно зазначити, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Отже, договір свідчить лише про намір виконати дії (операції) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.

Відповідно до вищенаведеного, вчинення господарської операції визначається не підписанням договору, а фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов`язкова ознака господарської операції, кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу (п.198.6 ст.198 ПК України).

Аналіз наведених норм свідчить про те, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень.

Разом з тим, відповідно до принципу змагальності, суб`єкт господарювання має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість.

За даними наданими представником Відповідача до суду встановлено відсутність можливості у перелічених вище контрагентів Позивача виконувати роботи, надавати послуги, з огляду на відсутність у них та у їх контрагентів за ланцюгом відповідних трудових ресурсів, основних фондів, виробничих активів, транспортних засобів, офісних, складських та виробничих приміщень тощо.

Отже, сукупність фактів та обставин, що характеризують діяльність суб`єктів господарювання, задіяних в ланцюгу руху товарів (робіт/послуг) до Позивача, свідчить про те, що метою їх діяльності було створення виключно документообігу по нереальним господарським операціям для отримання податкової вигоди.

Виконання робіт та послуг передбачає наявність на підприємстві основних засобів, найманих працівників або залучення сторонніх організацій, які б мали на балансі відповідну техніку та кваліфікований персонал для виконання даних видів робіт.

Окрім цього, у наданих до суду актах приймання-передання виконаних робіт (наданих послуг) не вказано кількість залучених до робіт працівників (робітників), механізмів та обладнання; не можливо дослідити характер наданих послуг (їх суть); не можливо дослідити графік виконання робіт (надання послуг); не можливо дослідити перелік працівників, які надавали ремонтні послуги; не вказано кількість годин, які відпрацьовані робітниками виконавця, не зазначено місця надання послуг/виконання робіт.

Наведені факти свідчать про відсутність у позивача та його контрагентів-постачальників наміру отримання доходу, та здійснення лише документального оформлення господарських операцій, які не здійснювались.

Наявність належним чином оформленого первинного документа не надає права платнику податків на формування даних податкового обліку в тому разі, якщо зафіксована в первинних документах господарська операція фактично не відбулася.

Відсутність відомостей про повний зміст і обсяг господарських операцій за проаналізованими вище договорами в первинних документах, складених згідно з цими договорами, а також ненадання Позивачем інших документів, які б розкривали це питання, у своїй сукупності не дають можливості стверджувати, що ці господарські операції є реальними.

При цьому, будь-які документи, у тому числі договори, акти тощо, мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції.

Решта доводів та пояснень висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Суд вважає за необхідне послатися на постанову Верховного Суду від 08.05.2018 року, в якій зазначено, що витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість та, відповідно, формування податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належними і допустимими первинними документами, які відображають реальність господарських операцій позивача з суб`єктами господарювання, і є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Необхідно також зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Таким чином, позивачем безпідставно прийнято до обліку такі первинні документи та формування на їх підставі фінансової звітності, що у свою чергу призвело до неправильного визначення фінансового результату при обчисленні та нарахуванні податкових зобов`язань зі сплати податків.

Суд вважає за необхідне зауважити, що 05.02.2019 року колегія суддів Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи №810/1967/16, адміністративне провадження №К/9901/24992/18, також вказує на те, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства, а тому необхідно встановлення фактів, які б свідчили про узгодженість дій між позивачем та його контрагентами з метою незаконного отримання податкової вигоди або обізнаності позивача з будь-якими протиправними діями контрагентів.

Під час розгляду справи та дослідження матеріалів судом не було встановлено реальності вчинюваних господарських операцій та належного, визначеного чинним законодавством України, доведення з боку позивача факту реального існування господарських взаємовідносин з його контрагентами.

Отже, податкове повідомлення-рішення за №0009071421 від 22.03.2019 року про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 648326 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 162081,25 грн. винесено правомірно, у межах повноважень, наданих Відповідачу законодавством України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд робить висновок про відмову у задоволенні позовної заяви.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з відмовою позивачу в задоволенні позову, понесені ним судові витрати, пов`язані зі зверненням до суду, не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Завод СПЕЦСПЛАВ ДМ (вулиця Електрометалургів, будинок 58Б, квартира 25, місто Нікополь, Дніпропетровська обл., 53213, код ЄДРПОУ 32163655) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (вулиця Сімферопольська, 17А, місто Дніпро, 49600, код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне рішення складено 04 грудня 2019 року.

Суддя Р.З. Голобутовський