Рішення

від 27.11.2019 по справі 509/2556/19

ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 509/2556/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2019 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Кириченко П.Л.

при секретарі Осадченко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Овідіополь Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі державна виконавча служба (ДВС)

про визнання розміру заборгованості по аліментам,

про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів та

про стягнення додаткових витрат, суд -

ВСТАНОВИВ:

21 травня 2019 року позивачка звернулась з вищеназваною позовною заявою, в якій зазначила, що відповідач є батьком доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка навчається в медичному училищі, від участі у вихованні та утриманні дитини самоухиляється, не турбується про здоров`я і розвиток дитини має заборгованість по сплаті аліментів, а тому просить стягнути з відповідача на користь позивачки заборгованість по аліментам станом на 01 квітня 2019 року в розмірі 13 966.71 грн., та пеню за прострочення сплати аліментів в період з 01 березня 2015 року по 01 квітня 2019 року в розмірі 207 189.76 грн., а також додаткові витрати на утримання доньки в розмірі 12 635.00 грн.

В ході судового розгляду позивачка направила заяву з якої видно, що на позові наполягає просить справу розглянути в їх відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 копію позову отримав, відзив до суду не направив, фактично позов не визнав.

Відповідач ДВС до суду не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи.

Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов про стягнення аліментів підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Позивачка просить стягнути з відповідача заборгованість по аліментам станом на 01 квітня 2019 року в розмірі 13 966.71 грн., та пеню за прострочення сплати аліментів в період з 01 березня 2015 року по 01 квітня 2019 року в розмірі 207 189.76 грн.

Відповідно до ст.263 ч.1 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права ,бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст.13 ч.1 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Так судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (код НОМЕР_1 ), який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , працює начальником підрозділу в ТОВ Безпека бізнес і Б (код 33237664) є батьком дитини - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка мешкає з позивачкою ОСОБА_1 .

З матеріалів цивільної справи видно, що відповідач ОСОБА_2 офіційно працевлаштований в різних установах, сплачував аліменти через бухгалтерію установи, з 1998 року, в тому числі з 01 березня 2015 року. Відповідач ОСОБА_2 на березень 2015 року був працевлаштований в ТОВ Квіберн (код 301186764). Дані відомості щодо працевлаштування відповідача були відомі посадовим особам ДВС. В обґрунтуванні виникнення заборгованості позивачка посилається на довідку по заборгованості по аліментам на 01.04.2019 року яка складає 11 511.93 грн (а.с.22) .

В провадженні ДВС є виконавче провадження № 47219697, яке було відкрито на підставі заяви стягувача та виконавчого листа 2/1521/5603/12 виданого 11.02.2013 року на підставі рішення Овідіопольського райсуду Одеської області згідно якого з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання доньаи ОСОБА_3 , в розмірі ј частини всіх видів доходу, щомісячно, але не ніж 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 05 грудня 2012 року до повноліття дитини.

Державним виконавцем зазначений в графі дохід, розмір заробітної плати боржника, відрізняється від наданих фінансових документів з установи по місцю роботи боржника, а також з ПФУ в Одеської області за 2015-2019 рік. Таким чином суд критично відноситься до вищевказаного розрахунку, відповідно до ст. 77,78 ЦПК України вважає його як не належний доказ, а тому розрахунок пені за несплачені аліменти за період з 01 березня 2015 року не знайшов свого підтвердження.

Позивачка просить стягнути з відповідача додаткові витрати на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 12 635.00 грн. Дитина навчається в Обласної КУ Білгород-Дністровське медичне училище , термін навчання з 01.09.2017 року по червень 2021 року, форма навчання: денна 1 рівень акредитації, за контрактом, проживає у гуртожитку училища, вартість проживання складає 3900 грн. (а.с15). Неповнолтіня дитина перебуває на утриманні та зареєстрована разом з позивачкою ОСОБА_1 Позивачка під час утримання дитини здійснила додаткові витрати в розмірі 21 370 грн. (а.с.18). Позивачка ОСОБА_1 працевлаштована в ТОВ Колнар , середня місячна заробітна плата складає 3500 грн.

Згідно зі ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення ним повноліття.

Відповідно до ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення заново, періодично або постійно.

Відповідач будучи офіційно працевлаштований, від участі у вихованні та утриманні дитини ухиляється.

Відповідно до ст.ст. 182,184,185 СК України та враховуючи стан здоров`я та матеріальне становище позивача та відповідача, суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача додаткові витрати на утримання дитини в розмірі 10 685 грн. (21370:2=10685) .

Позивачка при поданні позову не сплатила судовий збір, відповідно до ст.5 ч.1 п.3 ЗУ Про судовий збір , суд прийшов до висновку, що позов є частково обґрунтований, а тому відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 768.40 грн.

Керуючись ст.ст. 2-13,77-80,141,258,259,263-265ЦПК України, ст. ст.182-184, 185 СК України , суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання розміру заборгованості по аліментам, про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів та стягнення додаткових витрат - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додаткові витрати на утримання аліментів в розмірі 10 685 грн.

В іншої частині відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 768.40 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до палати по цивільним справам Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції на протязі 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: Кириченко П.Л.