Постанова

від 01.06.2020 по справі 509/2556/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/1104/20

Номер справи місцевого суду: 509/2556/19

Головуючий у першій інстанції Кириченко П. Л.

Доповідач Гірняк Л.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2020 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Одеського апеляційного суду в складі:

Головуючого- Гірняк Л.А.

Суддів - Сегеди С.М., Комлевої О.С.

розглянула в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 27 листопада 2019 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі державна виконавча служба (ДВС)

-про визнання розміру заборгованості по аліментам,

-стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати,

-стягнення додаткових витрат,-

ВСТАНОВИЛА:

ПРОЦЕДУРА:

21.05.2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вищезазначеними позовними вимогами в яких зазначила, що згідно рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 30.01.2013 року з відповідача на її користь стягнуті аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частин зі всіх видів його доходів до набуття її повноліття.

01.04.2019 року державним виконавцем заборгованість по аліментам встановлена 11511,93 грн з яких:

-2258,50 грн заборгованість станом на 01.03.215 року;

- 9253,43 грн заборгованість за період з 01.03.2015 по 01.04.2019 року.

Позивач зазначає, що державним виконавцем не враховано збільшення мінімального розміру аліментів з 30% до 50% прожиткового мінімуму, встановлено Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів №2037-VIII від 17.05.2017 року , який набрав чинності 08.07.2017 року.

Згідно розрахунку позивачки загальна заборгованість відповідача по аліментам становить 13966,71 грн:

- 2258,50 грн заборгованість станом на 01.03.2015 року;

- 11708,21 грн заборгованість за період з 01.03.2015 по 01.04.2019 року.

Розрахунок неустойки (пені) від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення позивачка розраховувала відповідно до Постанови Великої Палати Суду України від 25.05.2018 року у справі №572/1762/15-ц, яка становить за період з 01 березня 2015 року по 01 квітня 2019 року - 207 189,76 грн.

Позивачка просила застосувати ч.1 ст. 196 СК України та стягнути неустойку (пеню) від суми несплачених аліментів у розмірі суми заборгованості, а саме - 13966,71 грн.

Зазначає, що донька поступила на навчання денної контрактної форми, яке закінчується в червні 2021 року, проживає у гуртожитку та нею понесені наступні витрати:

-сплачено суму згідно з контрактом за 2017-2018 навчальний рік - 10000,00 грн, за 2018-2019 навчальний рік - 11370,00 грн;

-проживання доньки у гуртожитку за 2018-2019 навчальний рік становить 3900,00 грн, а всього 25270,00 грн , а тому просила стягнути Ѕ частину понесених витрат на оплату контракту на навчання та проживання у гуртожитку в розмірі 12 635,00 грн.

Посилаючись на вищевикладені обставини, просила суд:

1.Визначити розмір заборгованості по аліментам ОСОБА_2 на утримання доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 станом 01.04. 2019 року- 13966, 71грн.

2.Стягнути з ОСОБА_2 на її користь додаткові витрати на утримання доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 12635,00 грн., що є половиною понесених нею додаткових витрат на утримання доньки.

3.Стягнути з ОСОБА_2 на її користь грошову суму у розмірі - 13966,71 грн на відшкодування неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів на утримання доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за кожен день прострочення з 01 березня 2015 року по 01 квітня 2019 року .

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 27 листопада 2019 рокупозов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання розміру заборгованості по аліментам, про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів та стягнення додаткових витрат - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , додаткові витрати на утримання аліментів в розмірі 10 685 грн. В іншої частині відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 768.40 грн.

ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить суд скасувати рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 27 листопада 2019 року повністю та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовну заяву, а саме:

-визначити розмір заборгованості по аліментам ОСОБА_2 , на утримання доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 станом на 01 квітня 2019 року у розмірі - 13400 грн. 73 коп.

-стягнути з ОСОБА_2 на мою користь додаткові витрати на утримання доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 12635,00 грн, що є половиною понесених додаткових витрат на утримання доньки.

-стягнути з ОСОБА_2 , на її користь грошову суму у розмірі - 13400 грн. 73 коп. на відшкодування неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів на утримання доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за кожен день прострочення з 01 березня 2015 року по 01 квітня 2019 року .

Відповідно до вимог ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу.

Згідно частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Зважаючи на те, що справа є малозначною, її розгляд здійснено в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення виготовлене 01 червня 2020 року.

АРГУМЕНТИ (ДОВОДИ)СТОРІН

Заявник в апеляційній скарзі посилається на невідповідність висновків обставинам справи, які районний суд вважав встановленими, та на порушення норм матеріального та процесуального права.

Зокрема заявник зазначає, що районним судом не розраховано ні заборгованість по аліментам, ні неустойка (пеня) від суми їх несплати, не надано оцінки наданого розрахунку заборгованості. Районний суд не врахував понесені витрати на проживання у гуртожитку 3900 за 2018-2019 навчальний рік.

Станом на 01.03.2015 року заборгованість становить 2258,50 грн, а з 01.03.2015 по 01.04.2019 року - 11142,23 грн., з яких пеня складає 204969,70 грн.

29.05.2020 року до апеляційної інстанції надійшов відзив ОСОБА_2 в якому просить рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 27 листопада 2019 року залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Зокрема посилається на те, що він на протязі усього часу був офіційно працевлаштований, своєчасно сплачував аліменти у визначеному розмірі та від їх сплати не ухилявся.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ

Судом першої інстанції встановлено, що 02.03.2002 року між нею та ОСОБА_5 відділом РАЦС Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області був зареєстрований шлюб, актовий запис №13.

Від шлюбу сторони мають спільну доньку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 07.05.2012 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований відділом РАЦС Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області, актовий запис №13 - розірвано. Неповнолітня донька ОСОБА_4 залишилась на вихованні матері ОСОБА_2 .

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 30.01.2013 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуті аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частин зі всіх видів його доходів до набуття дитиною повноліття.

В провадженні ДВС є виконавче провадження № 47219697, яке було відкрито на підставі заяви стягувача та виконавчого листа 2/1521/5603/12 виданого 11.02.2013 року на підставі рішення Овідіопольського райсуду Одеської області згідно якого з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , в розмірі ј частини всіх видів доходу, щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 05 грудня 2012 року до повноліття дитини.

З матеріалів цивільної справи вбачається, що відповідач ОСОБА_2 був офіційно працевлаштований в різних установах, сплачував аліменти через бухгалтерію установи, з 1998 року, в тому числі з 01 березня 2015 року. Відповідач ОСОБА_2 на березень 2015 року був працевлаштований в ТОВ Квіберн (код НОМЕР_1 ).

З довідки розрахунку заборгованості по аліментам вбачається, що станом на 01.04.2019 року заборгованість складає 11 511.93 грн (а.с.22) .

ОСОБА_4 навчається в Обласної КУ Білгород-Дністровське медичне училище , термін навчання з 01.09.2017 року по червень 2021 року, форма навчання: денна 1 рівень акредитації, за контрактом, проживає у гуртожитку училища, вартість проживання складає 3900 грн. (а.с15).

Неповнолітня дитина перебуває на утриманні та зареєстрована разом з позивачкою ОСОБА_1 . Позивачка під час утримання дитини здійснила додаткові витрати в розмірі 25 270,00 грн. (а.с.18).

Позивачка ОСОБА_1 працевлаштована в ТОВ Колнар , середня місячна заробітна плата складає 3500 грн.

З довідки про склад сім` ї вбачається, що ОСОБА_2 мешкає за адресою АДРЕСА_1 разом з дружиною ОСОБА_6 та сином ОСОБА_7 (а.с.47).

З довідки про доходи ОСОБА_2 вбачається, що загальна сума доходу:

- за період з січня 2019 року по квітень 2019 року становить 17620,00 грн з яких 4441,59 грн сплачені аліменти (а.с.51);

-за період з січня 2018 року по грудень 2018 року становить 46230,00 грн з яких 9303,82 грн сплачені аліменти 9а.с.52);

-за період з січня 2017 року по грудень 2017 року становить 39717,31 грн з яких 7980,55 грн сплачені аліменти (а.с.53);

-за період з серпня 2016 року по грудень 2016 року становить 7940,00 грн з яких 2328,30 грн сплачені аліменти (а.с.54).

ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи в позовних вимогах про визначення розміру заборгованості по аліментам та в стягненні неустойки (пені) за прострочення, районний суд виходив з того, що наданий державним виконавцем розрахунок заборгованості по аліментам відповідно до ст.ст. 77,78 ЦПК України є неналежними доказами, а тому розрахунок пені за несплату аліментів за період з 01.03.2015 року не знайшов свого підтвердження.

Стягуючи Ѕ частину понесених позивачем додаткових витрат на утримання дитини в розмірі 10685,00 грн, районний суд виходив з вимог ст.ст. 182, 184, 185 СК України, посилаючись на те, що позивачкою понесені додаткові витрати на утримання доньки 21370,00 грн.

З такими висновками суду першої інстанції погодитися неможливо, у зв`язку із порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Рішення суду першої інстанції оскаржується в частині задоволених позовних вимог, та переглядається судом апеляційної інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Статтею 81 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 Сімейного кодексу України, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 Сімейного кодексу України, той із батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той із батьків, до кого вимога стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Відповідно до ч. 2 ст. 185 Сімейного кодексу України, розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Відповідно до ч. 3 ст. 195 Сімейного кодексу України, розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 196 Сімейного Кодексу України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більші 100 відсотків заборгованості.

Відповідно до розрахунків старшого державного виконавця Печерського РВДВС м. Києва від 12.04.2019 року заборгованість ОСОБА_2 складає 11511,93 грн.

Встановлюючи розмір заборгованості він виходив з 30% ставки прожиткового мінімуму за період з березня 2015 року по березень 2019 року.

Проте, державним виконавцем не враховано збільшення мінімального розміру аліментів на одну дитину з 30% на 50% прожиткового мінімуму для дитину відповідного віку, яке було встановлено Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів , який набрав чинності 08.07.2017 року.

За таких обставин заборгованість по аліментам за період з березня 2015 по березень 2019 року становить 11511,93 грн.

Частиною третьою статті 12 ЦПК України 2004 року передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

У пункті 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів судам роз`яснено, що передбачена статтею 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками, В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення аліментів.

Районний суд, не врахував, що доказів щодо звільнення від обов`язку утримувати дитину відповідачем не надано.

Відповідач обізнаний зі змістом рішення суду про стягнення з нього аліментів на утримання дітей та знав про звій обов`язок з їх сплати, доказів на підтвердження неможливості сплачувати аліменти, у зв`язку з чим заборгованість утворилась з незалежних від нього причин, відповідачем не надано.

Невірність розрахунку аліментних зобов`язань саме по собі не виключає вину платника аліментів - відповідача, який знав про наявність рішення суду про стягнення з нього аліментів. та несе відповідальність за свої зобов`янання самостійно.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно з прецендентною практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду (рішення від 20 липня 2004 року у справі Шмалько проти України ).

Відсутність гарантії виконання судового рішення у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачені гарантії надані сторонам - справедливий, відкритий і швидкий розгляд.

Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Отже, відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України, що суд першої інстанції повинен був урахувати при встановленні доведеності вини відповідача.

Крім того, обов`язок надавати дитині допомогу (аліменти) батько несе не лише на підставі рішення суду, а й з факту народження дитини згідно з вимогами СК України.

У частині першій статті 196 СК України визначено, що при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Відповідно до Постанови Великої Палати Верховного Суду України від 25 квітня 2018 року у справі № 572/1762/15-ц (провадження № 14-37цс18), яка станом на 01.04.2019 р. становить 204969 грн. 70 коп.

Згідно ч. 1 ст. 196 СК України, розмір неустойки (пені) від суми несплачених аліментів не може перевищувати 100 відсотків заборгованості, то з відповідача - ОСОБА_8 на користь позивача необхідно стягнути неустойку (пеню) від суми несплачених аліментів у розмірі 100 відсотків суми заборгованості. Вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення неустойки (пені) в розмірі - 13400,73 грн - підлягають задоволенню.

Оцінюючи довідку про розрахунок заборгованості судова колегія приходить до висновку, що державним виконавцем не взято до уваги збільшення мінімального розміру аліментів на одну дитину з 30% до 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, яке встановлено законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів №2037-VIII від 17.05.2017 року , який набрав чинності 08.07.2017 року.

З врахуванням зазначеного судова колегія приходить до висновку, що розмір заборгованості, з врахуванням збільшення мінімального прожиткового мінімуму за період з 01.03.2015 року по 01.04.2019 року становить 13400,73 грн з яких:

- 2258,50 грн станом 01.03.2015 року;

- 11142,23 грн за період з 01.03.2015 по 01.04.2019 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Стягнення додаткових витрат

Згідно із вимогами частини першої статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витрат на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Відповідно до вимог частини другої статті 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Дане положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті).

Наявність таких особливих обставини підлягають доведенню в судовому засіданні.

При розрахунку суми додаткових витрат районний суд виходив з того, що позивачем витрачено 25270,00 грн.

Районним судом не зазначено з чого складається ця сума.

Матеріалами справи встановлено, що донька відповідача ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 навчається в Обласної КУ Білгород-Дністровське медичне училище , на контрактній основі та проживає у гуртожитку училища.

На підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, враховуючи викладене, судова колегія, з врахуванням ст. 367 ЦПК України, дійшла до висновку, що доводи апеляційної скарги про неврахування судом першої інстанції проживання ОСОБА_4 в гуртожитку за 2018-2019 роки, яке становить 3900,00 грн, підлягають задоволенню, так як проживання пов`язано з навчанням дитини, та рішення в цій частині відповідачем не оскаржувалось.

Відповідно до вимог п.п. 3,4 ч.1 ст. 376 ЦПК України судова колегія приходить до висновку, що рішення суду в частині стягнення додаткових витрат на утримання дитини підлягає зміні, а в частині визначення розміру заборгованості по аліментам та пені - скасовано з прийняттям нової постанови.

Неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права у відповідності до ст. 376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

В силу ст. 141 ЦПК України суд присуджує стягнути з відповідача ОСОБА_2 , на користь держави судовий збір на користь держави у розмірі 1921,00 грн.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 141, 367, 368, 374, п.4 ч. 1 ст. 376, 381, 382, 384, 390 ЦПК України, судова колегія ,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 27 листопада 2019 року в частині задоволення позовних вимог про стягнення додаткових витрат змінити, збільшивши суму до 12 635,00 (дванадцять тисяч шістсот тридцять п`ять гривень).

Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 27 листопада 2019 року в частині визначення розміру заборгованості по аліментам та стягнення неустойки (пені) - скасувати та прийняти нову постанову в цій частині.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі державна виконавча служба (ДВС) про визнання розміру заборгованості по аліментам, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати - задовольнити частково.

Визначити розмір заборгованості по аліментам ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_2 . на утримання доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 станом на 01 квітня 2019 року у розмірі - 13400 грн. 73 коп. (тринадцять тисяч чотириста гривень сімдесят три копійки).

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) у розмірі - 13400 грн. 73 коп. (тринадцять тисяч чотириста гривень сімдесят три копійки)

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь держави судовий збір у розмірі 1921,00 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених ст. 389 ч.3 ЦПК України.

Головуючий Л.А. Гірняк

Судді: С.М.Сегеда

О.С.Комлева