Рішення

від 04.12.2019 по справі 420/5225/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/5225/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Кравченка М.М.;

за участі:

секретаря судового засідання - Кушкань Т.В.;

представника позивача - Боровик А.О.;

представника відповідача - Стаценка В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Новобілярської селищної ради Лиманського району Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення від 10.07.2019 року, зобов`язання повторно розглянути по суті заяву, -

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Новобілярської селищної ради Лиманського району Одеської області, в якій просила: визнати протиправним та скасувати рішення Новобілярської селищної ради Лиманського району Одеської області від 10.07.2019 року про відмову в укладанні тимчасового договору майнового найму: (покриття) для обслуговування стаціонарної тимчасової споруди (торгівельний павільйон) для провадження підприємницької діяльності у зв`язку з відсутністю майнового найму (покриття) та про відмову в укладанні договору на право тимчасового користування місцями для розташування стаціонарної тимчасової споруди (торгівельний павільйон) для провадження підприємницької діяльності в смт. Нові Біляри, Новобілярської селищної ради Лиманського району Одеської області (в межах населеного пункту) у зв`язку з розташуванням тимчасової споруди на приватній території; зобов`язати Новобілярську селищну раду Лиманського району Одеської області повторно розглянути по суті заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про укладання тимчасового договору майнового найму та договору на право тимчасового користування місцями для розташування стаціонарної тимчасової споруди.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне. На підставі договору оренди земельної ділянки від 14.06.2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Южненського міського нотаріального округу Одеської області Кармасьовою О.В., зареєстрованого в реєстрі № 394, ОСОБА_1 було взято в оренду земельну ділянку, кадастровим номером 5122755400:01:002.0241, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Нові Біляри, строком на 10 років. Відповідно до вимог передбачених паспортом прив`язки тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на території Новобілярської селищної ради, смт. Нові Біляри, Лиманського району, Одеської області від 17.04.2019 року № 12/17-04-09 та згідно зі схемою благоустрою прилеглої території й декоративного озеленення необхідно було здійснити благоустрій території об`єкту загальною площею - 334,5 кв. м. Для проведення вищезазначених заходів та з метою максимального збереження існуючого рельєфу, розділом ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПЛАН, БЛАГОУСТРІЙ Паспорту прив`язки передбачено виконання наступних робіт: відновлення тротуару й площадки з бетонної тротуарної плитки з бортовим бетонним каменем на пісочній основі; проведення озеленення, шляхом встановлення у кадках декоративних насаджень й відновлення газону прилеглої території; посадку зелених насаджень робити після завершення робіт із устрою тротуарів та площадок. Для виконання умов Паспорту прив`язки у квітні 2019 року до Новобілярської селищної ради була подана заява та наданий пакет документів для укладання тимчасового договору майнового найму (покриття) для обслуговування стаціонарної тимчасової споруди між Новобілярською селищною радою та ФОП ОСОБА_1 До серпня 2019 року не було укладеного договору найму, на неодноразові звернення, в тому числі письмове від 23.07.2019 року, по пошті отримано рішення Новобілярської селищної ради від 10.07.2019 року під № 531-VІІ про відмову в укладенні тимчасового договору найму: (покриття) для обслуговування стаціонарної тимчасової споруди (торгівельний павільйон) для провадження підприємницької діяльності у зв`язку з відсутністю майнового найму (покриття) та відмову в укладанні договору на право тимчасового користування місцями для розташування стаціонарної тимчасової споруди (торгівельний павільйон) для провадження підприємницької діяльності в смт. Нові Біляри, Новобілярської селищної ради Лиманського району Одеської області (в межах населеного пункту) у зв`язку з розташуванням тимчасової споруди на приватній території. Позивач вважає, що відмова в укладенні договору майнового найму призводить до порушення встановлених державних стандартів, норм та правил у сфері благоустрою населених пунктів передбачених ЗУ Про благоустрій населених пунктів та обмежує її у праві на здійснення підприємницької діяльності.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 05.09.2019 року позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Новобілярської селищної ради Лиманського району Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення від 10.07.2019 року, зобов`язання повторно розглянути по суті заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що як вбачається з паспорту прив`язки розміщення тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності від 17.04.2019, а також, заяви від 23.04.2019 ФОП ОСОБА_1 про надання дозволу на розміщення тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності, розміщення тимчасової споруди ФОП ОСОБА_1 передбачалося на земельній ділянці площею 0,0469 га з кадастровим номером: 5122755400:01:002:0241. При цьому, ані паспорт прив`язки від 17.04.2019, ані рішення виконкому Новобілярської селищної ради № 18 від 23.04.2019 Про надання дозволу на розміщення тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності не передбачає обов`язку селищної ради надати ФОП ОСОБА_1 іншу земельну ділянку для розміщення тимчасової споруди чи благоустрою прилеглої території. Чинним законодавством не передбачено повноважень селищної ради укладати договори майнового найму (покриття) для обслуговування стаціонарної тимчасової споруди. У власності Новобілярської селищної ради Лиманського району Одеської області за адресою: 67550 АДРЕСА_1 , 70, відсутнє майно - покриття, яке б селищна рада могла передати в оренду ФОП ОСОБА_1 .

У відповіді на відзив позивач зазначає, що питання щодо укладання договору майнового найму розглядалось 26.06.2019 р. та повторно 10.07.2019 р. на сесії Новобілярської селищної ради VII скликання. Головою Новобілярської селищної ради Мартиновою Ж.Б. проігноровано всі пропозиції щодо благоустрою території, яка розташована на території Новобілярскої селищної ради, смт. Нові Біляри, Лиманського району Одеської області за рахунок коштів приватного бізнесу, рішенням було відмовлено в укладанні договору майнового найму, який передбачений паспортом прив`язки, згідно умов якого передбачалося саме благоустрій смуги біля автомобільної дороги та створення сприятливих безпечних умов для життєдіяльності відпочиваючих, збереження і охорони навколишнього середовища, озеленення та забезпечення санітарних умов.

В запереченнях відповідач вказує, що на запит Новобілярської селищної ради Лиманського району Одеської області від 13.09.2019 Лиманською районною державною адміністрацією листом від 04.10.2019 надано копії паспорту прив`язки від 17.04.2019 № 12/17-04-09, заяву ОСОБА_1 з доданими документами. Як вбачається з наданих документів розміщення тимчасової споруди ФОП ОСОБА_1 передбачалося на земельній ділянці площею 0,0469 га з кадастровим номером: 5122755400:01:002:0241. Утім, договір оренди вказаної земельної ділянки між ФОП ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 було укладено лише 14.06.2019. Отже, під час подання заяви до Новобілярської селищної ради Лиманського району Одеської області про надання дозволу на розміщення тимчасової споруди 21.03.2019 та заяви до Відділу містобудування та архітектури Лиманської районної державної адміністрації від 15.04.2019 ФОП ОСОБА_1 зазначила недостовірні відомості. Земельним кодексом України, Законами України Про оренду землі , Про благоустрій населених пунктів не передбачено повноважень органів місцевого самоврядування укладення договорів майнового найму: (покриття) для обслуговування стаціонарної тимчасової споруди (торгівельний павільйон) для провадження підприємницької діяльності.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку що в задоволенні позову слід відмовити повністю. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином. Так, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

ОСОБА_2 є власником земельної ділянки загальною площею 0,0469 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 5122755400:01:002:0241, відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 27.02.2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Лиманського районного нотаріального округу Одеської області Чос О.П., зареєстрованого в реєстрі за № 102.

Рішенням Новобілярської селищної ради Лиманського району Одеської області від 23.04.4019 року № 18 ФОП ОСОБА_1 надано дозвіл на розміщення тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності в смт. Нові Біляри після отримання паспорту прив`язки розміщення тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності в Відділі містобудування та архітектури Лиманської районної державної адміністрації Одеської області.

Рішенням Новобілярської селищної ради Лиманського району Одеської області від 23.04.2019 року № 20 земельній ділянці загальною площею 0,0469 га, кадастровий номер 5122755400:01:002:0241, присвоєно юридичну адресу: АДРЕСА_2 .

14.06.2019 року між ФОП ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,0469 га строком на 10 років, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , з цільовим призначенням: для здійснення індивідуального садівництва, кадастровий номер земельної ділянки: 5122755400:01:002:0241.

ФОП ОСОБА_1 звернулася до Новобілярської селищної ради Лиманського району Одеської області із заявою про укладання тимчасового договору майнового найму (покриття) для обслуговування стаціонарної тимчасової споруди.

Рішенням Новобілярської селищної ради Лиманського району Одеської області від 10.07.2019 року № 531-VII було відмовлено в укладанні тимчасового договору майнового найму: (покриття) для обслуговування стаціонарної тимчасової споруди (торгівельний павільйон) для провадження підприємницької діяльності у зв`язку з відсутністю майнового найму (покриття), а також відмовлено в укладанні договору на право тимчасового користування місцями для розташування стаціонарної тимчасової споруди (торгівельний павільйон) для провадження підприємницької діяльності в смт. Нові Біляри, Новобілярської селищної ради Лиманського району Одеської області (в межах населеного пункту) у зв`язку з розташуванням тимчасової споруди на приватній території.

Відповідно до ч.2 ст.28 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Згідно з ч.4 ст.28 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Відповідно до п.1.4 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 року № 244 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 року за № 1330/20068, паспорт прив`язки ТС - комплект документів, у яких визначено місце встановлення ТС на топографо-геодезичній основі М 1:500, схему благоустрою прилеглої території

Згідно з п.п.2.1-2.2 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 року № 244 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 року за № 1330/20068, підставою для розміщення ТС є паспорт прив`язки ТС (додаток 1). Замовник, який має намір встановити ТС, звертається до відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації із відповідною заявою у довільній формі про можливість розміщення ТС.

Відповідно до п.2.7 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 року № 244 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 року за № 1330/20068, паспорт прив`язки ТС оформлюється органом з питань містобудування та архітектури протягом десяти робочих днів з дня подання зазначеної заяви.

Паспортом прив`язки від 17.04.2019 року ФОП ОСОБА_1 передбачалося розміщення тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності на земельній ділянці площею 0,0469 га з кадастровим номером: 5122755400:01:002:0241, що перебуває в приватній власності.

При цьому, суд погоджується з відповідачем, що паспорт прив`язки від 17.04.2019 року та Рішення Новобілярської селищної ради № 18 від 23.04.2019 року Про надання дозволу на розміщення тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності не передбачають обов`язку селищної ради надати ФОП ОСОБА_1 іншу земельну ділянку для розміщення тимчасової споруди чи благоустрою прилеглої території.

Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затверджений Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 року № 244 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 року за № 1330/20068, визначає механізм розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, реалізація якого передбачає наявність документів на землекористування, та не містить жодних положень щодо правових підстав набуття суб`єктами господарювання прав на земельні ділянки у зв`язку з розміщенням тимчасових споруд.

Згідно з ч.1 ст.80 Земельного кодексу України суб`єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Згідно з ч.ч.1-2 ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ч.1 ст.122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно з ч.1 ст.123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Відповідно до ч.1 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно з ч.1 ст.25 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до п.34 ч.1 ст.26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно з ч.1 ст.59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до ч.2 ст.59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

З урахуванням зазначеного, суд погоджується з відповідачем, що чинним законодавством України не передбачено повноважень селищної ради укладати договори майнового найму (покриття) для обслуговування стаціонарної тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності.

Крім того, під час розгляду справи відповідач повідомив, що у власності Новобілярської селищної ради Лиманського району Одеської області за адресою: 67550, Одеська область, Лиманський район, смт. Нові Біляри, вул. Чорноморська, 70, відсутнє майно - покриття, яке б селищна рада могла передати в оренду ФОП ОСОБА_1 .

Згідно з ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.760 Цивільного кодексу України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права.

Під час розгляду справи суд встановив, що земельна ділянка, яка прилягає до земельної ділянки з кадастровим номером: 5122755400:01:002:0241 з боку вул. Чорноморська, смт. Нові Біляри Новобілярської селищної ради Лиманського району є земельною ділянкою загального користування комунальної власності, утримання та благоустрій якої здійснює КП Біляркомунгосп ; на даній земельній ділянці відсутнє будь-яке індивідуально визначене майно (речі, тощо), які можуть бути передані в користування позивачу. Генеральним планом Новобілярської селищної ради вказана територія визначена як резервна територія промислових підприємств перспективного розвитку.

За таких обставин, відповідач обґрунтовано відмовив позивачу в укладанні тимчасового договору майнового найму (покриття) для обслуговування стаціонарної тимчасової споруди (торгівельний павільйон) для провадження підприємницької діяльності та в укладанні договору на право тимчасового користування місцями для розташування стаціонарної тимчасової споруди (торгівельний павільйон) для провадження підприємницької діяльності.

Таким чином, оскаржуване рішення відповідача від 10.07.2019 року № 531-VІІ є обґрунтованим та законним, в зв`язку з чим заявлені позивачем позовні вимоги не належать до задоволення.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Доводи позивача, якими він обґрунтовував свої позовні вимоги, не знайшли свого підтвердження впродовж розгляду справи та спростовуються наведеними в рішенні суду обставинами. Адже, згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідач довів суду належними та допустимими в спірних правовідносинах доказами з посиланнями на відповідні положення законодавства про необґрунтованість позовних вимог позивача.

Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з положеннями ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно з вимогами ст.139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись Конституцією України, ст.ст.2, 77, 90, 139, 242-246, 250 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Новобілярської селищної ради Лиманського району Одеської області (вул. Лиманна, 2, смт. Нові Білярі, Лиманський р-н., Одеська обл., 67550, ідентифікаційний код 05406037) про визнання протиправним та скасування рішення від 10.07.2019 року, зобов`язання повторно розглянути по суті заяву - відмовити повністю.

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Повний текст рішення складено 04 грудня 2019 року.

Суддя М.М. Кравченко