Рішення

від 21.11.2019 по справі 480/3047/19

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2019 р. Справа № 480/3047/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Діски А.Б.,

за участю секретаря судового засідання - Заіченко А.М.,

представника позивача - Архипенка О.І.

представників відповідача - Шаповал Л.О.

- Позняк Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/3047/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Головкомпресормаш-Сервіс" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Головкомпресормаш-Сервіс" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Головкомпресормаш-Сервіс") звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Сумській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ДФС у Сумській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень:

- №0002311402 від 22.05.2019 про донарахування податкового зобов`язання за платежем податок на прибуток у розмірі 42 839,00 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 10709,75 грн.;

- №0002281402 від 22.05.2019 про донарахування податкового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 122 588,00 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 30 647,00 грн.;

- №0002301402 від 22.05.2019 про застосування штрафних санкцій у розмірі 63262,50 грн.;

- №0002291402 від 22.05.2019 про зменшення від`ємного значення за платежем податок на додану вартість у розмірі 4 279,00 грн.;

та стягнення судових витрат у розмірі 31 614,00 грн., з яких: витрати по сплаті судового збору 4114,88 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 27500,00 грн.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідачем у період з 26.03.2019 по 15.04.2019 проведено планову виїзну перевірку ТОВ Головкомпресормаш-Сервіс з питань податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, валютного - за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2011 по 31.12.2018, за результатами якої складено акт №457/18-28-14- 02/36234263/30 від 22.04.2019 (далі - Акт). Згідно висновків, викладених в Акті у позивача виявлено ряд порушень податкового законодавства. Не погодившись із висновками, викладеними в Акті, позивачем було подано заперечення, за наслідками розгляду яких, відповідачем було змінено розділ IV Акту "Висновки" та викладено його у новій редакції. Відповідачем було винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Позивач не погоджується з висновками, викладеними в Акті, вважає їх такими, що зроблені упереджено, без належного дослідження обставин та документів, що призвело до протиправного прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Зазначає, що нездійснення у бухгалтерському обліку одночасно двох операцій з повернення покупцем (ТОВ "Завод Орелкомпрессормаш") неякісного повітроохолоджувача та передача покупцю товару-замінника жодним чином не впливає на фінансовий результат позивача за 2016 рік, відтак висновки відповідача про заниження фінансового результату до оподаткування за 2016 рік на суму 27 220,00 грн. (витрати на гарантійний ремонт) є протиправними.

З метою виконання робіт по ремонту обладнання за зобов`язаннями перед АТ "ДТЕК Павлоградвугілля" за Договором №4363, позивач замовив відповідну роботу у АТ "НВАТ "ВНДІкомпресормаш" за Договором підряду №12. За таких обставин, витрати по оплаті позивачем робіт, виконаних підрядником по ремонту обладнання, є прямими матеріальними витратами та підлягають включенню до витрат періоду, у якому визначався дохід за роботами виконаними позивачем за зобов`язаннями перед АТ ДТЕК Павлоградвугілля (червень 2017 року), що фактично і було здійснено позивачем.

Крім того, наявність помилки у зазначенні заводського номеру компресорної установки в акті приймання-передачі виконаних робіт, яка була уточнена відповідним листуванням, не спростовує факту здійснення господарської операції та правомірного включення позивачем понесених витрат до собівартості реалізованого товару послуг по ремонту обладнання за договором підряду укладеного 10.04.2017 між позивачем та АТ "ДТЕК Павлоградвугілля" №4363-ПУ-УМТС.

Щодо заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 30 279,00 грн за червень 2017 року та 11 876,00 грн за травень 2017 року, а саме не здійснення нарахування податкових зобов`язань за операціями, що не є господарською діяльністю платника податку, позивач не погоджується із даним висновком відповідача, оскільки, як було зазначено вище, позивачем правомірно віднесено до собівартості реалізованого товару послуг по ремонту обладнання.

Щодо заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 84340,00 грн. за листопад 2017 року при реалізації установки компресорної з розширеним комплектом ЗІП по ціні нижче звичайних, позивач зазначив, що відповідачем не було враховано, що компресорна установка, яка реалізована позивачем на адресу ТОВ "ТД "НІКМАС" не була новою, із значним терміном експлуатації після капітального ремонту. Крім того, в акті перевірки відповідач не наводить жодного аргументу, яким би він міг спростувати твердження позивача про те, що господарська операція з продажу ним на користь ТОВ "ТД "НІКМАС" компресорної установки ВВ32/8М1У2 є контрольованою операцією у відповідності до статті 39 ПК України. Також, в акті відсутні посилання на конкретних контрагентів та конкретні господарські операції з постачання на території України ідентичних (а за їх відсутності-однорідних) компресорній установці ВВ32/8М1У2 товарів.

Щодо застосування штрафу у розмірі 63 262,50 грн., пов`язаного із відсутністю складання та реєстрації податкових накладних на суму податку на додану вартість у розмірі 126525,00 грн., позивач зазначив, що оскільки обставини, викладені в позовній заяві, спростовують висновки відповідача про необхідність здійснення донарахування податкових зобов`язань у вказаних вище розмірах, то, відповідно, і рішення про застосування до позивача штрафу є неправомірним.

Щодо зменшення від`ємного значення за платежем податок на додану вартість у розмірі 4 279,00 грн., позивач вказав, що обставини, викладені у позові, спростовують висновки відповідача про необхідність здійснення донарахування податкових зобов`язань у вказаних вище розмірах, то, відповідно, і рішення про зменшення від`ємного значення з податку на додану вартість за грудень 2018 року є неправомірним.

Ухвалою суду від 09.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд проводиться за правилами загального позовного провадження, у справі призначено підготовче судове засідання на 03.09.2019.

29.08.2019 відповідачем було подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позивачем при відвантаженні на адресу ТОВ "Завод Орелкомпрессормаш" повітроохолоджувача не було визначено дохід та не відображено у складі Доходу від реалізації продукції (ряд. 2000) Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 2016 рік та рядку 01 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку в сумі 27220,00 грн. за 2016 рік, що вплинуло на заниження фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та на завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування (рядок 04) податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2016 рік на суму 27220,00 грн.

Щодо завищення показників звіту про фінансові результати за 2017 рік - включення до собівартості витрат на ремонт обладнання, відповідач зазначив, що для перевірки не було надано документи, які б підтверджували виконання даних робіт позивачем із залученням підрядної організації, а тому безпідставно віднесено до собівартості реалізованої продукції послуги по ремонту обладнання.

Щодо заниження податкового зобов`язання з ПДВ на суму 30279 грн. за червень 2017 р. та на суму 11876 грн. за травень 2017 р. - не нарахування зобов`язань за операціями, що не є господарською діяльністю платника податку, відповідач зазначив, що послуги по капітальному ремонту КУ УКВШ-15/7 зав.№069, отримані від ПАТ "Науково-виробниче акціонерне товариство "ВНДІкомпресормаш" на адресу ТОВ "Головкомпресормаш-Сервіс" не були перевиставлені замовнику, що свідчить про те, що вони не використовувались в господарській діяльності. Також перевіркою не встановлено використання придбаних послуг по ремонту КУ УКВШ- 7,5/7 зав.№007 в господарській діяльності.

Крім того, при придбанні компресорної установки отриманий товар мав номенклатуру Агрегат компресорний ВВ-32/В УЗ , а після поліпшення даного товару, яке було проведено з залученням сторонніх організацій, номенклатуру товару було змінено на установка компресорна ВВ32/8М1У2 з розширеним комплектом ЗІП . Отже, позивачем було здійснено поліпшення придбаної компресорної установки ВВ32/8 з розширенням комплекту ЗІП, яка стала самостійно виготовленим товаром. Таким чином позивачем, при реалізації установки компресорної ВВ32/8М1У2 з розширеним комплектом ЗІП, не було враховано звичайні ціни які діяли на внутрішньому ринку України, в результаті чого порушено п. 188.1 ст.188 Податкового кодексу України та встановлено заниження суми податкового зобов`язання на суму 84340 грн. в тому числі за листопад 2017 року на суму 84340 грн.

Щодо застосування штрафу у розмірі 63262,50 грн., пов`язаного з відсутністю складання та реєстрації податкових накладних на суму податку на додану вартість у розмірі 126525 грн., відповідач зазначив, що так як позивачем не було складено податкові накладні на суму наданих по придбанню послуг, які не використовувались в господарській діяльності, на суму реалізації товару нижче звичайних цін та нижче цін придбання, дане порушення тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість (а.с.135-147).

Позивачем до суду було подано відповідь на відзив, в якій зазначено, що доводи, наведені у відзиві, дублюють зміст акту перевірки, не відповідають дійсним обставинам справи та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами (а.с.156).

03.09.2019 відкладено підготовче судове засідання на 18.09.2019 за клопотаннями представників сторін.

18.09.2019 відповідач подав до суду клопотання про зменшення суми витрат на професійну правничу допомогу адвоката (а.с.168-169).

У підготовчому судовому засіданні протокольною ухвалою від 18.09.2019 було замінено відповідача - Головне управління ДФС у Сумській області на правонаступника - Головне управління ДПС у Сумській області.

Ухвалою суду від 18.09.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.10.2019.

16.10.2019 позивач подав до суду додаткові пояснення, в яких зазначив, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу пов`язані саме з розглядом справи в суді та є співмірними із складністю справи, а розмір заявлених витрат є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору. Доводи відповідача, вказані у клопотанні про зменшення суми витрат на професійну правничу допомогу адвоката, не спростовують доводи позивача і не доводять обґрунтованості вимог про відмову у задоволенні таких вимог (а.с.178-179).

17.10.2019 у судовому засіданні оголошено перерву до 06.11.2019.

Ухвалою суду від 06.11.2019 відкладено судове засідання у зв`язку з неявкою представників сторін на 21.11.2019.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні заперечували проти задоволення позову.

Суд, заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи, повно та об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

У судовому засіданні встановлено, що відповідачем було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Головкомпресормаш-Сервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, валютного - за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2011 по 31.12.2018, за результатами якої складено Акт від 22.04.2019 №457/18-28-14-02/36234263 (а.с.12-57).

Перевіркою встановлено порушення позивачем:

1) п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, п.п. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134, п.п. 140.4.2 п. 140.4 ст. 140 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на прибуток на суму 54170,00 грн, у т.ч. за 2017 рік - 53210,00 грн, за 2018 рік - 960,00 грн та завищено суму від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток на загальну суму 27220,00 грн, у т.ч. за 2016 рік на суму 27220,00 грн;

2) п. 198.5 ст. 198, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 131908 грн, у т.ч. за червень 2017 року в сумі 12967 грн, за листопад 2017 року в сумі 56474 грн, за грудень 2017 року в сумі 29678 грн, за січень 2018 року в сумі 28592 грн, за лютий 2018 року в сумі 4197 грн;

3) п. 198.5 ст. 198, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від`ємне значення по податку на додану вартість в сумі 4279 грн, у т.ч. за грудень 2018 року в сумі 4279 грн;

4) п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України в частині не реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних в сумі 68093,50 грн;

5) п.п. 120-1.2 ст. 120-1, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено несвоєчасну реєстрацію податкової накладної на суму ПДВ 100 грн;

6) п.п. б п. 176.2 ст. 176, п. 119.2 п. 119 Податкового кодексу України.

Позивач, не погодившись з висновками, викладеними в Акті, 08.05.2019 подав до ГУ ДФС у Сумській області заперечення (а.с.58-60), розглянувши які ГУ ДФС у Сумській області надало письмову відповідь від 17.05.2019 №11395/10/18-28-14-07-15 (а.с.61-67).

На підставі акту перевірки та встановлених порушень вимог податкового законодавства ГУ ДФС у Сумській області було винесено податкові повідомлення-рішення:

- від 22.05.2019 №0002311402 про збільшення податкового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 53548,75 грн, в т.ч. основний платіж - 42839 грн, фінансова санкція в сумі 10709,75 грн (а.с.68);

- від 22.05.2019 №0002281402 про збільшення податкового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 153235 грн, в т.ч. основний платіж - 122588 грн, фінансова санкція в сумі 30647 грн (а.с.69);

- від 22.05.2019 №0002301402 про застосування фінансової санкції в сумі 63262,50 грн. за відсутність складання та реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 Податкового кодексу України, податкових накладних на суму ПДВ 126525 грн (а.с.70);

- від 22.05.2019 №0002291402 про зменшення розміру від`ємного значення за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) сумі 4279 грн. (а.с.71).

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач 07.06.2019 подав скаргу до ДФС України (а.с.117-123), за результатами розгляду якої рішенням №34809/6/99-99-11-04-01-25 скарга залишена без розгляду (а.с.124).

Задовольняючи позовні вимоги, суд зазначає наступне.

Як убачається з розрахунку податкового повідомлення-рішення від 22.05.2019 №0002311402 по податку на прибуток в розрізі порушень, відповідачем було збільшено податкове зобов`язання з податку на прибуток: основний платіж - 42839 грн, застосовано фінансову санкцію в сумі 10709,75 грн у зв`язку з наступними порушеннями (а.с.215).

1. 22.04.2015 між ТОВ "Головкомпресормаш-Сервіс" (Продавець) та ТОВ "Завод Орелкомпрессормаш" (Покупець) було укладено договір поставки №2204/2015 (далі - Договір №2204/2015), за змістом якого позивач зобов`язувався здійснювати поставку на адресу ТОВ "Завод Орелкомпрессормаш" товар, перелік якого визначався укладеними сторонами специфікаціями, а покупець зобов`язувався приймати та оплачувати отримані товари у порядку, визначеному Договором (п. 1.1. Договору) (а.с.72-73).

На виконання умов Договору між позивачем та ТОВ "Завод Орелкомпрессормаш" було укладено специфікацію №17 від 03.08.2015, відповідно до якої позивач зобов`язувався поставити на адресу покупця повітроохолоджувачі 43.42.61.052.02.06.000 у кількості 10 одиниць (а.с.74).

Після поставки зазначених вище повітроохолоджувачів, один із них вийшов з ладу, про що ТОВ "Завод Орелкомпрессормаш" повідомило позивача листом №11/00-001883 від 10.02.2016 з вимогою замінити неробочу деталь за гарантією (а.с.75). У відповідь на вказаний лист позивач листом №03-00-002225 від 16.02.2016 повідомив, що буде вислано новий повітроохолоджувач, після отримання якого просив повернути непрацюючий (а.с.76).

Згодом, між позивачем та ТОВ "Завод Орелкомпрессормаш" було укладено додаткову угоду №2 від 09.03.2016 до Договору №2204/2015, за змістом якої позивач зобов`язувався здійснити безкоштовну заміну повітроохолоджувача, який вийшов з ладу новим, а ТОВ "Завод Орелкомпрессормаш" зобов`язувалось здійснити повернення неякісного повітроохолоджувача (а.с.77).

04.04.2016 позивач здійснив безкоштовну поставку на адресу ТОВ Завод Орелкомпрессормаш нового повітроохолоджувача взамін неякісного, що підтверджується копією ВМД №805130000/2016/003848 (а.с.78-80).

У подальшому, між позивачем та ТОВ "Завод Орелкомпрессормаш" складено акт рекламації №16-005 від 29.04.2016, у якому сторони погодили, що повітроохолоджувач відновленню не підлягає, у зв`язку із чим його повернення позивачу є економічно необґрунтованим у зв`язку із значними витратами на транспортування та митними витратами (а.с.81).

Між позивачем та ТОВ "Завод Орелкомпрессормаш" було складено акт гарантійної заміни від 29.04.2016, за змістом якого позивач безкоштовно передав у власність ТОВ "Завод Орелкомпрессормаш" новий повітроохолоджувач 43.42.61.052.02.06.000, а ТОВ "Завод Орелкомпрессормаш", у свою чергу, повернуло у власність позивача повітроохолоджувач, який вийшов з ладу. Цим же актом, вказаний вище неякісний повітроохолоджувач прийнятий ТОВ "Завод Орелкомпрессормаш" на безоплатне зберігання до моменту розпорядження ним позивачем (а.с.82).

В Акті відповідачем було зазначено, що згідно наданих до перевірки головної книги за 2016 рік, журналів - ордерів по рахунку бухгалтерського обліку 362 "Розрахунки з іноземними покупцями", 702 "Дохід від реалізації товарів" за 2016 рік, аналізу рахунку бухгалтерського обліку 791 "Результат операційної діяльності" за 2016 рік, встановлено, що ТОВ "Головкомпресормаш-Сервіс", при відвантаженні в адресу ТОВ "Завод Орелкомпресормаш" воздухоохолоджувача 43.42.61.052.02.06.000, згідно ВМД №805130000/2016/3848 від 04.04.2016 на суму 27220,00 грн., не було визнано дохід та не відображено у складі Доходу від реалізації продукції (ряд. 2000) Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 2016 рік та рядку 01 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства "Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) визначений за правилами бухгалтерського обліку" в сумі 27220 грн, в т.ч. за 2016 рік - 27220 грн.

У зв`язку з чим відповідачем встановлено порушення вимог п.п.134.1.1 п. 134.1. ст. 134 Податкового Кодексу України, а саме, позивач не відобразив у рядку 01 декларації "Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку" за 2016 рік дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) в сумі 27220,00 грн.

У той же час, суд не погоджується з такими висновками відповідача, ураховуючи наступне.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 № 290 (далі - П(С)БО №15).

За приписами п. 5 П(С)БО №15 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Згідно п. 7 П(С)БО №15, визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами:

- дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

- чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

- інші операційні доходи;

- фінансові доходи;

- інші доходи.

У відповідності до п. 8 П(С)БО №15, Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається в разі наявності всіх наведених нижче умов:

покупцеві передані ризики й вигоди, пов`язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив);

підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами);

сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена;

є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов`язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

При цьому, суд зазначає, що у випадку гарантійної заміни товару відсутня впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов`язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені. Тобто, у даному разі дохід у платника податків не виникає, економічна вигода не отримується, а навпаки виникають додаткові витрати, які впливають на його прибуток.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №16 Витрати , затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 № 318 (надалі - П(С)БО №16).

Відповідно до п. 5 П(С)БО №16, витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань.

За приписами п. 19 П(С)БО №16 до складу витрат включаються, зокрема, витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування.

Тобто, господарська операція, пов`язана із гарантійним ремонтом (гарантійною заміною), яка не передбачає отримання грошових коштів за здійснення такої операції, не підлягає включенню до складу доходу позивача, а підлягає включенню до складу витрат, оскільки такі витрати входять до складу витрат на збут (п. 19 П(С)БО №16).

Суд критично ставиться до посилань представників відповідача на ті обставини, що до перевірки не було надано документів, які би підтверджували виїзд підприємства на об`єкт контрагента з метою встановлення ступеню поломки замінюваної деталі, а також акту, підписаного обома сторонами договору, щодо обставин з чиєї вини вийшла з ладу деталь, оскільки відсутність таких документів не може свідчити про наявність порушення позивачем вимог п.п.134.1.1 п. 134.1. ст. 134 Податкового Кодексу України.

Також судом не можуть бути взяті до уваги доводи представника відповідача про те, що до перевірки не було надано ніяких документів щодо передачі замінюваної деталі на зберігання контрагенту, оскільки у запереченнях на Акт позивачем зазначалось про те, що економічна недоцільність фактичного повернення бракованого обладнання підтверджується відповідним актом, який надавався перевіряючим, та додано копію цього акта до заперечень. Суд зазначає, що у п. 4 цього акта від 29.04.2016 сторони домовились про передачу повітроохолоджувача, що вийшов з ладу на безоплатне зберігання ТОВ "Завод Орелкомпресормаш" (а.с.82).

Отже, на переконання суду, витрати на гарантійний ремонт в сумі 27220,00 грн. не є доходом у розумінні вказаних вище норм законодавства, гарантійна заміна повітроохолоджувача та рішення позивача про недоцільність повернення непрацюючого повітроохолоджувача на власну адресу, не свідчить про наявність доходу від продажу такого повітроохолоджувача, а тому позивачем не було допущено порушення вимог п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України.

2. Судом установлено, що 10.04.2017 між ТОВ "Головкомпресормаш-Сервіс" та АТ "ДТЕК Павлоградвугілля" укладено договір підряду (ремонту на території підрядника) №4363-ПУ-УМТС (далі - Договір підряду №4363), за змістом якого позивач взяв на себе зобов`язання здійснити ремонт обладнання АТ "ДТЕК Павлоградвугілля", перелік якого визначається у специфікаціях до Договору №4363, а АТ "ДТЕК Павлоградвугілля" зобов`язувалось прийняти такі роботи та сплатити їх вартість (а.с.83-90).

На виконання умов Договору підряду №4363 за Специфікацією №4 від 23.05.2017 позивач був зобов`язаний провести ремонт КУ УКВШ-15/7 зав. №069, вартість якого становила 242358,00 грн. з урахуванням ПДВ (а.с.92).

Для виконання вищевказаних робіт позивач доручив їх виконання АТ "НВАТ "ВНДІкомпресормаш", з яким позивачем було укладено договір підряду №12 від 12.01.2011 (надалі - Договір №12) (а.с.93-97) та 24.05.2017 позивач уклав з АТ "НВАТ "ВНДІкомпресормаш" Специфікацію до Договору №12 за змістом якої підрядник прийняв на себе зобов`язання по здійсненню ремонту КУ УКВШ- 15/7 зав. №069, вартість якого становила 181672,93 грн. з ПДВ (вартість без ПДВ 151 394,11 грн.) (а.с.99).

Крім того, вказаною специфікацією було передбачено, що приймання виконаних робіт з ремонту компресорної установки УКВШ-15/7 зав. №069, а також підписання актів приймання-передачі виконаних робіт здійснюється позивачем протягом 10 днів з моменту прийняття виконаних робіт власником компресорної установки УКВШ-15/7 зав. №069 - АТ "ДТЕК Павлоградвугілля". Обладнання для ремонту було передано за актом приймання-передачі обладнання в ремонт від 24.05.2017 (а.с.100).

За актом приймання-передачі обладнання з ремонту від 21.06.2017 після виконання підрядником робіт по ремонту компресорної установки УКВШ-15/7 зав. №069, 21.06.2017 АТ "НВАТ "ВНДІкомпресормаш" передало позивачу вказане обладнання з ремонту (а.с.101).

За результатами приймання-передачі виконаних робіт по ремонту компресорної установки між АТ "ДТЕК Павлоградвугілля" та позивачем 23.06.2017 складено акт виконаних робіт № 91 (а.с.102).

Після чого, акт виконаних робіт №89 між позивачем та підрядником - АТ "НВАТ "ВНДІкомпресормаш" було складено (підписано) 30.06.2017, тобто у 10-ти денний термін після прийняття робіт АТ "ДТЕК Павлоградвугілля" (а.с.103).

В Акті перевірки податковим органом було зазначено про те, що позивачем безпідставно віднесено до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) послуги по капітальному ремонту КУ УКВШ-15/7 зав. №069, отримані позивачем від АТ "НВАТ "ВНДІкомпресормаш" в сумі 351394,11 грн, у т.ч. за 2017 рік - 151394,11 грн.

При цьому відповідач в Акті вказує, що в ході перевірки встановлено, що ТОВ "Головкомпресормаш-Сервіс" надав ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля послуги по капітальному ремонту КУ УКВШ-15/7, інв. №115242, зав.№069, про що складено акт від 23.06.2017 року № 91. Для перевірки не було надано документи які б підтверджували, що при виконанні даних робіт були залучені підрядні організації.

Наданий до перевірки акт виконаних робіт від 30.06.2017 року № 89, отриманий від АТ НВАТ ВНДІкомпресормаш був складений після того, як ТОВ Головкомпресормаш-Сервіс фактично надав послуги по капітальному ремонту КУ УКВШ-15/7, інв. №115242, зав.№069 замовнику (ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля ).

При цьому, посилаючись на вимоги абз.2 п. 44.1 ст. 44 Податкового Кодексу України, відповідно до якого "платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту", на ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV), яким визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення, а також на п. 7 П(С)БО №16, відповідно до якого витрати визнаються витратами певного перібду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені, відповідач дійшов висновку, що позивачем безпідставно віднесено до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) послуги по капітальному ремонту КУ УКВІІІ-15/7 зав.№069, отримані від АТ Науково-виробниче акціонерне товариство ВНДІкомпресормаш на адресу ТОВ Головкомпресормаш-Сервіс в сумі 151394,11 грн, в т.ч. за 2017 р. - 151394 грн.

Суд не погоджується з такими висновками відповідача, ураховуючи наступне.

Абзацом 1 пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з абз. 1 пункту 44.2. статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Пунктами 6 та 7 П(С)БО №16 встановлено, що витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

До складу витрат, у розумінні пункту 11 П(С)БО №16, зокрема, входить собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг), що складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Як вбачається із викладених вище обставин, з метою виконання робіт по ремонту компресорної установки, позивач замовив відповідну роботу у підрядника - ПАТ "НВАТ "ВНДІкомпресормаш" за Договором підряду №12 та Специфікацією до Договору №12.

За таких обставин, витрати по оплаті позивачем робіт, виконаних ПАТ "НВАТ "ВНДІкомпресормаш" по ремонту КУ УКВШ-15/7 зав. №069, є прямими матеріальними витратами та підлягають включенню до витрат періоду, у якому визначався дохід за роботами, виконаними позивачем за зобов`язаннями перед АТ "ДТЕК Павлоградвугілля" (червень 2017 року).

Суд зазначає, що станом на час перевірки стаття 9 Закону № 996-XIV не містила положення про те, що: Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення .

Крім того, суд зазначає, що акт виконаних робіт №91, підписаний між позивачем та АТ ДТЕК Павлоградвугілля складено 23.06.2017, у той час, як акт приймання-передачі виконаних робіт №89 між позивачем та АТ НВАТ ВНДІкомпресормаш складено 30.06.2017, тобто в одному звітному періоді - другому кварталі 2017 року та включені до податкової звітності саме за цей період, що не заперечується відповідачем.

З огляду на вищевикладене, висновки податкового органу про безпідставне віднесення позивачем до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) послуги з капітального ремонту компресорної установки УКВШ-15/7 зав. №069, отримані позивачем від ПАТ "НВАТ "ВНДІкомпресормаш" в сумі 151394,11 грн., у т.ч. за 2017 рік - 151394,11 грн, на думку суду, є необґрунтованими.

3. Як було установлено судом, між позивачем та АТ "ДТЕК Павлоградвугілля" було укладено Договір №4363 від 10.04.2017, за змістом якого позивач був зобов`язаний здійснити ремонт обладнання АТ "ДТЕК Павлоградвугілля", перелік якого визначається у специфікаціях до Договору №4363, а АТ "ДТЕК Павлоградвугілля" - прийняти такі роботи та сплатити їх вартість (а.с.83-90).

За специфікацією №1 від 23.05.2017 позивач був зобов`язаний здійснити ремонт компресорної установки УКВШ-7,5/7 зав. №036, вартість якого становила 214721,48 грн, з урахуванням ПДВ (а.с.91).

Проведення цих ремонтних робіт позивач доручив підряднику - АТ "НВАТ "ВНДІкомпресормаш" за вказаним вище договором підряду №12 від 12.01.2011, у зв`язку з чим між ними було укладено специфікацію від 24.05.2017 (а.с.99), за змістом якої підрядник взяв на себе зобов`язання по здійсненню ремонту компресорної установки УКВШ- 7,5/7 зав. №036, вартість якого становила 71255,15 грн. з ПДВ (вартість без ПДВ 59 379,29 грн.) (а.с.99) та відповідно до акту від 25.05.2017 прийня компресорну установку в ремонт (а.с.105).

Після виконання робіт по ремонту компресорної установки УКВШ-7,5/7 зав. №036, АТ "НВАТ "ВНДІкомпресормаш" 31.05.2017 передало позивачу вказану компресорну установку за актом приймання-передачі обладнання з ремонту від 31.05.2017 (а.с.106) та між позивачем та АТ "НВАТ "ВНДІкомпресормаш" було складено акт приймання-передачі виконаних робіт №551 від 31.05.2017, за змістом якого позивач прийняв від підрядника роботи з ремонту цієї компресорної установки (а.с.107).

За результатами приймання-передачі виконаних робіт по ремонту компресорної установки між АТ "ДТЕК Павлоградвугілля" та позивачем складено акт виконаних робіт №77 від 31.05.2017 (а.с.104).

Під час складання акту приймання-передачі виконаних робіт №551 від 31.05.2017, працівниками АТ "НВАТ "ВНДІкомпресормаш" була допущена помилка у заводському номері КУ УКВШ-7,5/7, а саме: замість "зав. №036" в акті зазначено "зав. №007".

Наявність зазначеної помилки підтверджується листуванням позивача з АТ "НВАТ "ВНДІкомпресормаш", а саме: лист позивача № 05/00-010705/1 від 01.06.2017 (а.с.108) та лист АТ "НВАТ "ВНДІкомпресормаш" № 04/00-011178 від 07.06.2017 (а.с.109).

В Акті відповідачем зазначено, що в ході перевірки встановлено, що ТОВ "Головкомпресормаш-Сервіс" послуги по ремонту КУ УКВШ-7,5/7 зав. №007, отримані від підрядника ПАТ "НВАТ "ВНДІкомпресормаш" на суму 59379,29 грн., сума ПДВ 11875,86 грн, загальна сума 71255,15 грн, в подальшому замовнику (власнику обладнання), не перевиставлялись (не реалізовувались).

Тому зроблено висновок, що позивачем безпідставно віднесено до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) послуги по ремонту КУ УКВШ-7,5/7 зав. № 007, отримані від ПАТ "НВАТ "ВНДІкомпресормаш" на адресу ТОВ "Головкомпресормаш-Сервіс" в сумі 59379,29 грн, в т. ч. за 2017 рік - 59379,29 грн.

Суд не погоджується з такими доводами відповідача, ураховуючи наступне.

Згідно з абз. 9 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Тобто, факт наявності помилки щодо зазначення назви компресорної установки в акті здачі-прийняття робіт не є підставою не визнавати вказану вище господарську операцію з ремонту компресорної установки, оскільки такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, а документи містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Доводи позивача про те, що у вказаному періоді (травень 2017 року) позивач не надавав іншим особам послуг з ремонту компресорної установки УКВШ-7,5/7 та не отримував відповідні послуги від юридичних чи фізичних осіб, не мав на власному балансі чи у власності аналогічних компресорних установок будь-яким чином відповідачем не спростовано, що свідчить про безпідставність висновків податкового органу про те, що ремонт КУ УКВШ-7,5/7 зав. №007 (як помилково зазначено АТ НВАТ ВНДІкомпресормаш в акті виконаних робіт) не має жодного відношення до ремонту КУ УКВШ-7,5/7 зав. №036, проведеного позивачем на користь АТ "ДТЕК Павлоградвугілля".

З огляду на викладене вище, висновок відповідача щодо безпідставного віднесення позивачем до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) послуг по ремонту КУ УКВШ-7,5/7 зав. №007, отриманих від АТ "НВАТ "ВНДІкомпресормаш" в сумі 59379,29 грн., у т.ч. за 2017 рік - 59379,29 грн. є необґрунтованим та спростовується вказаними вище документами.

Згідно розрахунку податкового податкового повідомлення-рішення від 22.05.2019 №0002281402 та податкового повідомлення-рішення від 22.05.2019 №0002291402 по податку на додану вартість в розрізі порушень, відповідачем було нараховано податку на додану вартість: основний платіж - 122588 грн, застосовано фінансову санкцію в сумі 30647 грн, а також зменшено розмір від`ємного значення за платежем податок на додану вартість на суму 4279 грн, у зв`язку з наступними порушеннями (а.с.214).

1. У Акті перевірки відповідачем зазначено, що на порушення п. 198.5 ст. 198 ПК України, позивачем занижено податкове зобов`язання в сумі 30279,00 грн. за червень 2017 року за отримані від АТ "НВАТ "ВНДІкомпресормаш" послуги з капітального ремонту КУ УКВШ-15/7 зав. №069, які у подальшому не були виставлені замовнику.

Також зазначено, що на порушення п. 198.5 ст. 198 ПК України, позивачем занижено податкове зобов`язання в сумі 11876,00 грн. за травень 2017 року за отримані від АТ "НВАТ "ВНДІкомпресормаш" послуги з ремонту КУ УКВШ-7,5/7 зав. №007, які у подальшому не були виставлені замовнику.

Проте, як було установлено судом, наявними в матеріалах справи доказами спростовано висновки відповідача щодо безпідставності віднесення до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) послуг по капітальному ремонту КУ УКВШ-15/7 зав. №069, отриманих позивачем від АТ "НВАТ "ВНДІкомпресормаш" в сумі 151394,11 грн. за 2017 рік та послуг по ремонту КУ УКВШ-7,5/7 зав. №007, отриманих позивачем від АТ "НВАТ "ВНДІкомпресормаш" в сумі 59379,29 грн. за 2017 рік.

За наведених вище обставин, суд вважає необґрунтованими висновки податкового органу щодо заниження позивачем податкового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 30279,00 грн. за червень 2017 року та 11 876,00 грн. за травень 2017 року та нарахування у зв`язку з цим фінансових санкцій.

2. Між позивачем та ТОВ "Дніпропетровський завод теплоізоляційних та фільтрувальних приладів" (надалі - ТОВ "ДЗТФП") було укладено договір купівлі-продажу від 14.06.2017, за умовами якого ТОВ "ДЗТФП" зобов`язувалось поставити на адресу позивача бувший у використанні агрегат компресорний ВВ-32/ВУЗ, а позивач - прийняти такий агрегат та сплатити його вартість (а.с.110-111).

За видатковою накладною №266 від 17.07.2017 позивач отримав від ТОВ "ДЗТФП" вказаний агрегат компресорний за ціною 131250,00 грн., ПДВ - 26250,00 грн. (загальна ціна агрегату склала 157500,00 грн.) (а.с.112).

Для відновлення вказаного вище агрегату з метою подальшого перепродажу, позивач передав виконання ремонтних робіт підряднику - АТ "НВАТ "ВНДІкомпресормаш" за Договором підряду №12 від 12.01.2011, для чого між позивачем та підрядником було укладено специфікацію до Договору №12 від 18.07.2017, за якою підрядник прийняв на себе зобов`язання по здійсненню ремонту компресорної установки та її доукомплектуванню розширеним пакетом ЗІП, вартість якого становила 272400,00 грн. з ПДВ.

У вказаній специфікації було погоджено, що з метою приведення найменування компресорної установки до єдиного номенклатурного переліку продукції, яка виробляється АТ "НВАТ "ВНДІкомпресормаш", у ході проведення ремонтних робіт, АТ "НВАТ "ВНДІкомпресормаш" повинно встановити таблички з наступним найменуванням установки: Компресорна установка ВВ32/8М1У2 (а.с.113).

Компресорна установка була передана за актом приймання-передачі обладнання в ремонт від 18.07.2017 (а.с.114).

Після виконання ремонтних робіт, АТ "НВАТ "ВНДІкомпресормаш" передало позивачу компресорну установку ВВ32/8М1У2, що оформлено актом приймання-передачі обладнання з ремонту від 30.11.2017 (а.с.115) та актом виконання робіт №168 від 30.11.2017 (а.с.116).

Таким чином, загальна собівартість компресорної установки ВВ32/8М1У2, у частині витрат на придбання та ремонт, склала 429900 грн (157500 + 272400).

За договором поставки №11/2017 від 01.09.2017, позивач здійснив реалізацію компресорної установки ВВ32/8М1У2 на адресу ТОВ "ТД "НІКМАС" за видатковою накладною №669 від 30.11.2017, вартість склала 465960,00 грн. з урахуванням ПДВ - 77660,00 грн. Факт продажу даної компресорної установки відповідачем не заперечується та підтверджується податковою накладною №42 від 30.11.2017 (а.с.187).

Проте, як убачається з Акту, в ході перевірки було досліджено ціни, які діяли на внутрішньому ринку України на ідентичний товар, а саме, на установку компресорну ВВ32/8М1У2 з розширеним комплектом ЗІП. При дослідженні виявлено, то ТОВ "ТД "НІКМАС" реалізував установку компресорну ВВ32/8М1У2 з розширеним комплектом ЗІП до ПАТ "ДТЕК "Павлоградвугілля" на суму 810000 грн, сума ПДВ 162000 грн, загальна сума 972000 грн, що підтверджується податковою накладною від 30.11.2017 №83 (а.с.189), у зв`язку з чим податковим органом було зроблено висновок про те, що позивач не врахував звичайні ціни, що призвело до заниження податкового зобов`язання.

Суд не погоджується з висновками відповідача, з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 14.1.71. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Згідно з п.п. 14.1.219. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України ринкова ціна - ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах.

Суд зазначає, що відповідачем не надано належне обґрунтування того, що економічні (комерційні) умови за договором, укладеним між позивачем та ТОВ "ТД "НІКМАС" є порівняними із умовами договору, укладеного між ТОВ "ТД "НІКМАС" та АТ "ДТЕК Павлоградвугілля".

Представник відповідача зазначала, що під час перевірки було взято дані щодо ідентичних товарів лише по Сумській області, інша інформація відповідачем не вивчалась.

Враховуючи те, що відповідачем не було надано суду обґрунтованих доказів та підтверджень того, що ціна не відповідала рівню звичайної ціни, укладений позивачем з контрагентом договір не досліджувався та не аналізувався, механізм ціноутворення, застосований у договорі не досліджувався, податковий орган не використовував інформацію про укладені договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах (з урахуванням, наприклад, якості товару, гарантійних умов, тощо), а також відсутнє посилання на інших контрагентів та конкретні господарські операції з постачання на території України ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) компресорній установці ВВ32/8М1У2 товарів, суд вважає, що відповідач дійшов хибного висновку про вчинення платником податків порушень податкового законодавства, а відтак, вони не можуть бути покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, висновок відповідача про заниження ТОВ "Головкомпресормаш-Сервіс" податкового зобов`язання на суму 84340,00 грн. за листопад 2017 року унаслідок неврахування звичайних цін є необґрунтованим.

У зв`язку з вищевикладеним рішення про зменшення від`ємного значення з податку на додану вартість у розмірі 4 279,00 грн. за грудень 2018 року є неправомірним та підлягає скасуванню.

Щодо застосування фінансової санкції у розмірі 63262,50 грн., пов`язаної із відсутністю складання та реєстрації податкових накладних на суму податку на додану вартість у розмірі 126525,00 грн., застосованої податковим повідомленням-рішенням №0002301402 від 22.05.2019, суд зазначає наступне.

Перевіркою відповідачем встановлено, що позивачем не було складено податкові накладні на суму наданих по придбанню послуг, які не використовувались у господарській діяльності, на суму реалізації товару нижче звичайних цін та нижче цін придбання. Дане порушення тягне за собою накладення на платника податку штрафу, передбаченого пунктом 120-1.2 ст. 120-1 Податкового кодексу України у розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, які становлять 68 093,50 грн., у т.ч.:

1) за березень 2017 року в сумі 13,50 гри.;

2) за травень 2017 року в сумі 5 938,00 грн.;

3) за червень 2017 року в сумі 15 159,00 грн.;

4) за липень 2017 року в сумі 302,50 грн.;

5) за серпень 2017 року в сумі 787,00 грн.;

6) за вересень 2017 року в сумі 750,00 грн.;

7) за жовтень 2017 року в сумі 810,50 грн.;

8) за листопад 2017 року в сумі 43 657,50 грн.;

9) за грудень 2017 року в сумі 26,50 грн.;

10) за січень 2018 року в сумі 563,50 грн.

У відповіді на заперечення позивача на акт перевірки, відповідач, у зв`язку із частковим скасуванням висновків, викладених в акті, сума накладеного штрафу визначена у новому розмірі - 63 262,50 грн.

Підставою для висновків відповідача про відсутність факту складання позивачем податкових накладних (з урахуванням відповіді на заперечення на акт перевірки) на суму податкових зобов`язань з податку на додану вартість у розмірі 126525,00 грн. слугували висновки, зокрема, про наявність підстав для:

1) донарахування податкового зобов`язання на суму 30 278,82 грн. за червень 2017 року за фактом підписання між позивачем та АТ "НВАТ "ВНДІкомпресормаш" акту виконаних робіт №89 від 30.06.2017;

2) донарахування податкового зобов`язання на суму 11 875,86 грн. за травень 2017 року за фактом зазначення в акті виконаних робіт №551 від 31.05.2017 невірного заводського номеру КУ УКВШ 7,5/7 №007 замість вірного №036;

3) донарахування податкового зобов`язання на суму 84 340,00 грн. за листопад 2017 року за фактом продажу позивачем КУ ВВ32/8М1У2 за ціною нижче звичайних цін.

Суд зазначає, що оскільки вказані обставини були досліджені судом та висновки відповідача про необхідність здійснення донарахування податкових зобов`язань у вказаних вище розмірах були визнані необґрунтованими, то, відповідно і рішення про застосування до позивача штрафу у розмірі 63262,50 грн. є неправомірним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень, тому, з урахуванням наведених висновків суду та матеріалів справи, суд визнає протиправними оскаржені податкові повідомлення-рішення та такими, що не відповідають вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, у зв`язку з чим вони підлягають скасуванню.

Щодо вимог про стягнення на користь позивача судових витрат у розмірі 31 614,00 грн., з яких: витрати по сплаті судового збору 4114,88 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 27500,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При поданні позову позивачем було сплачено судовий збір в сумі 4114,88 грн. за платіжним дорученням №97 від 02.08.2019 (а.с.3).

Таким чином, позивачу необхідно відшкодувати витрати зі сплати судового збору в сумі 4114,88 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Щодо компенсації витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 27500,00 грн., суд зазначає на ступне.

Судом встановлено, що 31.05.2019 між ТОВ "Головкомпресормаш-Сервіс" та адвокатським об`єднанням "АДВОС" укладено договір №10-2019 про надання правової (професійної правничої) допомоги, п.4.1 якого передбачено, що гонорар адвоката складає 55000,00 грн. При цьому, п.4.3 передбачено, що частина гонорару 27500,00 грн. підлягає сплаті протягом 14 днів з моменту отримання рахунку на оплату, а інша частина - протягом 2 днів з моменту отримання рахунку на оплату за умови скасування податкових повідомлень-рішень (а.с.128-129).

10.09.2019 між ТОВ "Головкомпресормаш-Сервіс" та адвокатським об`єднанням "АДВОС" було укладено додаткову угоду до договору №10-2019, якою до п. 4.1 договору було внесено зміни, а саме: сума гонорару Об`єднання за надання правової (професійної правничої) допомоги за цим Договором становить 55 000,00 грн. та складається з:

1) гонорару у розмірі 5000,00 грн. за підготовку скарги та представництво інтересів Клієнта у процесі адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень, вказаних у п. 1.1. Договору;

2) гонорару у розмірі 27 500,00 грн. за підготовку позовної заяви та представництво інтересів Клієнта у суді першої інстанції під час судового оскарження податкових повідомлень-рішень, вказаних у п. 1.1. Договору;

3) гонорару у розмірі 12 500,00 грн. за представництво інтересів Клієнта у суді апеляційної інстанції під час судового оскарження податкових повідомлень-рішень, вказаних у п. 1.1. Договору (у разі апеляційного оскарження судового рішення);

4) гонорару у розмірі 10 000,00 грн. за представництво інтересів Клієнта у суді касаційної інстанції під час судового оскарження податкових повідомлень-рішень, вказаних у п. 1.1. Договору (у разі касаційного оскарження судових рішень) .

Відповідно до детального опису наданих послуг, виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги від 16.10.2019 (а.с.177), адвокатом надано послуги:

1) збір документів, необхідних для підготовки та подання позовної заяви (у т.ч. їх копіювання) - витрачено - 5 год., вартість - 3500,00 грн.;

2) проведення опитування посадових осіб Клієнта на предмет виявлення фактів, які можуть бути використані під час розгляду справи у суді - 3 год., вартість - 2100,00 грн.;

3) складання проекту позовної заяви (у т.ч. проведення переговорів із Клієнтом щодо узгодження проекту позовної заяви та внесення змін та доповнень за побажанням Клієнта, підготовка позовної заяви для подання до суду) - 10 год., вартість - 7000,00 грн.;

4) вивчення нормативно-правих актів та судової практики - 5 год., вартість - 3500,00 грн.;

5) подання позовної заяви до суду - 1 год., вартість - 700,00 грн.;

6) вивчення відзиву на позовну заяву, підготовка відповіді на відзив, забезпечення її вручення ГУ ДФС у Сумській області та подання до суду - 6 год., вартість - 4200,00 грн.;

7) представництво інтересів Клієнта у суді першої інстанції під час розгляду судової справи - послуга, вартість - 6500,00 грн.

Оплата послуг підтверджується платіжним дорученням №101 від 17.09.2019 в сумі 27500,00 грн. (а.с.181).

Також в матеріалах справи наявна копія ордеру, виданого адвокатським об`єднанням "Адвос", на надання правничої (правової) допомоги адвокатом Архипенком О.І. (а.с.130).

Згідно з ч. 1 ст. 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Частиною 1 ст. 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України, яка не обмежує розмір таких витрат.

За змістом п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4, 5 статі 134 КАС України).

Відповідно до ч. 3 ст. 134 КАС України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з ч. 7 ст. 139 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як було зазначено вище, відповідач подав до суду клопотання про зменшення суми витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в якому зазначено, що справа є з незначною складністю, зміст позовної заяви відповідає змісту скарги на податкові повідомлення рішення, подану в адміністративному порядку оскарження, заходи щодо отримання додаткових доказів адвокатом не вживались (а.с.168-169).

На переконання суду, заявлена сума витрат на професійну правничу допомогу адвоката є необґрунтованою та неспівмірною зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг) та ціною позову, оскільки дана справа не є до певної міри складною, зміст позовної заяви відтворює зміст скарги, поданої позивачем на оскарження податкових повідомлень рішень до ГУ ДФС у Сумській області (проте, як убачається зі змісту додаткової угоди до договору №10-2019 від 10.09.2019, за підготовку скарги та представництво інтересів Клієнта у процесі адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень сплачується гонорар), що виключає витрати часу адвоката на збір документів, проведення опитування посадових осіб Клієнта, складання позовної заяви, вивчення нормативно-правових актів та судової практики сукупно протягом 23 годин. При цьому, заходи щодо отримання додаткових доказів адвокатом не вживались, оскільки до позовної заяви додано лише копії первинних документів, наявних у позивача. Крім того, необґрунтованим є заявлене витрачання часу на подання позову до суду протягом 1 години та вивчення відзиву протягом 6 годин, оскільки, як зазначив у відповіді на відзив сам позивач, відзив дублює висновки, викладені в акті. При цьому, будь-яких нових доводів чи аргументів позивачем у відповіді на відзив не наведено.

Таким чином, з наданих матеріалів судом встановлено, що співмірною вартістю витрат на професійну правничу допомогу адвоката, з урахуванням складності справи та тривалості участі представника в судовому засіданні, а також ціни позову, є сума 4000,00 грн., що підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Інша частина витрат є необґрунтованою та відшкодуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Головкомпресормаш-Сервіс" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Сумській області №0002311402 від 22.05.2019 про донарахування податкового зобов`язання за платежем податок на прибуток у розмірі 42 839,00 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 10 709,75 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Сумській області №0002281402 від 22.05.2019 про донарахування податкового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 122 588,00 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 30 647,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Сумській області №0002301402 від 22.05.2019 про застосування штрафних санкцій у розмірі 63262,50 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Сумській області №0002291402 від 22.05.2019 про зменшення від`ємного значення за платежем податок на додану вартість у розмірі 4 279,00 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Головкомпресормаш-Сервіс" (вул. Іллінська, 12, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 36234263) витрати зі сплати судового збору в сумі 4114,88 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області (вул. Іллінська, 13, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 43144399).

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 02.12.2019.

Суддя А.Б. Діска