Рішення

від 19.06.2006 по справі 10/37

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ

ОБЛАСТІ

вул.Шевченка

16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

19 червня 2006 р.  

Справа № 10/37  

“13“

червня  2006 року                                                                           

За позовом:           Коломийської об”єднаної державної

податкової інспекції

                               м. Коломия, вул.

Хмельницького, 3

до 

відповідачів:  1.

Підприємця ОСОБА_1,АДРЕСА_1

       2. ТзОВ “Вімекс” м. Київ, вул.

Дегтярівська, буд. 29

Суддя  Шелест С.Б.

При секретарі:    

Кузишин У.Б.

Представники:

Від позивача:       Святненко Р.Б. - старший державний

податковий інспектор,

                         (довіреність від

01.02.06);  

Від 

відповідачів:представники не з”явились

          Суть справи:

заявлено вимогу про визнання недійсним укладеного між відповідачами

господарського зобов»язання.

          Заявою № 6894/10/10-013 від

18.04.2006р. позивач  уточнив та доповнив

позовні вимоги  і просить суд визнати

недійсним  господарське зобов»язання, як

таке, що укладене  відповідачами з метою,

завідомо суперечною інтересам держави при наявності умислу ТзОВ “Вімекс”;

стягнути з   ТзОВ “Вімекс” на користь

підприємця ОСОБА_1  кошти в сумі 1580

грн., передані останнім за товарно-матеріальні цінності за накладною             НОМЕР_1. та стягнути з ТзОВ

“Вімекс”  в дохід держави одержане ним

або належне йому на відшкодування виконаного за господарським зобов»язанням .

          Зазначену заяву позивач вручив

відповідачу - Підприємцю ОСОБА_1. в судовому засіданні 07.06.06р.; відповідачу

- ТзОВ “Вімекс” - надіслав 

рекомендованим листом згідно квитанції № 29844 від 07.06.06р.

          Відповідач 1 -підприємецьОСОБА_1. у

відзиві на позов проти заявлених вимог заперечує, вказуючи на те, що

господарське зобов»язання з його боку 

вчинено правомірно та не порушує інтересів держави.

          Відповідач 2 -ТзОВ “Вімекс” в судові

засідання 30.03.06р., 25.04.06р., 07.06.06р., 13.06.06р на з”явився, відзиву на

позов не подав. Вказана обставина не перешкоджає вирішенню спору, тому

відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

          Розглянувши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в :

Коломийською оДПІ в ході проведення

перевірки дотримання вимог податкового законодавства підприємцем ОСОБА_1. встановлено,

що останній  на підтвердження податкового

кредиту, відображеного в податкових деклараціях з податку на додану вартість

надав для перевірки накладні та податкові накладні на отримання

товаро-матеріальних цінностей від ТзОВ “Вімекс”, в тому числі, накладну

НОМЕР_1., згідно з якою за одержані товарно-матеріальні цінності

підприємецьОСОБА_1. сплатив ТзОВ “Вімекс” 

1580 грн, в тому числі: 263,33 ПДВ.

При цьому, договір у письмовій

формі з приводу господарських правовідносин відповідачами не укладався.

Відповідно до ст. 175

Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються

цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських

відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана

сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або

утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від

зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які

виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом

України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В силу положень ст. 11 Цивільного

кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що

передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не

передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та

обов'язки.           Отже, оформлення

накладної, податкової накладноїНОМЕР_1. свідчить про те, що між підприємцем

ОСОБА_1.  та ТзОВ “Вімекс” виникло

господарське зобов”язання.

Крім того, в силу положень п.п.

7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податкова

накладна є звітним документом і одночасно розрахунковим документом.

Як вбачається з матеріалів

справи,  на запит позивача  щодо проведення зутрічної перевірки ТзОВ

“Вімекс” за взаєморозрахунками з підприємцемОСОБА_1     ДПІ у Шевченківському районі м. Києва

листом від 01.12.05р. № 15402/7/23-1206 повідомила, що ТзОВ “Вімекс” з червня

2002 року року не подає до органів ДПС податкової звітності.

Відповідно до ч. 1 ст. 207

Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає

вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави

і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча

б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може

бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади

визнано судом недійсним повністю або в частині.

          Відповідно до п.11 роз”яснення

президії Вищого арбітражного суду України від 12.03.99р. № 02-5/111

необхідними  умовами  для  

визнання   угоди   недійсною відповідно  до статті 49 Цивільного кодексу є її

укладення з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства  та 

наявність умислу  хоча  б  у  однієї 

із  сторін  щодо 

настання відповідних наслідків. Наявність  умислу у сторони угоди означає,  що 

вона, виходячи з обставин справи, усвідомлювала або повинна була

усвідомлювати протиправність укладуваної угоди 

і  суперечність  її мети 

інтересам  держави  та 

суспільства  і  прагнула або свідомо допускала настання

протиправних наслідків.  Умисел юридичної

особи визначається як умисел тієї посадової або іншої фізичної особи, що

підписала договір від імені юридичної особи, 

маючи на це  належні повноваження.

          Доказами спрямованості умислу

суб'єкта  оспорюваних  угод 

на приховування  від  оподаткування прибутків та доходів згідно

п.7.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.07.2002р. №

1056 можуть бути, зокрема,  надані

податковими органами  відомості  про 

... визнання недійсними в установленому чинним законодавством  порядку 

установчих  (статутних)  документів, про неподання податкової

звітності  до  органів 

державної  податкової служби,...

та інше.

          В даному випадку, неподання ТзОВ

“Вімекс” податкової звітності та  

невиконання податкових зобов”язань з ПДВ за господарською операцією, що

мала місце згідно зазначеної вище накладної свідчать про наявність умислу

останнього при вчиненні господарського зобов»язання  діяти всупереч інтересам держави та

суспільства.

Доводи

позивача відповідачами не спростовані.

Наведені

обставини є достаніми для визнання недійсним укладеного між відповідачами та

зазначеного вище господарського зобов»язання.

За змістом ч.1 ст. 208 ГК України,

якщо господарське зобов»язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою,

яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то ... у разі

наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути

повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування

виконаного стягується за рішенням суду в доход держави. 

          Факт наявності умислу ТзОВ “Вімекс”

діяти всупереч інтересам держави та суспільства підтверджується неподання

нимподаткової звітності з червня 2002 року

Таким чином, позовні вимоги ДПІ

щодо застосування наслідків недійсності договору відповідають ст. 208

Господарського кодексу України, отже позов в цій частині також є обгрунтованим

та підлягає задоволенню.

Судові витрати по справі слід

покласти на відповідача -  ТзОВ “Вімекс”.

З огляду на викладене, керуючись

ст.124 Конституції України,  ст.ст. 175,

207, 208 Господарського кодексу України, ст. 11 Цивільного кодексу України,

п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” ст.ст.

22, 49, 75, 82-85 ГПК України,суд

в и р і ш и в

:

          позов задоволити.

             Визнати недійсним господарське

зобов”язання від 05.04.2004 року між 

підприємцем  ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) та

ТзОВ “Вімекс” (м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 29).

          Стягнути з ТзОВ “Вімекс” м. Київ,

вул. Дегтярівська, буд. 29 (код 30972023) на користь підприємця ОСОБА_1,

АДРЕСА_1 (код НОМЕР_2) кошти в розмірі 1580 грн

Стягнути з ТзОВ “Вімекс” м. Київ,

вул. Дегтярівська, буд. 29 (код 30972023) в дохід держави одержане ним або

належне йому на відшкодування виконаного за господарським зобов»язанням в

розмірі  1580 грн

Стягнути

з ТзОВ “Вімекс” м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 29 (код 30972023) на користь

Державного підприємства “Судовий інформаційний центр” судові витрати з  інформаційно-технічного забезпечення в сумі

118 грн.

          Стягнути з ТзОВ “Вімекс” м. Київ,

вул. Дегтярівська, буд. 29 (код 30972023) в дохід державного бюджету України

-187 грн. державного мита.

          Накази видати після набрання рішенням

законної сили.

        Рішення господарського суду набирає

законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

                Суддя                                                                        

  Шелест С.Б.

Рішення

оформлене та підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України  19.06.2006р.