Рішення

від 04.12.2019 по справі 826/930/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1/474

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 грудня 2019 року № 826/930/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОКОПІ"

до Головного управління ДФС у м. Києві

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОКОПІ" (надалі - позивач) адреса: 03115, місто Київ, пл. Святошинська, буд. 1, кв. (оф.) 6 до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - відповідач), адреса: 03115, м. Київ, вул. Верховинна, 9, в якій позивач просив:

- визнати нечинним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 22.12.2014 р. №0000502204 Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів м. Києва про збільшення ТОВ "ЄВРОКОПІ" суми податкового зобов`язання за платежем - податок на додану вартість за основним платежем 125027,00 грн., штрафними санкціями 31256,75 грн., а всього 156283,75 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2015 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 11 червня 2019 року касаційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОКОПІ" задоволена частково, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2015 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2015 року скасовані, адміністративна справа №826/930/15 направлена на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючою у справі визначено суддю Окружного адміністративного суду міста Києва Клочкову Н.В.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.07.2019р. справу прийнято до провадження та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.

Замінено відповідача у справі Державну податкову інспекцію у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві на Головне управління ДФС у м. Києві.

Зважаючи на викладене, позивач вважає, що прийняте податкове повідомлення-рішення підлягає визнанню не чинним та скасуванню.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, (далі - КАС України), при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Посадовими особами Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ЄВРОКОПІ з питань надання пояснень та їх документального підтвердження фінансово-господарських операцій з ТОВ Айпі-Світ та ТОВ Атлантторгпромсервіс за період з 01.07.2014р. по 31.07.2014р.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 198.1, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.6, п. 201.7 ст. 201 ПК України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 125 027, 00 грн., а саме за липень 2014 року на суму 125 027, 00 грн.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт від 02.12.2014р. № 576/26-57-22-04-10/33603512 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.12.2014р. № 0000502204, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 156 283,75 грн., в тому числі, 125 027, 00грн. основний платіж та 31 256, 75грн. штрафні (фінансові) санкції.

Фактичною підставою для визначення позивачу суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість став висновок податкового органу про безпідставність формування товариством податкового кредиту за взаємовідносинами з ТОВ Айпі-Світ та ТОВ Атлантторгпромсервіс з огляду на безтоварний характер проведених господарських операцій, тобто таких, які спрямовані на надання податкової вигоди з метою несплати податків до бюджетів, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних правових наслідків.

Обґрунтовуючи свою позицію контролюючий орган посилається на аналіз податкової інформації отриманої відносно вказаних суб`єктів господарювання, зокрема, акт від 02.10.2014р. № 162/10-08-22-01/39044815 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Атлантторгпромсервіс щодо підтвердження господарських взаємовідносин із платниками податків за період з 31.12.2013р. по 31.08.2014р., яким встановлено відсутність підприємства за місцезнаходженням та акт від 18.08.2014р. № 452/26-56-22-01-03/39125820 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Айпі Світ щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.06.2014р. по 31.07.2014р., яким встановлено, що правочини укладені між вказаним суб`єктом господарювання та його контрагентами не спричиняють настання реальних правових наслідків.

Також, вказуючи на безтоварність проведених операцій, контролюючий орган посилається на відсутність належного документального підтвердження фактичного виконання договірних відносин між сторонами, а надані до перевірки первинні документи, мають характер лише формально складених документів та не можуть вважатися належними доказами реального здійснення господарських операцій між сторонами.

На думку податкового органу, єдиною метою проведення документування фактично не здійснених господарських операцій є отримання підприємством позивача незаконної податкової вигоди.

Позивач мав взаємовідносини з ТОВ Айпі-Світ та ТОВ Атлантторгпромсервіс на підставі договорів поставки.

На підтвердження реальності здійснення спірних господарських операцій надано копії первинних документів: договори, видаткові накладні, податкові накладні та банківські виписки.

У подальшому, придбаний позивачем товар було реалізовано контрагентам-покупцям шляхом підписання оборотно-сальдових відомостей, видаткових накладних, податкових накладних, рахунків-фактур, банківських виписок. Копії вказаних документів містяться в матеріалах справи.

Вважаючи ППР № 0000502204 (форма Р ) від 22.12.2014р. безпідставним, необґрунтованим, та таким, що не відповідає нормам ПК України, позивач звернувся до адміністративного суду з відповідною позовною заявою.

Відповідач сформував ППР № 0000502204 (форма Р ) від 22.12.2014р. із яким позивач не погодився, у зв`язку із чим оскаржив його до суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що викладені в Акті висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства є безпідставними, оскільки висновки, викладені в акті перевірки господарської діяльності позивача є лише припущенням податкового органу без документального підтвердження.

Твердження податкового органу про неправомірність формування позивачем показників податкової звітності за взаємовідносинами з ТОВ Айпі-Світ та ТОВ Атлантторгпромсервіс з огляду на безтоварний характер проведених операцій є необґрунтованими та безпідставними, оскільки неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів не може бути беззаперечним свідченням неправомірності формування податкового кредиту, адже чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, знаходженням за місцем реєстрації, наявності чи відсутності у останніх основних фондів тощо.

Позивач наполягав, що первинні документи складені за результатом господарських операцій з ТОВ Айпі-Світ та ТОВ Атлантторгпромсервіс розкривають зміст господарських операцій, підтверджують рух активів ТОВ ЄВРОКОПІ , зміни у власному капіталі підприємства та отримання ним реального результату в процесі господарської діяльності.

На думку ТОВ ЄВРОКОПІ , відповідачем не доведено наявність складу порушення вимог податкового законодавства, не наведено жодних обґрунтованих доводів та не надано належних доказів, які б свідчили про правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

На виконання вимог ухвали суду від 29.07.2019р. відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позовні вимоги є необґрунтованими та просив відмовити у їх задоволенні, наголошуючи на тому, що в ході проведення перевірки ТОВ ЄВРОКОПІ встановлено, що на формування суми податкового кредиту з податку на додану вартість мали вплив взаємовідносини із контрагентами-постачальниками ТОВ Айпі Світ (код ЄДРПОУ 39125820) та ТОВ Атлантторгпромсервіс (код ЄДРПОУ 39044815). Під час проведення документальної позапланової перевірки ТОВ ЄВРОКОПІ перевірялася реальність господарської операції останнього з контрагентами-постачальниками ТОВ Айпі Світ (код ЄДРПОУ 39125820) та ТОВ Атлантторгпромсервіс (код ЄДРПОУ 39044815), а саме наявність у контрагента-постачальника реальної можливості (наявність на підприємстві основних засобів, трудових ресурсів, товарно-матеріальних цінностей, транспортних засобів, тощо) виконання своїх зобов`язань перед ТОВ ЄВРОКОПІ .

Перевіркою встановлено, що ТОВ ЄВРОКОПІ мало фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ Айпі Світ на підставі договору поставки № б/н від 21.07.2014р.

На підставі договору ТОВ Айпі Світ виписано на користь ТОВ ЄВРОКОПІ видаткові накладні № 173 від 23.07.2014р. (супровідні запчастини та матеріали до принтерів та ксероксів - картридж, тонер, папір, барабан та інше), № 242 від 28.07.2014р. (супровідні запчастини та матеріали до принтерів та ксероксів - картридж, тонер, папір, барабан та інше) на загальну суму 263 531, 45 грн. в т.ч. ПДВ 43 921, 91 грн., підписані зі сторони ТОВ Айпі Світ директором Водоп`яновим Д.Ю.

Розрахунки між ТОВ ЄВРОКОПІ та ТОВ Айпі Світ за вище зазначеним договором у липні 2014 року не проводилися.

ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві отримано акт ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві № 452/26-56-22-01-03/39125820 від 18.08.2014р. Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Айпі Світ щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.06.2014р. по 31.07.2014р., за даними якого - стан платника ТОВ Айпі Світ - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.

Працівниками ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві здійснено вихід за податковою адресою ТОВ Айпі Світ - м. Київ, вул. Костянтинівська, буд. № 21, кв. № 3 та встановлено, що за зазначеною адресою підприємство не знаходиться про що складено акт № 84 від 18.08.2014р. перевірки місцезнаходження суб`єкта підприємницької діяльності за податковою адресою.

До СУ ФР ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві направлено запит № 151 від 18.08.2014р. на встановлення місцезнаходження суб`єкта підприємницької діяльності.

Результатами аналізу уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість, поданого до ДПІ 04.08.2014р. № 9044677242 встановлено, що уточнюючим розрахунком з ПДВ до декларації за червень 2014 року підприємством ТОВ Айпі Світ здійснено заміну контрагентами на суму 23 004, 00 грн.:

- зменшено ПК по підприємству ПП МАКСПРО ТРЕЙД , ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, стан 3 на суму ПДВ 23 004, 00 грн. ПП МАКСПРО ТРЕЙД ПЗ по взаємовідносинам з ТОВ Айпі Світ в червні 2014р. не декларував;

- збільшено ПК по контрагенту ПП ДОН-ЛІВ-КОМПАНІ , ДПІ в Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, стан 9 на суму ПДВ 23 004, 00 грн., декларація з податку на додану вартість ПП ДОН-ЛІВ-КОМПАНГ за червень 2014р. не визнана як податкова звітність.

За даними автоматизованої системи співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, у ТОВ Айпі Світ існує завищення ПК на суму ПДВ 215, 611 тис. грн. по взаємовідносинам з ПП ДОН-ЛІВ-КОМПАНІ в червні 2014р. Розбіжність виникла за рахунок того, що ПП ДОН-ЛІВ-КОМПАНІ не декларує податкові зобов`язання по взаємовідносинам з ТОВ Айпі Світ .

При проведенні аналізу бази даних Єдиний реєстр податкових накладних ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві було встановлено, що ТОВ Айпі Світ сформувало податковий кредит за рахунок контрагентів-постачальників при придбанні товарів відповідно до податкових накладних з номенклатурою та кодом товару - газ скраплений, пиво, ячмінь, крейдова добавка, скретч-картка.

В свою чергу, ТОВ Айпі Світ сформувало податкові зобов`язання за рахунок контрагентів-покупців при продажу товарів відповідно до податкових накладних наявних в СДРПН з номенклатурою та у разі наявності кодом товару: рукавички гумові побутові, профіль алюмінієвий, будівельний, цинк, мідь, свинець чорновий марки СЗС (зливки), кутник алюмінієвий перфорований, технічне обслуговування залізничних колій та стрілочних переводів, поточний ремонт тепловозу, технічне обслуговування залізничних колій та стрілочних переводів, поточний ремонт тепловозу, послуги по переробці шлакових відвалів, послуги з дере культивації шламових відходів, вугілля.

Так, при проведенні аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних та отриманої податкової інформації по контрагенту-постачальнику ТОВ Айпі Світ встановлено невідповідність номенклатури придбаного та реалізованого товару.

При подальшому дослідженні ланцюга постачання товарів, придбаних ТОВ ЄВРОКОПІ у контрагента-постачальника ТОВ Айпі-Світ встановлено відсутність факту їх фактичного здійснення господарських операцій, оскільки відсутнє джерело походження робіт, що не дає можливості відстежити постачальників по ланцюгу, а відтак неможливий його рух за ланцюгом всіх платників податків, які брали участь у взаємопов`язаних без фактичного їх здійснення господарських операціях до ТОВ ЄВРОКОПІ .

Зазначене свідчить про здійснення ТОВ Айпі Світ господарської діяльності без настання правових наслідків, для забезпечення податкової вигоди третіх осіб шляхом формального оформлення первинних документів.

ТОВ ЄВРОКОПІ також мало фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ Атлантторгпромсервіс на підставі договору поставки № б/н від 21.07.2014р.

На підставі договору ТОВ Атлантторгпромсервіс виписано на користь ТОВ ЄВРОКОПІ видаткові накладні № 1 від 01.07.2014р. (супровідні запчастини та матеріали до принтерів та ксероксів - картридж, тонер, папір, барабан та інше), № 9 від 14.07.2014р. (супровідні запчастини та матеріали до принтерів та ксероксів - картридж, тонер, папір, барабан та інше), № 16 від 17.07.2014р. (супровідні запчастини та матеріали до принтерів та ксероксів - картридж, тонер, папір, барабан та інше) на загальну суму 486 469, 20 грн. в т.ч. ПДВ 81 078, 20 грн., підписані зі сторони ТОВ Атлантторгпромсервіс директором Мельником С.О.

Розрахунки між ТОВ ЄВРОКОПІ та ТОВ Атлантторгпромсервіс за вище зазначеним договором у липні 2014 року проведені не у повному обсязі. Всього у липні 2014р. ТОВ ЄВРОКОПІ перерахувало ТОВ Атлантторгпромсервіс за картриджі 353 562, 71 грн. в т.ч. ПДВ 58 927, 12 грн.

ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві отримано акт ДПІ у Вишгородському районі Київської області № 162/10-08-22-01/39044815 від 02.10.2014р. Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Атлантторгпромсервіс щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 31.12.2013р. по 31.08.2014р., за даними встановлено наступне.

Співробітниками ОУ ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області проведено обстеження місцезнаходження підприємства ТОВ Атлантторгпромсервіс , а саме: 07300, Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, вул. Шолуденка, буд. № 19, в ході якого встановлено, що ТОВ Атлантторгпромсервіс за податковою адресою не знаходиться, фінансово-господарську діяльність не здійснює, бухгалтерські документи не зберігає, службові особи та працівники підприємства відсутні, поштові повідомлення не отримують. Крім того, за зазначеною адресою знаходиться ТОВ Карат-Ліфткомплект . За результатами виходу складено акт та довідку про фактичну відсутність ТОВ Атлантторгпромсервіс за місцезнаходженням.

Від ОУ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області отримано висновок № 3824/10-13-07-01-14 від 23.09.2014р. про результати відпрацювання ТОВ Атлантторгпромсервіс оперативним підрозділом ГУ Міндоходів України за червень 2014 року.

За результатами проведених заходів встановлено, що ТОВ Атлантторгпромсервіс не знаходиться за податковою адресою, реальність фінансово-господарських операцій не надається можливим підтвердити. В результаті виїзду не встановлено виробничих та трудових потужностей, документації, яка б свідчила про проведення фінансово-господарської діяльності підприємства. Статутний капітал ТОВ Атлантторгпромсервіс відповідно до установчих документів на момент його утворення складав 100 000, 00 грн. Статутний капітал використовується для закупівлі необоротних та оборотних активів - основних засобів та товарно-матеріальних цінностей з метою проведення фінансово-господарської діяльності, тобто зазначеної суми коштів буде недостатньо для функціонування зазначеного підприємства. Під час аналізу бази даних Єдиний державний реєстр податкових накладних встановлено, що ТОВ Атлантторгпромсервіс здійснювало реалізацію товарів різних товарних груп та надання різнопланових послуг, в тому числі, реалізацію товарів імпортного походження (податкові накладні містять коди УКТЗЕД), проте придбання зазначених товарів не встановлено. ТОВ Атлантторгпромсервіс здійснювало реалізацію товарів (робіт, послуг) по податкових накладних з сумою ПДВ менше 10 000,00 грн., що унеможливлює відстеження номенклатури реалізованого товару (робіт, послуг).

Так, господарська діяльність ТОВ Атлантторгпромсервіс має наступні ознаки нереальності здійснення операцій - наявність в штаті тільки керівних посад, відсутні основні фонди (за умови, що вони необхідні для здійснення операцій), у тому числі, неможливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару та надання послуг у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку, тощо, платник не знаходиться за місцезнаходженням (фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку) при відсутності укладених договорів оренди інших приміщень, широкий асортимент реалізованих товарів (робіт, послуг), невідповідність номенклатури реалізованих та придбаних товарів (робіт, послуг).

За результатами перевірки встановлено, що ТОВ Атлантторгпромсервіс формує Схемний податковий кредит наступним чином:

- за рахунок імпортного ПДВ (підприємство-імпортер розмитнює ввезені товарно-матеріальні цінності, які далі реалізуються за готівку, а ПДВ, сплачений на митниці, продається за ланцюгом);

- за рахунок ПДВ від податкової ями ТОВ БЕНТФАЙС (код 36076383) та ТОВ Крафт Компані Плюс (код 39034770).

Отже, за ТОВ Атлантторгпромсервіс вбачається відсутність об`єктів оподаткування при придбанні та продажі товарів (послуг) за період з 31.12.2013р. по 31.08.2014р., які підпадають під визначення ст. ст. 185, 187, 188, 189 ПК України.

Таким чином, господарські операції між ТОВ Атлантторгпромсервіс та контрагентами-постачальниками та покупцями не підтверджуються, виходячи з врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності, що, в свою чергу, порушує вимоги ст. 185 ПУ України в частині оподаткування податком на додану вартість безтоварних операцій по ланцюгу постачання.

Так, в ході проведення перевірки не встановлено факту реальної передачі товарів від ТОВ Атлантторгпромсервіс підприємствам-покупцям, а тому ТОВ Атлантторгпромсервіс не могло здійснювати реалізацію товарів імпортного походження ТОВ ЄВРОКОПІ , оскільки придбання зазначених товарів не встановлено.

Крім того, СУ ФР ГУ ДФС у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32015100000000001 від 05.01.2015р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України.

За даними протоколу допиту свідка - матері директора ТОВ Атлантторгпромсервіс ОСОБА_1 , остання показала, що її син з 2009 року проживає за кордоном, а саме у Чехії та не являється директором чи засновником будь-яких підприємств на території України. У телефонній розмові, син повідомив її, що у 2009 році втратив паспорт.

У відповідь на запит № 31950/9/26-15-10-02-33 від 22.10.2018р., Державною прикордонною службою України надано витяг щодо перетину державного кордону України ОСОБА_2 , за даними якого, останній у період фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ ЄВРОКОПІ , перебував за межами території України.

Враховуючи зазначене вище, контролюючий орган дійшов висновку, що ТОВ Атлантторгпромсервіс знаходиться поза межами контролю формального (номінального) директора, а від імені контрагентів оформлювали документи невідомі особи.

Таким чином, за спірними операціями лише оформлювались окремі первинні документи без фактичного виконання контрагентами обумовлених операцій, тобто створювалася видимість реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод, наслідком чого є отримання ТОВ ЄВРОКОПІ необґрунтованої податкової вигоди.

З огляду на викладене вище, враховуючи об`єми задекларованих операцій, відсутність основних засобів та достатньої кількості трудових ресурсів контрагентів-постачальників ТОВ Айпі Світ та ТОВ Атлантторгпромсервіс , відсутність факту реального здійснення господарських операцій, оскільки відсутнє джерело походження товару, що не дає можливості відстежити постачальників по ланцюгу, а відтак неможливий його рух за ланцюгом всіх платників податків, які брали участь у здійсненні взаємопов`язаних нереальних господарських операцій до ТОВ ЄВРОКОПІ , приходимо до висновку про неможливість здійснення операцій, що задекларовані у податковій звітності, що свідчить про документальне оформлення операцій при їх фактичному невиконанні.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

За правилами п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України від 02.12.2010р. № 2755-VI, зі змінами та доповненнями, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту; до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду; не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до правил ст. 1, ч. 1, 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Таким чином, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами під час вирішення цієї справи.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.

При цьому про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, у тому числі і наявність таких обставин: відсутність первинних документів обліку, відсутність економічної доцільності проведення відповідних господарських операцій, неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку, та інші обставини, які в сукупності можуть свідчити про вчинення операцій, що не мають на меті досягнення позитивного економічного ефекту, натомість мають на меті отримання неправомірної вигоди, у тому числі преференцій з боку держави (податковий кредит).

Підприємницька діяльність здійснюються суб`єктом господарювання на власний ризик, а відтак у господарських правовідносинах учасники господарського обороту повинні проявляти розумну обачливість, адже наслідки вибору недобросовісного контрагента покладається на таких учасників. Так, належна податкова обачність, як законна передумова отримання податкової вигоди, з якої випливає, що сумлінним платникам податку необхідно подбати про підготовку доказової бази, яка б підтверджувала прояв належної обачності при виборі контрагента.

Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, доведено правомірність та обґрунтованість прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Натомість, позивачем не надано достатньо доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Внаслідок викладеного, суд дійшов висновку, що відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення в межах приписів, встановлених чинним податковим законодавством, а тому вимоги ТОВ ЄВРОКОПІ про визнання його не чинним та скасування, не підлягають задоволенню судом.

Інші доводи та аргументи учасників не спростовують висновків суду.

Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Беручи до уваги вищенаведене, в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані позивачем докази, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю ЄВРОКОПІ до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання не чинним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000502204 (форма Р ) від 22.12.2014р., залишити без задоволення.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.

Суддя Н.В. Клочкова