Ухвала

від 03.12.2019 по справі 810/4730/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 810/4730/18

УХВАЛА

03 грудня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Безименної Н.В., суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю. перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.12.2018 у справі за адміністративним позовом Селянського (фермерського) господарства Терра до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20.12.2018 позов задоволено.

Відповідач - Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області, не погоджуючись з вказаним рішенням подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Вперше апеляційну скаргу подано до суду першої інстанції 04.01.2019, яку ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2019 було залишено без руху з підстав не дотримання апелянтом вимог п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України та ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду 11.04.2019 апеляційну скаргу повернуто особі, яка ї подала.

Повторно апеляційну скаргу апелянтом подано до суду першої інстанції 23.08.2019, в якій апелянт, зокрема, просив поновити пропущений строк на апеляційне оскарження, посилаючись на неналежність фінансування з Державного бюджету України, що стало причиною пропуску строків подання апеляційної скарги. При цьому, апелянтом до апеляційної скарги долучено платіжне доручення про сплату судового збору від 13.05.2019 № 2604 на суму 10572 грн. 00 коп. з призначенням платежу *;101;39393260;3507010;2800; судовий збір за подання апеляційної скарги у справі № 810/4813/18 за позовом ПП Пром Агро Рось .

Зазначену апеляційну скаргу було залишено без руху ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2019 через її невідповідність ст.295, 296 КАС України, а саме: апеляційну скаргу подано з попуском строку на апеляційне оскардення, апелянтом не додано документ про сплату судового збору, не зазначено офіційну електронну пошту та номери засобів зв`язку, попри те, що в реквізитах довіреності, яка додана до апеляційної скарги, вони не вказані.

Вказана ухвала отримана апелянтом 05.11.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

На виконання вимог ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2019 апелянтом 15.11.2019 подано до суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, обґрунтоване тим, що відповідач не є розпорядником коштів і для сплати судового збору за подання апеляційної скарги зобов`язане звернутись до Управління державної казначейської служби України за місцем знаходження, на що були спрямовані заходи шляхом направлення юридичними управліннями службової записки до управління фінансування, бухгалтерського обліку та звітності щодо необхідності сплатити судовий збір.

Колегія суддів звертає увагу, що сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень КАС України є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

Наведені скаржником у клопотанні обставини щодо відсутності можливості сплатити судовий збір не підтверджені жодними належними і допустимими доказами.

Відповідно до ч.1 ст.118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Згідно з ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд, надаючи оцінку наведеним доводам апелянта, зазначає, що Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.

Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа Стаббігс на інші проти Великобританії , справа Девеер проти Бельгії , справа Креуз проти Польщі ).

Апелянт, як суб`єкт владних повноважень, повинен бути обізнаний з порядком та строками апеляційного оскарження, встановленими процесуальним законодавством, а також вчиняти всі залежні від нього дії з метою дотримання відповідних вимог КАС України.

Особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги.

Крім того, у п.74 рішення Європейського Суду з прав людини Лелас проти Хорватії суд звернув увагу на те, що держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу .

У справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що …у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб… .

Тобто, виходячи з принципу належного урядування , державні органи зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

А отже, довготривала процедура погодження та сплати судового збору, не може бути визнана поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження та, як наслідок, не є підставою порушення принципу правової визначеності щодо остаточного судового рішення.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постановах Верховного Суду від 18 грудня 2018 року у справі № 810/3131/17, від 05 лютого 2019 року у справі № 826/11314/17 та від 23 серпня 2019 № 280/4151/18, який в силу вимог ч. 5 ст. 242 КАС України має бути врахований судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Таким чином, наведені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнані судом поважними, в той же час, об`єктивних та поважних причин пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження судом не встановлено, а тому підстав до поновлення пропущеного апелянтом строку суд не вбачає.

Згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Повний текст оскаржуваного рішення складено 20 грудня 2018 року, а з даною апеляційною скаргою відповідач звернувся лише 23 серпня 2019 року, згідно штампу вхідної кореспонденції суду першої інстанції, отже апеляційну скаргу подано скаржником після закінчення строків, установлених ст. 295 КАС України.

Строк для усунення недоліків апеляційної скарги сплинув 16.11.2019.

У встановлений судом строк та в період до 03.12.2019 вимоги ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2019, зокрема, в частині наведення належних підстав для поновлення строку скаржником виконано не було, в той же час, об`єктивних та поважних причин пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження апелянтом не зазначено, а судом не встановлено, у зв`язку з чим наявні підстави, визначені п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 169, 299 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

У задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.12.2018 у справі за адміністративним позовом Селянського (фермерського) господарства Терра до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Н.В.Безименна

Судді Л.В.Бєлова

А.Ю.Кучма