ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 823/2530/18
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 грудня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Бужак Н. П.
Суддів: Костюк Л.О., Кобаля М.І.
За участю секретаря: Гайворонського В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотоніський бекон" на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2019 року, суддя Кульчицький С.О., у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотоніський бекон" до Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про визнання протиправним та скасування наказу,-
У С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Золотоніський бекон" звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ відповідача №1152 від 23.06.2018 року "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Золотоніський бекон".
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2018 року, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Постановою Верховного Суду від 17 травня 2019 року рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2019 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши осіб, що з`явились в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у Черкаській області отримано вирок Жовтневого районного суду м. Дніпро від 27.04.2017 року у кримінальній справі №201/4747/17, провадження №1-кп/201/267/2017, згідно із яким громадянина ОСОБА_1 (засновника ТОВ "Агро-Хорса") визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 28, частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України; вирок Жовтневого районного суду м. Дніпро від 14.04.2017 року у кримінальній справі №801/4704/16-к, провадження №1-кп/201/195/2016, згідно із яким громадянина ОСОБА_2 (засновника ПП "Євро Агро Дістреб`юшн") визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п`ятою статті 27, частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України; інформацію з кримінального провадження №32016230000000100 від 26.10.2016 року за фактом фіктивного підприємництва ТОВ "Вієн ЛТД".
На підставі вказаної інформації ГУ ДФС у Черкаській області було проведено аналіз даних податкового кредиту, що містяться у податкових деклараціях з податку на додану вартість по взаємовідносинах позивача з ТОВ "Вієн ЛТД", ТОВ "Агро-Хорса" та ПП "Євро Агро Дістреб`юшн" та у зв`язку з виявленням фактів, що свідчать про недостовірність визначення позивачем даних податкового кредиту по взаємовідносинах з вищевказаними контрагентами, на адресу ТОВ "Золотоніський бекон" засобами поштового зв`язку було направлено запити: від 25.01.2018 року №3629/23-00-14-1014 про надання інформації (пояснень та їх документального підтвердження) по взаємовідносинах з ТОВ "Агро-Хорста" (код ЄДРПОУ 32882969) за жовтень-грудень 2016 року, січень-березень 2017 року; від 31.01.2018 року №4440/23-00-14-0216 про надання інформації (пояснень та їх документального підтвердження) по взаємовідносинах з ТОВ "Вієн ЛТД" за липень 2015 року; від 23.03.2018 року №12700/23-00-12-0116 про надання інформації (пояснень та їх документального підтвердження) по взаємовідносинах з ПП "Євро Агро Дістреб`юшн" (код ЄДРПОУ 39192703) за листопад 2015 року.
При направленні вказаних запитів відповідач керувався нормами підпунктів 16.1.5, 16.1.7 пункту 16.1 статті 16, підпункту 20.1.2 пункту 20.1 статті 20, пункту 3 абзацу третього підпункту 73.3 статті 73, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.
ТОВ "Золотоніський бекон" листами від 13.02.2018 року №101 (вх. від 15.03.2018 року №5208/10), від 23.02.2018 року №б/н (вх. від 26.02.2018 року №4074/10), від 20.04.2018 року №б/н (вх. №7819/10 від 23.04.2018 року) надано пояснення разом з копіями первинних документів.
23.06.2018 року Головним управлінням ДФС у Черкаській області прийнято наказ №1152, згідно з яким на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки в період з 25.06.2018 року по 03.07.2018 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотоніський бекон" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Вієн ЛТД" (код ЄДРПОУ 39608191) за липень 2015 року, ПП "Євро Агро Дистреб`юшн" (код ЄДРПОУ 39192703) за листопад 2015 року та ТОВ "Агро-Хорста" (код ЄДРПОУ 32882969) за жовтень-грудень 2016 року, січень-березень 2017 року.
Копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки від 23.06.2018 року №1152 вручено директору ТОВ "Золотоніський бекон" ОСОБА_3 25.06.2018 згідно із заявою останньої від 25.06.2018 року (вх. № 11836/10 від 25.06.2018) в приміщенні відповідача.
Від отримання направлення на проведення перевірки директор ОСОБА_3 відмовилась, про що складено акт відмови від підписання направлення на перевірку від 25.06.2018 року №572/23-0014-0205/33931173, у зв`язку з чим відповідно до пп.81.1 ст. 81 Податкового кодексу України розпочато документальну позапланову виїзну перевірку.
У період з 25.06.2018 року по 03.07.2018 року згідно з п.п. 78.1.4 п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України головним державним ревізором-інспектором, інспектором податкової та митної справи ІІІ рангу відділу позапланових перевірок ризикових платників управління аудиту Головного управління ДФС у Черкаській області ОСОБА_4 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Золотоніський бекон" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Вієн ЛТД" за липень 2015 року, ПП "ЄВРО АГРО ДІСТРЕБ`ЮШН" за листопад 2015 року та ТОВ "АГРО-ХОРСТА" за жовтень - грудень 2016 року, січень - березень 2017 року, результати якої оформлено актом від 10.07.2018 року № 273/23-00-14-02/33931173.
Судом також встановлено, що акт відмови платника податку у допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки не складався.
Ухвалюючи постанову у даній справі, Верховний Суд вказав, що документальна позапланова виїзна перевірка проводиться на підставі наказу керівника контролюючого органу та за наявності підстав для її проведення; у свою чергу можливість для прийняття наказу про проведення документальної позапланової перевірки на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового Кодексу України виникає за наявності таких умов: виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; ненадання платником пояснень та їх документального підтвердження на запит контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня отримання запиту, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію. Зазначені у підпункті 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового Кодексу України обставини є юридичним фактом, з настанням якого законодавець пов`язує подальшу реалізацію контролюючим органом свого права на проведення документальної позапланової перевірки. Отже, лише дотримання цих вимог може бути належною підставою для призначення та проведення перевірки.
Водночас щодо висновків стосовно відсутності підстав для задоволення позову з огляду на те, що оскаржуваний наказ вичерпав свою дію проведенням документальної позапланової виїзної перевірки Верховний Суд зазначив, що як встановлено судами попередніх інстанцій, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки від 23.06.2018 року №1152 вручено директору ТОВ "Золотоніський бекон" ОСОБА_3 25.06.2018 року в приміщенні відповідача. При цьому від отримання направлення на проведення перевірки директор ОСОБА_3 відмовилась, про що складено акт відмови від підписання направлення на перевірку від 25.06.2018 року №572/23-0014-0205/33931173. Проте судами не було враховано положення пункту 81.2 статті 81 Податкового кодексу України, яким визначено, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови. А отже відмова платника податків (позивача) від підпису у направленні на перевірку та складення посадовими особами акта, який засвідчує факт такої відмови, не є тотожним акту, який має складатись посадовими особами у разі відмови платника податку у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки.
Верховний Суд у постанові від 17.05.2019 року, ухваленій у даній справі вказав, що судами попередніх інстанцій не досліджувалось питання щодо фактичного недопуску контролюючого органу до проведення перевірки, а також доказів на підтвердження вищезазначеного, зокрема, наявності відповідного акта, зазначивши, що Податковим кодексом України не передбачено право посадових осіб контролюючого органу на проведення документальної планової виїзної перевірки в приміщенні контролюючого органу у разі відмови платника податку від допуску посадових осіб до проведення перевірки чи відмови від підпису у направленні на перевірку.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Так, згідно пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі, після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
За визначенням підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Відповідно до підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Отже, документальна позапланова виїзна перевірка проводиться на підставі наказу керівника контролюючого органу та за наявності підстав для її проведення; у свою чергу можливість для прийняття наказу про проведення документальної позапланової перевірки на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України виникає за наявності таких умов: виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; ненадання платником пояснень та їх документального підтвердження на запит контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня отримання запиту, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію.
Зазначені у підпункті 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України обставини є юридичним фактом, з настанням якого законодавець пов`язує подальшу реалізацію контролюючим органом свого права на проведення документальної позапланової перевірки.
Таким чином, лише дотримання цих вимог може бути належною підставою для призначення та проведення перевірки.
Згідно з п. 77.6. ст. 77 Податкового кодексу України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
У відповідності до п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, Посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.
При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
Відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням ТОВ "Золотоніський бекон" є Черкаська обл., Чигиринський р-н, с. Медведівка, вул. Залізняка, буд. 1-б.
Як убачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки від 23.06.2018 року №1152 вручено директору ТОВ "Золотоніський бекон" ОСОБА_3 згідно із заявою останньої від 25.06.2018 року (вх. № 11836/10 від 25.06.2018 року, т. 2 а.с. 37) 25.06.2018 року в приміщенні відповідача.
Від отримання направлення на проведення перевірки директор ОСОБА_3 відмовилась, про що складено акт відмови від підписання направлення на перевірку від 25.06.2018 року №572/23-0014-0205/33931173.
Згідно з актом складеним за результатами проведеної перевірки від 10.07.2018 року № 273/23-00-14-02/33931173 убачається, що перевірку проведено з відома директора ТОВ "Золотоніський бекон" Дубовик Галини Іванівни за адресою фактичного місцезнаходження ТОВ "Золотоніський бекон"- 20930, Черкаська область, Чигиринський район, с. Медведівка, вул. Залізняка, 1 б. У акті перевірки також зазначено, що журнал реєстрації перевірок ТОВ "Золотоніський бекон" не надано.
Разом з тим, головним державним ревізор-інспектор Головного управління ДФС у Черкаській області ОСОБА_4 зазначено, що вона особисто виїжджала за місцезнаходженням позивача, проте посадові особи позивача в с. Медведівка відсутні.
Крім того, судом першої інстанції встановлено, що відповідачем проведено саме документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Золотоніський бекон".
Пунктом 81.2 ст. 81 Податкового кодексу України передбачено, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.
Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта.
У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт відмови в отриманні акта та/або наданні письмових пояснень до нього.
Також, судом встановлено, що акт відмови платника податку у допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки не складався.
Таким чином, враховуючи вищевикладенні обставини, судом встановлено, що фактично відбувся допуск працівника контролюючого органу до проведення перевірки.
Верховний Суд у постанові від 29.03.2019 року у справі № 805/3449/18-а зазначив, що позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платників податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.
Таким чином, колегія суддів вважає, що скасування спірного наказу та визнання протиправними дії органу за вказаних обставин не може призвести до відновлення порушених прав товариства, оскільки права останнього порушують лише наслідки проведення такої перевірки.
Оскільки в даному випадку позивач оскаржує наказ про проведення перевірки яких вже є вичерпаними, адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
Враховуючи те, що допуск до проведення перевірки відбувся, що підтверджується матеріалами справи, а вподальшому предметом розгляду в суді є лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковим органом, а акт перевірки, викладені у ньому факти та висновки не можна розглядати як рішення суб`єкта владних повноважень, що породжує для платника податків певні правові наслідки, оскільки він є виключно носієм доказової інформації про виявлені податковим органом порушення платниками вимог податкового, валютного та іншого законодавства, обов`язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що підстави для визнання протиправними дії контролюючого органу щодо призначення документальної виїзної позапланової перевірки відсутні.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі №826/13130/15 (провадження №К/9901/26337/18).
Що стосується доводів представника позивача про те, що на всі запити податкового органу товариством було надано пояснення та документи, а отже були відсутні підстави для призначення перевірки, колегія суддів зазначає наступне.
Із акту перевірки вбачається, що ТОВ Золотоніський бекон надано на запити податкового органу пояснення та копії первинних документів, які всупереч пп.16.1.5 та 16.1.7 п.16.1 ст.16, пп.20.1.2 п.20.1 ст.20, п. 78.1.4 ст 78.1 ст.78 ПК України не спростовують факт порушення податкового законодавства.
Відповідно до пп.78.1.4 п.78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Незважаючи на надання товариством пояснень та первинних документів на запити податкового органу, останній вважав недостатніми подані документи та пояснення для спростування факту порушення податкового законодавства, а тому і призначив позапланову документальну виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства, що не суперечить вимогам податкового законодавства, у т.ч. ст. 78 ПК України.
Безпідставними вважає судова колегія доводи представника позивача про те, що свідок ОСОБА_4 не проводила перевірки, про що свідчить, на її думку, та обставина, що свідок путалась у своїх поясненнях стосовно того, на якому транспорті прибула на перевірку, не змогла точно описати місцезнаходження товариства, де проводилась перевірка. На думку суду зазначені доводи не можуть вплинути на сам факт доведеності проведення такої перевірки, оскільки факт її проведення підтверджується не лише поясненнями свідка, але й актом перевірки, відсутністю будь-яких доказів того, що керівник товариства відмовився від допуску перевіряючих на підприємство для проведення перевірки.
Згідно п.81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки.
При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків (п.81.2 ст.81 ПК).
Як вже було зазначено колегією суддів, акт про відмову у допуску до перевірки не складався і керівництво товариства стосовно цього своїх заперечень у письмовій формі до податкового органу не подавало.
Із листів, що були направлені позивачем на адресу податкового органу на виконання вимоги про надання письмових пояснень та документів (т. 1, а.с. 17-39) не вбачається, що позивач у повному обсязі надав запитувану податковим органом інформацію.
Отже, у податкового органу були правові підстави для видання наказу "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Золотоніський бекон".
При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2019 року.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотоніський бекон" залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2019 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.
Суддя-доповідач: Бужак Н.П.
Судді: Костюк Л.О.
Кобаль М.І.
Повний текст виготовлено: 03 грудня 2019 року.
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 03.12.2019 |
Оприлюднено | 05.12.2019 |
Номер документу | 86102196 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Бужак Наталія Петрівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Бужак Наталія Петрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні