Постанова

від 04.12.2019 по справі 580/2236/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/2236/19 Суддя першої інстанції: С.О. Кульчицький

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Степанюка А.Г.,

суддів - Епель О.В., Кобаля М.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Фермерського господарства Ладіс на проголошене о 09 годині 56 хвилин рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2019 року, повний текст якого складено 07 жовтня 2019 року, у справі за адміністративним позовом Фермерського господарства Ладіс до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині, -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2019 року Фермерське господарство Ладіс (далі - Позивач, ФГ Ладіс ) звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області (далі - Відповідач, ГУ ДФС у Чернігівській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.04.2019 року №0060315012 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 52 047,32 грн.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 27.09.2019 року у задоволенні позову відмовлено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, положеннями п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України перебачено виключні підстави для звільнення платника податків від відповідальності за порушення терміну реєстрації податкових накладних, до яких не належить реєстрації помилкової податкової накладної. Крім того, оскільки у розшифровках податкових зобов`язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів відображені суми податку на додану вартість, що зафіксовані у згаданих податкових накладних, твердження Позивача про їх помилковість є безпідставним.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Свою позицію обґрунтовує тим, що реєстрація помилкових накладних, показники яких у подальшому виправлені розрахунками коригування до таких накладних, не має жодних юридичних наслідків, а відтак застосування за несвоєчасну реєстрацію таких накладних штрафних санкцій є помилковим.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2019 року відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2019 року призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 04.12.2019 року.

У межах встановлених судом строків відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибули, а тому справа розглядалася у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що у березні 2019 року головним державним ревізором - інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб управлінням у м. Черкасах ГУ ДФС у Черкаській області проведено камеральну перевірку ФГ Ладіс з питань порушення граничних строків реєстрації податкових накладних. У ході перевірки податковим органом виявлено, що в порушення п. 201.10 ст. 201 ПК України суб`єктом господарювання в Єдиному реєстрі податкових накладних несвоєчасно зареєстровані податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних від 16.10.2018 року №1 (на 4 дні), від 03.12.2018 року №10 (на 2 дні), від 03.12.2018 року №9 (на 2 дні), загальна сума ПДВ - 1 270 473,23 грн., за що п. 120-1.1 ст. 120 ПК України передбачена відповідальність.

Результати перевірки зафіксовані в акті від 18.03.2019 року №1484/23-00-50-12-007/32503546 (а.с. 55).

На підставі викладених в акті перевірки висновків Відповідачем 10.04.2019 року прийнято податкове повідомлення-рішення форми Н №0060315012, яким до Позивача застосовано штраф за затримку граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на від 1 до 15 днів у розмірі 10 % від суми 1 270 473,23 грн. у розмірі 127 047,32 грн. (а.с. 56), у тому числі 3 882,40 грн. та 48 164,92 грн. за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних від 03.12.2018 року №9 та №10.

За результатами адміністративного оскарження згаданий індивідуальний акт рішенням ДФС України від 25.06.2019 року №28858/6/99-99-11-06-01-25 залишений без змін (а.с. 63).

На підставі встановлених вище обставин, здійснивши системний аналіз приписів ст. ст. 14, 16, 75, 120-1, 185, 192, 201 Податкового кодексу України, суд першої інстанції прийшов до висновку, що матеріалами справи не спростовується факт несвоєчасної реєстрації Позивачем податкових накладних у відповідному реєстрі, а їх помилковість на правильність такої позиції контролюючого органу не впливає.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися з огляду на таке.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів.

Отже, з 01.01.2017 року законодавцем змінено редакцію пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України. На відміну від попередньої редакції цієї статті, яка встановлювала штрафні санкції за порушення термінів реєстрації виключно податкових накладних, що підлягають наданню покупцям, чинною на момент виникнення правовідносин редакцією визначено, що штрафні санкції застосовуються за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації всіх податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Винятком є виключно порушення термінів реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Разом з тим, надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції щодо обґрунтованості накладення на підприємство штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних від 03.12.2018 року №9 та №10 з огляду на спростування матеріалами справи їх помилковості, судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується учасниками справи, що податкові накладні від 03.12.2018 року №9 та №10 (а.с. 57, 60) були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних 02.01.2019 року.

Крім того, 03.01.2019 року Позивачем в Єдиному реєстрі податкових накладних були зареєстровані розрахунки коригування кількісних і вартісних показників від 21.12.2018 року №3 та №11 до згаданих податкових накладних (а.с. 58, 61), що підтверджується відповідними квитанціями №1 (а.с. 59, 62). Згідно даних розрахунків коригування було зменшено суму податкового зобов`язання на суму, що зазначені у податкових накладних від 03.12.2018 року №9 та №10.

При цьому, матеріали справи свідчать, що 02.01.2019 року ФГ Ладіс в Єдиному реєстрі податкових накладних була зареєстрована податкова накладна від 23.12.2018 року №6, яка фактично є ідентичною податкові накладній від 03.12.2018 року №10 (а.с. 131-132). Також, 03.01.2019 року ФГ Ладіс в Єдиному реєстрі податкових накладних була зареєстрована податкова накладна від 21.12.2018 року №7 і 02.01.2019 року - податкова накладна від 23.12.2018 року №5, які фактично є ідентичними податковій накладній від 03.12.2018 року №9 (а.с. 137-140). Указані податкові накладні містить аналогічні суми податкових зобов`язань, аналогічний предмет господарської операції, а також складені на користь одних й тих самих покупців - ТОВ Підвисоке і ІП Агро-Вільд Україна . 03.01.2019 року Позивачем було зареєстровано розрахунку коригування кількісних і вартісних показників від 23.12.2018 року №4 до податкової накладної від 23.12.2018 року №5, яким було зменшено суму податкового зобов`язання на суму, що зазначені у вказаній податковій накладній (а.с. 141-142).

Крім іншого, зі змісту наданого Позивачем до суду першої інстанції розрахунку коригування сум податку на додану вартість за грудень 2018 року від 18.01.2019 року №9307667019 (а.с. 146-149) вбачається, що платником у межах граничного строку подання податкової декларації з податку на додану вартість було самостійно скориговано суму податкових зобов`язань з ТОВ Підвисоке на суму ПДВ 38 824,02 грн. та ІП Агро-Вільд Україна на суму ПДВ 963 298,42 грн. (за двічі зареєстрованими податковими накладними на суму 481 649,21 грн. ПДВ кожна).

Факт проведення оподатковуваних операцій з ТОВ Підвисоке та ІП Агро-Вільд Україна саме 23.12.2018 року та 21.12.2018 року відповідно (тобто у момент складання податкових накладних від 23.12.2018 року №6 та від 21.12.2018 року №7) підтверджується наданими до матеріалів справи копіями договорів, актів здачі-прийняття робіт (надання) послуг і платіжних доручень (а.с. 127-130, 133-136).

Разом з тим, судовою колегією враховується, що у відповідності до пункту 192.1 статті 192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, у випадку помилкового складання податкової накладної на операцію з постачання товарів/послуг та реєстрації її в Єдиному реєстрі податкових накладних платник податку з метою виправлення допущеної помилки має право згідно з пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України скласти розрахунок коригування до помилкової податкової накладної. Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку на додану вартість, на якого була складена помилкова податкова накладна (покупцем (отримувачем) товарів/послуг).

У постанові від 23.07.2019 року у справі №816/955/18 Верховний Суд зазначив, що дотримання встановлених строків реєстрації податкових накладних продавцем є безумовним та визначальним відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.10 статті 201 ПК України обов`язком платника податків. При цьому можливість в подальшому виправляти допущені ним помилки шляхом складення відповідних розрахунків коригування не можуть нівелювати цей обов`язок.

Невиконання вказаного обов`язку утворює склад податкового правопорушення із формальним складом, відповідальність за яке передбачена п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України, і це правопорушення вважається закінченим з моменту спливу встановленого законом граничного строку реєстрації. З цього ж моменту виникають підстави для настання відповідальності.

Складення та реєстрація у подальшому розрахунку коригування, яким анулюються несвоєчасно зареєстровані податкові накладні не звільняє платника податків від відповідальності за вчинене правопорушення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 26.06.2018 року у справі № 816/1990/17.

З урахуванням наведеного підстави для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в частині відсутні, на чому вірно наголосив суд першої інстанції.

Посилання Апелянта на індивідуальні податкові консультації ДФС України від 29.01.2018 року №313/6/99-99-15-03-02-15/ІПК та від 04.05.2018 року №2004/6/99-99-07-05-06-15/ІПК в якості підстав для задоволення позову судовою колегією оцінюється критично, оскільки згідно п. 52.2 ст. 52 ПК України індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію. Доказів, що вказана податкова консультація надана саме Позивачу, матеріали справи не містять.

Крім іншого, судом апеляційної інстанції відхиляються посилання Апелянта на правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 28.03.2019 року у справі №809/1420/17, від 05.03.2019 року у справі №806/2975/16, від 06.08.2018 року у справі №802/1198/16-а та інших, оскільки згідно висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 30.01.2019 року у справі №755/10947/17, суди при вирішенні спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду. Такою позицією щодо спірних правовідносин є постанова Верховного Суду від 23.07.2019 року у справі №816/955/18, про яку згадувалося вище.

Судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства Ладіс - залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач А.Г. Степанюк

Судді О.В. Епель

М.І. Кобаль

Повний текст постанови складено 04 грудня 2019 року.