Постанова

від 04.12.2019 по справі 910/7845/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2019 р. Справа№ 910/7845/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Калатай Н.Ф.

суддів: Мартюк А.І.

Зубець Л.П.

при секретарі Рибчич А. В.

За участю представників:

від відповідача: Гармашов Б.С. - представник за довіреністю

від третьої особи 2: Малець Н.О. - представник за довіреністю

від інших учасників судового процесу: не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Шанс

на рішення Господарського суду міста Києва, ухвалене 09.10.2019, повний текст якого складено 24.10.2019

у справі № 910/7845/19 (суддя Смирнова Ю.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Шанс

до Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1. Державне підприємство Державне спеціалізоване видавництво Вища школа

2. Державний комітет телебачення та радіомовлення України

про визнання договору оренди продовженим та зобов`язання укласти додаткову угоду

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про:

- визнання договору оренди № 6802 нерухомого майна, що належить до державної власності від 28.04.2014, який укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву та Товариством з обмеженою відповідальністю Шанс , продовженим до 28.02.2020;

- зобов`язати Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю Шанс додаткову угоду у редакції, викладені позивачем.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.10.2019, повний текст якого складено 24.10.2019, у справі № 910/7845/19 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки в межах одного місяця після закінчення терміну дії договору № 6802 від 28.04.2014, орендодавець звернувся до орендаря із заявою, в якій висловив заперечення проти продовження дії Договору на тих самих умовах та запропонував змінити умови договору в частині розрахунку орендної плати, враховуючи, що такої згоди сторонами досягнуто не було, договір № 6802 від 28.04.2014 припинився 28.03.2017 у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено, а твердження позивача про продовження даного договору на підставі ст. 764 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна не знайшли свого підтвердження.

Також при вирішенні спору сторін по суті суд першої інстанції відхилив посилання позивача на положення ч. 1 ст. 285 ГК України та ст.777 ЦК України, які стосуються переважного права орендаря на укладення договору найму на новий строк, в контексті заявлених позовних вимог, зазначивши про те, що поняття переважного права орендаря означає надання йому переваги орендодавцем у разі наявності пропозицій інших господарюючих суб`єктів, що містять умови, рівні з умовами особи, що наділена переважним правом, однак в рамках даної справи вимоги позивача зводяться саме до продовження договору на тих самих умовах, що були ним передбачені.

Не погоджуючись з рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю Шанс звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2019 у справі № 910/7845/19 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

В апеляційній скарзі позивач зазначив про те, що оспорюване рішення прийнято на підставі неповно досліджених доказів, з порушенням норм матеріального права.

В обґрунтування вказаної позиції позивач послався на ті ж самі обставини що й при зверненні до суду з цим позовом, фактично скопіювавши текст позовної заяви.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.11.2019 справа № 910/7845/19 передана на розгляд колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Зубець Л.П., Мартюк А.І.

Ухвалою від 11.11.2019 колегією суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Зубець Л.П., Мартюк А.І.:

- відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Шанс на рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2019 у справі № 910/7845/19;

- встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 27.11.2019;

- учасникам процесу роз`яснено, що відповідно до приписів ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ч. 1); заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2);

- призначено справу № 910/7845/19 до розгляду на 04.12.2019 о 15:00;

- учасників судового процесу попереджено, що нез`явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою в розгляді апеляційної скарги.

03.12.2019 до суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в якому позивач, з посиланням на те, що його єдиний представник адвокат Дяковський О.С. не може прибути на судове засідання у зв`язку з перебуванням у м. Львів, просить відкласти розгляд справи на іншу дату.

За приписами ч. 11 ст. 270 ГПК України, яка встановлює порядок розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Порадившись на місці, колегія суддів не зійшла підстав для задоволення поданого позивачем клопотання, оскільки за приписами ч. 3 ст. 256 ГПК України юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), а відтак, представником позивача є його керівник, доказів неможливості взяти участь в судовому засіданні суду якого не надано.

Крім того, колегія суддів приймає до уваги і те, що з матеріалів справи слідує, що окрім Дяковського О.С . інтереси позивача має право представляти Савченко С.І. (довіреність від 01.07.2019 (а.с. 74)) та Бобович М.М. (довіреність від 18.09.2018 (а.с. 98)), доказів неможливості взяти участь в судовому засіданні яких суду також не надано.

Станом на 04.12.2019 до Північного апеляційного господарського суду відзивів, інших пояснень на апеляційну скаргу та жодних клопотань від учасників справи не надходило.

Позивач та третя особа 1 представників в судове засідання не направили, третя особа 1 про причини неявки суду не повідомила.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, а також те, що явка представників учасників в судове засідання не визнана обов`язковою, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги у відсутність представників позивача та третьої особа 1 за наявними матеріалами апеляційного провадження.

Під час розгляду справи представники відповідача та третьої особи 2 проти задоволення апеляційної скарги заперечили, просили залишити її без задовооення, а оспорюване рішення суду першої інстанції - без змін.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача та третьої особи 2, з урахуванням правил ст. ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила таке.

28.04.2014 відповідач як орендодавець та позивач як орендар уклали договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 6802 (далі Договір) (а.с. 11-14), в п. 1.1 якого погодили, що відповідач передає, а позивач приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлові приміщення, загальною площею 1 019 ,3 кв.м, що розміщене за адресою: м. Київ, вул. Гоголівська, 7, в підвальному, на першому, другому, третьому та четвертому поверхах будівлі (далі майно) (реєстровий номер майна 02476669.1.АААЖКЛ509), що перебуває на балансі третьої особи 1 (балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на 30.11.2013 і становить 9 987 947,00 грн.

Згідно з п. 1.2 Договору майно передається в оренду з метою розміщення видавництва друкованих засобів масової інформації та видавничої продукції, що видаються українською мовою.

Згідно з п. 2.1 Договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у Договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна.

Обов`язок щодо складання акта приймання-передавання покладається на відповідача (п. 2.4 Договору).

28.04.2014 сторонами підписано Акт приймання-передавання орендованого майна за адресою: м. Київ, вул. Гоголівська, 7 (а.с. 15), яким підтверджено факт передачі відповідачем позивачу майна у орендне користування.

Відповідно до п. 10.6 Договору чинність цього договору припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; загибелі орендованого майна; достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду; банкрутства орендаря; ліквідації орендаря - юридичної особи.

Згідно з п. 10.3 Договору зміни до умов цього Договору або його розірвання допускаються за взаємної згоди сторін. Зміни, що пропонуються внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною.

В п. 10.1 Договору сторонами погоджено, що Договір укладено строком на два роки і одинадцять місяців що діє з 28.04.2014 до 28.03.2017.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач посилається на те, що після закінчення першого строку дії договору оренди, який настав 28.03.2017, він не отримував від відповідача жодного повідомлення (заяви) про припинення договору оренди у зв`язку з закінченням терміну, на який його було укладено, а відтак, відповідно до положень ст. ст. 764 ЦК України та ч. 2 ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна , Договір є продовженим на той саме строк, на який його було укладено, тобто до 30.03.2020, на тих самих умовах, які були передбачені договором.

З огляду на вказані обставини, позивач просить суд:

- визнати Договір оренди продовженим до 28.02.2020;

- зобов`язати відповідача укласти з позивачем додаткову угоду у наступній редакції:

Додаткова угода

про внесення змін до Договору оренди нерухомого майна від 28.04.2014 р.

№ 6802

м.Київ " " 2019 р.

Ми, що нижче підписалися, Регіональне відділення Фонду державного майна України по м.Києву, Код ЄДРПОУ 19030825, місцезнаходження якого:01032, м.Київ, бульвар Тараса Шевченка, 50-Г (далі - Орендодавець), в особі

---

, який діє на підставі Положення про регіональне відділення, затвердженого Наказом Голови Фонду державного майна України від 02.10.2012 №3607 та зареєстрованого Шевченківською районною в м.Києві державної адміністрацією №10741050007027343 від 04.03.2013 (зі змінами внесеними згідно наказу Фонду державного майна України від 29.04.2014 №2205) та Наказу

---

, з одного боку та

Товариство з обмеженою відповідальність ШАНС , в особі директора Мамедова Федора Олександровича, який діє на підставі Статуту, Код ЄДРПОУ 19120899, юридична адреса: 02160, м.Київ, проспект Возз`єднання, будинок 7А,офіс 620, з іншого боку, уклали цей договір про наступне:

1. Договір оренди від 28.04.2014 року №6802 продовжено до 28.02.2020 року.

2. Всі інші умови договору оренди від 28.04.2014 року №6802 залишаються незмінними.

3. Дана Додаткова угода є невід`ємною частиною договору оренди від 28.04.2014 року №6802, складена у 2-х примірниках, що мають однакову юридичну силу, по одному для кожної із сторін.

4. Дана Додаткова угода набуває чинності з моменту підписання її Сторонами.

5. Реквізити сторін:

Орендодавець:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву

01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 50 Г

---

/

---

М.П.

Орендар:

Товариство з обмеженою відповідальністю ШАНС

юридична адреса: 02160, м. Київ, проспект Возз`єднання, будинок 7А, офіс 620

Код ЄДРПОУ 19120899

---

/Мамедов Ф.О.

М.П.

Суд першої інстанції у задоволенні позовних вимог відмовив, що колегія суддів вважає вірним з огляду на таке.

Згідно з ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди), до яких відноситься спірний Договір, наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 3 Закону України Про оренду державного та комунального майна відносини щодо оренди майна, що перебуває у комунальній власності, до якого відноситься спірне майно, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно зі ст. 2 Закону України Про оренду державного та комунального майна орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Згідно з ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Частина 1 ст. 763 ЦК України встановлює, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Договір оренди припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено (ст. 26 Закону України Про оренду державного та комунального майна ).

В п. 10.1 Договору сторонами погоджено, що Договір діє до 28.03.2017.

За приписами ст. 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається продовженим на строк, який був раніше встановлений договором.

Строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором (ч. 4 ст. 284 ГК України).

Згідно з ч. 2 ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна встановлює, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, зазначеними нормами визначено умови, за яких договір оренди вважається пролонгованим на строк, який був раніше встановлений, і на тих самих умовах, що були передбачені договором, а умовою такого продовження є саме відсутність заяв однієї із сторін про припинення або зміну його умов.

З огляду на вказане, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення, зокрема, орендодавця, який бажав внести зміни до договору оренди в частині його істотних умов (вартості оренди), які не були погоджені іншою стороною - орендарем, то такий договір припиняється.

З матеріалів справи слідує, що 13.04.2017, тобто в межах одного місяця після закінчення терміну дії Договору, відповідач направив позивачу лист № 30-06-4309 від 11.04.2017 (заява про зміну умов договору оренди № 6802 від 28.04.2014) (а.с. 57-58), в якому повідомив позивача про те, що він заперечує проти продовження дії Договору на старих умовах, та запропонував змінити умови договору щодо розрахунку орендної плати з урахуванням проведення нової незалежної оцінки майна, однак, як свідчать обставини справи, згоди щодо розміру орендної плати та внесення відповідних змін до Договору сторонами досягнуто не було.

Факт отримання даного листа позивачем підтверджується наявною в матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення з штрихкодовим ідентифікатором № 0103259861660 (а.с. 59) та позивачем не заперечується.

Отже, враховуючи наявність листа відповідача про небажання продовжити дію Договору на старих умовах та про зміну умов Договору, які висловлені протягом місця після закінчення строку дії Договору, а сторонами не було досягнуто згоди щодо істотних умов Договору, відсутні підстави вважати, що Договір автоматично продовжив свою дію на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені Договором.

За приписами ч. 1 ст. 651 ЦК України та ч. 1 ст. 188 ЦК України зміна договору допускається лише за взаємною згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зміна договору вчиняється в тій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (ч. 654 ЦК України).

За приписами ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 10 Закону України Про оренду державного та комунального майна та ч. 1 ст. 284 ГК України встановлено, що істотною умовою договору оренди є орендна плата з урахуванням її індексації.

У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України (ч. 8 ст. 181 ГК України).

Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 638 ЦК України та ч. 8 ст. 181 ГК України, у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

Оскільки по закінченню строку дії Договору сторони не досягли згоди відносно його нових умов, а саме щодо розміру орендної плати, Договір припинив свою дію 28.03.2017 у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено.

При цьому сплата позивачем після 28.03.2017 плати за користування приміщенням не свідчить про погодження відповідача продовжити дію Договору на тих самих умовах.

В постанові від 18.06.2018 по справі № 908/1388/17 Верховним Судом вказано про те, що Судом апеляційної інстанції вірно встановлено, що оскільки відповідач-1 заперечував проти продовження дії Договору, його дія є припиненою в порядку вищенаведених вимог Закону України Про оренду державного та комунального майна та Договору через сплив строку, на який його було укладено, а саме, починаючи з 12.06.2017. Тому, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що факт продовження користування позивачем орендованим майном, оплата орендної плати та прийняття її відповідачем-1, не є достатньою підставою вважати про продовження дії Договору на наступний період, оскільки свої заперечення проти такого продовження відповідачем-1 викладено в письмовій формі відповідно до вимог Закону. .

Водночас колегія суддів вважає за необхідне зауважити на такому.

Відповідно до частини 1 статті 285 ГК України орендар має переважне право перед іншими суб`єктами господарювання а продовження строку дії договору оренди.

За змістом частини 1 статті 777 ЦК України, на приписи якої посилається позивач, наймач, який належно виконує свої обов`язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов`язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк. Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.

Аналогічна за змістом норма закріплена ч. 3 ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна , згідно з якою після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов`язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника.

Отже, вказаними положеннями Закону України Про оренду державного та комунального майна , ЦК України та ГК України передбачено інститут переважного права колишнього орендаря перед іншими суб`єктами господарювання, на укладення саме нового договору оренди на нових умовах, об`єктом оренди якого буде попередньо орендоване майно, а у разі реалізації зазначеного переважного права орендаря укладатиметься новий договір оренди майна на погоджених з орендодавцем умовах.

Враховуючи, що позивач просить суд не укласти новий договір оренди щодо спірного майна, а внести зміни до Договору, посилання позивача на вищевказані норми є безпідставними.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання Договору продовженим до 28.02.2020 та зобов`язання відповідача укласти з позивачем додаткову угоду до Договору у редакції, запропонованій позивачем.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Шанс задоволенню не підлягає, рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2019 у справі № 910/7845/19 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам, матеріалам справи і залишається без змін, оскільки підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати за подачу апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 267-270, 273, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Шанс на рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2019 у справі № 910/7845/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2019 у справі № 910/7845/19 залишити без змін.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/7845/19.

Повний текст постанови складено: 05.12.2019

Головуючий суддя Н.Ф. Калатай

Судді А.І. Мартюк

Л.П. Зубець