Постанова

від 03.12.2019 по справі 911/584/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2019 р. Справа№ 911/584/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Євсікова О.О.

суддів: Чорногуза М.Г.

Агрикової О.В.

за участю:

секретаря судового засідання: Гузир І.А.,

представників сторін:

позивача: Гурський М.С.,

відповідача-1: Кобліков І.Ю.,

відповідача-2: не з`явилися,

третьої особи: не з`явилися,

розглянувши апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю Зелена брама

на ухвалу Господарського суду Київської області від 07.08.2019 (повний текст ухвали складено 07.08.2019)

у справі № 911/584/19 (суддя Карпечкін Т.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Зелена брама

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "НИВА ФАРМ",

2. Головного управління Держгеокадастру у Київській області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Згурівської районної державної адміністрації

про скасування та визнання недійсними рішень та вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Господарського суду Київської області у справі № 911/584/19 від 07.08.2019 залишено без розгляду позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелена брама" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "НИВА ФАРМ" (далі - відповідач-1) та Головного управління Держгеокадастру у Київській області (далі - відповідач-2), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Згурівської районної державної адміністрації (далі - третя особа), про скасування та визнання недійсними рішень та вчинення певних дій.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивач порушив правила об`єднання позовних вимог (заявив вимоги, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства), вирішення судом питання про їх роз`єднання є неможливим, а тому місцевий суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду на підставі п. 8 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Не погодившись із постановленою ухвалою, скаржник подав до Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області у справі № 911/584/19 від 07.08.2019.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.11.2019 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Агрикова О.В., Чорногуз М.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Зелена брама на ухвалу Господарського суду Київської області від 07.08.2019 у справі № 911/584/19, розгляд справи призначено на 27.11.2019.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що даний спір є спором про право власності на земельну ділянку між юридичними особами, а отже, такий спір з огляду на приписи ст. 20 ГПК України має вирішуватися господарськими судами. Апелянт зазначає, що аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 911/414/18 та від 12.06.2019 у справі № 911/848/18.

Крім того, апелянт стверджує, що місцевим судом не було надано позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2019 розгляд справи було відкладено на 03.12.2019.

В судовому засіданні 03.12.2019 представник позивача надав усні пояснення у справі, відповів на запитання суду, просив задовольнити апеляційну скаргу. Представник відповідача-1 надав усні пояснення у справі, відповів на запитання суду, просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити повністю. Представники відповідача-2 та третьої особи в судове засідання не з`явились, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до п. 12, ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, та зважаючи на обмежений процесуальний строк розгляду апеляційної скарги, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності вказаних представників.

Частинами 1, 4 ст. 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Київської області від 11.03.2019 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелена брама" до Товариства з обмеженою відповідальністю "НИВА ФАРМ" про скасування та визнання недійсними рішень та вчинення певних дій залишено без руху; запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду:

- обґрунтувань із визначеним статусом наведених в позові третіх осіб: Головного управління Держгеокадастру у Київській області та Згурівської районної державної адміністрації, на стороні кого її необхідно залучити;

- обґрунтованих письмових пояснень щодо необхідності залучення наведених в позові третіх осіб: Головного управління Держгеокадастру у Київській області та Згурівської районної державної адміністрації, зокрема, зазначити, на які права чи обов`язки таких осіб та яким чином може вплинути рішення суду у справі;

- документів, які підтверджують відправлення відповідачам копії доданого до позовної заяви платіжного доручення № 2339 від 19.02.2019.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.04.2019 відкрито провадження у справі № 911/584/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелена брама" до Товариства з обмеженою відповідальністю "НИВА ФАРМ" та до Головного управління Держгеокадастру у Київській області про скасування та визнання недійсними рішень та вчинення певних дій, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

У вказаній ухвалі місцевий суд зазначив, що усунення позивачем визначених ухвалою суду від 11.03.2019 недоліків є підставою для прийняття до розгляду позовної заяви та відкриття провадження у справі. Однак, після дослідження викладених позивачем в заяві про усунення недоліків позову обставин, місцевий суд встановив, що позовна заява не відповідає вимогам п. 4 ч. 3 ст. 162 ГПК України, що не могло бути виявлено на момент винесення ухвали від 11.03.2019 у справі № 911/584/19 та враховано в зауваженнях про недоліки.

А тому ухвалою Господарського суду Київської області від 05.04.2019 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелена брама" залишено без руху на підставі ч. 11 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України та запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви: викласти зміст кожної з позовних вимог (другої-п`ятої позовних вимог) з обґрунтуванням способів захисту прав або інтересів позивача, зазначенням особи (осіб), яка допустила порушення прав позивача, з посиланням на конкретні обставини порушення (із зазначенням доказів) та обґрунтуванням, хто і на якій підставі має відповідати за кожною з позовних вимог (визначити належних відповідачів).

Через канцелярію Господарського суду Київської області позивач у встановлений судом строк подав заяву про усунення недоліків позовної заяви.

У цьому зв`язку ухвалою Господарського суду Київської області від 20.05.2019 підготовче засідання призначено на 19.06.2019 та залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Згурівську районну державну адміністрацію.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.06.2019 підготовче засідання у справі № 911/584/19 відкладалось на 08.07.2019.

Судове засідання 08.07.2019 відкладалось на 31.07.2019 у зв`язку з необхідністю витребування додаткових доказів.

В судовому засіданні 31.07.2019 суд оголосив ухвалу про перерву в підготовчому засіданні до 07.08.2019.

07.08.2019 від представника відповідача-1 надійшло клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України, яке залишено без задоволення з підстав необґрунтованості.

Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивач заявив п`ять позовних вимог:

1) витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "НИВА ФАРМ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелена брама" земельну ділянку з кадастровим номером 3221982700:07:007:0009 загальною площею 12,5 га, що належить ТОВ "Зелена брама" на праві оренди згідно Договору оренди землі № 2 для ведення товарного сільського виробництва від 15.02.2017;

2) скасувати рішення про державну реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "НИВА ФАРМ" на земельну ділянку із кадастровим номером 3221982700:07:007:0026, площею 12 га, що розташована у Київській обл., Згурівський р-н, с/рада Любомирівська, має цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №1590707132219, номер запису про право власності №26895795, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 41889408 від 04.07.2018 11:19:08, державний реєстратор Кохан Тетяна Дмитрівна, Комунальне підприємство "Баришівське бюро технічної інвентаризації", Київська обл.;

3) визнати недійсним рішення Головного управління Держгеокадастру у Київській області про присвоєння кадастрового номеру 3221982700:07:007:0026 земельній ділянці загальною площею 12 га, утвореній внаслідок об`єднання 6 земельних ділянок з кадастровими номерами 3221982700:07:007:0015, 3221982700:07:007:0016, 3221982700:07:007:0017, 3221982700:07:007:0018, 3221982700:07:007:0019 та 3221982700:07:007:0021;

4) визнати недійсними накази Головного управління Держгеокадастру у Київській області щодо поділу земельної ділянки із кадастровим номером 3221982700:07:007:0009 загальною площею 12,5 га на 6 (шість) ділянок з кадастровими номерами 3221982700:07:007:0015, 3221982700:07:007:0016, 3221982700:07:007:0017, 221982700:07:007:0018, 3221982700:07:007:0019 та 3221982700:07:007:0021 площею 2 га кожна, та щодо затвердження документації із землеустрою та надання у власність цих земельних ділянок;

5) скасувати рішення про державну реєстрацію права власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 3221982700:07:007:0015, 3221982700:07:007:0016, 3221982700:07:007:0017, 3221982700:07:007:0018, 3221982700:07:007:0019 та 3221982700:07:007:0021 площею по 2 га кожна.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивача як орендаря спірної земельної ділянки з кадастровим номером 3221982700:07:007:0009 загальною площею 12,5 га на підставі Договору оренди землі № 2 для ведення товарного сільського виробництва від 15.02.2017 незаконно позбавили права користування орендованим майном, оскільки без згоди останнього на підставі спірних наказів Головного управління Держгеокадастру у Київській області було здійснено поділ спірної земельної ділянки із кадастровим номером 3221982700:07:007:0009 загальною площею 12,5 га на 6 (шість) ділянок з кадастровими номерами 3221982700:07:007:0015, 3221982700:07:007:0016, 3221982700:07:007:0017, 221982700:07:007:0018, 3221982700:07:007:0019 та 3221982700:07:007:0021 площею 2 га кожна, які в подальшому у зв`язку із затвердженням поданих громадянами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проектів землеустрою щодо відведення відповідних земельних ділянок сільськогосподарської призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, вказані земельні ділянки були передані у власність фізичним особам-громадянам ОСОБА_6 (3221982700:07:007:0015), ОСОБА_2 (3221982700:07:007:0016, 3221982700:07:007:0017), ОСОБА_3 (3221982700:07:007:0018), ОСОБА_4 (3221982700:07:007:0019), ОСОБА_5 (3221982700:07:007:0021), які згодом на підставі договорів купівлі-продажу спірних земельних ділянок були передані у власність відповідачу-1.

В подальшому, як зазначає позивач, вказані вище земельні ділянки були об`єднані в одну земельну ділянку площею 12 га, якій спірним рішенням Головного управління Держгеокадастру у Київській області присвоєний кадастровий номер 3221982700:07:007:0026. Власником цієї ділянки відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, внесеної на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за №41889408 від 04.07.2018, на даний час є ТОВ "НИВА ФАРМ".

Відповідно до ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, згідно з п. 6 ч. 1 ст. 20 ГПК України, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Місцевий суд в оскаржуваній ухвалі зазначив, що четверта та п`ята позовні вимоги позивача про визнання недійсними наказів Головного управління Держгеокадастру у Київській області щодо поділу земельної ділянки із кадастровим номером 3221982700:07:007:0009 загальною площею 12,5 га на 6 (шість) ділянок з кадастровими номерами 3221982700:07:007:0015, 3221982700:07:007:0016, 3221982700:07:007:0017, 221982700:07:007:0018, 3221982700:07:007:0019 та 3221982700:07:007:0021 площею 2 га кожна, та щодо затвердження документації із землеустрою та надання у власність цих земельних ділянок, та скасування рішень про державну реєстрацію права власності на наведені новоутворені земельні ділянки з кадастровими номерами 3221982700:07:007:0015, 3221982700:07:007:0016, 3221982700:07:007:0017, 3221982700:07:007:0018, 3221982700:07:007:0019 та 3221982700:07:007:002, є основними вимогами, на яких ґрунтується решта позовних вимог прро визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області про подальше об`єднання земельних ділянок (про присвоєння кадастрового номеру), скасування рішення про державну реєстрацію права власності на новоутворену земельну ділянку та перша позовна вимога про витребування земельної ділянки до відповідача-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "НИВА ФАРМ".

В той же час четверта позовна вимога позивача про визнання недійсними наказів щодо поділу земельної ділянки пред`явлена до відповідача-2 - Головного управління Держгеокадастру у Київській області. Щодо п`ятої позовної вимоги, то відповідача чітко не визначено, однак, як вказав місцевий суд, такі позовні вимоги безпосередньо стосуються прав та інтересів фізичних осіб-громадян ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у цивільних правовідносинах щодо права власності на спірні земельні ділянки.

Сторонами в судовому процесі є суб`єкти матеріально-правових відносин, які виступають на захист своїх інтересів і на яких поширюється законна сила судового рішення.

Вимагаючи визнати недійсними накази Головного управління Держгеокадастру у Київській області та скасувати реєстраційні дії щодо поділу земельної ділянки із кадастровим номером 3221982700:07:007:0009 загальною площею 12,5 га на 6 (шість) ділянок з кадастровими номерами 3221982700:07:007:0015, 3221982700:07:007:0016, 3221982700:07:007:0017, 221982700:07:007:0018, 3221982700:07:007:0019 та 3221982700:07:007:0021 площею 2 га кожна, та щодо затвердження документації із землеустрою та надання у власність цих земельних ділянок (основна вимога) фізичним особам-громадянам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності Любомирівської сільської ради Згурівського району Київської області, крім законності дій відповідача-2 (Головного управління Держгеокадастру у Київській області), за висновком місцевого суду, також оспорюється правомірність набуття права власності на земельні ділянки громадянами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

З урахуванням наведеного місцевий суд дійшов висновку про те, що в межах четвертої та п`ятої позовних вимог передбачається не лише дослідження правомірності дій Головного управління Держгеокадастру у Київській області щодо прийняття спірних наказів та рішень (інакше позов мав би предметом лише протиправність дій відповідача-2 і підпадав би під адміністративну юрисдикцію), а й вирішення питання про цивільне право громадян ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (щодо правомірності та наявності підстав для набуття ними прав на спірні земельні ділянки). Отже, заявлений у справі спір є комбінованим і передбачає дослідження обставин щодо Головного управління Держгеокадастру у Київській області в частині протиправності дій, а в частині скасування правових підстав набуття громадянами прав на земельні ділянки спір має цивільно-правовий характер без ознак господарського.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивачем громадян ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не визначено співвідповідачами у позові та в ході розгляду спору не подано відповідної заяви.

Таким чином, з огляду на обсяг і зміст четвертої та п`ятої позовних вимог наслідком їх розгляду є вирішення спору про цивільне право громадян ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які у спірних правовідносинах виступають фізичними особами-громадянами і відповідні правовідносини не пов`язані з господарською діяльністю.

Відповідно до ст. 20 ГПК України справи у спорах за участю фізичних осіб, які не є підприємцями, не пов`язані з підприємницькою діяльністю чи корпоративними правовідносинами, не підлягають розгляду в господарському суді.

За висновком місцевого суду, з огляду на зміст та обсяг четвертої та п`ятої позовних вимог (які фактично є основними вимогами і на них ґрунтується решта позовних вимог), за наслідками розгляду спору також передбачається вирішення спору про цивільне право громадян ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які у спірних правовідносинах виступають фізичними особами-громадянами і відповідні правовідносини не є корпоративними і не пов`язані з господарською діяльністю, відповідний позов не підлягає розгляду в господарському суді і належить до цивільної юрисдикції.

Місцевий суд також виходив з того, що стосовно першої - третьої позовних вимог (похідних, наявність підстав для задоволення яких залежить від встановлення незаконності вибуття земельних ділянок з користування позивача на користь перших набувачів - громадян) про витребування з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "НИВА ФАРМ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелена брама" земельної ділянки з кадастровим номером 3221982700:07:007:0009 загальною площею 12,5 га, що належить ТОВ "Зелена брама" на праві оренди згідно Договору оренди землі № 2 для ведення товарного сільського виробництва від 15.02.2017, скасування рішення про державну реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "НИВА ФАРМ" на новоутворену (після об`єднання) земельну ділянку із кадастровим номером 3221982700:07:007:0026, та визнання недійсним рішення Головного управління Держгеокадастру у Київській області про присвоєння кадастрового номеру 3221982700:07:007:0026 новоутвореній земельній ділянці, відповідні вимоги за змістом та суб`єктним складом підлягають розгляду в господарському суді, однак фактично є похідними від основних (четвертої та п`ятої) позовних вимог і їх підстави повністю ґрунтуються на обставинах, які мають бути досліджені в межах четвертої та п`ятої позовних вимог.

З урахуванням наведеного місцевий суд дійшов висновку, що без дослідження факту незаконного вибуття земельної ділянки з власності держави на користь громадян ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що підлягає дослідженню по суті та встановленню виключно в межах відповідного цивільного спору щодо набуття громадянами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у власність розподілених земельних ділянок на підставі спірних наказів щодо поділу орендованої позивачем земельної ділянки із кадастровим номером 3221982700:07:007:0009, позовні вимоги до відповідача-1 (суб`єкта господарювання) неможливо розглянути. Відтак, перша-третя позовні вимоги у даному позові не є самостійними і їх окремий розгляд без дослідження та встановлення обставин, заявлених в четвертій та п`ятій позовних вимогах, не є можливим.

Зважаючи на викладене, місцевий зазначив, що позивачем при поданні даного позову до суду порушено підвідомчість спору за першою позовною вимогою, а відтак і правила об`єднання позовних вимог.

Відповідно до ст. 21 ГПК України не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги; похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Згідно зі ст. ч. 4 ст. 173 ГПК України не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до ч. 6 ст. 173 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання господарського судочинства; розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз`єднання позовних вимог.

Однак, як зазначив місцевий суд, позивач клопотання про роз`єднання позовних вимог у справі № 911/584/19 не подав.

З огляду на підстави позову місцевий суд вказав, що окремий розгляд похідних вимог у даному провадженні є неможливим без розгляду основних четвертої та п`ятої позовних вимог, що мають розглядатись в порядку цивільного судочинства, від результату вирішення яких залежить наявність або відсутність правових підстав для заявлення віндикаційного позову до юридичної особи, а атому суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для застосування положень ст. 173 ГПК України щодо роз`єднання позовних вимог з власної ініціативи.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172, 173 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Відтак, зважаючи на те, що позивач заявив п`ять позовних вимог, які хоча і об`єднані спільним предметом (земельна ділянка), проте мають різні підстави позову, які належить досліджувати та розглядати за правилами різного судочинства і розгляд першої-третьої позовних вимог, які підвідомчі господарському суду, неможливий без розгляду основних четвертої та п`ятої позовних вимоги, які підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, на думку місцевого суду, має місце порушення правил об`єднання позовних вимог та неможливість вирішення питання про роз`єднання позовних вимог.

Наведене, за висновком місцевого суду, свідчить про відкриття провадження у справі за позовною заявою позивача, поданою без додержання вимог, викладених в ч. 4 ст. 173 ГПК України, що також суперечить ст. 21 ГПК України і відповідні недоліки не можливо усунути. У зв`язку з чим суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду на підставі п. 8 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Однак колегія суддів не погоджуються з правомірністю залишення позову у даній справі без розгляду на підставі п. 8 ч. 1 ст. 226 ГПК України з огляду на таке.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172, 173 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Згідно з ч. 11 ст. 176 ГПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Проте місцевий суд не прийняв процесуального рішення про залишення позову без руху та не надав позивачу часу для усунення недоліків позовної заяви шляхом уточнення позовних вимог, подання клопотання про роз`єднання позовних вимог тощо.

Відтак, місцевий суд дійшов передчасного висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали (ст. 280 ГПК України).

Частиною 3 ст. 271 ГПК України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

З урахуванням наведеного ухвала місцевого суду про залишення позову без розгляду підлягає скасуванню, а справа - направленню до Господарського суду Київської області для продовження розгляду.

Судові витрати за подання апеляційної скарги підлягають розподілу місцевим судом відповідно до ст. 129 ГПК України за результатами подальшого розгляду справи.

Окремо колегія суддів звертає увагу на постанову Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 911/3749/17, у якій серед іншого зазначено таке:

6.25. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна не є ефективним способом захисту прав. Подібні за змістом висновки сформульовані, зокрема, у пункті 86 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №183/1617/16.

6.26. Задоволення вимоги про визнання незаконним і скасування розпорядження Райдержадміністрації № 358 не призведе до відновлення володіння земельними ділянками, тому така вимога не є вимогою, пов`язаною підставою виникнення або поданими доказами, як основна, з вимогою про витребування земельної ділянки з володіння добросовісного набувача на підставі статті 388 ЦК України, яка не є похідною від такої вимоги, позаяк право власника на витребування від добросовісного набувача обмежується добросовісністю набувача і зберігається за власником за умови, якщо майно вибуває з володіння власника поза його волею, що й повинно бути доведено в суді.

6.27. Тому позовні вимоги у цій справі є такими, які належить розглядати в порядку різного судочинства, оскільки вони об`єднані в одне провадження з порушенням положень частини першої статті 173 ГПК України. При цьому позивач у межах розгляду справи про витребування земельних ділянок з чужого володіння на підставі статті 388 ЦК України вправі посилатися, зокрема, на незаконність зазначеного розпорядження Райдержадміністрації без заявлення вимоги про визнання його недійсним, оскільки таке рішення за умови його невідповідності закону не тягне правових наслідків, на які воно спрямоване. Аналогічний висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17.

6.28. Таким чином, обставини, які входять до предмета доказування у цій справі у спорі про витребування спірних земельних ділянок у постійне користування Підприємства від юридичної особи, можуть бути встановлені господарським судом самостійно.

6.29. З огляду на викладене вище та суб`єктний склад учасників спору в частині вимог про витребування земельних ділянок у постійне користування Підприємства від особи (Товариства), яка зазначає, що є добросовісним набувачем спірного майна, користується та володіє ним, Велика Палата Верховного Суду вважає, що спір у справі за такими вимогами підпадає під дію статті 4 ГПК України та підлягає розгляду за правилами господарського судочинства .

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Зелена брама на ухвалу Господарського суду Київської області від 07.08.2019 у справі № 911/584/19 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 07.08.2019 у справі № 911/584/19 скасувати.

3. Справу № 911/584/19 направити до Господарського суду Київської області для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст.ст. 288, 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 05.12.2019.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді М.Г. Чорногуз

О.В. Агрикова