Ухвала

від 05.12.2019 по справі 904/395/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про розстрочення виконання судового наказу

05.12.2019м. Дніпро№ 904/395/19

Суддя Первушин Ю.Ю., за участю секретаря судового засідання Маркової О.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Березинка", м. Дніпро про розстрочення виконання рішення у справі:

за позовом Акціонерного товариства "Родовід Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Шевченко Андрія Миколайовича, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Березинка", м. Дніпро

про стягнення заборгованості за договором оренди №2-ДП від 01.03.2018 в сумі 1003196 грн. 98 коп.

Представники:

від позивача (стягувач): повноважний представник не з`явився.

від відповідача (заявник/боржник): Ткач Т.М., адвокат.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Родовід Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Шевченко Андрія Миколайовича звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Березинка" про стягнення заборгованості за договором оренди №2-ДП від 01.03.2018 в розмірі 1003196 грн. 98 коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 500052 грн. 12 коп., суми пені в розмірі 24 770 грн. 52 коп., суми інфляційної складової в розмірі 3 074 грн. 73 коп., суми штрафу в розмірі 473 235 грн. 40 коп., 3% річних в розмірі 2064 грн. 21 коп.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2019 позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Березинка" на користь акціонерного товариства "Родовід Банк" суму основного боргу в розмірі 500 052 грн. 12 коп., суму пені в розмірі 24 770 грн. 52 коп., суми інфляційної складової в розмірі 3 074 грн. 73 коп., суми штрафу в розмірі 473 235 грн. 40 коп., 3% річних в розмірі 2 064 грн. 21 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 15 047,95 грн.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 05.11.2019 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Березинка" задоволено частково. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2019 у справі №904/395/19 скасовано. Позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Березинка" (53442, Дніпропетровська область, Солонянський район, смт.Новопокрова, вул.Дружби,4, код ЄДРПОУ 35496144) на користь акціонерного товариства "Родовід Банк" (04070, м.Київ, вулиця Петра Сагайдачного, 17, код ЄДРПОУ 14349442) суму основного боргу в розмірі 186 016,57 грн., грн., суму пені в розмірі 24 770,52 грн, суми інфляційної складової в розмірі 3074,73 грн., суму штрафу в розмірі 141 970,62 грн., 3% річних в розмірі 2 064,21 грн. та витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 5 367,60 грн. В решті позову відмовлено.

15.11.2019 Господарським судом Дніпропетровської області на виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 05.11.2019, яке набрало законної сили 05.11.2019 видано накази.

26.11.2019 на адресу господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява товариства з обмеженою відповідальність "Березинка" про розстрочення виконання рішення суду на 4 місяці.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2019 заяву про розстрочення виконання рішення прийнято судом до провадження та призначено до розгляду на 05.12.2019.

Представник позивача (стягувач) в судове засідання, що відбулось 05.12.2019 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Так, ухвала суду від 26.11.2019 надіслана за адресами позивача та відповідача що зазначені у заяві, а відтак суд приходить до висновку, що позивача та відповідача було належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання.

Частиною 1 статті 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За таких обставин, оскільки позивача належним чином повідомлено про, час і місце судового засідання та оскільки позивачем не повідомлено про причини неявки, суд вважає, що неявка представника позивача в судове засідання 05.12.2019 не перешкоджає розгляду заяви.

Статтею 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Водночас, статтею 326 ГПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина 1 статті 327 Господарського процесуального кодексу України).

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п.2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012р. № 11-рп/2012).

Згідно з мотивувальною частиною рішення №16-рп/2009 від 30.06.2009 Конституційного Суду України виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.

Відповідно до статті 1 Конституції України Україна є правовою державою, обов`язковість виконання судових рішень є обов`язковою гарантією, дотримання якої є визначальним для утвердження авторитету України.

Також, при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (надалі-Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

За приписами статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 по справі "Шмалько проти України" (заява №60750/00) зазначено, що для цілей ст.6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду". У рішенні від 17.05.2005 по справі "Чіжов проти України" (заява №6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

За змістом рішення від 20.07.2004 Європейського суду з прав людини "Шмалько проти України" право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Таким чином, постанова Центрального апеляційного господарського суду від 05.11.19 у справі №904/395/19, яке набрало законної сили, є обов`язковою до виконання та має бути виконане.

Проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, дослідивши подані до матеріалів справи докази, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення суду з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 331 ГПК України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до частин 3 та 4 статті 331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до частини 5 статті 331 ГПК України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

За змістом наведених норм відстрочення та розстрочення є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Так, згідно зі ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Так, при вирішенні питання про відстрочку/розстрочку виконання рішення суд враховує не тільки можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але й такі ж наслідки для стягувача при затримці виконання рішення.

Мотивуючи заяву про розстрочення виконання рішення заявник вказує, що у зв`язку із звільненням товариством нежитлового приміщення по вул. Старокозацькій, 40 в м.Дніпрі ще в березні 2019 року, то обсяг надходжень наразі значно знизився. За результатами трьох кварталів поточного року збитки від господарської діяльності складають 720 тис. грн., а тому сплата одномоментно значної суми коштів може призвести до вкрай несприятливих наслідків, значно зашкодить нашому підприємству, призведе до невиконання зобов`язань перед іншими контрагентами, аж до банкрутства підприємства. Також, ТОВ Березинка (заявник) зазначає, що планує отримувати дохід від здачі в оренду майна за Договором оренди від № 06/09/16-Ш від 01.09.2016, який складає 61092,00 грн. в місяць (копія додається), з отриманого доходу у підприємства буде реальна можливість повністю виконати зобов`язання перед Позивачем, протягом чотирьох місяців, не наражуючи підприємство на банкрутство.

На підтвердження викладених у заяві обставин заявник (відповідач по справі) надає звіт про фінансові результати за 9 місяців 2019, копію договору оренди №06/09/16 Ш від 01.09.2016, та копію договору суборенди №02-12/19 від 02.12.2019.

Проаналізувавши подані заявником документи суд встановив, що відповідач не подав до суду доказів того що після набрання рішення (постанови) законної сили відповідачем вчинялись дії направленні на виконання даного рішення хоча б частково. За документами фінансової документації за 9 місяців 2019 економічна діяльність підприємства має незадовільний стан. Договір оренди №06/09/16 Ш від 01.09.2016 укладений терміном до 31.12.2019 та за даними відповідача за даним договором останній отримує грошові кошти щомісячно в розмірі 61 092, 00 грн. В судовому засіданні представник відповідача подав суду договір суборенди №02-12/19 від 02.12.2019 з якого він розраховує отримувати дохід аналогічний попередньому договору. Розраховуючи на дані кошти відповідач планує виконувати судове рішення із врахуванням розстрочки яку просить суд встановити. Але суд критично ставиться до таких пояснень відповідача, оскільки посилання відповідача на очікуваний дохід не змінює його фінансового стану у порівнянні з минулими періодами.

За встановлених обставин, враховуючи, що:

- посилання заявника на скрутне фінансове становище у зв`язку із зниженням обсягу надходжень не є винятковою обставиною в розумінні частини 3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, за наявності якої можливе надання розстрочки виконання рішення;

- скрутне фінансово-економічне становище заявника утворилось внаслідок його власної господарської діяльності, а не в силу якихось об`єктивних обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим;

- заявником не наведено конкретних поважних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим;

- надання за вищезазначених обставин боржникові можливості розстрочити виконання рішення буде порушенням права власності позивача у розумінні ч.1 ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд не знаходить підстав для задоволення заяви про розстрочення виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 05.11.2019.

Суд зазначає, що для виправдовування затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів. Обов`язково мають враховуватися і інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення.

Таким чином, наведені відповідачем обставини не свідчать про неможливість виконання рішення суду у даній справі, а лише відображають поточну господарську діяльність заявника, що не є обставинами, з якими закон пов`язує можливість відстрочення виконання судового рішення, а обставини, на які посилається Товариство з обмеженою відповідальністю "Березинка" у заяві, лише вказують на несприятливість виконання рішення суду для нього у цей час та можливість настання негативних наслідків у зв`язку з цим. При цьому, фінансове становище Товариства з обмеженою відповідальністю "Березинка" є результатом його власної господарської діяльності, в ході якої відповідач мав планувати свої видатки на погашення заборгованості за договором №2-ДП оренди нежитлового приміщення від 01.03.2018, оскільки був обізнаний про строк настання її погашення.

При цьому, при вирішенні питання про надання розстрочення виконання рішення необхідно врахувати, що спір у цій справі виник саме з вини Товариства з обмеженою відповідальністю "Березинка" №2-ДП оренди нежитлового приміщення від 01.03.2018.

Враховуючи вищевикладене та те, що обставини, на які посилається боржник, не є винятковими у розумінні статті 331 ГПК України, з урахуванням матеріальних інтересів обох сторін, їх фінансового стану, ступеню вини відповідача у виникненні спору, неможливість перекладення ризиків відповідача на позивача, суд вважає, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Березинка" про розстрочення виконання рішення (вх.№54303/19 від 26.11.2019) задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 232-235, 240, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви (вх. №54303/19 від 26.11.2019) Товариства з обмеженою відповідальністю "Березинка" про розстрочення виконання рішення - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення - 05.12.2019.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 254 - 259 Господарського процесуального кодексу України, до Центрального апеляційного господарського суду, з урахуванням пп.17.5 п.17 ч.1 розділу ХІ Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено та підписано 05.12.2019.

Суддя Ю.Ю. Первушин