Рішення

від 26.11.2019 по справі 909/965/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.11.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/965/19

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Стефанів Т. В.,

секретар судового засідання Максимів Н. Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом: Комунального підприємства "Фінансова компанія "Житло-Інвест" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інекон-Сервіс"

про стягнення заборгованості в сумі 974926 грн 03 коп., з яких: 850000 грн 00 коп. - основний борг, 76220 грн 55 коп. - пеня, 48705 грн 48 коп. - інфляційні втрати

представники сторін в судове засідання не з`явилися

ВСТАНОВИВ: Комунальне підприємство "Фінансова компанія "Житло-Інвест" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інекон-Сервіс" про стягнення заборгованості в сумі 974926 грн 03 коп., з яких: 850000 грн 00 коп. - основний борг, 76220 грн 55 коп. - пеня, 48705 грн 48 коп. - інфляційні втрати.

Заявлені позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням з боку відповідача договірних зобов`язань, в частині повернення коштів. За несвоєчасне виконання відповідачем взятого на себе грошового зобов`язання останньому нараховано пеню та інфляційні втрати. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст. 526, 610, 612 Цивільного кодексу України, ст. 173, 174, 179, 180, 193 Господарського кодексу України.

Ухвалою суду від 11.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 01.10.2019; сторонам встановлено відповідні строки для подачі суду відзиву на позов, відповіді на позов та заперечення на відповідь на відзив.

В судовому засіданні 01.10.2019 розгляд справи відкладено на 07.11.2019, про що зазначено в протоколі судового засідання від 01.10.2019. Про дату та час розгляду справи представників сторін повідомлено ухвалами від 01.10.2019.

Ухвалою суду від 07.11.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.11.2019.

Представники сторін в судові засідання жодного разу не з`являлися.

Однак, 15.10.2019 до суду від позивача надійшла заява № 112/05-310 від 09.10.2019 (вх. № 17636/19) про розгляд справи (як підготовчому засіданні, так і по суті) без участі його повноваженого представника.

Відповідач про причини неявки представника суду не повідомив, відзиву на позов не подав.

Ухвали суду від 11.09.2019, 01.10.2019, 07.11.2019, що направлялись на адресу відповідача повернулися до суду з відмітками "За даною адресою не числиться", про що зазначено у повідомленнях про вручення поштових відправлень.

Суд звертає увагу на те, що ухвали суду направлялись відповідачу на адресу вказану у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1005723899 від 09.09.2019, а саме: вул. Дністровська, 26, м. Івано-Франківськ, 76018.

Відповідно до ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України, оскільки містить достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Судом в повній мірі забезпечено можливість реалізації сторонами процесуальних засобів захисту своїх прав, дотримання засад рівності всіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності в судочинстві.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.

Комунальне комерційне унітарне підприємство "Фінансова компанія "Житло-Інвест" перейменовано на Комунальне підприємство "Фінансова компанія "Житло-Інвест" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на підставі рішення Київської міської ради від 06.07.2017 № 721/2883. У спірних правовідносинах виступає як "Фінансова компанія".

Спільне українсько-чеське підприємство з іноземними інвестиціями "Інекон-Сервіс" перейменовано на Товариство з обмеженою відповідальність Спільне українсько-чеське підприємство з іноземними інвестиціями "Інекон-Сервіс", згодом перейменовано на Товариство з обмеженою відповідальність "Інекон-Сервіс", про що свідчать додаткові угоди про внесення змін до договору № 47/А-7 про організацію спорудження об`єкта будівництва (житлового будинку з об`єктами соціально-побутового призначення по вул. Леніна, 47-59 (блок Б) в Дарницькому районі м. Києва (мікрорайон Бортничі) за № 43 від 26.01.2011 та № 51 від 03.11.2011. У спірних правовідносинах виступає як "Забудовник".

26.06.2007 між сторонами даної справи укладено договір № 1 на фінансування робіт підготовчого періоду будівництва житлового будинку з об`єктами соціально-побутового призначення по вул. Леніна, 47-59 (секція Б) в Дарницькому районі м. Києва.

Цей договір набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками, і діє до повного виконання зобов`язань сторонами (п. 4.1 договору).

Предметом даного договору, згідно п. 1.1, є фінансування робіт підготовчого періоду будівництва житлового будинку з об`єктами соціально-побутового призначення по вул. Леніна, 47-59 (секція Б) в Дарницькому районі м. Києва, в розмірі 1500000 грн, крім того ПДВ - 500000 грн, разом - 3000000 грн.

Фінансова компанія зобов`язана здійснювати фінансування робіт підготовчого періоду будівництва в розмірі, передбаченому п. 1.1 цього договору (п. 2.1, п. п. 2.1.1 договору).

Як вказує п. 2.3.5 договору після виконання робіт підготовчого періоду забудовник зобов`язаний укласти з Фінансовою компанією договір на організацію спорудження об`єкта будівництва та передати Фінансовій компанії для залучення коштів до фонду фінансування будівництва об`єкти інвестування в даному об`єкті будівництва та майнові права на них в кількості, що буде погоджена сторонами. Після підписання договору на організацію спорудження об`єкта будівництва сторони укладають угоду про припинення цього договору.

На виконання умов даного договору позивач перерахував на користь відповідача грошові кошти в сумі 3000000 грн, про що свідчать платіжні доручення № 781 від 18.07.2007 на суму 2000000 грн та № 935 від 21.08.2007 на суму 1000000 грн.

22.08.2007 між сторонами даної справи укладено договір № 47/А-7 про організацію спорудження об`єкта будівництва (житлового будинку з об`єктами соціально-побутового призначення по вул. Леніна, 47-59 (блок Б) в Дарницькому районі м. Києва (мікрорайон Бортничі).

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками і діє до повного виконання зобов`язань сторін між собою та зобов`язань перед довірителями фонду фінансування будівництва (п. 9.1 договору).

Пунктом 1.2 договору визначено, що Фінансова компанія зобов`язується здійснити фінансування об`єкта будівництва за рахунок коштів довірителів, залучених до фонду фінансування будівництва на підставі договорів про участь у фонді фінансування будівництва, та відповідно до правил фонду фінансування будівництва, затверджених Фінансовою компанією.

Об`єктом будівництва за цим договором, згідно п. 1.3, є житловий будинок з об`єктами соціально-побутового призначення по вул. Леніна, 47-59 (блок Б) в Дарницькому районі м. Києва (мікрорайон Бортничі).

22.08.2007 між сторонами даної справи укладено угоду про припинення дії договору № 1 на фінансування робіт підготовчого періоду будівництва житлового будинку з об`єктами соціально-побутового призначення по вул. Леніна, 47-59 (секція Б) в Дарницькому районі м. Києва від 26.06.2007.

Як вказує п. 4, угода набуває чинності з моменту її підписання та скріплення печатками сторін і діє до повного виконання зобов`язань.

У даній угоді, зокрема в п. 2, підтверджено факт того, що на момент укладення цієї угоди Фінансовою компанією за договором № 1 від 26.06.2007 здійснено фінансування будівництва вищезазначеного об`єкта в сумі 2500000 грн, крім того ПДВ - 500000 грн, разом - 3000000 грн, шляхом перерахування безготівкових коштів на поточний рахунок забудовника.

Пунктом 3 угоди сторони погодили, що забудовник зобов`язується в 30-денний термін після отримання грошових коштів з фонду фінансування будівництва цього об`єкта повернути Фінансовій компанії суму коштів, зазначену в п. 2 цієї угоди.

Як вбачається з виписок ПАТ "КБ "Хрещатик" по особовому рахунку Фінансової компанії "Житло-Інвест" відповідачем повернуто позивачу 1000000 грн - 18.01.2008, 300000 грн - 29.01.2008, 50000 грн - 22.12.2010.

Позивач звертався до відповідача з вимогами про повернення коштів в повному обсязі, про що свідчать адресовані йому листи № 112/015-279 від 19.06.2014 (отримано представником відповідача 23.06.2014, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення) та № 112/05-142 від 25.03.2015 (отримано представником відповідача 27.03.2015, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення).

Матеріали справи містять підписані сторонами та скріплені їх печатками акти звірки розрахунків від 31.03.2015 та 31.08.2016, з яких вбачається, що борг відповідача перед позивачем становить 1650000 грн.

24.11.2016 між сторонами даної справи укладено додаткову угоду № 88 про внесення змін до договору № 47/А-7 про організацію спорудження об`єкта будівництва від 22.08.2007 (житлового будинку з об`єктами соціально-побутового призначення по вул. Леніна, 47-59 (блок Б) (мікрорайон Бортничі) в Дарницькому районі м. Києва.

Згідно п. 1.3 додаткової угоди, серед іншого, сторони погодили, що кошти залучені від продажу об`єктів інвестування, наведених у додатку № 1 до даної додаткової угоди, спрямовуються Фінансовою компанією самостійно, без додаткового погодження з забудовником в рахунок погашення в тому числі і заборгованості забудовника перед Фінансовою компанією, яка існувала та буде виникати в майбутньому, та підтверджується укладеними сторонами актами звірки взаєморозрахунків.

З урахуванням вищевказаної додаткової угоди, а також наказу Комунального підприємства "Фінансова компанія "Житло-Інвест" № 32 від 19.10.2018 без додаткового погодження з рахунку фонду фінансування будівництва в рахунок погашення заборгованості позивачем було зараховано на господарський рахунок 800000 грн.

Наявний в матеріалах справи акт звірки взаєморозрахунків (за період з 01.10.2018 по 31.10.2018) підписаний та скріплений печатками сторін свідчить про наявність боргу відповідача перед позивачем в сумі 850000 грн (по договору № 1 від 26.06.2007).

За прострочення виконання грошового зобов`язання відповідачу нараховано 76220 грн 55 коп. - пені (за період з 25.04.2019 по 01.05.2019), 48705 грн 48 коп. - інфляційних втрат (за період з листопада 2018 року по квітень 2019 року).

Суд вважає вимоги позивача обґрунтованими частково, враховуючи таке.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (ч. 2 ст. 67 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Сторони в угоді від 22.08.2007 погодили припинення дії договору на фінансування робіт підготовчого періоду від 26.06.2007 і відповідач, як забудовник, взяв на себе зобов`язання повернути позивачу 3000000 грн в 30-денний термін після отримання грошових коштів з фонду фінансування будівництва цього об`єкта.

Так як, повна оплата за договором проведена позивачем 21.08.2007, останнім днем строку повернення грошових коштів в сумі 3000000 грн слід вважати 20.09.2007.

На підставі господарського договору між суб`єктами господарювання виникають господарські зобов`язання, в силу яких один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ст.173, 174 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 525, 526, 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На виконання своїх договірних зобов`язань відповідач повернув позивачу частину коштів. Несплаченим залишився борг в сумі 850000 грн. В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували протилежне. Отже, відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання в цій частині.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Оскільки відповідач прострочив виконання зобов`язання, він повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

При перевірці правильності нарахування інфляційних втрат судом встановлено той факт, що позивач в межах допустимих строків провів їх нарахування. Арифметично розрахунок здійснено вірно.

Що стосується заявленої вимоги про стягнення пені, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.1-2 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 343 ГК України та ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В даному випадку умовами договору сторони не передбачили такий вид відповідальності за порушення строків виконання грошового зобов`язання, як нарахування пені. Позовна заява також не містить вказівки на конкретний пункт договору, на підставі якого позивачем здійснено таке нарахування.

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для нарахування пені.

Як вказують ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 73 ГПК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України).

Позивачем доведено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог про стягнення основного боргу та інфляційних втрат.

В частині стягнення пені - вимоги позивачем не доведено.

Відповідач в судові засідання не з`являвся, своїми правами, наданим йому ст. 42, 46, 165, 251 ГПК України не скористався, будь-яких заперечень проти позову чи доказів належного виконання своїх зобов`язань не надав, доводи позивача не спростував.

Таким чином, на підставі наведеного стягненню в судовому порядку підлягає 850000 грн - основного боргу та 48705 грн 48 коп. - інфляційних втрат. В частині заявленої вимоги про стягнення пені в сумі 76220 грн 55 коп. слід відмовити.

Враховуючи приписи ст. 129 ГПК України, судові витрати покласти на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. 13, 73, 74, 86, 129, 165, 178, 202, 236, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

позов Комунального підприємства "Фінансова компанія "Житло-Інвест" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Інекон-Сервіс" про стягнення заборгованості в сумі 974926 грн 03 коп., з яких: 850000 грн 00 коп. - основний борг, 76220 грн 55 коп. - пеня, 48705 грн 48 коп. - інфляційні втрати - задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інекон-Сервіс" (вул. Дністровська, буд.26, м. Івано-Франківськ, 76018; ідентифікаційний код 23737565) на користь Комунального підприємства "Фінансова компанія "Житло-Інвест" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (вул. Володимирська, буд.42, Шевченківський район, м. Київ, 01601; ідентифікаційний код 32855406) - 850000 грн 00 коп. (вісімсот п`ятдесят тисяч грн 00 коп.) - основного боргу, 48705 грн 48 коп. (сорок вісім тисяч сімсот п`ять грн 48 коп.) - інфляційних втрат, 13480 грн 58 коп. (тринадцять тисяч чотириста вісімдесят грн 58 коп.) - судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 76220 грн 55 коп. (сімдесят шість тисяч двісті двадцять грн 55 коп.) - пені - відмовити.

Судовий збір в сумі 1143 грн 31 коп. (одна тисяча сто сорок три грн 31 коп.) залишити за позивачем.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається відповідно до п. п. 17.5 п. 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 05.12.2019.

Суддя Т. В. Стефанів