Рішення

від 12.11.2019 по справі 910/9393/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Київ

12.11.2019Справа № 910/9393/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Росущан К.О., розглядаючи у відкритому судовому засіданні справу №910/9393/19

за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКРСПЕЦТРЕЙД ЛТД" (01042, м.Київ, БУЛЬВАР ДРУЖБИ НАРОДІВ, будинок 9, ідентифікаційний код 37568173)

до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (03680, м.Київ, ВУЛИЦЯ ТВЕРСЬКА, будинок 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі

ФІЛІЇ "ЦЕНТР УПРАВЛІННЯ ПРОМИСЛОВІСТЮ" АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (03038, м.Київ, Солом`янський район, ВУЛИЦЯ ІВАНА ФЕДОРОВА, будинок 32, ідентифікаційний код 40081389)

про стягнення 171 387,34 грн,

за участю представників учасників справи

позивача Остапенко Є.С., серія ДП №1414/000045 від 20.08.19;

відповідача Куракін Ю.В. ордер серія кв 416359,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрспецтрейд ЛТД" (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м.Київ, ВУЛИЦЯ ТВЕРСЬКА, будинок 5, ідентифікаційний код 40075815) (далі - Залізниця) в особі філії "Центр управління промисловістю акціонерного товариства "Українська залізниця" (03038, м.Київ, Солом`янський район, ВУЛИЦЯ ІВАНА ФЕДОРОВА, будинок 32, ідентифікаційний код 40081389) (далі - Філія), у якому просить стягнути 1 109 682,00 грн. основного боргу, 110 968,20 грн. пені, 2 219,36 грн. трьох відсотків річних і 58 199,78 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2019 позовну заяву залишено без руху із встановленням Товариству строку для усунення недоліків; 05.08.2019 позивач.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов укладеного 26 грудня 2018 року між Товариством і Філією Договору № ЦУП-03/0334/18 (далі - Договору) в частині своєчасної оплати переданих позивачем товарів.

Сторонами було укладено Специфікацію № 1, якою визначено кількість та ціну Товару, яка становила 2 219 364,00 грн.

27.12.2018 товар отримано на підставі акту приймання-передачі товару без зауважень, таким чином Товариство виконало свої зобов`язання; однак Філією не виконано свої зобов`язання в частині оплати за Договором.

Претензією від 20.03.2019 №2003-19 Товариство звернулось до Філії із вимогою про оплату поставленого 27.12.2018 Товару.

Платіжним дорученням від 11.05.2019 № 3416 Філією частково сплачено за Товар відповідно до Договору на суму 1 109 682,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2019 після усунення недоліків прийнято позовну заяву до розгляду в порядку загального позовного провадження та відкрито провадження у справі. Підготовче засідання призначено на 24.09.2019.

20.09.2019 представником відповідача було подано до суду клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій обґрунтоване тим, що платіжним дорученням від 25.07.2019 №2017628 Філією повністю сплачено за Товар відповідно до Договору на суму 1 109 682,00 грн. З огляду на повне виконання зобов`язання відповідачем, незначний період прострочення, відсутність понесених збитків позивачем, відповідач просить зменшити розмір штрафних санкцій, заявлених позивачем на 90%, а саме зменшити штрафні санкції до: 11 096, 82 грн пені, 221,94 грн трьох відсотків річних та 5 819,98 грн інфляційних втрат.

Також, 20.09.2019 представником відповідача було подано до суду клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, до 3000 грн.

20.09.2019 до суду надійшло клопотання Залізниці про закриття провадження у справі у частині стягнення 1 109 682,00 грн основного боргу.

У підготовчому засіданні 24.09.2019 позивач підтримав клопотання Залізниці про закриття провадження у справі у частині стягнення 1 109 682,00 грн основного боргу, однак зазначав про його передчасність.

Як вбачається з поданого відповідачем платіжного доручення від 25.07.2019 №2017628 поданого для оплати 31.07.2019 у банківську установу, Залізницею 31.07.2019 сплачено на користь позивача 1 109 682,00 грн за запасні частини до автотранспортних засобів (з/ч до Білазів) зг. договору ЦУП-03/0334/18 від 26.12.2018 (тендер).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність предмету спору у даній справі в частині заявлених до стягнення сум основного боргу 1 109 682,00 грн за договором № ЦУП-03/0334/18 в частині своєчасної оплати переданих позивачем товарів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2019 закрито провадження у справі №910/9393/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецтрейд ЛТД" до акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр управління промисловістю акціонерного товариства "Українська залізниця" в частині вимог про стягнення основного боргу в розмірі 1 109 682,00 грн.

24.09.2019 у судовому засіданні по справі № 910/9393/19 судом на підставі ч.5 ст.183 ГПК України оголошено перерву на 05.11.2019.

29.10.2019 позивачем було подано до суду заперечення на клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій та заперечення на клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, в яких Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрспецтрейд ЛТД" просило суд відмовити в задоволенні вказаних клопотань.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу №910/9393/19 до судового розгляду по суті на 12.11.2019.

У судове засідання 12.11.2019 з`явились представники сторін.

Представник позивача у судовому засіданні 12.11.2019 оголосив вступне слово, раніше подані клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій та зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу вважає необґрунтованими; позов підтримав у повному обсязі та надав усні пояснення по суті позовних вимог; представник відповідача у судовому засіданні надав пояснення, просив зменшити розмір штрафних санкцій та зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу; проти задоволення позовних вимог заперечував, просив суд в позові відмовити в повному обсязі.

Суд, заслухавши у судовому засіданні вступне слово представників позивача і відповідача, з`ясувавши обставини, на які посилаються учасники справи, дослідив в порядку статей 209-210 Господарського процесуального кодексу України докази у справі.

Після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів.

У судовому засіданні 12.11.2019 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України .

У зв`язку із заявою позивача, питання про судові витрати на професійну правничу допомогу ухвалено вирішити в судовому засіданні 20.11.2019 о 16:00.

Судом, відповідно до вимог статей 222-223 Господарського процесуального кодексу України , здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, пояснення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

26 грудня 2018 року між Товариством і Філією було укладено Договір №ЦУП-03/0334/18 (далі - Договір) відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця запасні частини до Білазів (далі - Товар), кількість та вартість, а також строки поставки зазначалися сторонами у Специфікації (Додатку до Договору), а покупець зобов`язується прийняти товар та здійснити оплату відповідно до умов Договору.

Відповідно до п. 5.1. Договору, оплата за поставлений товар здійснюється протягом 30 (тридцяти) банківських днів з моменту настання останньої з подій, а саме: - поставки товару, - надання документів передбачених пунктом 6.1 цього Договору, а саме (товарно-транспортну накладну; рахунок-фактуру, видаткову накладну, паспорт або сертифікат якості; акт приймання-передачі Товару), - реєстрації податкової накладної.

Сторонами було укладено Специфікацію № 1, якою визначено кількість та ціну Товару, яка становила 2 219 364,00 грн.

27.12.2018 товар отримано на підставі акту приймання-передачі товару без зауважень. Таким чином, Товариство виконало свої зобов`язання щодо поставки товару, зазначеного у Специфікаціях №1 до Договору; однак Філією не виконано свої зобов`язання в частині оплати поставленого товару за Договором.

Претензією від 20.03.2019 №2003-19 Товариство звернулось до Філії із вимогою про оплату поставленого 27.12.2018 Товару.

Платіжним дорученням від 11.05.2019 № 3416 Філією частково сплачено за Товар відповідно до Договору на суму 1 109 682,00 грн.

Платіжним дорученням від 25.07.2019 №2017628 поданим для оплати 31.07.2019 у банківську установу, Залізницею 31.07.2019 сплачено на користь позивача 1 109 682,00 грн за запасні частини до автотранспортних засобів (з/ч до Білазів) зг. договору ЦУП-03/0334/18 від 26.12.2018 (тендер).

Крім суми основного боргу, враховуючи несвоєчасне виконання відповідачем умов Договору щодо оплати поставленого Товару, позивач просив суд стягнути з відповідача 110 968,20 грн. пені, 2 219,36 грн. трьох відсотків річних і 58 199,78 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зазначене також кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Матеріалами справи підтверджено несвоєчасну оплату.

За порушення відповідачем строків оплати товару за Договором, позивач просив суд стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 12.02.2019 по 15.07.2019 у розмірі. 110 968,20 грн.

Згідно п. 8.4. Договору за порушення строків оплати за поставлений товар покупець виплачує постачальнику неустойку у розмірі однієї облікової ставки Національного банку України від вартості неоплаченого товару за кожен банківський день прострочення, але не більше 5% вартості неоплаченого товару, з якої допущено таке прострочення.

Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за порушення відповідачем строків оплати товару за Договором за загальний період прострочення з 12.02.2019 по 15.07.2019, суд дійшов висновку про задоволення вказаної вимоги та стягнення з відповідача пені в сумі 110 968,20 грн.

Також, позивач просив суд стягнути з відповідача 2 219,36 грн трьох відсотків річних та 58 199,78 грн інфляційних витрат.

Згідно п. 8.5. Договору за порушення строків оплати за поставлений товар покупець сплачує постачальнику 0,1% річних від простроченої суми.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок трьох відсотків річних, суд дійшов висновку про задоволення вказаної вимоги в сумі 2 219,36 грн.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п. 3.1, 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" №14 від 17.12.2013).

Перевіривши розрахунок інфляційних витрат, наданий позивачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних витрат у розмірі 15 465,74 грн підлягають задоволенню у заявленому позивачем розмірі.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частина 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України ).

Що ж до доводів і аргументів відповідача, які викладені у заявах по суті справи і поясненнях, то слід вказати таке.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів відповідача та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки до яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, виходячи з заявлених вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, а також засад змагальності судового процесу, суд дійшов висновку, що відповідачем не спростовано допущеного порушення права та інтересу позивача, у зв`язку з чим позовні вимоги є неспростованими.

Враховуючи вищевикладені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню та з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКРСПЕЦТРЕЙД ЛТД" підлягає стягненню 110 968,20 грн пені, 2 219,36 грн трьох відсотків річних та 58 199,78 грн інфляційних витрат у зв`язку із неналежним виконання умов Договору щодо своєчасної оплати поставленого товару.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача по сплаті судового збору слід стягнути з відповідача.

Враховуючи вище викладене та керуючись статтями 4 , 12 , 129 , 237-240 Господарського процесуального кодексу України , суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКРСПЕЦТРЕЙД ЛТД" (01042, м.Київ, БУЛЬВАР ДРУЖБИ НАРОДІВ, будинок 9, ідентифікаційний код 37568173) до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (03680, м.Київ, ВУЛИЦЯ ТВЕРСЬКА, будинок 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі ФІЛІЇ "ЦЕНТР УПРАВЛІННЯ ПРОМИСЛОВІСТЮ" АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (03038, м.Київ, Солом`янський район, ВУЛИЦЯ ІВАНА ФЕДОРОВА, будинок 32, ідентифікаційний код 40081389) про стягнення 171 387,34 грн задовольнити повністю.

2. Стягнути з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (03680, м.Київ, ВУЛИЦЯ ТВЕРСЬКА, будинок 5, ідентифікаційний код 40075815) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКРСПЕЦТРЕЙД ЛТД" (01042, м.Київ, БУЛЬВАР ДРУЖБИ НАРОДІВ, будинок 9, ідентифікаційний код 37568173) 110 968,20 грн пені, 2 219,36 грн трьох відсотків річних, 58 199,78 грн інфляційних витрат, і 19 216,04 грн витрат зі сплати судового збору.

Вирішення питання про судові витрати на професійну правничу допомогу провести в судовому засіданні 20.11.2019 о 16:00.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 05.12.2019

Суддя І.Д. Курдельчук