Ухвала

від 04.06.2020 по справі 910/9393/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА

м. Київ

04.06.2020Справа № 910/9393/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засіданні Росущан К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні

скаргу АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (03680, м.Київ, ВУЛИЦЯ ТВЕРСЬКА, будинок 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі ФІЛІЇ "ЦЕНТР УПРАВЛІННЯ ПРОМИСЛОВІСТЮ" АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (03038, м.Київ, Солом`янський район, ВУЛИЦЯ ІВАНА ФЕДОРОВА, будинок 32, ідентифікаційний код 40081389) на дії державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Коваль Любов Іванівни у виконавчому провадженні № 61020385 з виконання судового рішення

у справі № 910/9393/19

за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКРСПЕЦТРЕЙД ЛТД" (01042, м.Київ, БУЛЬВАР ДРУЖБИ НАРОДІВ, будинок 9, ідентифікаційний код 37568173)

до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (03680, м.Київ, ВУЛИЦЯ ТВЕРСЬКА, будинок 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі

ФІЛІЇ "ЦЕНТР УПРАВЛІННЯ ПРОМИСЛОВІСТЮ" АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (03038, м.Київ, Солом`янський район, ВУЛИЦЯ ІВАНА ФЕДОРОВА, будинок 32, ідентифікаційний код 40081389)

про стягнення 171 387,34 грн,

без учасників справи і виконавчого провадження через їх неявку

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва №910/9393/19 від 12.11.2019 стягнуто з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (03680, м.Київ, ВУЛИЦЯ ТВЕРСЬКА, будинок 5, ідентифікаційний код 40075815) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКРСПЕЦТРЕЙД ЛТД" (01042, м.Київ, БУЛЬВАР ДРУЖБИ НАРОДІВ, будинок 9, ідентифікаційний код 37568173) 110 968,20 грн пені, 2219,36 грн трьох відсотків річних, 58199,78 грн інфляційних витрат, і 19216,04 грн витрат зі сплати судового збору.

Додатковим Рішенням Господарського суду міста Києва №910/9393/19 від 20.11.2019 стягнуто з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (03680, м.Київ, ВУЛИЦЯ ТВЕРСЬКА, будинок 5, ідентифікаційний код 40075815) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКРСПЕЦТРЕЙД ЛТД" (01042, м.Київ, БУЛЬВАР ДРУЖБИ НАРОДІВ, будинок 9, ідентифікаційний код 37568173) 30 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

26.12.2019 на виконання судових рішень видані накази Господарського суду міста Києва №910/9393/19.

04.03.2020 від Залізниці надійшла скарга на дії державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Коваль Любов Іванівни у виконавчому провадженні № 61020385 стосовно відкриття 21.01.2020 виконавчого провадження 61020385 щодо внесеного до Переліку об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації - Залізниці.

До скарги долучено клопотання про поновлення строку подачі скарги, яке обгрутноване отриманням документів виконавчого провадження лише 24.02.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва №910/9393/19 від 11.03.2020 поновлено строк подачі скарги на дії державного виконавця та призначено скаргу до розгляду на 31.03.2020, повідомлено Печерський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України - державного виконавця Коваль Любов Іванівну (ВП 61020385) про подання скарги;. Запропоновано учасникам справи та державному виконавцю надати письмові пояснення щодо заявленої скарги з документальним підтвердженням викладених обставин.

Відповідно до частин першої та другої статті 342 Господарського процесуального кодексу України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Судове засідання з розгляду скарги з метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом ,зважаючи на період карантину, визначений постановою КМУ "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" від 11.03.2020 №211 із змінами переносилось та призначене на 04.06.2020.

Учасники повідомлені відповідно до вимог ст.120, 242 ГПК України

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.05.2020 у справі № 904/3535/19 за позовом публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Укрзалізниця" про стягнення коштів, у якій оскаржено дії виконавчої служби, справу передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Суд розглядав можливість зупинення провадження на підставі пункту сьомого частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України. Однак таке право виникає лише при наявності відомостей про постановлення ухвали про прийняття ВС у касаційною порядку до перегляду судового рішення у подібних відносинах в іншій справі (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 27.03.2019 № 906/1349/15).

Оскільки відомості про постановлення ухвали про прийняття об`єднаною палатою КГС ВС відсутні, тому місцевий господарський суд розглядає скаргу по суті.

24.03.2020, 03.04.2020 та 20.05.2020 Печерський РВДВС міста Києва поштою надіслав заперечення та розгляд скарги просив здійснити без участі представника.

Неявка стягувача, боржника не перешкоджають її розгляду.

Скаргу аргументовано тим, що пунктом 3 Розділу ІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" від 02.10.2019 № 145-IX (далі - Закон № 145-IX) забороняється вчиняти виконавчі дії відповідно до норм Закону України "Про виконавче провадження" щодо об`єктів права державної власності, які на день набрання чинності цим Законом були включені до переліків, затверджених Законом України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом, окрім стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитним договором. Станом на 20.10.2019 до Переліку об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації включено дані про боржника. На думку АТ "Укрзалізниця", виконавче провадження № 61020385, де боржником є відповідач, підлягають завершенню, а виконавчий документ - поверненню стягувачу на підставі пункту 9 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження".

Закон встановлює можливість стягнення лише грошових коштів та товарів переданих в заставу.

Як встановлено Рішенням Господарського суду міста Києва №910/9393/19 від 12.11.2019 між тов "УКРСПЕЦТРЕЙД ЛТД" та Залізницею 26.12.2018 було укладено Договір №ЦУП-03/0334/18 відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця запасні частини до Білазів; поставка запчастин 27.12.2018 відбулась без зауважень. Предметом спору були несплачені грошові кошти із застосування наслідків не виконання грошового зобов`язання, водночас обов`язок сплати яких покупець і не оспорював.

Отже, за скаргою боржника у даній справі предметом дослідження є застосування до примусового виконання наказу № 910/9393/19 норми законодавства щодо встановленої тимчасової заборони на вчинення будь-яких виконавчих дій, у тому числі, примусового списання коштів з рахунків Акціонерного товариства Укрзалізниця , згідно з положеннями пункту 3 Розділу III Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації .

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Положеннями частини першої статті 18 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно з частиною першою статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з пунктом 3 розділу ІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №145-ІХ виокремлено дотримання законності про вчиненні виконавчих дій відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо об`єктів права державної власності, які на день набрання чинності цим Законом були включені до переліків, затверджених Законом України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", в частині , зокрема, стягнення грошових коштів.

Власне розширене трактування боржником норм законодавства не є підставою для невиконання судового рішення.

Законом №145-ІХ з усього складу майна підприємства, призначеного для його діяльності, яким також є нерухоме майно (будівлі, споруди, земельні ділянки тощо), передбачено можливість звернення стягнення лише на конкретні види майна цього підприємства, зокрема, грошові кошти.

Суд визнає очевидними і такими, що не викликають розумних сумнівів щодо застосування приписів Закону №145-ІХ про можливість вчинення виконавчих дій стосовно АТ "Укрзалізниця" в частині стягнення грошових коштів.

Також господарський суд вважає за необхідне зазначити, що виконання судового рішення, відповідно до змісту Рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26.06.2013 по справі № 1-7/2013, є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Конституційний Суд України, беручи до уваги статті 3, 8, частини першу, другу статті 55, частини першу, другу статті 129-1 Конституції України, свої юридичні позиції щодо визначення виконання судового рішення складовою конституційного права на судовий захист, вважає, що держава, створюючи належні національні організаційно-правові механізми реалізації права на виконання судового рішення, повинна не лише впроваджувати ефективні системи виконання судових рішень, а й забезпечувати функціонування цих систем у такий спосіб, щоб доступ до них мала кожна особа, на користь якої ухвалене обов`язкове судове рішення, у разі, якщо це рішення не виконується, у тому числі державним органом (Рішення Конституційного Суду України від 15 травня 2019 року № 2-рп(ІІ)/2019).

Конституційний Суд України у зазначеному Рішенні також наголошує, що визначений у законі порядок забезпечення державою виконання судового рішення має відповідати принципам верховенства права та справедливості, гарантувати конституційне право на судовий захист; невиконання державою позитивного обов`язку щодо забезпечення функціонування запроваджуваної нею системи виконання судових рішень призводить до обмеження конституційного права на судовий захист та нівелює його сутність.

У пункті 37 Рішення по справі "Деркач та Палек проти України" (заяви NN 34297/02 та 39574/02) від 21.12.2004, остаточне з 06.06.2005, Європейський Суд з прав людини зазначив: "37. Суд знову наголошує, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право порушити в суді чи трибуналі будь-який позов, який стосується його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, пункт передбачає "право на суд", одним з аспектів якого є право доступу до суду, тобто право порушувати в судах позов для вирішення цивільного спору. Однак це право було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Важко уявити, щоб пункт 1 статті 6 детально описував процедурні гарантії, які надано сторонам, - справедливість, відкритість і оперативність проваджень, - і не передбачав би гарантій виконання судових рішень. Тлумачення статті 6 як положення, що лише гарантує право на звернення до суду та проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуації, несумісної з принципом верховенства права, який Високі Договірні Сторони зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, виконання судового рішення має розглядатися як невід`ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6 (див. рішення у справі "Бурдов проти Росії", заява N 589498/00, п. 34)."

Європейський суд з прав людини (далі - Європейський суд) неодноразово зазначав, що ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії" ). Європейський суд вважає, що саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції (рішення у справі Войтенко проти України).

У рішенні від 17.05.2005 по справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатись, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично.

Також відповідно до статті 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація; юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.

Згідно з положеннями статті 4 вказаного Закону виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства, здійснюється в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження" , з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом .

Так, у разі якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства, не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Господарський суд роз`яснює заявнику, що приписи пункту 3 Розділу ІІІ Прикінцевих і перехідних положень Закону №145-ІХ абсолютно не містять заборони щодо виконання судових рішень, які набрали законної сили щодо стягнення грошових коштів з АТ "Укрзалізниця".

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що скаржником (боржником) не доведено порушення на державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Коваль Любов Іванівною у виконавчому провадженні № 61020385 з виконання судового рішення у справі № 910/9393/19 порядку вчинення виконавчих дій, передбачених Законом України "Про виконавче провадження" та Інструкцією з організації примусового виконання рішення, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, в частині винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, з огляду на що суд відмовляє Акціонерному товариству "Українська залізниця" у задоволенні скарги про визнання неправомірними дії державного виконавця та скасування вказаної постанови.

Відповідно до статті 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

За таких обставин, суд вважає скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" на дії Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 339-345, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ

Відмовити у задоволенні скарги АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (03680, м.Київ, ВУЛИЦЯ ТВЕРСЬКА, будинок 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі ФІЛІЇ "ЦЕНТР УПРАВЛІННЯ ПРОМИСЛОВІСТЮ" АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (03038, м.Київ, Солом`янський район, ВУЛИЦЯ ІВАНА ФЕДОРОВА, будинок 32, ідентифікаційний код 40081389) на дії державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Коваль Любов Іванівни у виконавчому провадженні № 61020385 з виконання судового рішення у справі № 910/9393/19 повністю.

Ухвала набрала законної сили 04.06.2020 та може бути оскаржена протягом десяти днів з моменту проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва.

Суддя І.Д. Курдельчук