Рішення

від 12.11.2019 по справі 910/8632/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.11.2019Справа № 910/8632/19

Господарський суд міста Києва у складі:

судді - Бондаренко Г. П.,

за участю секретаря - Лебович А. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві матеріали господарської справи

За позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "МАККОМ-ГРУП" вул. Галицька, буд.126, кв. 27, Івано-Франківськ, 76008)

до Акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" (Кловський узвіз, буд. 9/1, м. Київ 21, 01021)

про стягнення 510 929,68 грн

За участі представників сторін:

Від позивача: Саманюк І. М. (ордер серія ІФ № 046102 від 12.08.2019, Договір про надання правничої допомоги № б/н від 12.08.2019);

Від відповідача: Ткаченко О. О. (довіреність від 06.06.2019 № 1-1161).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МАККОМ-ГРУП" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" (далі - відповідач) про стягнення 510 929, 68 грн за договором про транспортування природного газу.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач просить стягнути з відповідача 510 929, 68 грн, з яких 256 435, 20 грн основна заборгованість за договором № 1512000840 від 17.12.2015; 176 546, 72 грн - пені; 61360, 76 грн - інфляційних втрат; 16587, 00 грн - 3 % річних, а також позивач просить покласти судові витрати на відповідача.

09.07.2019 суд відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати в порядку загального провадження та призначив підготовче засідання у справі на 13.08.2019.

05.08.2019 через відділ канцелярії суду від позивача надійшло клопотання, в якому позивач просив суд долучити до матеріалів справи акти звірки між сторонами.

В судовому засіданні 13.08.2019 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив позовні вимоги.

В підготовчому судовому засіданні 13.08.2019 суд оголосив перерву в підготовчому засіданні до 12.09.2019, встановив строк подачі відповіді на відзив до 20.08.2019 і тиждень на подання заперечень до 03.09.2019 та зобов`язав відповідача надати контррозрахунок інфляції за період з 16.05.2019 по 27.06.2019.

20.08.2019 через відділ канцелярії суду від позивача надійшла відповідь на відзив у справі № 910/8632/19 та розрахунок 3 % річних.

27.08.2019 від відповідача надійшли через відділ канцелярії суду заперечення на відповідь на відзив.

12.09.2019 через відділ канцелярії суду від позивача надійшло клопотання про доручення до матеріалів справи актів звірки.

Судове засідання, призначене на 12.09.2019 не відбулося, у зв`язку з перебуванням судді Бондаренко Г. П. на лікарняному. Ухвалою - повідомленням від 20.09.2019 суд повідомив учасників справи, про перенесення розгляду справи на 12.11.2019.

В судове засідання 12.11.2019 учасники справи прибули та надали, в порядку ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, свою згоду розпочати розгляд справи по суті в день закінчення підготовчого судового засідання.

В судовому засіданні 12.11.2019 суд на місці ухвалив закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті в день закінчення підготовчого судового засідання, тобто 12.11.2019.

Позивач заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, а відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши долучені до матеріалів справи докази, заслухавши пояснення учасників справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, 17.12.2015 між позивачем, як замовником та відповідачем, як оператором був укладений договір № 1512000840 транспортування природного газу (далі за текстом - договір), відповідно до п. 2.1. якого оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу (надалі - послуги) на умовах, визначених у договорі, а замовник сплачує оператору встановлену в договорі вартість таких послуг.

Відповідно до пункту 2.2. договору, послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим договором.

Пунктом 2.3. договору визначено послуги, які можуть бути надані замовнику за цим договором:

- послуги замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (далі - розподіл потужності);

- послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (далі - транспортування);

- послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (далі - балансування).

Обсяг послуг, що надаються за договором, визначається підписанням додатка 1 (розподіл потужності) та/або додатка 2 (транспортування) до договору (п. 2.4. договору).

Згідно з пунктом 3.1. договору, оператор зобов`язаний, зокрема, своєчасно надавати послуги належної якості.

Оператор має право своєчасно отримувати від замовника плату за надані послуги (п. 3.2. договору).

Замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг (п. 4.1. договору).

Замовник має право отримувати від оператора послуги належної якості та в обумовлені договором строки (п. 4.2. договору).

У пункті 7.1. Договору зазначено, що вартість послуг розраховується, зокрема послуг розподілу потужності - за тарифами, які встановлюються Регулятором.

У відповідності до п. 8.3. договору замовник оплачує оператору вартість замовленої потужності, незалежно від того, була чи не була повністю використана замовлена потужність.

В п. 11.1. договору сторони погодили, що послуги, які надаються за договором, за винятком послуг балансування оформлюються оператором і замовником актами наданих послуг.

Оператор до п`ятнадцятого числа місяця, наступного за звітнім, направляє замовнику два примірники акта наданих послуг за газовий місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою оператора (п. 11.2 договору).

Замовник протягом двох днів з дати одержання акта наданих послуг зобов`язується повернути оператору один примірник оригіналу акта наданих послуг, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою замовника, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг (п. 11.3. договору).

В п. 11.5. договору сторони дійшли згоди, що оператор і замовник зобов`язуються здійснювати звірку розрахунків щокварталу до двадцять п`ятого числа місяця, наступного за кварталом. Звірка розрахунків оформлюється сторонами актом звірки.

Відповідно до п. 12.1. договору протягом всього строку отриманих послуг замовник надає оператору та підтримує на належному рівні фінансове забезпечення відповідно до вимог Кодексу.

Згідно з п.12.2. фінансове забезпечення щодо замовленої потужності надається у формах, визначених Кодексом, в сумі місячних зобов`язань на користь оператора.

Договір набирає чинності з дня його укладання на строк до 31.12.2022, умови договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладання, а саме з 01.12.2015 (п. 17.1. договору в редакції викладеній в додатковій угоді № 2 до договору транспортування природного газу від 17.12.2015 № 1512000840 від 27.12.2017).

Публічним акціонерним товариством Укртрансгаз направлено позивачу листа від 20.04.2017 №5190/12 з додатками рахунками фактурами за квітень, травень 2017 року на 256 435,20 грн та суму 242 601,12 грн відповідно Щодо виконання умов договору , в якому було зазначено терміново здійснити оплату потужності відповідно до умов договору.

Товариство з обмеженою відповідальністю МАККОМ-ГРУП оплатило виставлені рахунки Публічним акціонерним товариством Укртрансгаз за послуги щодо замовленої потужності, що зокрема не заперечується відповідачем.

За твердженням позивача відповідач послуги в квітні, травні 2017 року щодо замовленої потужності не надав.

20.04.2018 Публічне акціонерне товариство Укртрансгаз повернуло 242 601,12 грн, перерахованих за договором за травень 2017 року .

Кошти за послуги, не надані в квітні 2017 року відповідач, за твердженням позивача, йому не повернув і доказів іншого матеріали справи не містять.

З метою врегулювання спору в досудовому порядку на адресу відповідача позивачем направлено лист-претензію з вимогою повернути зайво перераховані кошти (від 06.05.2019 №19), однак кошти повернуто не було, що і стало причиною звернення з позовом до суду.

Предметом позову у справі є матеріально - правові вимоги позивача до відповідача про стягнення з останнього 256 435, 20 грн основної заборгованості за договором, 176 546, 72 грн пені за період прострочення з 01.05.2017 по 26.06.2019, 61 360, 76 грн інфляційних втрат за травень 2017 року - травень 2018 року, 16 587, 00 грн 3 % річних за період прострочення з 01.05.2017 по 26.06.2019.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з тих підстав, що обумовлені договором послуги щодо замовленої потужності в квітні 2017 року були надані позивачу, відтак відсутні підстави для повернення 256 435, 20 грн.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Кодекс газотранспортної системи є регламентом функціонування газотранспортної системи України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України. Дія цього Кодексу поширюється на всіх суб`єктів ринку природного газу України: операторів суміжних систем, газовидобувні підприємства, замовників, споживачів та постачальників природного газу незалежно від підпорядкування та форми власності, а також операторів торгових платформ.

Відповідно до п. 1 Загальних засад, термінів та скорочень Розділу I. Загальні положення Кодексу газотранспортної системи договір транспортування - це договір, укладений між оператором газотранспортної системи та замовником послуг транспортування природного газу на основі типового договору транспортування природного газу, затвердженого Регулятором, згідно з яким оператор газотранспортної системи надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору газотранспортної системи вартість отриманих послуг (послуги).

Укладений між сторонами договір є договором транспортування газу (договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу), а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Кодексу газотранспортної системи та Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з п. 9., 10 Порядку укладення договору транспортування природного газу розділу VIII. ПОРЯДОК УКЛАДЕННЯ ДОГОВОРУ ТРАНСПОРТУВАННЯ ПРИРОДНОГО ГАЗУ ТА ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ Кодексу газотранспортної системи замовник послуг транспортування на підставі договору транспортування може замовити в оператора газотранспортної системи нижче наведені послуги, що є складовими послуги транспортування:

доступ до потужності в точці входу або виходу з газотранспортної системи;

замовлення фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтвердженої номінації;

вчинення дій з врегулювання добового небалансу.

Замовлені величини розподілу потужності визначаються додатком до договору транспортування природного газу.

З метою забезпечення виконання зобов`язань замовника послуг транспортування щодо оплати послуг оператора газотранспортної системи за договором транспортування природного газу замовник послуг транспортування зобов`язаний надавати оператору газотранспортної системи фінансове забезпечення у випадках та відповідно до вимог, встановлених у цьому Кодексі, або здійснити попередню оплату таких послуг на підставі договору транспортування природного газу.

Оператор газотранспортної системи визначає розмір достатнього фінансового забезпечення для кожного замовника послуг транспортування відповідно до вимог, установлених у цьому Кодексі, та інформує замовника послуг транспортування з розрахунком кожної складової фінансового забезпечення, відповідно до яких було визначено розмір достатнього фінансового забезпечення відповідно до вимог цього пункту.

Послуги транспортування природного газу надаються на умовах 100 % попередньої оплати (крім випадку, передбаченого цим пунктом) у розмірі вартості розподіленої потужності на період газового місяця для послуг на період газового місяця, кварталу та/або року за п`ять банківських днів до початку газового місяця, у якому буде забезпечуватись транспортування природного газу.

Якщо така попередня оплата не буде надана замовником послуг транспортування у строк, визначений цим пунктом, то оператор газотранспортної системи тимчасово (до дня, наступного за днем внесення відповідного фінансового забезпечення) зупиняє надання послуг, стосовно яких замовник не надав фінансове забезпечення, та пропонує таку розподілену потужність іншим замовникам послуг транспортування у якості вільної потужності згідно з розділом IX цього Кодексу. При цьому такий замовник послуг не звільняється від зобов`язань щодо сплати за розподілену потужність на час зупинення надання послуг.

Для послуг транспортування природного газу на період однієї газової доби замовник послуг транспортування зобов`язаний здійснити 100 % попередню оплату в розмірі не менше вартості доступу до потужності на період газової доби, яка планується для використання згідно з номінацією. При цьому така оплата має бути отримана оператором газотранспортної системи на його рахунок не пізніше ніж за три години до кінцевого строку подання номінації.

Повернення грошових коштів, наданих замовником послуг транспортування в якості фінансового забезпечення, здійснюється на умовах договору, на підставі якого воно було надане, а у випадку якщо такі умови не встановлені - на вимогу замовника послуг транспортування у строк не пізніше п`яти банківських днів з моменту отримання оператором газотранспортної системи вимоги від замовника послуг транспортування за умови, якщо розмір фінансового забезпечення, що залишиться після повернення грошових коштів, достатній згідно з вимогами цього Кодексу, в іншому випадку - з моменту закінчення строку дії фінансового забезпечення та за умови відсутності заборгованості за надані послуги (п. 2 Фінансового забезпечення розділу VIII. ПОРЯДОК УКЛАДЕННЯ ДОГОВОРУ ТРАНСПОРТУВАННЯ ПРИРОДНОГО ГАЗУ ТА ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ Кодексу газотранспортної системи).

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

За умовами договору факт надання послуг, обумовлених договором підтверджується актом наданих послуг (п. 11.1. договору), при цьому обов`язок складання та направлення відповідного акту покладається саме на оператора.

Відповідач стверджує, що ним були надані послуги обумовлені договором в квітні 2017 року щодо замовленої потужності, та заперечує доводи позивача щодо ненадання таких послуг, проте доказів, які б підтверджували надання послуг (а саме: підписаних та/або направлених позивачу актів наданих послуг), суду не надав, і відповідно доводів позивача не спростував.

За вказаних обставин суд дійшов висновку, що в квітні 2017 року попередньо оплачені на суму 256 435, 20 грн послуги, обумовлені договором, надані відповідачем позивачу не були.

Умовами укладеного договору між сторонами порядок повернення грошових коштів, наданих замовником послуг транспортування в якості фінансового забезпечення (попередньої оплати) визначений не був, відтак, такі грошові кошти повертаються на вимогу замовника послуг транспортування у строк не пізніше п`яти банківських днів з моменту отримання оператором газотранспортної системи вимоги від замовника послуг транспортування, як визначено Кодексом газотранспортної системи.

Судом встановлено, що позивач скористався наданим йому правом, і направив вимогу відповідачу про повернення суми передплати, яку відповідач отримав 08.05.2019.

Отже, з огляду на приписи Кодексу газотранспортної системи у відповідача з моменту отримання вимоги позивача про повернення грошових коштів виникло зобов`язання по їх поверненню у строк п`ять банківських днів від дня пред`явлення вимоги.

Тобто відповідач був зобов`язаний повернути позивачу кошти передплати за договором в розмірі 256 435, 20 грн у строк до 16.05.2019 включно, але відповідний обов`язок виконаний відповідачем не був. Доказів, які б підтверджували виконання відповідачем його зобов`язання по поверненню коштів передплати, матеріали справи не містять.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем по поверненню передплати за договором в сумі 256 435, 20 грн належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк виконання зобов`язання відповідно до положень Кодексу газотранспортної системи настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення боргу у розмірі 256 435, 20 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 Цивільного кодексу України, частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, відповідач є порушником зобов`язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України (далі за текстом - ГК України) визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до приписів ст. 549 Цивільного кодексу України пенею, є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. При цьому, згідно ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Закон України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань регулює договірні відносини між суб`єктами господарювання. Договір укладений між сторонами не містить положень щодо нарахування пені за несвоєчасне повернення грошових коштів сплачених за договором.

Таким чином, сторонами письмово не було досягнуто домовленості щодо забезпечення таких зобов`язань по договору неустойкою, таким чином вимоги про стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем зобов`язань по поверненню грошових коштів в розмірі 176 546, 72 грн за період прострочення з 01.05.2017 по 26.06.2019 не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Отже передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 61 360, 76 грн інфляційних втрат за травень 2017 року - травень 2018 року, 16 587, 00 грн 3 % річних за період прострочення з 01.05.2017 по 26.06.2019.

Суд зазначає, що позивачем невірно визначений період прострочення відповідача, оскільки вимогу про повернення грошових коштів відповідач отримав лише 08.05.2019 і відповідно був вправі її виконати протягом п`яти банківських днів, тобто до 16.05.2019 включно. Відтак прострочення відповідача має місце лише з 17.05.2019.

З огляду на вимоги Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Отже, період за яких відповідачу можуть бути нараховані 3 % річних та інфляційні витрати, у відповідності до положень ст. 625 Цивільного кодексу України, становить з 17.05.2019 по 26.06.2019.

За розрахунком суду за період прострочення з 17.05.2019 по 26.06.2019 3 % річних нараховані на суму заборгованості відповідача складають 864, 15 грн, які і підлягають стягненню з відповідача.

Що стосується інфляційних втрат, то суд зазначає наступне.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур`єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Враховуючи зазначене інфляційні втрати можуть бути нараховані за умови, що заборгованість мала місце протягом певного повного місяця, в даному випадку червня. Однак, позивач період прострочення обмежив 26.06.2019. Нарахування інфляції здійснюється за повний місяць і не може бути здійснене за 26 днів червня.

Крім того, інфляція в червні 2019 року складала 99, 5 %, тобто мала місце дефляція, відповідно позивач не поніс інфляційних втрат.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги або свідчили про відсутність у відповідача обов`язку сплати заборгованості у встановленому судом розмірі.

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, оцінивши подані докази, які досліджені в судовому засіданні, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог. Стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 256 435, 20 грн основної заборгованості та 864,15 грн 3 % річних.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "МАККОМ-ГРУП" до Акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" про стягнення 510 929,68 грн задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" (Кловзький узвіз, буд. 9/1, м. Київ, 01021; ідентифікаційний код 30019801) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МАККОМ-ГРУП" вул. Галицька, буд.126, кв. 27, Івано-Франківськ, 76008; ідентифікаційний код 37182541) 256 435 (двісті п`ятдесят шість тисяч чотириста тридцять п`ять) грн 20 коп. основної заборгованості, 864 (вісімсот шістдесят чотири) грн 15 коп. 3 % річних та 3 859 (три тисячі вісімсот п`ятдесят дев`ять) грн 49 коп. судового збору.

3. В задоволенні інших позовних вимог, щодо стягнення 176 546, 72 грн пені, 61 360, 76 грн інфляційних втрат та 15 722, 85 грн 3 % річних, - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 04.12.2019.

Суддя Г. П. Бондаренко