Постанова

від 13.02.2020 по справі 910/8632/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" лютого 2020 р. Справа№ 910/8632/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Кравчука Г.А.

Скрипки І.М.

за участю секретаря судового засідання Денисюк І.Г.

за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 13.02.2020

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

на рішення Господарського суду міста Києва від 12.11.2019 (повне рішення складено 04.12.2019)

у справі №910/8632/19 (суддя Бондаренко Г.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАККОМ-ГРУП"

до Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

про стягнення 510929,68 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МАККОМ-ГРУП" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" про стягнення 510929,68 грн, з яких 256435,20 грн основна заборгованість за договором про транспортування природного газу №1512000840 від 17.12.2015 щодо повернення суми передплати; 176546,72 грн - пені; 61360,76 грн - інфляційних втрат; 16587,00 грн - 3 % річних, а також позивач просив покласти судові витрати на відповідача.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.11.2019 у справі №910/8632/19 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МАККОМ-ГРУП" 256435 (двісті п`ятдесят шість тисяч чотириста тридцять п`ять) грн 20 коп. основної заборгованості, 864 (вісімсот шістдесят чотири) грн 15 коп. 3 % річних та 3859 (три тисячі вісімсот п`ятдесят дев`ять) грн 49 коп. судового збору. В задоволенні інших позовних вимог щодо стягнення 176546,72 грн пені, 61360,76 грн інфляційних втрат та 15722, 85 грн 3 % річних відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що відповідачем не виконано вимогу замовника (позивача) по поверненню суми передплати (фінансового забезпечення), з якою замовник звернувся у відповідності до положень пункту 2 Розділу VIII Кодексу газотранспортної системи. Відмовляючи в позові в частині стягнення пені, суд виходив з того, що сторонами письмово не було досягнуто домовленості щодо забезпечення таких зобов`язань за договором неустойкою. Відмовляючи в задоволенні інших позовних вимог щодо стягнення 61360,76 грн інфляційних втрат та 15722,85 грн 3 % річних, суд виходив з того, що позивачем невірно визначено період прострочення.

Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулось з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 12.11.2019 у справі №910/8632/19 в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення в цій частині про відмову в задоволенні позовних вимог; в іншій частині рішення суду залишити без змін.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому скаржник зазначив, що згідно договору замовник сплачує оператору (відповідачу) вартість замовленої потужності незалежно від факту повного використання замовленої потужності. Крім того, скаржник вказував, що строк фінансового забезпечення не настав, а тому відсутнє прострочення відповідача.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.11.2019 у справі №910/8632/19; апеляційну скаргу призначено до розгляду.

У відзив на апеляційну скаргу позивач просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що мотиви та підстави, зазначені в ній щодо скасування рішення суду є безпідставними та необґрунтованими, а рішення суду ухвалено у відповідності до вимог чинного законодавства.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, просив суд скаргу задовольнити, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 12.11.2019 у справі №910/8632/19 в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення в цій частині про відмову в задоволенні позовних вимог; в іншій частині рішення суду залишити без змін.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти апеляційної скарги, просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та надані пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з наступного.

17.12.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "МАККОМ-ГРУП", як замовником, та Акціонерним товариством "Укртрансгаз", як оператором, був укладений договір №1512000840 транспортування природного газу (далі за текстом - договір), відповідно до п. 2.1. якого оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу (надалі - послуги) на умовах, визначених у договорі, а замовник сплачує оператору встановлену в договорі вартість таких послуг.

Відповідно до пункту 2.2. договору, послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі газотранспортної системи (далі за текстом - Кодекс), з урахуванням особливостей, передбачених цим договором.

Пунктом 2.3. договору визначено послуги, які можуть бути надані замовнику за цим договором, а саме:

- послуги замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (далі - розподіл потужності);

- послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (далі - транспортування);

- послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (далі - балансування).

Обсяг послуг, що надаються за договором, визначається підписанням додатка 1 (розподіл потужності) та/або додатка 2 (транспортування) до договору (п. 2.4. договору).

Згідно з пунктом 3.1. договору, оператор зобов`язаний, зокрема, своєчасно надавати послуги належної якості.

Оператор має право своєчасно отримувати від замовника плату за надані послуги (п. 3.2. договору).

Замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг (п. 4.1. договору).

Замовник має право отримувати від оператора послуги належної якості та в обумовлені договором строки (п. 4.2. договору).

В пункті 7.1. Договору зазначено, що вартість послуг розраховується, зокрема, за розподіл потужності - за тарифами, які встановлюються Регулятором.

У відповідності до п. 8.3. договору замовник оплачує оператору вартість замовленої потужності, незалежно від того, була чи не була повністю використана замовлена потужність.

В пункті 11.1. договору сторони погодили, що послуги, які надаються за договором, за винятком послуг балансування оформлюються оператором і замовником актами наданих послуг.

Оператор до п`ятнадцятого числа місяця, наступного за звітнім, направляє замовнику два примірники акта наданих послуг за газовий місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою оператора (п. 11.2. договору).

Замовник протягом двох днів з дати одержання акта наданих послуг зобов`язується повернути оператору один примірник оригіналу акта наданих послуг, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою замовника, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг (п. 11.3. договору).

В пункті 11.5. договору сторони дійшли згоди, що оператор і замовник зобов`язуються здійснювати звірку розрахунків щокварталу до двадцять п`ятого числа місяця, наступного за кварталом. Звірка розрахунків оформлюється сторонами актом звірки.

Відповідно до п. 12.1. договору протягом всього строку отриманих послуг замовник надає оператору та підтримує на належному рівні фінансове забезпечення відповідно до вимог Кодексу.

Згідно з п.12.2. фінансове забезпечення щодо замовленої потужності надається у формах, визначених Кодексом, в сумі місячних зобов`язань на користь оператора.

Договір набирає чинності з дня його укладання на строк до 31.12.2022, умови договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладання, а саме з 01.12.2015 (п. 17.1. договору в редакції викладеній в додатковій угоді № 2 до договору транспортування природного газу від 17.12.2015 № 1512000840 від 27.12.2017).

Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" направлено позивачу лист від 20.04.2017 №5190/12 "Щодо виконання умов договору", в якому було зазначено терміново здійснити оплату потужності відповідно до умов договору; до листа додано рахунки-фактури за квітень, травень 2017 року на суму 256435,20 грн та на суму 242601,12 грн відповідно.

Як стверджує позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "МАККОМ-ГРУП" оплатило виставлені рахунки Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" за послуги щодо замовленої потужності, що також не заперечується відповідачем.

Разом з тим, за твердженням позивача відповідач послуги в квітні, травні 2017 року щодо замовленої потужності не надав.

20.04.2018 Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" повернуло Товариству з обмеженою відповідальністю "МАККОМ-ГРУП" 242601,12 грн, перерахованих останнім за договором за травень 2017 року.

За твердженням позивача, кошти, перераховані ним за послуги, які не були надані в квітні 2017 року, відповідач не повернув.

З метою врегулювання спору в досудовому порядку на адресу відповідача позивачем направлено лист-претензію з вимогою повернути зайво перераховані кошти (від 06.05.2019 №19), однак кошти повернуто не було, що і стало причиною звернення з позовом до суду, предметом якого є вимоги позивача до відповідача про стягнення з останнього 256435,20 грн основної заборгованості за договором, 176546,72 грн пені за період прострочення з 01.05.2017 по 26.06.2019, 61360,76 грн інфляційних втрат за травень 2017 року - травень 2018 року, 16587,00 грн 3 % річних за період прострочення з 01.05.2017 по 26.06.2019.

Кодекс газотранспортної системи є регламентом функціонування газотранспортної системи України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України. Дія цього Кодексу поширюється на всіх суб`єктів ринку природного газу України: операторів суміжних систем, газовидобувні підприємства, замовників, споживачів та постачальників природного газу незалежно від підпорядкування та форми власності, а також операторів торгових платформ.

Відповідно до п. 1 Загальних засад, термінів та скорочень Розділу I. Загальні положення Кодексу газотранспортної системи договір транспортування - це договір, укладений між оператором газотранспортної системи та замовником послуг транспортування природного газу на основі типового договору транспортування природного газу, затвердженого Регулятором, згідно з яким оператор газотранспортної системи надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору газотранспортної системи вартість отриманих послуг (послуги).

Укладений між сторонами договір є договором транспортування газу (договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу), а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Кодексу газотранспортної системи.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Виходячи зі змісту пунктів 9, 10 Порядку укладення договору транспортування природного газу розділу VIII. ПОРЯДОК УКЛАДЕННЯ ДОГОВОРУ ТРАНСПОРТУВАННЯ ПРИРОДНОГО ГАЗУ ТА ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ Кодексу газотранспортної системи замовник послуг транспортування на підставі договору транспортування може замовити в оператора газотранспортної системи нижче наведені послуги, що є складовими послуги транспортування:

доступ до потужності в точці входу або виходу з газотранспортної системи;

замовлення фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтвердженої номінації;

вчинення дій з врегулювання добового небалансу.

Замовлені величини розподілу потужності визначаються додатком до договору транспортування природного газу.

З метою забезпечення виконання зобов`язань замовника послуг транспортування щодо оплати послуг оператора газотранспортної системи за договором транспортування природного газу замовник послуг транспортування зобов`язаний надавати оператору газотранспортної системи фінансове забезпечення у випадках та відповідно до вимог, встановлених у цьому Кодексі, або здійснити попередню оплату таких послуг на підставі договору транспортування природного газу.

Оператор газотранспортної системи визначає розмір достатнього фінансового забезпечення для кожного замовника послуг транспортування відповідно до вимог, установлених у цьому Кодексі, та інформує замовника послуг транспортування з розрахунком кожної складової фінансового забезпечення, відповідно до яких було визначено розмір достатнього фінансового забезпечення відповідно до вимог цього пункту.

Послуги транспортування природного газу надаються на умовах 100 % попередньої оплати (крім випадку, передбаченого цим пунктом) у розмірі вартості розподіленої потужності на період газового місяця для послуг на період газового місяця, кварталу та/або року за п`ять банківських днів до початку газового місяця, у якому буде забезпечуватись транспортування природного газу.

Якщо така попередня оплата не буде надана замовником послуг транспортування у строк, визначений цим пунктом, то оператор газотранспортної системи тимчасово (до дня, наступного за днем внесення відповідного фінансового забезпечення) зупиняє надання послуг, стосовно яких замовник не надав фінансове забезпечення, та пропонує таку розподілену потужність іншим замовникам послуг транспортування у якості вільної потужності згідно з розділом IX цього Кодексу. При цьому такий замовник послуг не звільняється від зобов`язань щодо сплати за розподілену потужність на час зупинення надання послуг.

Для послуг транспортування природного газу на період однієї газової доби замовник послуг транспортування зобов`язаний здійснити 100 % попередню оплату в розмірі не менше вартості доступу до потужності на період газової доби, яка планується для використання згідно з номінацією. При цьому така оплата має бути отримана оператором газотранспортної системи на його рахунок не пізніше ніж за три години до кінцевого строку подання номінації.

Повернення грошових коштів, наданих замовником послуг транспортування в якості фінансового забезпечення, здійснюється на умовах договору, на підставі якого воно було надане, а у випадку якщо такі умови не встановлені - на вимогу замовника послуг транспортування у строк не пізніше п`яти банківських днів з моменту отримання оператором газотранспортної системи вимоги від замовника послуг транспортування за умови, якщо розмір фінансового забезпечення, що залишиться після повернення грошових коштів, достатній згідно з вимогами цього Кодексу, в іншому випадку - з моменту закінчення строку дії фінансового забезпечення та за умови відсутності заборгованості за надані послуги (п. 2 Фінансового забезпечення розділу VIII. ПОРЯДОК УКЛАДЕННЯ ДОГОВОРУ ТРАНСПОРТУВАННЯ ПРИРОДНОГО ГАЗУ ТА ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ Кодексу газотранспортної системи).

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

За умовами договору факт надання послуг, обумовлених договором підтверджується актом наданих послуг (п. 11.1. договору), при цьому обов`язок складання та направлення відповідного акту покладається саме на оператора.

Відповідач стверджує, що ним були надані послуги обумовлені договором в квітні 2017 року щодо замовленої потужності, та заперечує доводи позивача щодо ненадання таких послуг, проте доказів, які б підтверджували надання послуг (а саме: підписаних та/або направлених позивачу актів наданих послуг) суду не надано.

Враховуючи те, що умовами договору порядок повернення грошових коштів, наданих замовником послуг транспортування в якості фінансового забезпечення (попередньої оплати) визначений не був, відтак, такі грошові кошти повертаються на вимогу замовника послуг транспортування у строк не пізніше п`яти банківських днів з моменту отримання оператором газотранспортної системи вимоги від замовника послуг транспортування, як визначено Кодексом.

Як встановлено вище, позивачем направлено вимогу відповідачу про повернення суми передплати, яку останній отримав 08.05.2019.

Отже, з огляду на приписи Кодексу газотранспортної системи у відповідача з моменту отримання вимоги позивача про повернення грошових коштів в розмірі 256435,20 грн виникло зобов`язання по їх поверненню у строк п`ять банківських днів від дня пред`явлення вимоги, в даному випадку у строк до 16.05.2019, але відповідний обов`язок виконаний відповідачем не був. В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження виконання відповідачем зобов`язання по поверненню коштів передплати в розмірі 256435,20 грн.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем по поверненню передплати за договором в сумі 256435,20 грн належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк виконання зобов`язання відповідно до положень Кодексу газотранспортної системи настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення боргу у розмірі 256435,20 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина перша статті 230 ГК України).

Відповідно до приписів ст. 549 Цивільного кодексу України пенею, є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. При цьому, згідно ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" регулює договірні відносини між суб`єктами господарювання.

Договір, укладений між сторонами, не містить положень щодо нарахування пені за несвоєчасне повернення грошових коштів сплачених за договором.

З огляду на викладене, враховуючи відсутність правочину щодо забезпечення виконання зобов`язань за договором неустойкою у вигляді пені, колегія суддів вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 176546,72 грн за період прострочення з 01.05.2017 по 26.06.2019 є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок заявлених до стягнення інфляційних втрат в розмірі 61360,76 грн, нарахованих за період з 01.05.2017 по 26.06.2019, та 3% річних в розмірі 16587,00 грн, нарахованих за період з 01.05.2017 по 26.06.2019, колегією суддів встановлено, що позивачем не вірно визначено період нарахування інфляційних втрат та 3% річних, оскільки не вірно визначено період прострочення відповідача.

Враховуючи те, що вимогу про повернення грошових коштів відповідач отримав 08.05.2019 і відповідно був вправі її виконати протягом п`яти банківських днів, тобто до 16.05.2019 включно, відтак прострочення відповідача має місце лише з 17.05.2019.

Таким чином, період за який відповідачу можуть бути нараховані 3 % річних та інфляційні витрати, у відповідності до положень ст. 625 Цивільного кодексу України, становить з 17.05.2019 по 26.06.2019. При цьому, при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Враховуючи зазначене, інфляційні втрати можуть бути нараховані за червень 2019 р. Водночас, враховуючи те, що інфляція в червні 2019 року складала 99,5 %, тобто мала місце дефляція, відповідно позивач не поніс інфляційних втрат.

Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат в розмірі 61360,76 грн є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає помилковим висновок місцевого господарського суду про те, що нарахування інфляції здійснюється за повний місяць і не може бути здійснене за 26 днів червня. Разом з тим, даний висновок не вплинув на правильне по суті вирішення спору в частині стягнення інфляційних втрат, а тому відсутні підстави для скасування чи зміни рішення в цій частині.

За розрахунком суду апеляційної інстанції за період прострочення з 17.05.2019 по 26.06.2019 3% річних, нарахованих на суму заборгованості, складають 864,15 грн, які і підлягають стягненню з відповідача. В частині стягнення 15722,85 грн 3 % річних позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до статей 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі апелянту було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарга задоволенню не підлягає.

Колегія суддів погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат.

Судовий збір за подачу апеляційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладається судом на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 267-270, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.11.2019 у справі №910/8632/19 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/8632/19 повернути Господарському суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано 24.02.2020 після виходу з відпустки судді Кравчука Г.А.

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді Г.А. Кравчук

І.М. Скрипка