Рішення

від 25.11.2019 по справі 643/9436/17

МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 643/9436/17

Провадження № 2/643/257/19

25.11.2019 р. м.Харків

Московський районний суд м.Харкова під головуванням судді Горбунової Я.М., за участю секретаря Арестової І.В., представника позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , представників відповідача Індутного-Шматько С.М., Гайденко І. М ., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Автогаражного кооперативу Гігант про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку, компенсації моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з Автогаражного кооперативу Гігант на її користь заборгованість по заробітній платі у сумі 6375 грн., середній заробіток за весь час затримки розрахунку у сумі 40562,90 грн., компенсацію моральної шкоди у сумі 2000 грн., компенсацію за невикористані тарифні відпустки у сумі 62549,70 грн. та витрати на правову допомогу.

В обґрунтування позову позивач зазначила, що наказом №36 від 24.10.1995 р. вона була прийнята на роботу до Автогаражного кооперативу Гігант на посаду головного бухгалтера. 24.05.2017 р. вона звільнилась за власним бажанням із займаної посади, при звільненні з нею не було проведено розрахунок, у зв`язку із чим вважає за необхідне стягнути з відповідача невиплачену заробітну плату, при звільненні позивачу не було видано трудову книжку, у зв`язку із чим вважає за необхідне стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 25.05.2017 р. по 01.10.2017 р., позивач також зазначає, що їй не була виплачена компенсація за невикористані дні тарифних відпусток за 2007 - 2017 роки: за 2007 р. - 13 днів; за 2008-2016 роки - 216 днів (по 24 дні в кожному з років); з 24.10.2016 р. по 24.05.2017 р. - 13 днів.

Позивач подала до суду уточнену позовну заяву, в якій просить стягнути з Автогаражного кооперативу Гігант на її користь заборгованість по заробітній платі у сумі 6375 грн., середній заробіток за весь час затримки розрахунку до дня ухвалення судового рішення, компенсацію моральної шкоди у сумі 2000 грн., компенсацію за невикористані тарифні відпустки у сумі 62 549,70 грн. та витрати на правову допомогу.

Представник відповідача надав відзив на позов, в якому зазначив про часткове визнання відповідачем позовних вимог в частині стягнення заборгованості по заробітній платі за 03.05.2017 р. та за 04.05.2017 р. в розмірі 850 грн, а також у разі надання позивачем оригіналів відповідних документів, визнання відповідачем вимоги про компенсацію невикористаних тарифних відпусток.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження, тощо) не застосовувалися.

Суд, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно ч. 1 ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

За статтею 47 КЗпП власник або уповноважений ним орган зобов`язаний у день звiльнення видати працiвниковi належно оформлену трудову книжку i провести з ним розрахунок у строки, зазначенi ст. 116 КЗпП .

Повний розрахунок означає виплату працiвниковi:

- заробiтної плати, що йому належить (ураховуючи день звiльнення, оскiльки вiн є останнiм робочим днем);

- грошової компенсацiї за всi невикористанi днi щорiчної вiдпустки, а також додаткової вiдпустки, якщо працiвник має на неї право;

- вихiдної допомоги (ст. 44 КЗпП ) у певних випадках.

Виплата всiх сум вiд пiдприємства, установи, органiзацiї, що належать працiвниковi пiд час звiльнення, провадиться в день його звiльнення.

Якщо працiвник у день звiльнення не працював, то такi суми мають бути виплаченi не пiзнiше вiд наступного дня пiсля пред`явлення звiльненим працiвником вимоги про розрахунок. Про нарахованi суми, належнi працiвниковi пiд час звiльнення, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повiдомити працiвника перед виплатою цих сум.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України , вразі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України , при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.

Відповідно до п.3 розділу 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ №100 від 08.02.1995 року , середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Пунктом 8 розділу 4 Порядку передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Позивач ОСОБА_4 24.10.1995 р. була прийнята на роботу до Автогаражного кооперативу Гігант на посаду головного бухгалтера. 29.04.2017 р. за пропозицією ініціативної групи відбулись загальні позачергові збори членів АК Гігант , на яких були присутні 376 членів кооперативу, що становить 51% голосів членів. У результаті виявлених ініціативною групою порушень сборами були прийняті наступні рішення: 1. висловлено недовіру голові правління ОСОБА_5 , бухгалтеру, касиру, правлінню, ревізійній комісії; 2. переобрано правління кооперативу; 3. обрано Гайденко І.М. головою кооперативу; 4. доручено Гайденко І.М. внести зміни до установчих документів АК Гігант ; 5. обрано ревізійну комісію; 6. вирішено звернутись до бухгалтера, яка є членом кооперативу, з вимогою про передачу печатки, документації і опису майна новообраним органам управління у зв`язку із недовірою, висловленою всіма присутніми на зборах членами кооперативу.

03.05.2017 року було проведено засідання новообраного правління АК Гігант , на якому було прийнято рішення, а саме, 04.05.2017 року членам правління зібратися в приміщенні правління АК Гігант з метою витребування у виконуючого обов`язки голови правління Сипченко В.М., у бухгалтера фінансової документації та передання всіх документів та печатки за описом та актом приймання-передачі новому складу правління.

10.05.2017 року було проведено засідання Правління АК Гігант , на якому булу винесено питання щодо проведення передачі документації новому складу правління у зв`язку із відсутністю на робочому місці з 05.05.2017 року бухгалтера та з 03.05.2017 року касира ОСОБА_7 На засіданні правління одноголосно було прийнято рішення, а саме, 10.05.2017 року здійснити примусове входження до кабінету бухгалтера-касира та провести опис документації і передати її складу правління.

10.05.2017 року Голова Правління АК Гігант Гайденко І.М. здійснив перепис документів, що знаходилися в приміщенні кабінету бухгалтера-касира при примусовому входженні до нього.

В п. 34 вищевказаного перепису документів, зазначено, що було виявлено трудові книжки працівників кількості 18 штук, зареєстровані у книзі обліку руху трудових книжок та вкладишів до них. Були відсутні трудові книжки у кількості 3 штук на ім`я: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 .

Крім того, при примусовому входженні до приміщення кабінету бухгалтера-касиса також не була виявлена печатка АК Гігант , у зв`язку із чим 15.05.2017 року було виготовлено дублікат печатки.

11.05.2017 р. відповідно до наказу голови АК Гігант Гайденко І.М. № 2 бухгалтера ОСОБА_4 було звільнено з посади за прогули згідно ч. 4 ст. 40 КЗпП України.

Підставою для звільнення були акти відсутності на робочому місці від 05.05.2017 року, 08.05.2017 року, 10.05.2017 року, 11.05.2017 року.

Даний наказ ОСОБА_4 в судовому порядку не оспорений, недійним чи скасованим не визнаний.

Зазначення позивачем про її звільнення із займаної в АК Гігант посади за власним бажанням 24.05.2017 року спростовується доказами, які додані до цього відзиву.

Так, позивач ОСОБА_4 , зазначаючи про її звільнення із займаної в АК Гігант посади за власним бажанням 24.05.2017 року, в якості доказу надала суду наказ про її звільнення № 44 від 24.05.2017 р. за підписом Голови АК Гігант ОСОБА_5.

Між тим, суд вважає, що вищевказаний доказ не підтверджує факт звільнення позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до інформації про АК Гігант , що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником та підписантом АК Гігант з 29.04.2017 року є Гайденко І.М. , а тому жодних законних підстав, а також повноважень на видання наказу про звільнення ОСОБА_4 та права підпису документів від імені АК Гігант з 29.04.2017 року ОСОБА_5 не мав.

В своїй позовній заяві ОСОБА_4 зазначає, що неодноразово зверталася до відповідача із заявами про видачу їй трудової книжки та проведення розрахунків, однак допустимих та належних доказів на підтвердження цих обставин суду не надала.

Враховуючи той факт, що трудової книжки на ім`я позивача ОСОБА_4 при примусовому входженні до кабінету бухгалтера-касира членами комісії виявлено не було, відповідач навіть за умови звернення позивача не мав би можливості видати останній її трудову книжку.

Вимогу щодо стягнення заборгованості по заробітній платі за травень 2017 року відповідач АК Гігант частково визнає, виходячи з того, що АК Гігант було нараховано ОСОБА_4 заробітну плату пропорційно відпрацьованому часу (2 дні) у сумі 850,00 грн.

На час розгляду справи в суді дана сума залишається не виплаченою, при

цьому, доказів того, що позивач зверталася до відповідача з вимогою про розрахунок суду не надано.

Як зазначено в ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи , організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Таким чином, вини АК Гігант щодо затримки видачі позивачу ОСОБА_4 трудової книжки та здійснення повного розрахунку не доведено, тому вимога щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 25.05.2017 року по день ухвалення судового рішення не підлягає задоволенню, але підлягають задоволенню вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості по заробітній платі у сумі 850 грн.

Відповідач АК Гігант у письмовому відзиві на позов визнав свій обов`язок, передбачений ч. 1 ст. 83 КЗпП України, виплатити грошову компенсацію за невикористані тарифні відпустки у разі надання позивачем оригіналів доказів, на яких ґрунтується дана вимога. Відповідач також зазначив, що відповідно до бухгалтерської документації станом на день подання відзиву АК Гігант жодної заборгованості по виплаті грошової компенсації за невикористані відпустки не має.

Позивачем надані на підтвердження факту наявності у неї невикористаних щорічних відпусток оригінал відомості обліку відпусток, затверджений головою кооперативу ОСОБА_5. 03.01.2014 р., (а.с. 212 т.2), довідку АК Гігант від 15.04.2017 р., складену за підписом голови кооперативу ОСОБА_5. про використані дні тарифної відпустки за період з 2007 по 2017 роки у кількості 11 днів, та розрахунок компенсації за невикористані тарифні відпустки ОСОБА_4 , складений нею особисто, відповідно до якого оплата за невикористані тарифні відпустки складає 62 549 грн. 74 коп. (а.с.186 т.2).

Суд приймає дані докази на підтвердження вимог позивача про стягнення компенсації невикористаних відпусток, так як відомості обліку відпусток та довідка від 15.04.2017 р. складені і підписані головою кооперативу, який мав такі повноваження на час виконання своїх функцій голови кооперативу. Данні щодо невикористаних відпусток, зазначені у відомості, відповідачем не спростовані. А розрахунок суми компенсації невикористаних відпусток складений ОСОБА_4 , яка працювала головним бухгалтером і має відповідні знання щодо складання бухгалтерсько-фінансової документації і звітності та проведення даних розрахунків. Зазначені у розрахунку: суми по заробітній платі, розрахунок денної оплати праці, кількість невикористаних календарних днів та наведений алгоритм розрахунку, сумнівів у суду не викликає, і відповідачем ніякими доказами не спростовані.

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача компенсації за невикористані тарифні відпустки у сумі 62 549 грн. 74 коп. доведені і цілком обгрутовані, тому з відповідача належить стягнути суму у розмірі 62 549 грн. 70 коп. ( з округленням суми копійок).

Відносно позовних вимог про стягнення компенсації моральної шкоди з відповідача у сумі 2 000 грн., то суд вважає, що позивачем не надано доказів на підтвердження факту завдання їй такої шкоди, і відповідно дані вимоги задоволенню не підлягають.

Надані позивачем такі докази, як: акти про недопуск до роботи від 12.05.2017 р., 13.05.2017р., 15.05.2017 р., 16.05.2017 р., 17.05.2017 р., 18.05.2017 р., 19.05.2017 р., 22.05.2017 р., 23.05.2017р., 24.05.2017 р., заява Сипченко В.М. головному бухгалтеру від 26.05.2017 р. (а.с.239-249 т.1), посадова інструкція головного бухгалтера, ухвала суду про зобов`язання слідчий орган ввести відомості за заявою ОСОБА_4 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 186, ч.2 ст. 364-1, ч.1 ст. 366 КК України до реєстру, витяг з кримінального провадження (а.с.61-65 т.2), акти приймання-передачі відомостей та копій трудових книжок, відомості з Державного реєстру фізичних осіб -платників податків, про суми виплачених доходів та утримання податків від 27.09.2019 р., копія трудової книжки, копія форми № 1 ДФ Податковий розрахунок сум доходу… за травень 2017 р. (а.с.218- 235 т.2), висновків суду не спростовують, так як в розумінні положень ст.ст. 77, 80 ЦПК України не містять достатньої інформації щодо предмету даного спору.

Окремо слід зазначити, що акти про недопуск до роботи були надані позивачем вже після того, як відповдачем надані письмові заперечення на позов та докази про звільнення позивача за прогули, і той факт, що позивач жодним чином при поданні позову не посилалася на ті обставини, що її не допускали до виконання своїх службових обов`язків в період з 12 .05.2017 р. до 24.05.2017 р., коли, як вона зазначає, вона була звільнена за власним бажанням, викликає сумніви суду щодо достовірності цих доказів, а іншими належними та допустимими доказами і обставининедопуску до роботи не підтверджені.

При ухваленні рішення суд керується нормами ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України, відповідно до яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цих Кодексом, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача належить стягнути на користь держави судові витрати від сплати яких позивача звільнено пропорційно до задоволених вимог.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Так, суду надано договір про надання правничої допомоги позивачу, розрахунок вартості правової допомоги на суму 4600 грн. та квитанцію до прибуткового касового збору на суму 4600 грн.

Таким чином, відповідно до принципу пропорційності задоволення позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума у розмірі 3 266 грн., що відповідає 71 % задоволених позовних вимог.

Також суд зазначає, що розглянувши заяву представника відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, подану відповідно до ч.5 ст. 137 ЦПК України, суд не вважає, що викладені в ній доводи про не співмірність цих витрат наданим послугам та невідповідність їх критеріям визначення поняття витрат на правничу допомогу, є обгрунтованими.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 81, 263- 265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Автогаражного кооперативу "Гігант" на користь ОСОБА_4 заборгованість по заробітній платі у сумі 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. та компенсацію за невикористані тарифні відпустки у сумі 62 549 ( шістдесят дві тисячі п`ятсот сорок дев`ять) грн. 70 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Автогаражного кооперативу "Гігант" на користь ОСОБА_4 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3 266 (три тисячі двісті шістдесят шість) грн.

Стягнути з Автогаражного кооперативу "Гігант" на користь держави судовий збір у сумі 636 (шістсот тридцять шість) грн. 87 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Позивач: ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

Відповідач: Автогаражний кооператив "Гігант", місце знаходження: 61170 м.Харків, вул. Гвардійців-Широнінців, ІКЮО 06653660.

Суддя - Я.М.Горбунова