Рішення

від 03.12.2019 по справі 280/4240/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 грудня 2019 року Справа № 280/4240/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Садового І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження матеріали адміністративної справи

за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166, код ЄДРПОУ 39396146)

про визнання незаконними та скасування рішення, вимоги та податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

30.08.2019 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла адміністративна позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Запорізькій області), в якій позивач просить суд визнати незаконними та скасувати:

- рішення № 0019621305 від 16.08.2019 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 34015,61 грн.;

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску у сумі 238879,08 грн. від 16.08.2019 № Ф-0019631305;

- податкове повідомлення-рішення від 16.08.2019, № 0019641305, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "Військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування" на суму 52081,11 грн., з яких збільшене податкове зобов`язання становить 34720,74 грн., штрафні санкції - 17360,37 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 16.08.2019 № 0019651305, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування" на суму 624973,26 грн., з яких збільшене податкове зобов`язання становить 416648,84 грн., штрафні санкції - 208324,42 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 16.08.2019 № 0019661305, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "Податок на додану вартість" на суму 567353,75 грн., з яких збільшене податкове зобов`язання становить 453883,00 грн., штрафні санкції - 113470,75 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 16.08.2019 № 0019671305, яким зменшено від`ємне значення суми податку на додану вартість на суму 6060,00 грн.

Ухвалою суду від 03.09.2019 позовну заяву було залишено без руху на підставі ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позивачу було надано 5-денний строк з дня отримання вказаної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 23.09.2019 відкрито провадження у адміністративній справі №280/4240/19 за правилами загального позовного провадження та в процесі підготовчого провадження призначено підготовче судове засідання по справі на 17.10.2019.

У підготовчому засіданні 17.10.2019 оголошувалась перерва до 30.10.2019.

Ухвалою суду від 30.10.2019 за клопотанням сторін закрито підготовче провадження у справі №280/4240/19 та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні 14.11.2019.

14.11.2019 представники сторін подали до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно з ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи доказів, зміст та обсяг яких достатній для вирішення спору по суті.

Обґрунтування позовних вимог викладено в адміністративній позовній заяві від 26.08.2019, уточненій адміністративній позовній заяві від 19.09.2019, відповіді на відзив від 17.10.2019. Зокрема зазначено, що у перевіряємому періоді позивач здійснював діяльність у сфері транспорту та надання послуг вантажним автомобільним транспортом, у своїй господарській діяльності позивач використовував транспортні засоби, на підтвердження чого під час перевірки були надані свідоцтва про їх реєстрацію, при цьому кошти, які витрачалися останнім на придбання дизельного палива, ремонт та технічне обслуговування транспортних засобів, буди віднесені до складу витрат, пов`язаних з господарською діяльністю. На підтвердження факту придбання та використання придбаного пального у господарських операціях позивачем у ході перевірки було надано первинні документи: банківські виписки, фіскальні чеки, видаткові накладні, податкові накладні, акти списання палива, що не заперечувалось ДФС в ході перевірки. Перевіркою порушень у визначенні валового доходу за 2017 та 2018 роки не виявлено, ДФС зазначено про завищення валових витрат: у 2017 році на суму 1302749,94 грн., у 2018 році на суму 1011965,85 грн.

Позивач зазначив також, що ним здійснювалась закупка бензину та скрапленого газу для потреб, не пов`язаних із підприємницькою діяльністю. При цьому, позивачем не реєструвались за цими операціями податкові накладні, не оформлялись первинні документи. Такі обставини повідомлялись ДФС під час проведення перевірки. Проте, дані обставини ДФС не враховані, нормативне обґрунтування віднесення власних витрат позивача на витрати від підприємницької діяльності не наведені.

За таких обставин, позивач, зазначаючи, що вантажні сідельні тягачі, які використовуються в його господарській діяльності відносяться до товарної позиції згідно УКТ ЗЕД 870120, а напівпричепи - до 8716393010, та не належать до товарної позиції 8704, 8709, тому не є транспортними засобами, які згідно чинного законодавства України, визначені як основні засоби подвійного призначення пп. 177.4.6 п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями) (далі - ПК України). На підставі викладеного, просить адміністративний позов задовольнити повністю.

У відповідності до відзиву на позовну заяву від 04.10.2019 відповідач проти позову заперечив. В обґрунтування зазначив, що у господарській діяльності для здійснення вантажних перевезень по території України та за її межами у перевіряємому періоді ФОП ОСОБА_1 використовував власні (орендовані) транспортні засоби (вантажні сідлові тягачі та напівпричепи). При цьому, всі транспортні засоби, які ФОП ОСОБА_1 використовував у господарській діяльності для перевезення вантажів (сідлові тягачі та напівпричепи) підпадають під товарні позиції основних засобів подвійного призначення. Запасні частини та послуги на зазначені транспортні засоби були використані у виробничому процесі для техобслуговування та ремонтів транспортних засобів (без модернізації та поліпшення) на протязі 2017 року, отже усі витрати на ТО і ремонти автомобілів належать до витрат на утримання автомобіля, а тому не включаються до підприємницьких витрат.

Враховуючи вищевикладене, проведеною перевіркою встановлено порушення п. 177.2, пп. 177.4.1, пп. 177.4.5, п.п 177.4.6 п. 177.4 ст.177 ПК України, а саме завищення валових витрат за 2017р. на суму 1302749,94 грн., за 2018р. на суму 1011965,85 грн., у зв`язку з включенням до складу витрат суми на придбання та встановлення запчастин на власні (орендовані) транспортні засоби (основні засоби подвійного призначення, визначених пп. 177.4.6 п. 177.4 ст. 177 ПК України), придбання послуг із здійснення поточного ремонту та у зв`язку з віднесенням до складу валових витрат документально не підтверджених.

Зважаючи на заниження суми чистого оподатковуваного доходу від здійснення підприємницької діяльності, який є об`єктом оподаткування військовим збором, перевіркою встановлено порушення вимог пп. 164.1.3 п. 164.1 ст.164, підпункт 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 ПК України, а саме заниження суми утриманого військового збору з суми чистого оподатковуваного доходу на загальну суму 34720,74 грн., в т.ч. за 2017 рік на суму 19541,25 грн., за 2018 рік на суму 15179,49 грн.

З огляду на заниження бази нарахування єдиного внеску, перевіркою встановлено порушення п.2 ч.1 ст.7, п.5 ст.8, п.8 ст.9 (у редакції, що діє з 01.01.2016) Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI із змінами та доповненнями, а саме заниження сум єдиного внеску, нарахованого з чистого оподатковуваного доходу на загальну суму 238879,08 грн., у т.ч. за 2017 рік на суму 101277,00 грн., за 2018 рік на суму 137602,08грн.

Згідно проведеного аналізу єдиного реєстру податкових накладних за 2017р. та наданих первинних документів (актів виконаних робіт, банківських виписок, видаткових та податкових накладних) ФОП ОСОБА_1 придбано та віднесено до податкового кредиту бензин та газ на загальну суму без ПДВ 23590,67 грн., ПДВ 4718,12 грн. Однак, на вимогу перевіряючих позивачем не надано жодного підтверджуючого документу стосовно подальшої реалізації зазначеного товару або використання у господарській діяльності.

Крім того, у перевіряємому періоді ФОП ОСОБА_1 придбано, введено в експлуатацію та віднесено до податкового кредиту запчастини для ремонту власних (орендованих) транспортних засобів та витрати по придбаним послугам по ремонту власних (орендованих) автомобілів на загальну суму 444487,00 грн.

ФОП ОСОБА_1 в порушення п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.5 ст. 198 ПК України занижено суму податкових зобов`язань з ПДВ на загальну суму 459687,00 грн.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.01.2017 по 31.12.2018 встановлено його завищення за грудень 2017р. на загальну суму 256,0 грн.

З огляду на викладене, відповідач зазначив, що вважає висновки акту перевірки обґрунтованими, а оскаржувані рішення такими, що прийняті з додержанням вимог діючого законодавства та на підставі виявлених під час перевірки порушень ПК України. З урахуванням наведеного просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), зареєстрований як фізична особа-підприємець 13.06.2001, перебуває на податковому обліку в ГУ ДФС у Запорізькій області, код основного виду економічної діяльності - 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (а.с. 203-206 т.1).

В період з 07.06.2019 по 01.07.2019 (строк перевірки продовжувався на 5 робочих днів з 24.06.2019 по 01.07.2019) фахівцями ГУ ДФС у Запорізькій області відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб`єктів господарювання на 2019 рік та направлення від 07.06.2019 №253, проведено планову документальну виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 31.12.2018.

За результатами перевірки складено Акт № 569/08-01-13-05/2556204750 (далі - Акт перевірки) (а.с. 21-130 т.1), який 08.07.2019 направлено засобами поштового зв`язку на адресу ФОП ОСОБА_1 листом з повідомленням про вручення.

Перевіркою встановлено наступні порушення, вчинені суб`єктом підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 :

п. 177.2, пп. 177.4.1, пп. 177.4.5, п.п 177.4.6 п. 177.4 ст.177 ПК України, занижено податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 416648,84 грн., в т.ч. за 2017р. на суму 234494,99 грн., за 2018р. на суму 182153,85 грн.;

пп. 164.1.3 п. 164.1 ст.164, підпункт 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 ПК України, заниження суми утриманого військового збору з суми чистого оподатковуваного доходу на загальну суму 34720,74 грн., в т.ч. за 2017 рік на суму 19541,25грн., за 2018 рік на суму 15179,49 грн.

пп."в" п. 176.1 ст. 176 ПК України, перекручення даних наданих в декларації за 2017 рік та за 2018 рік, а саме завищення валових витрат;

п.2 ч.1 ст.7. п.5 ст.8. п.8 ст.9 (у редакції, що діє з 01.01.2016р.) Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VІ із змінами та доповненнями, заниження сум єдиного внеску, нарахованого з чистого оподатковуваного доходу на загальну суму 238879.08 грн. у т.ч. за 2017 рік на суму 101277,00грн., за 2018 рік на суму 137602,08грн.;

пп.14.1.181, п.п. 14.1.191, п.14.1 ст. 14, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п.198.1 п.198.5 п.198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п.201.10 ст.201 ПК України, занижено суму податкових зобов`язань з податку на додану вартість за період з 01.01.2017 по 31.12.2018 на загальну суму 453883,00 грн., в т.ч.: Січень 2017р. -94,0 грн., Лютий 2017р. - 25053.0 грн., Березень 2017р. - 24910,0 грн., Квітень 2017р. - 8058,0 грн., Травень 2017р. - 38963,0 грн., Червень 2017р. - 12847,0 грн., Липень 2017р. - 13002,0 грн., Серпень 2017р. - 29017,0 грн., Вересень 2017р.- 32120,0 грн., Жовтень 2017р.- 33789,0 грн., Листопад 2017р.-11091,0 грн., Грудень 2017р. - 27052,0 грн., Січень 2018р. - 27610,0 грн., Лютий 2018р. - 7987.0 грн., Березень 2018р. - 12276,0 грн., Квітень 2018р. - 21257,0 грн., Травень 2018р. - 17607,0 грн., Червень 2018р. - 26366,0 грн., Липень 2018р. - 2202,0 грн., Серпень 2018р. - 15301,0 грн., Вересень 2018р.- 13552,0 грн., Жовтень 2018р.- 17256,0 грн., Листопад 2018р.- 29834,0 грн., Грудень 2018р. - 6639,0 грн.

Не погодившись із висновками перевірки позивачем подано заперечення на Акт перевірки.

Відповіддю на заперечення до Акту документальної планової виїзної перевірки від 08.07.2019 № 569/08-01-13-05/2556204750 за вих. №14016/14/08-01-13-05-05 від 14.08.2019 відповідач зазначив про обґрунтованість висновків перевірки та залишив заперечення позивача без задоволення (а.с. 134-163 т.1).

На підставі Акту перевірки від 08.07.2019 № 569/08-01-13-05/2556204750 були прийняті податкові повідомлення - рішення:

- від 16.08.2019 № 0019641305, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "Військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування" на суму 52081,11 грн., з яких збільшене податкове зобов`язання становить 34720,74 грн., штрафні санкції - 17360,37 грн. (а.с. 168-169 т.1);

- від 16.08.2019 № 0019651305, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування" на суму 624973,26 грн., з яких збільшене податкове зобов`язання становить 416648,84 грн., штрафні санкції - 208324,42 грн. (а.с. 170-171 т.1);

- від 16.08.2019 № 0019661305, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "Податок на додану вартість" на суму 567353,75 грн., з яких збільшене податкове зобов`язання становить 453883,00 грн., штрафні санкції - 113470,75 грн. (а.с. 172-173 т.1);

- від 16.08.2019 № 0019671305, яким зменшено від`ємне значення суми податку на додану вартість на суму 6060,00 грн. (а.с. 174-175 т.1).

Крім того, на підставі висновків Акту перевірки від 21.12.2017 №4791/08-01-13-05/2903402059, ГУ ДФС у Запорізькій області було прийнято:

- рішення № 0019621305 від 16.08.2019 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 34015,61 грн. (а.с. 165-166 т.1);

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску у сумі 238879,08 грн. від 16.08.2019 № Ф-0019631305 (а.с. 167 т.1).

Вважаючи протиправними винесені вимогу, рішення та податкові повідомлення-рішення, позивач звернувся із даним позовом до суду про їх скасування.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.2 ст.2 КАС України, відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює ПК України. Зокрема ПК України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (абз. 1 п. 1.1 ст. 1 ПК України).

Згідно пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до норм ст.138 ПК України однією зі складових витрат, які враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, є витрати операційної діяльності, які включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням п. 138.2, 138.11 цієї статті, п. 140.2-140.5 ст. 140, ст. 142 і 143 та інших статей ПК України, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно п. 177.1 ст. 177 ПК України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПК України.

За п. 177.2 ст. 177 ПК України об`єктом оподаткування доходів є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Підпунктом 177.4.1 п. 177.4 ст. 177 ПК України передбачено, що до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отримання доходів, належать витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат.

З вищенаведених норм вбачається, що підставою для віднесення до складу витрат сум витрат, понесених на придбання товарів (робіт, послуг), є сукупність таких умов, як реальне (фактичне) придбання товарів (робіт, послуг), використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності, а також документальне підтвердження понесених витрат.

Згідно з пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 ПК України платник податків має право обирати самостійно, якщо інше не встановлено цим Кодексом, метод ведення обліку доходів і витрат.

У перевіряємому періоді позивач здійснював діяльність у сфері транспорту та надання послуг вантажним автомобільним транспортом, у своїй господарській діяльності позивач використовував транспортні засоби, на підтвердження чого під час перевірки були надані свідоцтва про їх реєстрацію, при цьому кошти, які витрачалися останнім на придбання дизельного палива, ремонт та технічне обслуговування транспортних засобів, буди віднесені до складу витрат, пов`язаних з господарською діяльністю.

На підтвердження факту придбання та використання придбаного пального у господарських операціях позивачем у ході перевірки було надано первинні документи: банківські виписки, фіскальні чеки, видаткові накладні, податкові накладні, акти списання палива, що не заперечувалось відповідачем в ході перевірки.

Перевіркою порушень у визначенні валового доходу за 2017 та 2018 роки не виявлено, ДФС зазначено про завищення валових витрат: у 2017 році на суму 1302749,94 грн., у 2018 році на суму 1011965,85 грн.

Понесені валові витрати у 2017 році на суму 1302749,94 грн. підтверджені у ході перевірки, а саме - 1029405,76 грн. на придбання запасних частин для ремонту транспортних засобів та 273344,18 грн. на оплату вартості ремонтних робіт.

Понесені валові витрати у 2018 році на суму 1011965,85 грн. підтверджені у ході перевірки, а саме - 799236,53 грн. на придбання запасних частин для ремонту транспортних засобів та 87442,34 грн. на оплату вартості ремонтних робіт, а також придбання дизельного палива на суму 125286,98 грн.

В обґрунтування висновків Акту перевірки, відповідачем зазначено, що всі транспортні засоби, які ФОП ОСОБА_1 використовував у господарській діяльності для перевезення вантажів (сідлові тягачі та напівпричепи) підпадають під товарні позиції основних засіб подвійного призначення. Запасні частини та послуги на зазначені транспортні засоби були використані у виробничому процесі для техобслуговування та ремонтів транспортних засобів (без модернізації та поліпшення), отже усі витрати на ТО і ремонти автомобілів належать до витрат на утримання автомобіля, а тому не включаються до підприємницьких витрат.

Відповідач, посилаючись на індивідуальні податкові консультації від 08.09.2017 № 1880/Т/99-99-13-01-02-14/ІПК та від 20.09.2017 № 1995/М/99-99-13-01-02-14/ІПК, зазначає, що до основних засобів подвійного призначення відносяться вантажні автомобілі, у тому числі сідельні тягачі та напівпричепи, які призначені для перевезення вантажів. Також відповідач зазначає, що якщо транспортний засіб належить до однієї із товарних позицій 8703, 8704 чи 8709 згідно з УКТ ЗЕД - це основні засоби подвійного призначення.

Разом з тим, суд не погоджується з такими висновками відповідача, з огляду на наступне.

Пунктом 177.2 статті 177 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Водночас, як визначено підпунктом 177.4.5, пункту 177.4 статті 177 ПК України не включаються до складу витрат підприємця:(…) витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення, визначених цією статтею (…).

Згідно з підпунктом 177.4.6 пункту 177.4 статті 177 ПК України не підлягають амортизації такі основні засоби подвійного призначення: земельні ділянки; об`єкти житлової нерухомості; легкові та вантажні автомобілі.

Таким чином, наведеними нормами урегульований порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, при цьому види основних засобів подвійного призначення визначені підпунктом 177.4.6 пункту 177.4 статті 177 ПК України серед яких є легкові та вантажні автомобілі.

Основне питання яке виникало під час судового розгляду справи, це чи відносяться сідлові тягачі та напівпричепи до вантажних автомобілів.

Суд вважає, що вантажні сідлові тягачі та напівпричепи бортові, які використовуються ФОП ОСОБА_1 у господарській діяльності, у розумінні норм діючого законодавства України не відносяться до вантажних автомобілів, тому не є основними засобами подвійного призначення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про деякі питання ввезення на митну територію України та реєстрації транспортних засобів" від 06.07.2005 р. № 2739-IV ( в редакції Закону, яка діяла станом на 01.01.2017 ) пропуск на митну територію України з метою вільного обігу та першу реєстрацію в Україні ввезених транспортних засобів нових і таких, що були в користуванні, або виготовлених в Україні здійснюють за умови їх відповідності екологічним нормам не нижче рівня "ЄВРО-2" згідно з технічними регламентами та національними стандартами (щонайменше за умови відповідності вимогам рівня "B" ДСТУ UN/ECE R 49-02A, B:2002 або "B","C","D" ДСТУ UN/ECE R 83-03:2002, які застосовують залежно від особливостей конструкції транспортних засобів):

- для тракторів колісних для перевезення напівпричепів (сідельних тягачів), автобусів та легкових автомобілів - коди товарних позицій 8701 20, 8702 та 8703 згідно з УКТ ЗЕД - з 1 січня 2006 року

- для вантажних автомобілів та автомобілів спеціального призначення - коди товарних позицій 8704 та 8705 згідно з УКТ ЗЕД - з 1 січня 2007 року.

Згідно Закону України "Про Митний тариф України" від 19 вересня 2013 року №584-VII трактори колісні для напівпричепів мають код УКТ ЗЕД 870120, причепи та напівпричепи - 8716, а моторні транспортні засоби для перевезення вантажів - 8704.

Слід зазначити, що згідно п 2. "Примітки" Групи 87 у цій групі термін "трактори" означає транспортні засоби, призначені головним чином для буксирування чи штовхання інших транспортних засобів, пристроїв і вантажів, незалежно від того, мають вони чи ні допоміжні пристосування, у поєднанні з основним застосуванням трактора, для перевезення інструментів, насіння, добрив тощо; термін "причепи і напівпричепи та інші несамохідні транспортні засоби" означає транспортні засоби, які буксируються іншим транспортним засобом, штовхаються або ведуться вручну чи гужовою тягою (товарна позиція УКТ ЗЕД 8716).

За таких обставин:

сідельний тягач DAF реєстраційний № НОМЕР_2 , 2004 року випуску, свідоцтво про реєстрацію видано Запорізьким МРЕВ ДАІ МВС України в Запорізькій області 01.12.2015, відповідає коду УКТ ЗЕД - 8701 20 "Засоби наземного транспорту, крім залізничного або трамвайного рухомого складу, їх частини та обладнання; трактори (за винятком тракторів товарної позиції 8709): - трактори колісні для напівпричепів;

сідельний тягач DAF реєстраційний № НОМЕР_3 , 2006 року випуску, свідоцтво про реєстрацію видано Запорізьким МРЕВ ДАІ МВС України в Запорізькій області 03.05.2017, відповідає коду УКТ ЗЕД - 8701 20 "Засоби наземного транспорту, крім залізничного або трамвайного рухомого складу, їх частини та обладнання; трактори (за винятком тракторів товарної позиції 8709): - трактори колісні для напівпричепів;

сідельний тягач DAF реєстраційний № НОМЕР_4 , 2003 року випуску, свідоцтво про реєстрацію видано Запорізьким МРЕВ ДАІ МВС України в Запорізькій області 17.12.2011, відповідає коду УКТ ЗЕД - 8701 20 "Засоби наземного транспорту, крім залізничного,, або трамвайного рухомого складу, їх частини та обладнання; трактори (за винятком тракторів товарної позиції 8709): - трактори колісні для напівпричепів;

сідельний тягач DAF реєстраційний № НОМЕР_5 , 2006 року випуску, свідоцтво про реєстрацію видано Запорізьким МРЕВ ДАІ МВС України в Запорізькій області 18.03.2016, відповідає коду УКТ ЗЕД - 8701 20 "Засоби наземного транспорту, крім залізничного або трамвайного рухомого складу, їх частини та обладнання; трактори (за винятком тракторів товарної позиції 8709): - трактори колісні для напівпричепів;

сідельний тягач DAF реєстраційний № НОМЕР_6 , 2006 року випуску, свідоцтво про реєстрацію видано Запорізьким МРЕВ ДАІ МВС України в Запорізькій області 05.10.2016, відповідає коду УКТ ЗЕД - 8701 20 "Засоби наземного транспорту, крім залізничного або трамвайного рухомого складу, їх частини та обладнання; трактори (за винятком тракторів товарної позиції 8709): - трактори колісні для напівпричепів;

сідельний тягач RENAULT реєстраційний № АР 0027 СХ, 2003 року випуску, відповідає коду УКТ ЗЕД - 8701 20 - "Засоби наземного транспорту, крім залізничного або трамвайного рухомого складу, їх частини та обладнання; трактори (за винятком тракторів товарної позиції 8709): - трактори колісні для напівпричепів.

При цьому, напівпричіп - рефрижератор BURG реєстраційний № НОМЕР_7 , 1991 року випуску, свідоцтво про реєстрацію видано Запорізьким МРЕВ ДАІ МВС України в Запорізькій області 26.04.2008 відповідає наступному коду УКТ ЗЕД 8716 39 80 00 - "Засоби наземного транспорту, крім залізничного або трамвайного рухомого складу, їх частини та обладнання; причепи та напівпричепи; інші несамохідні транспортні засоби; їх частини: -інші; -напівпричепи: бортові, тентовані;

- напівпричіп бортовий SCHMITZ S 010 реєстраційний № НОМЕР_8 , 2008 року випуску, свідоцтво про реєстрацію видано Запорізьким МРЕВ ДАІ МВС України в Запорізькій області 30.08.2016, відповідає наступному коду УКТ ЗЕД 8716 39 30 10 - "Засоби наземного транспорту, крім залізничного або трамвайного рухомого складу, їх частини та обладнання; причепи та напівпричепи; інші несамохідні транспортні засоби; їх частини: -інші; -напівпричепи: бортові, тентовані;

- напівпричіп бортовий KRONE CD реєстраційний № НОМЕР_9 , 2007 року випуску, свідоцтво про реєстрацію видано Запорізьким МРЕВ ДАІ МВС України в Запорізькій області 06.01.2017, відповідає наступному коду УКТ ЗЕД 8716 39 30 10 - "Засоби наземного транспорту, крім залізничного або і, трамвайного рухомого складу, їх частини та обладнання; причепи , та напівпричепи; інші несамохідні транспортні засоби; їх частини: -інші; -напівпричепи: бортові, тентовані;

- напівпричіп бортовий VAN HOOL реєстраційний № НОМЕР_10 , 1995 року випуску, відповідає наступному коду УКТ ЗЕД 8716 39 30 10 - "Засоби наземного транспорту, крім залізничного або трамвайного рухомого складу, їх частини та обладнання; причепи та напівпричепи; інші несамохідні транспортні засоби; їх частини: -інші; -напів-причепи: бортові, тентовані;

- напівпричіп бортовий KOGEL SNCO 24 реєстраційний № НОМЕР_11 , 2004 року випуску, свідоцтво про реєстрацію видано Запорізьким МРЕВ ДАІ МВС України в Запорізькій області 09.04.2016 відповідає наступному коду УКТ ЗЕД 8716 39 30 10 - "Засоби наземного транспорту, крім залізничного або трамвайного рухомого складу, їх частини та обладнання; причепи та напівпричепи; інші несамохідні транспортні засоби; їх частини: - інші; -напівпричепи: бортові, тентовані;

- напівпричіп бортовий VAN BERGER реєстраційний № НОМЕР_12 , 2004 року випуску, відповідає наступному коду УКТ ЗЕД 8716 39 30 10 - "Засоби наземного транспорту, крім залізничного або трамвайного рухомого складу, їх частини та обладнання; причепи та напівпричепи; інші самохідні транспортні засоби; їх частини: -інші; -напів-причепи: бортові, тентовані;

- напівпричіп бортовий KRONE CD реєстраційний № НОМЕР_13 , 2008 року випуску, свідоцтво про реєстрацію видано Запорізьким МРЕВ ДАІ МВС України в Запорізькій області 10.10.2017, відповідає наступному коду УКТ ЗЕД 8716 39 30 10 - "Засоби наземного транспорту, крім залізничного або трамвайного рухомого складу, їх частини та обладнання; причепи та напівпричепи; інші несамохідні транспортні засоби; їх частини: -інші; -напівпричепи: бортові, тентовані.

Щодо вантажних тягачів у зчіпці з напівпричепами, тракторів, з`єднаних з напівпричепами, і тракторів великої потужності, зчеплених з робочими машинами групи 84 так само, як з напівпричепами, то тяговий транспортний засіб включається до цієї товарної позиції (8701), тоді як напівпричіп або робоча машина відносяться до відповідної товарної позиції (8716).

Таким чином, якщо транспортний засіб належить до однієї, із товарних позицій 8703, 8704 чи 8709 згідно з УКТ ЗЕД - це основний засіб подвійного призначення.

Будь-який транспорт з іншої товарної позиції (наприклад, трактори (код 8701), автобуси (код 8702) тощо) не є основним засобом подвійного призначення.

Зокрема, вантажні сідлові тягачі, які використовуються в господарській діяльності позивача, відносяться до товарної позиції згідно УКТ ЗЕД 870120, а напівпричепи - до 8716, та не належать до товарної позиції 8704 та 8709, тому не є вантажними автомобілями згідно чинного законодавства України, які визначені як основні засоби подвійного призначення пп. 177.4.6 п. 177.4 ст. 177 ПК України.

З викладеного слідує висновок про обґрунтованість валових витрат понесених позивачем у 2017 році на суму 1302749,94 грн., у 2018 році на суму 1011965,85 грн. на утримання транспортних засобів, які використовуються у господарській діяльності.

Щодо витрат на утримання та ремонт автомобіля, суд зазначає, що відповідно до пп. 177.4.5 п.177.4 ст.177 не включаються до складу витрат підприємця: витрати, не пов`язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою - підприємцем; витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації; витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення, визначених цією статтею.

Враховуючи те, що суд прийшов до висновку, що сідлові тягачі та напівпричепи бортові, які використовуються ФОП ОСОБА_1 у господарській діяльності, у розумінні норм діючого законодавства України не відносяться до вантажних автомобілів, тому не є основними засобами подвійного призначення, відповідно витрати на їх утримання можуть бути враховані у складі підприємницьких витрат.

Враховуючи наведене вище, судом не встановлено з боку ФОП ОСОБА_1 заниження податку з доходів фізичних осіб від провадження підприємницької діяльності за 2017-2018 роки. Відповідно це призвело до безпідставного донарахування військового збору та єдиного внеску, тому наведені вище доводи стосуються і встановленого заниження суми утриманого військового збору з суми чистого оподатковуваного доходу у розмірі та заниження сум єдиного внеску, нарахованого з чистого оподатковуваного доходу від підприємницької діяльності.

Оскільки є безпідставним донарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, то відсутні підстави для застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафних санкцій в розмірі згідно п. 3 ч. 11 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Вимога про сплату боргу (недоїмки) від 16.08.2019 №Ф-0019631305 підлягає визнанню протиправною та скасуванню з огляду на відсутність у позивача недоїмки в розумінні п.6 ч.1 ст.1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", з урахуванням висновків суду.

Враховуючи викладені вище обставини у їх сукупності, суд вважає безпідставним визначення відповідачем чистого оподатковуваного доходу, заниження суми утриманого військового збору на загальну суму 34720,74 грн. у т.ч. за 2017 рік - 19541,25 грн., за 2018 рік - 15179,49 грн., заниження бази нарахування єдиного внеску на загальну суму 1085814,0 грн., у т.ч. за 2017 рік - 460350,0 грн., за 2018 рік - 625464,0 грн., заниження суми податкових зобов`язань з ПДВ на загальну суму 444486,80 грн., завищення суми від`ємного значення з ПДВ, оскільки в ході розгляду справи суд дійшов висновку про обґрунтованість валових витрат понесених позивачем у 2017 році на суму 1302749,94 грн., у 2018 році на суму 1011965,85 грн. на утримання транспортних засобів, які використовуються у господарській діяльності.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що визначення відповідачем податкового зобов`язання з податку на додану вартість згідно податкового повідомлення-рішення від 16.08.2019 № 0016661305, є частково обґрунтованим, оскільки, як встановлено матеріалами справи, ФОП ОСОБА_1 придбано та віднесено до податкового кредиту бензин та газ на загальну суму без ПДВ 23590,67 грн., ПДВ 4718,12 грн., однак позивачем ані в ході перевірки, ані під час розгляду справи не надано жодного підтверджуючого документу стосовно подальшої реалізації зазначеного товару або використання у господарській діяльності. Оскільки транспортні засоби, які ФОП ОСОБА_1 використовує в господарській діяльності, відповідно до технічних паспортів використовують марку пального "D" дизельне паливо, актами списання пального зафіксовано списання лише дизельного пального, використання бензину та газу, не підтверджено первинними документами.

Тоді як, відповідно до вимог п. 198.5 ст. 198 ПК України, платник податків зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового періоду) і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПК України для такої реєстрації, податкову накладну за операціями, що не є господарською діяльністю платника податку (не використано в господарській діяльності придбаний бензин та газ).

Крім того, в ході проведеної перевірки, за результатами опрацювання відхилень сум податкових зобов`язань з ПДВ, виявлених системою автоматизованого співставлення податкових зобов`язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів, встановлено, що у січні 2018 року з контрагентом-покупцем TOB "Авто-Гамма" код за ЄДРПОУ 34381088 наявна розбіжність на суму ПДВ - 4000,0 грн. та у червні 2018 року з контрагентом-покупцем TOB "Свісс Кроно" код за ЄДРПОУ 31147999 наявна розбіжність на суму ПДВ 2480,00 грн.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.01.2017 по 31.12.2018 встановлено його завищення за грудень 2017 року на загальну суму 256,0 грн., оскільки за результатами опрацювання відхилень сум податкових зобов`язань з ПДВ, виявлених системою автоматизованого співставлення податкових зобов`язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів, встановлено, що у листопаді 2017 року з контрагентом-постачальником TOB "АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ПАРТС" код за ЄДРПОУ 37141112 наявна розбіжність на суму ПДВ 255,93 грн.

Однак, позивачем не надано будь-яких заперечень та обґрунтувань стосовно вказаних порушень, тож суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є частково обґрунтованими та такими, що, відповідно, підлягають частковому задоволенню.

Доводи відповідача частково не приймаються судом до уваги виходячи з вищезазначеного.

Згідно ч.ч.1, 2, 3 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено судовий збір на загальну суму 9605,00 грн. згідно платіжного доручення №4121 від 27.08.2019 (а.с. 4 т.1).

Таким чином, виходячи із розміру задоволених позовних вимог, судовий збір у розмірі 9528,16 грн. підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень ГУ ДФС у Запорізькій області.

Крім того, позивачем подано до суду заяву (вх. № 47999 від 15.11.2019) про віднесення понесених ним витрат на виготовлення копій первинних фінансових документів на підтвердження факту здійснення господарських операцій у сумі 4409,10 грн., до витрат пов`язаних із підготовкою справи до розгляду та, відповідно, здійснення розподілу судових витрат, в залежності від наслідків розгляду справи.

На підтвердження витрат позивачем надано до суду рахунок-фактуру № СФ-0051 від 23.10.2019 на суму 4409,10 грн.; акт № 0008 здачі-приймання робіт від 23.10.2019 на суму 4409,10 грн.; платіжне доручення №4200 від 25.10.2019 на суму 4409,10 грн. (а.с.40-42 т.21).

Відповідно до ст. 138 КАС України, розмір витрат, пов`язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою справи до розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Разом з тим, з поданих позивачем документів не вбачається, що копіювання первинних бухгалтерських документів за замовленням ОСОБА_1 відбувалось саме з метою підготовки справи № 280/4240/19 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання незаконними та скасування рішення, вимоги та податкових повідомлень-рішень.

Отже, витрати на виготовлення копій первинних фінансових документів на підтвердження факту здійснення господарських операцій у сумі 4409,10 грн. не можуть бути віднесені до витрат пов`язаних із підготовкою справи до розгляду, та, відповідно . розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання незаконними та скасування рішення, вимоги та податкових повідомлень-рішень,- задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 16.08.2019, № 0019641305, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "Військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування" на суму 52081,11 грн., у тому числі: 34720,74 грн. - за податковими зобов`язаннями та 17360,37 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 16.08.2019 № 0019651305, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування" на суму 624973,26 грн., у тому числі: 416648,84 грн. - за податковими зобов`язаннями та 208324,42 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 16.08.2019 № 0019661305 частково в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем "Податок на додану вартість" на суму 555608,50 грн., у тому числі: 444486,80 грн. - за податковими зобов`язаннями та 111121,70 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 16.08.2019 № 0019671305, яким зменшено від`ємне значення суми податку на додану вартість на суму 6060,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області № 0019621305 від 16.08.2019 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 34015,61 грн.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску у сумі 238879,08 грн. від 16.08.2019 № Ф-0019631305.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.166, код ЄДРПОУ 39396146) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 9528 (дев`ять тисяч п`ятсот двадцять вісім) грн. 16 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 03.12.2019.

Суддя І.В.Садовий