Рішення

від 26.11.2019 по справі 1.380.2019.004108

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.004108

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.

секретар судового засідання Сільник Н.Є.

за участю:

представника позивача - Яцук Г.М.

представника відповідача - Стецьків Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Львові справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги та рішення про застосування штрафних санкцій,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування: податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Львівській області від 27.05.2019 № 0006321307, № 0006341307; податкової вимоги від 27.05.2019 №Ф-0006361307; рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 27.05.2019 № 0006351307.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що підставою для включення до плану графіка проведення документальних перевірок стало те, що при здійсненні діяльності ФОП ОСОБА_1 використовує працю лише одного найманого працівника, що свідчить про ймовірне використання робочої сили без належного оформлення трудових відносин. До перевірки було надано книгу обліку доходів і витрат, договори, накладні (видаткові), податкові накладні, відомості нарахування заробітної плати, банківські виписки, які безпосередньо пов`язані з господарською діяльністю за 2017 рік, однак не були взяті до уваги контролюючим органом, зокрема видаткові накладні за 2017 рік, що свідчать про закупівлю товару. Вказує, що відповідно до п.201.1. ст.201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Оскільки позивач за перевірений період є платником на додану вартість, то проводилась реєстрація податкових накладних. За результатами перевірки порушень щодо розбіжностей у базах даних податкового органу з реалізації товару ФОП ОСОБА_1 немає, відмов у реєстрації податкових накладних немає, так як і немає заперечень щодо операцій з постачання товару, реальності господарських операцій, реалізації товару відмінного від того, що був придбаний ФОП Звір ОСОБА_2 . Стверджує, що позивачем надано всі підтверджуючі документи на підтвердження витрат, а тому вважає, що оскаржувані податкове повідомлення - рішення, рішення про застосування штрафних санкцій та податкова вимога є протиправними та підлягають скасуванню.

Позиція відповідача викладена у письмовому відзиві на позов та поясненнях. Заперечення відповідач обґрунтовує тим, що проведеною перевіркою щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2017 по 31.12.2018 складено акт від 06.05.2019 № 673/13.7/3099206442. Оскільки проведеною перевіркою встановлено завищення суми витрат, безпосередньо пов`язаних з одержаним доходом на 167850,00 грн., зокрема за 2017 рік на 167850,00 грн., чистий оподатковуваний дохід, визначений у ході перевірки занижено на 167850 грн., чим порушено п. 177.2, п.177.4 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями) за результатами донараховано податкове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за 2017 рік на 30213 грн , п.1 ч.4 ст. 1, абз.1 п.2 ч.1 ст. 7, п.5 ст.8, п.2 , п.8 ст. 9 Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 № 2464-VI (із змінами та доповненнями) за результатами донараховано єдиний внесок за 2017 рік 36927 грн., пп.1.2., пп.1.3., пп.1.5, пп.1.6. п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, пп.168.1.1, пп.168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи від 28.12.2014 № 71-VII у результаті занизила військовий збір на суму 2517,75 грн. Вважає, що спірні рішення, які прийняті відповідачем, відповідають вимогам чинного законодавства.

Представник Позивача у судовому засіданні позов підтримав з мотивів, наведених у ньому та відповіді на відзив, просив позовні вимоги задовольнити. Додатково пояснив, що позивач здійснював придбання товарів (будівельні матеріали) у продавців, оплатив за них та здійснював подальшу реалізацію товарів, що підтверджується усіма необхідними первинними документами. Також, представник позивача додатково пояснила, що позивач здійснював доставку товарів покупцям, які оплачували їх та вивозили зі складу позивача залученим позивачем транспортом. Позивач, перебуваючи на загальній системі оподаткування зареєстрований як платник податку на додану вартість та відповідно ним було подано податкові декларації за кожен місяць 2017 року. Позивачем при складанні податкової звітності відображено податкові зобов`язання з податку на додану вартість за період січень-грудень 2017 року, та обсяги придбання, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на додану вартість, жодних порушень відповідачем не встановлено, що свідчить про відсутність порушень закону позивачем.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти позову з мотивів, наведених у відзиві, просив у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 16.09.2019 відкрито загальне позовне провадження.

Протокольною ухвалою суду від 19.11.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 26.11.2019.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.

Звір ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрована як фізична особа - підприємець юридична особа 14.03.2013 та взята на облік як платник податків 15.03.2013 та з 01.08.2015 зареєстрована платником ПДВ.

Основними напрямками господарської діяльності підприємства за період 01.01.2017-31.12.2018 була оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням.

Місцезнаходження фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 відповідно до виписки про державну реєстрацію: АДРЕСА_1 . Фактичне місце знаходження: АДРЕСА_2 , що підтверджене перевіркою.

На підставі направлень від 04.04.2019 №№ 3508, 3509, 3536 виданих Головним управлінням ДФС у Львівській області, згідно з підп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1.2 п.75.1 ст.75, ст. 77, п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із внесеними змінами та доповненнями), ст. 13 та абз.6 п.7 розділу VII Прикінцевих та перехідні положення Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 № 2464-VI проведена документальна планова виїзна перевірка фізичної особи - підприємець ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2017 по 31.12.2018, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2018.

За результатами перевірки Головним управлінням ДФС у Львівській області 06.05.2019 складено акт № 673/13.7/3099206442 (далі - акт перевірки від 06.05.2019).

У розділі 3 висновків акту перевірки встановлено такі порушення фізичною особою - підприємцем Звір ОСОБА_4 :

- п. 177.2, п.177.4 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями) за результатами донараховано податкове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб від провадження господарської діяльності в 30213 грн. , в т. ч. за 2017 рік у сумі 30213 грн.;

- п.1 ч.4 ст. 1, абз.1 п.2 ч.1 ст. 7, п.5 ст.8, п.2 , п.8 ст. 9 Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 № 2464-VI (із змінами та доповненнями) за результатами донараховано єдиний внесок за період з 01.01.2017 по 31.12.2018 на загальну суму 36927 грн., в т. ч. за 2017 рік у сумі 36927 грн.;

- пп.168.1.1, пп.168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи від 28.12.2014 № 71-VII у результаті чого донараховано військового збору за результатами звітного року на загальну суму 2517, 75 грн., у тому числі за 2017 рік у сумі 2517, 75 грн.

На підставі висновків акту перевірки від 06.05.2019 ГУ ДФС у Львівській області прийняло податкові повідомлення-рішення від 03.01.2019:

№ 0006321307, яким визначено податкове зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 45319, 50 грн. ( в т. ч. основний платіж - 30213 грн., штрафна санкція- 15106,5 грн.);

№ 0006341307 зобов`язання за платежем військовий збір на суму 3762, 62 грн. (в т. ч. основний платіж-, штрафна санкція - 1258,87 грн.);

податкову вимогу єдиного внеску від 27.05.2019 №Ф-0006361307 на суму 36927 грн.,

рішення від 27.05.2019 № 0006351307 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму 7385,40 грн.

Позивач вважає зазначені податкові повідомлення-рішення, податкову вимогу і рішення про застосування штрафних санкцій протиправними та такими, що підлягають скасуванню, тому звернувся до суду з даним позовом.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникла між сторонами, суд виходить з наступного.

Перевіркою встановлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 перебувала у правових відносинах у періоді, що перевірявся з суб`єктами контрагентами, а саме :

контрагенти-покупці: ТОВ Тантал (ЄДРПОУ 20792061); ТОВ АВР-Буд (ЄДРПОУ 37484497); ТОВ Обра Констракшн Груп (ЄДРПОУ 34875225); ФОП Шевців Р.С ОСОБА_5 ; ТОВ Будівельна компанія ВІП - АЛЬЯНС (ЄДРПОУ 41049786); ТОВ Бальтазар (ЄДРПОУ 20804002); ТОВ Сакура (ЄДРПОУ 23890918) ТОВ Септик ЛТД (ЄДРПОУ 31957619) та інші;

контрагенти-постачальники: ТОВ Техноніколь-центр (ЄДРПОУ 320460030); ТОВ Тайл (ЄДРПОУ 36621796); ПАТ Івано-Франківськцемент (ЄДРПОУ 00292988); ТОВ Ферозіт (ЄДРПОУ 37961273); ТОВ Стобуд+ (ЄДРПОУ 39887701); ТОВ Інтерконтракт (ЄДРПОУ 22406336); ТОВ Ботак (ЄДРПОУ 20804137) та інші.

Згідно з даними встановленими в акті перевірки від 06.05.2019 фізична особа - підприємець ОСОБА_1 за період з 01.01.2017 по 31.12.2018 отримувала доходи від оптової торгівлі будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням.

Розрахунки з постачальниками та покупцями проводились у безготівковій формі шляхом зарахування (списання) коштів на банківські рахунки.

Станом на 31.12.2018 дебіторська заборгованість по розрахунках з контрагентами складала - 690984,41 грн., кредиторська заборгованість - 7961,49 грн.

При перевірці достовірності відображених у деклараціях даних відповідачем використано відомості відображені в податкових деклараціях про майновий стан та доходи за період 2017-2018 роки; відомості з центральної бази даних з Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів; банківські документи, накладні, податкові накладні, договори постачальників та покупців, товарно-транспортні накладні та інші документи.

В акті перевірки відповідач зазначив, що до складу витрат підприємця, понесених за 2017 рік включено вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, що реалізовані, (вартість придбаних товарів) на суму 10766430,36 грн., витрати на оплату праці та нарахування на зарплату в сумі 14002,31 грн., інші витрати, послуги банку, транспортні послуги, консультаційні послуги, оренда приміщення в сумі 106080, 00 грн. Витрати в сумі 14002,31 грн. та в сумі 106080, 00 грн. підтверджено відповідачем в акті перевірки від 06.05.2019. Проте, витрати на придбання товарно-матеріальних цінностей, що реалізовані підтверджуються відповідачем в сумі 10766430,36 грн., внаслідок чого відповідачем встановлено завищення на суму 167850 грн.

Зміст первинних документів та деталей бухгалтерського та податкового обліку господарських операцій відображено в акті перевірки від 06.05.2019, а належні копії первинних документів, а саме: реєстр видаткових накладних за 2017 рік , банківські виписки про рух коштів на розрахунковому рахунку за 2017 рік, видаткові накладні за 2017 рік та податкові декларації за 2017 рік долучено позивачем до матеріалів судової справи та підтверджуються в сумі 108866512,67 грн.

Так, у період 2017 року, що був предметом перевірки, позивачем отримано ряд видаткових накладних з постачальниками , а саме: ТОВ Техноніколь-центр (ЄДРПОУ 320460030); ТОВ Тайл (ЄДРПОУ 36621796); ПАТ Івано-Франківськцемент (ЄДРПОУ 00292988); ТОВ Ферозіт (ЄДРПОУ 37961273); ТОВ Стобуд+ (ЄДРПОУ 39887701); ТОВ Інтерконтракт (ЄДРПОУ 22406336); ТОВ Ботак (ЄДРПОУ 20804137) та інші та здійснено реалізацію готової продукції/товарів і впродовж зазначеного періоду.

ФОП Звір ОСОБА_4 при складанні податкової звітності відображено податкові зобов`язання з податку на додану вартість за період 2017 року та у податкових деклараціях про майновий стан та доходи за період 2017-2018 року.

Позивач також виписував на контрагентів-покупців податкові накладні з ПДВ та зареєстрував їх у Єдиному реєстрі податкових накладних. Контролюючий орган не приймав рішень про зупинення/відмову у реєстрації цих податкових накладних з мотивів не підтвердження чи сумнівності операцій. Позивач відніс ПДВ у сумі 2 365 113 грн. до своїх податкових зобов`язань, ця сума відображена у податковій звітності та акті перевірки від 06.05.2019. Розбіжностей між даними податкової звітності позивача та його контрагентів з ПДВ контролюючий орган не встановив.

Суд при вирішенні спору по суті та прийнятті рішення керується такими правовими нормами:

Щодо податкового повідомлення-рішення від 27.05.2019 № 0006321307, яким визначено податкове зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, суд зазначає таке.

Приписами ПК України визначено, що господарською діяльністю є діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (підпункт 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України); доходами є загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами (підпункт 14.1.56 п. 14.1 ст. 14 ПК України); розумною економічною причиною (ділова мета) є причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (підпункт 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Пунктом 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з п. 164.1 ст. 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених відповідним розділом Кодексу. Загальний оподатковуваний дохід будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. У разі використання права на податкову знижку базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням пункту 164.6 цієї статті на суми податкової знижки такого звітного року.

Пунктом 177.1 статті 177 ПК України встановлено, що доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до п. 177.2 ст. 177 ПК України об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

У підпунктах 177.4.1 та 177.4.4 п. 177.4 ст. 177 ПК України передбачено, що до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать, зокрема:

- витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат;

- інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов`язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв`язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Положеннями підпункту 177.4.5 п. 177.4 ст. 177 ПК України визначено, що не включаються до складу витрат підприємця: витрати, не пов`язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою - підприємцем; витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації; витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення, визначених цією статтею; документально не підтверджені витрати.

Таким чином, наведеними вище нормами врегульовано порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування.

При цьому, при вирішенні податкових спорів суд виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв`язку з цим презумується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні.

Здійснюючи оцінку аргументів сторін та досліджених доказів суд, з метою вирішення спору, керується наступним:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 станом на дату виникнення спірних правовідносин:

- була зареєстрована як фізична особа-підприємець як платник податків;

- здійснювала господарську діяльність, що полягала у оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням;

- декларувала доходи від господарської діяльності.

- контрагенти позивача належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку.

Оцінюючи надані до перевірки та суду первинні документи за операціями позивача, а також відображення операцій в бухгалтерському та податковому обліку позивача, суд наголошує увагу на таке.

Складені під час вчинення цих операцій первинні документи (видаткові накладні) в повному обсязі та відповідають за формою та змістом ознакам первинних документів, містять всі необхідні реквізити. При цьому, придбання та реалізація позивачем готової продукції/товару безпосередньо пов`язана з його основною статутною діяльністю. Придбання та реалізація проводилась безготівково, шляхом перераховування коштів на банківські рахунки позивача.

Позивач також виписав на контрагентів-покупців податкові накладні з ПДВ та зареєстрував їх у Єдиному реєстрі податкових накладних. Контролюючий орган не приймав рішень про зупинення/відмову у реєстрації цих податкових накладних з мотивів недостовірності чи сумнівності посвідчених ними операцій. Позивач відніс ПДВ до своїх податкових зобов`язань, ці суми відображена у податковій звітності підприємця в деклараціях з ПДВ за 2017 рік. Розбіжностей між даними податкової звітності позивача та його контрагентів з ПДВ контролюючий орган не встановив.

За таких обставин суд дійшов висновку, що факт включення до складу витрат підприємця, понесених у 2017 році товарно - матеріальних цінностей, що реалізовані (вартість придбаних товарів) підтверджується на суму 10886512,67 грн належно оформленими первинними документами. Відображення цих операцій у податковій звітності підприємця зумовило нарахування відповідних податкових зобов`язань з податку на податок на доходи фізичних осіб, військового збору.

Відповідач не пояснив суду, за який період відсутні первинні документальні підтвердження, за який місяць та з якими контрагентами відсутнє документальне підтвердження та у чому саме полягає відсутність зв`язку з отриманим доходом за 2017 рік.

Суд зазначає, що матеріали справи містять всі необхідні документи на підтвердження здійснення фінансово-господарських відносин позивача з контрагентами у періоді, що перевірявся, та містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач не довів обставин, які б свідчили про безпідставність віднесення до складу витрат придбання товару на суму 167850 грн.

Отже позивачем правомірно включено до витрат вартість придбаних та оплачених товарно-матеріальних цінностей, що реалізовані та безпосередньо пов`язані з господарською діяльністю за 2017 рік на суму на суму 10886512,67 грн, оскільки понесені у межах господарської діяльності, та є документально підтвердженими.

Таким чином висновки про заниження податку з доходів фізичних осіб суб`єктів підприємницької діяльності на загальну суму 167850 грн, у тому числі за 2017 рік на загальну суму 167850 грн за 2017 рік є безпідставними.

З врахуванням викладеного податкове повідомлення-рішення від 27.05.2019 № 0006321307, яким визначено податкове зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб у сумі 30213 грн та застосовано у зв`язку з викладеним штрафні санкції відповідно до приписів п.123.1 ст. 123 ПК України у сумі 15106,5 грн, є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 27.05.2019 № 0006341307 суд зазначає таке.

Згідно з п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір у розмірі 1,5 відсотків об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Відповідно до підпункту 161.1.1 п. 161 ПК України платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 Податкового кодексу, а саме фізична особа - резидент (нерезидент), яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Крім того, підпунктом 161.1.5 пункту 161 ПК України передбачено, що відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені статтею 171 ПК України.

Оскільки у ході судового розгляду не встановлено заниження податку з доходів фізичних осіб від провадження підприємницької діяльності за 2017 рік, вказане призвело до безпідставного донарахування військового збору у сумі 2517,75 грн. грн. та застосування на підставі ч. 123.1 ст. 123 ПК України штрафних санкцій у розмірі 1258,87 грн.

Відтак податкове повідомлення-рішення від 27.05.2019 № 0006341307 за платежем: військовий збір на загальну суму 3776,62 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Стосовно вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 27.05.2019 №Ф-0006361307 на суму 36927 грн, рішення від 27.05.2019 № 0006351307 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму 7385,40 грн, суд зазначає таке.

Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування №2464-VI від 08.07.2010 (далі - Закон №2464-VI) визначаються правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Частиною 1 ст. 4 Закону №2464-VI визначено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Судом встановлено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 27.05.2019 №Ф-0006361307 на підставі ст. 25 Закону №2464-VI, даних інформаційної системи органу доходів і зборів, акту документальної перевірки від 06.05.2019, згідно з якими позивачем занижено суму єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суму 36927 грн., у тому числі за 2017 рік на суму 36927 грн.

Суд враховує, що вимога та рішення про застосування фінансових санкцій є похідними від податкового повідомлення-рішення від 27.05.2019 № 0006321307. Оскільки судом встановлено, що відповідач протиправно зменшив валові витрати позивача та збільшив дохід та нарахував податок на доходи фізичних осіб, у результаті чого неправомірно донараховав єдиний внесок та штрафні санкції.

Тому оскаржені вимога ГУ ДФС у Львівській області про сплату боргу (недоїмки) від 27.05.2019 №Ф-0006361307, рішення від 27.05.2019 № 0006351307 є протиправними та підлягають скасуванню.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Обставини справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.

З врахуванням викладеного, позивачем спростовано висновки контролюючого органу, викладені у акті перевірки від 06.05.2019, відповідачем не підтверджено правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень від 27.05.2019: № 0006321307; № 0006341307; податкової вимоги від 27.05.2019 №Ф-0006361307, рішення від 27.05.2019 № 0006351307, а тому позов слід задовольнити повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 27.05.2019 № 0006321307, № 0006341307.

Визнати протиправним та скасувати податкову вимогу від 27.05.2019 №Ф-0006361307.

Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 27.05.2019 № 0006351307.

Стягнути з Головного управління ДФС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 39462700) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 934 (дев`ятсот тридцять чотири) грн 09 коп судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 05.12.2019.

Суддя Р.М. Брильовський