Постанова

від 05.12.2019 по справі 210/2117/17

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/9609/19 Справа № 210/2117/17 Суддя у 1-й інстанції - Хлистуненко О. В. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2019 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Бондар Я.М.

суддів - Барильської А.П., Зубакової В.П.

сторони справи :

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю НОВА-КОМ ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження згідно ч.13 ст.7,ч.1 ст.369 ЦПК України без повідомлення осіб цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 та її представників: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на рішення Дзержинського районного суду міста КривогоРогу Дніпропетровської області від 28 травня 2019 року, ухваленого суддею Хлистуненко О.В. у м. Кривому Розі, повний текст судового рішення складено 06 червня 2019 року,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю НОВА-КОМ про захист прав споживача інформаційних послуг, про відшкодування моральної шкоди.

В мотивування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що 07.02.2017 року за договором купівлі-продажу вона придбала квартиру АДРЕСА_1 . В пункті 3.2 зазначеного договору вказано, що квартира боргами по комунальним платежам не обтяжена.

На сайті ТОВ Нова-Ком станом на 01.03.2017 року було висвітлено інформацію про суми, нараховані до сплати комунальними та іншими службами міста, з якої видно, що у її квартирі наявна заборгованість за комунальні послуги. З вказаною заборгованістю позивач не згодна. Після уточнення позовних вимог просить суд: стягнути з відповідача матеріальні витрати згідно ст. 22 ЦК України за інформаційні послуги для поновлення порушених прав в розмірі 10000,00 грн.; та моральну шкоду в розмірі 5 мінімальних заробітних плат 18615,00 грн.; зобов`язати ТОВ НОВА-КОМ прибрати недостовірну інформацію з інформаційної послуги; компенсувати судові витрати за відрив від звичайних занять.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 травня 2019 року ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись із рішенням суду, позивач ОСОБА_1 , та її представники ОСОБА_2 , ОСОБА_3 подали апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків суду обставинам справи, просять скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

В мотивування доводів апеляційної скарги апелянти зазначають, що суд застосував закон України Про комунальні послуги який не підлягав застосуванню, проте не застосовано Закон Про захист прав споживачів , який підлягає застосуванню. Судом не перевірено чи має відповідач договори з надавачами послуг. Судом не враховано, що відповідач надає послуги з основної діяльності оброблення даних, розміщених на веб-вузлах, тому вважає, що має право на відшкодування завданих збитків на підставі ст.10 ЗУ Про захист прав споживачів .

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ Нова-Ком просить рішення суду, як законне та обґрунтоване залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Зазначає, що лише постачальники комунальних послуг відповідальні за інформацію нарахованих до сплати коштів, що розміщені на сайті ЄМАСКР.

У відповіді на відзив позивач ОСОБА_1 , представники ОСОБА_2 та ОСОБА_3 посилаються, що відповідач має нести відповідальність за недостовірну інформацію розміщену на сайті.

Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, наданого відзиву та відповіді на відзив, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відмовляючи ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач не має повноважень нарахування плати за комунальні послуги та не несе відповідальність за її правильність, а лише діючи в межах своїх повноважень відображає інформацію у Єдиній міській автоматизованій системі комунальних рахунків забезпечуючи її функціональність. Інформація, що розміщена на сайті відповідача відповідає дійсної заборгованості за надані комунальні послуги, що підтверджено постачальниками послуг.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Рішення суду оскаржується позивачем та її представниками у повному обсязі.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 на підставі договору купівлі- продажу від 07.02.2017 року є власником квартири АДРЕСА_1 (а.с. 10-11).

У пункті 3.2 договору купівлі-продажу зокрема зазначено, що відчужувана квартира боргами по комунальним платежам не обтяжена (а.с. 10).

Згідно інформаційної довідки ТОВ НОВА-КОМ про суми нараховані до сплати комунальними та іншими службами міста станом на 01.05.2018 року видно, що за особовими рахунками відкритими у різних службах, що надають комунальні послуги на ім`я ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 , існує заборгованість за комунальні послуги. За особовими рахунками відкритими на ім`я ОСОБА_1 відкриті особові рахунки АТ Дніпрообленерго та ТОВ Дніпропетровськгаззбут , заборгованість відсутня (а.с.74).

Між сторонами виник спір щодо достовірності інформації, розміщеної на сайті ТОВ Нова-Ком ЄМАСКР щодо наявної заборгованості за комунальні послуги.

Стаття 13 ЦПК України встановлює, що суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини зауважив, що принцип процесуальної рівності сторін передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (DOMBO BEHEER B.V. v. THE NETHERLANDS, № 14448/88, § 33, ЄСПЛ, від 27 жовтня 1993 року)

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Саме на позивача покладено процесуальний обов`язок довести заявлені позовні вимоги.

На підтвердження заявлених позовних вимог представником позивача надано договір купівлі-продажу від 07 лютого 2017 року, в п.3.2 якого зазначено, що представник позивача стверджувала , що відчужувана квартира не обтяжена боргами по комунальним платежем. Тобто, колегія суддів вважає, що належних та допустимих доказів, в розумінні положення ст.ст.76,79 ЦПК України, документального підтвердження про відсутність заборгованості, ні позивачем, ні її представниками не надано.

На спростування даного твердження, відповідачем ТОВ Нова-Ком надано відповідь на запити ТОВ Дніпропетровськгаз збут , ТОВ Екоспецтранс , КПТМ Криворіжтепломережа , ТОВ Сітісервіс-КР про наявність заборгованості станом на лютий 2017 року за надання комунальних послуг даних служб, які надавалися за адресою АДРЕСА_2 (а.с. 74-85).

Колегія суддів приходить до переконання, що інформація розміщена на офіційному сайті ТОВ Нова-Ком про наявну заборгованість за комунальні послуги є вірною, тому заявлені позовні вимоги є недоведеними, такими, що спростовуються матеріалами справи.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що як видно з інформації по платежам, згідно відомостей Єдиної міської автоматизованої системи комунальних розрахунків за адресою АДРЕСА_2 після відчуження квартири у лютому 2017 року, колишній власник ОСОБА_5 продовжував здійснювати розрахункові операції з оплати комунальних послуг до грудня 2017 року (а.с. 62-63).

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Доводи апеляційної скарги позивача та її представників про невідповідність висновків суду матеріалам справи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи та поясненнями учасників процесу.

За таких обставин підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду колегія суддів не вбачає. Суд не допустив порушень матеріального або процесуального закону, які могли б бути підставою для скасування рішення суду.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 369, 375, 381, 382 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 та її представників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , залишити без задоволення.

Рішення Дзержинського районного суду міста КривогоРогу Дніпропетровської області від 28 травня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст судового рішення складено 05 грудня 2019 року.

Головуючий:

Судді: