Віньковецький районний суд Хмельницької області
Справа № 670/125/19
Провадження № 2/670/174/19
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2019 року смт. Віньківці
Віньковецький районний суд Хмельницької області у складі: головуючого -- судді Волкової О.М.
з участю секретаря Сікорської В.О.
представника позивача - адвоката Возняк А.Г.
представника відповідача - адвоката Рохова А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Віньківці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Транс-Зафт до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,завданої злочином,
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2019 року до Віньковецького районного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю Транс-Зафт до ОСОБА_1 , у якому позивач з уточненням позовних вимог просив стягнути на його користь із відповідача майнову шкоду, завдану внаслідок злочину, у розмірі 539482,21 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 16.01.2015 року наказом № 1-к був прийнятий на роботу в ТОВ Транс-Зафт на посаду водія вантажного автомобіля, та 16.01.2015 року з ним укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність.
Згідно з довідкою посольства України в Туркменістані від 10.03.2016 № 6159/500-341 ОСОБА_1 був затриманий 18.12.2015 року під час проходження митного контролю поста Карабагаз державного кордону Туркменістану, а транспортний засіб: DAF XF 95/480 , ВХ50696ВЕ, як інструмент злочину, взято під варту .
Після відбуття покарання, 05.08.2016 року відповідач звільнився за угодою сторін.
Тому, враховуючи, що відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли шкоду завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку, з відповідача підлягає стягненню на користь підприємства повністю вартість транспортних засобів, які конфісковано судом, тобто 539482,21 грн.
Ухвалою суду від 28.02.2019 року у справі відкрито провадження.
Ухвалою суду від 21.03.2019 року провадження у справі зупинено у зв`язку з призначенням судової авто-товарознавчої експертизи.
Ухвалою суду від 18.09.2019 року провадження у справі поновлено.
Ухвалою суду від 04.10.2019 року у справі закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позов підтримала із підстав, зазначених у позовній заяві, та із врахуванням висновку експертизи про дійсну вартість транспортних засобів просила стягнути із відповідача на користь позивача 539482,21 грн.
Представник відповідача Рохов ОСОБА_3 .В. позовні вимоги про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ Транс-Зафт 539482,21 грн в рахунок відшкодування шкоди, завданої злочином, визнав повністю.
Заслухавши представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов такого.
За приписами ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи або витребуваних судом доказів.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Статтями 15, 16 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, якими, зокрема є: справедливість, добросовісність та розумність, у тому числі й у судовому порядку.
Способами захисту цивільних прав та інтересів, відповідно до частини другої статті16 ЦК України, можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Встановлено, що відповідно до наказу № 1-к від 16.01.2015 року ОСОБА_1 був прийнятий на роботу у Товариство з обмеженою відповідальністю Транс-Зафт м. Хмельницький водієм вантажного автомобіля.
16.01.2015 року між ТОВ Транс-Зафт в особі директора ОСОБА_4 та ОСОБА_1 було укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, згідно з яким працівник, що займає посаду водія і виконує роботу безпосередньо зв`язану з одержанням, перевезенням і видачею товарно-матеріальних цінностей, приймає на себе повну матеріальну відповідальність за забезпечення збереження довірених йому підприємством матеріальних цінностей. У випадку незабезпечення з вини працівника збереження довірених йому матеріальних цінностей, визначення розміру збитку, його відшкодування проводиться відповідно до законодавства України.
03.06.2016 року за вироком суду Балканського велаята міста Гарабогаз, Туркменістан, ОСОБА_1 був визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 254 Кримінального кодексу Туркменістану без конфіскації майна, і йому призначено покарання один рік позбавлення волі у колонії загального режиму. Строк покарання вирішено обчислювати із 21.12.2015 року. Автомобіль DAF XF 95/480 , ВХ5060ВЕ/ВХ5546ХТ, номер шасі НОМЕР_1 , введений в експлуатацію в 2004 році, і причіп автомобіля білого кольору модель Kogel , номер НОМЕР_2 , номер шасі НОМЕР_3 , введений в експлуатацію в 2005 році, який належить приватні фірмі Тrans-Zaft республіка Україна місто Хмельницький, визнано знаряддям злочину і конфісковано на користь держави.
Згідно свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , та САК НОМЕР_5 , власником сідлового тягача DAF XF 95/480 , ВХ5060ВЕ, 2004 року випуску, та напівпричіпа бортового модель Kogel , номер НОМЕР_2 , 2005 року випуску, є ТОВ Транс-Зафт м. Хмельницький.
Відповідно до наказу № 17-к від 05.08.2016 року, ОСОБА_1 звільнений із посади водія вантажного автомобіля ТОВ Транс-Зафт за угодою сторін, п. 1 ст. 36 КЗпП України на підставі заяви ОСОБА_1 .
Згідно з висновком експерта за результатами проведення авто товарознавчої експертизи від 13.09.2019 року №1429/2076/19-26, ринкова (дійсна) вартість належного позивачу автомобіля - сідлового тягача Е DAF XF 95/480 , модель, реєстраційний номер НОМЕР_6 , 2004 року випуску, за станом на момент проведення дослідження складає 337942,39 грн, ринкова (дійсна) вартість належного позивачу напівпричіпа бортового Е, 2005 року випуску, марки Kogel , реєстраційний номер НОМЕР_2 , за станом на момент проведення дослідження складає 201539,82 грн.
Наведені обставини підтверджуються наявними у справі письмовими матеріалами і сторонами не оспорювались.
За загальними положеннями, передбаченими статтею 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до положень статті 130 КЗпП України, працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків.
При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.
За наявності зазначених підстав і умов матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.
Працівник, який заподіяв шкоду, може добровільно покрити її повністю або частково. За згодою власника або уповноваженого ним органу працівник може передати для покриття заподіяної шкоди рівноцінне майно або поправити пошкоджене.
Статтею 134 КЗпП України визначено випадки повної матеріальної відповідальності. Відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли: між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей; майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами; шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку; шкоди завдано працівником, який був у нетверезому стані; шкоди завдано недостачею, умисним знищенням або умисним зіпсуттям матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування; відповідно до законодавства на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов`язків; шкоди завдано не при виконанні трудових обов`язків; службова особа, винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу; керівник підприємства, установи, організації всіх форм власності, винний у несвоєчасній виплаті заробітної плати понад один місяць, що призвело до виплати компенсацій за порушення строків її виплати, і за умови, що Державний бюджет України та місцеві бюджети, юридичні особи державної форми власності не мають заборгованості перед цим підприємством.
Письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівниками (що досягли вісімнадцятирічного віку), які займають посади або виконують роботи, безпосередньо зв`язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України (ст. 135-1 КЗпП України).
Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови від 27 березня 1992 року № 6 Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди зазначив, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
Отже, причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою, завданою потерпілому, є однією з обов`язкових умов настання деліктної відповідальності. Визначення причинного зв`язку є необхідним як для забезпечення інтересів потерпілого, так і для реалізації принципу справедливості при покладенні на особу обов`язку відшкодувати заподіяну шкоду.
Причинно-наслідковий зв`язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин.
Таким чином, враховуючи, що відповідачу ОСОБА_1 було ввірено належне позивачу майно, а саме автомобіль - сідловий тягач Е DAF XF 95/480 , модель, реєстраційний номер НОМЕР_6 , 2004 року випуску, та напівпричіп бортовий Е, 2005 року випуску, марки Kogel , реєстраційний номер НОМЕР_2 , яке вибуло із власності позивача внаслідок дій відповідача, переслідуваних у кримінальному порядку, суд доходить висновку про наявність вини та прямого причинного зв`язку між діями відповідача і завданою ТОВ Транс-Зафт злочином майнової шкоди в результаті конфіскації транспортних засобів.
Тому беручи до уваги, що на водія ОСОБА_1 була покладена повна індивідуальна матеріальна відповідальність за забезпечення збереження довірених йому підприємством матеріальних цінностей, він несе відповідальність за збиток, завданий підприємству з його вини, у зв`язку з чим з нього належить стягнути на користь позивача вартість транспортних засобів на загальну суму 539482,21 грн.
Крім того із відповідача згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 8092,23 грн, оскільки позивач в силу п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір при подачі позову до суду звільнений від сплати судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. 11, ст. 15, ст. 16, ст. 22, ст. 1166, ЦК України, ст. 130, ст. 134, ст. 135-1 КЗпП України, ст.ст. 10-13, ст. 17, ст. 141, ст.ст. 258-259, ст.ст. 263-265 ЦПК України, Законом України Про судовий збір , суд,
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Транс-Зафт до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої злочином, задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Транс-Зафт (код ЄДРПОУ: 22774009, м. Хмельницький вул. П. Мирного, 21/1, кв. 144) майнову шкоду, завдану внаслідок злочину, у розмірі 539482,21 грн (п`ятсот тридцять дев`ять тисяч чотириста вісімдесят дві гривні 21 копійку).
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 8092,23 грн (вісім тисяч дев`яносто дві гривні 23 копійки).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення суду складено 05.12.2019 року.
Суддя О.М. Волкова
Суд | Віньковецький районний суд Хмельницької області |
Дата ухвалення рішення | 05.12.2019 |
Оприлюднено | 06.12.2019 |
Номер документу | 86133152 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Віньковецький районний суд Хмельницької області
Волкова О. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні