Постанова

від 04.12.2019 по справі 160/5621/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

04 грудня 2019 року м. Дніпросправа № 160/5621/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач),

суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2019 року (суддя 1-ї інстанції Олійник В.М.) у справі №160/5621/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 20 липня 2018 року № 1036319-1320-04-09, згідно з яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем: транспортний податок з фізичних осіб на суму 25000 грн. за 2018 рік.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 20 липня 2018 року № 1036319-1320-04-09, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем: транспортний податок з фізичних осіб на суму 25000 грн. за 2018 рік позивач не згоден, оскільки автомобіль Toyota, модель Land Cruise 200, 2016 року випуску не є об`єктом оподаткування у 2018 році, оскільки його середньоринкова вартість не перевищує 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2019 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Позивач не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норма матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

В обґрунтування апеляційної скарги, позивач зазначає, що згідно з інформацією, сформованою ним на офіційному веб-сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 01.02.2019 р., середньоринкова вартість його автомобіля Toyota, модель Land Cruise 200, 2016 року випуску, становить 1118220,75 грн. Згідно з висновком експерта ОСОБА_2 (сертифікат № 1213/17, виданий ФДМУ 19 грудня 2017 року), ринкова вартість належного йому автомобіля Toyota, модель Land Cruise 200, 2016 року випуску, номер державної реєстрації НОМЕР_1 , на дату оцінки становить 989 940,41 (дев`ятсот вісімдесят дев`ять тисяч дев`ятсот сорок гривень 41 копійка).

Отже, позивач стверджує, що автомобіль Toyota, модель Land Cruise 200, 2016 року випуску не є об`єктом оподаткування у 2018 році.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 311 КАС України.

Відповідач повідомлений про день розгляду справи.

Позивач повідомлявся про день розгляду справи, на адресу визначену в позовній заяві та апеляційній скарзі, поштове відправлення повернулося з відміткою пошти: "причини невручення - за закінченням строку зберігання".

Відповідно до ч. 11 ст. 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Тобто, відповідно до ч. 11 ст. 126 КАС України позивач вважається повідомленим належним чином.

Розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обліковується транспортний засіб марки Toyota моделі Land Cruiser 200, з об`ємом двигуна 4 461 куб.см., тип пального дизель, 2016 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 .

На підставі п. 267.6 ст. 267 ПК України відповідачем сформовано податкове повідомлення-рішення форми Ф №1036319-1320-04-09 від 20.07.2018 року, згідно якого, ОСОБА_1 визначено суму грошового зобов`язання з транспортного податку за 2018 рік в сумі 25 000,00 грн.

Позивач не погодившись з податковим повідомленням-рішенням, яким визначено суму грошового зобов`язання з транспортного податку за 2018 рік в сумі 25 000,00 грн. звернувся до суду з вищезазначеним позовом.

Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено відповідно до норм чинного законодавства України з огляду на те, що транспортний засіб, який належить на праві власності позивачу є в переліку легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2018 (звітного) року, опублікованому на офіційному сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

01.01.2015 року набрав чинності Закон України №71-УІІІ від 28.12.2014 року Про внесення змін до ПК України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи , яким ст.267 ПК України викладено в новій редакції та введено новий транспортний податок.

Підпунктом 267.1.1 п.267.1 ст.267 ПК України визначено, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до пп.267.2.1 п.267.2 цієї статті є об`єктами оподаткування.

Підпунктом 267.2.1 п.267.2 ст. 267 ПК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального.

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна, тип пального.

Згідно ст. 8 Закону України Про Державний бюджет України на 2018 рік мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2018 року становила 3 723 грн.

Отже, об`єктом оподаткування транспортним податком у 2018 році стали легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 1 396 125 грн. (3 723 х 375) та з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно).

Пунктом 267.4, пп. 267.6.1, 267.6.2 п. 267.6 ст.267 ПК України встановлено, що ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 грн. за кожен легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до пп. 267.2.1 п. 267.2 цієї статті.

На виконання підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України постановою Кабінету Міністрів України за № 66 від 18.02.2016 р. затверджена Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, яка відповідно до пункту 1 встановлює механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів (далі - автомобілі) для цілей віднесення таких автомобілів до об`єктів оподаткування транспортним податком (далі - Методика).

Згідно з пунктом 2 Методики в редакції, середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 р. № 403, (далі - Порядок № 403), де за ціну нового транспортного засобу (Цн) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач.

Джерелом інформації для визначення ціни нового автомобіля є офіційні прайс-листи виробників (дилерів) (пункт 3 Методики).

Інформація про ціни нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, об`єму циліндрів двигуна, типу пального подається до 10 січня базового податкового (звітного) періоду (року) державним підприємством «Держзовнішінформ» до Мінекономрозвитку (пункт 4 Методики).

Згідно з п. 13 Методики Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого податкового (звітного) року розміщує на своєму офіційному веб-сайті перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо зазначених автомобілів: марка, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна, тип пального.

У разі відсутності на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про марку, модель легкового автомобіля, що має ознаки об`єкта оподаткування транспортним податком, Мінекономрозвитку за зверненням ДФС та/або власника зазначеного легкового автомобіля визначає його середньоринкову вартість, доповнює перелік, зазначений в абзаці першому цього пункту, такою інформацією та розміщує її на своєму офіційному веб-сайті.

Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна та тип пального (пункт 14 Методики).

Враховуючи наведені норми законодавства, для визнання автомобіля об`єктом оподаткування транспортним податком з фізичних осіб до уваги береться, зокрема середньоринкова вартість такого автомобіля, яка визначається статистичними методами з урахуванням певних ознак, параметрів і характеристик транспортного засобу та встановлюється виключно Мінекономрозвитку.

Відтак, перелік легкових автомобілів, які є об`єктом оподаткування у 2018 році (з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року), із зазначенням марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального, розміщується на офіційному веб-сайті центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі.

Обов`язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. Межі повноважень контролюючого органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі розміщеної на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, які є об`єктом оподаткування транспортним податком у 2018 році.

Оскільки повноваження контролюючого органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі інформації про автомобілі середньоринкова вартість якого визначена Мінекономрозвитку, і така вартість не підлягає перегляду чи коригуванню іншими суб`єктами владних повноважень чи власниками транспортних засобів. Крім того, до повноважень ДФС не входять повноваження з приводу перевірки визначеної Мінекономрозвитку середньоринкової вартості автомобілів для цілей оподаткування транспортним податком з фізичних осіб.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 03 квітня 2018 року у справі №813/3583/17 та від 08 серпня 2018 року у справі №813/3073/17.

Приведені обставини спростовують доводи плзтвача, що автомобіль, що належить позивачу, не є об`єктом оподаткування транспортним податком у 2018 році.

Так, транспортний засіб, який належить на праві власності позивачу, а саме Toyota, модель Land Cruise 200, рік випуску до 2 років, об`єм циліндрів двигуна 4,5, тип пального дизель, є в переліку легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2018 (звітного) року (375*3723=1396125 грн.)., опублікованому на офіційному сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

Контролюючий орган, у підтвердження своєї позиції щодо правомірності визначення позивачу податкового зобов`язання, надав суду першої інстанції ксерокопію листа з офіційного веб-сайту Мінекономрозвитку, який містить перелік легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню у 2018 році (а.с.36-39).

Також є незмістовними доводи позивача із посиланням на розрахунок середньоринкової вартості, виготовлений на калькуляторі сайта Мінекономрозвитку у лютому 2019році, що середньоринкова вартість автомобіля марки Toyota, модель Land Cruise 200 вартість якої є меншою ніж вартість об`єкта оподаткування, оскільки позивач не є уповноваженою особою для визначення вартості автомобіля, на роздруківці витягу відсутні показники об`єму двигуна, що може впливати на вартість автомобіля, а також розрахунок з сайту Мінекономрозвитку не враховує показників (параметрів), які були актуальні на час визначення відповідачем податкового зобов`язання.

Наведене свідчить, що за вказаними ознаками, транспортний засіб позивача є об`єктом оподаткування.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Оскільки предметом позову в цій справі є рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто ця справа є справою незначної складності у розумінні п. 6 ч. 6 ст. 12 КАС України в редакції, яка діє з 15.12.2017 р. та підлягає застосуванню судом апеляційної інстанції відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

На підставі викладеного, керуючись статтями ст. 311, 315, ст. 316, ст.ст. 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2019 року у справі №160/5621/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню.

Повний текст судового рішення складено 04 грудня 2019року.

Головуючий - суддя Н.І. Малиш

суддя С.В. Білак

суддя В.А. Шальєва