Постанова

від 27.11.2019 по справі 460/428/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2019 рокуЛьвів№ 857/11120/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Макарика В.Я.

суддів - Бруновської Н.В., Матковської З.М.

за участю секретаря судового засідання - Галаз Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ВІК-КАР на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 22 липня 2019 року (головуючий суддя в суді першої інстанції Дорошенко Н.О., м. Рівне) у справі № 460/428/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВІК-КАР до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

25 лютого 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю ВІК-КАР звернулося з адміністративним позовом до Київської митниці ДФС в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA100050/2019/000009/2 від 01.02.2019.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 22 липня 2019 року Товариству з обмеженою відповідальністю "ВІК-КАР" (вул. Кобзарська, 85, м. Рівне, 33003, код ЄДРПОУ 38342587) в позові до Київської міської митниці ДФС (бульвар Вацлава Гавела, 8-а, м. Київ, Київська область, 03124, код ЄДРПОУ 39422888) про визнання протиправним та скасування рішення відмовлено повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю ВІК-КАР подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи, неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, висновки викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, суд неправильно застосував норми матеріального права, рішення прийняте з порушенням норм процесуального права, без врахування принципу верховенства права з підстав викладених в апеляційній скарзі.

Відповідачем Київською міською митницею ДФС 20.11.2019 Вх. №22875/19 подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначає, що рішення суду першої інстанції є законне, обґрунтованим та мотивованим, прийнятим з дотриманням норм процесуального права. Відповідач вважає, що наведені апелянтом у апеляційній скарзі підстави та обставини для скасування оскаржуваного рішення суду є надуманими, а тому просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча відповідач належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового засідання, що відповідно до частини другої статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи за його відсутності.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави в межах апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом апеляційної інстанції з матеріалів справи встановлено, що ТОВ "ВІК-КАР" (код ЄДРПОУ 38342587) зареєстроване як юридична особа з 10.08.2012 та перебуває на обліку в ДПІ у м. Рівне Головного управління ДФС у Рівненській області. Основний вид діяльності за КВЕД 45.11: торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами.

27 вересня 2018 року між Закритим акціонерним товариством "Гелготос Транспортас", Литва, (Продавець) і ТОВ "ВІК-КАР" (Покупець) укладено міжнародний договір поставки товару №С-75027 (далі - Договір №С-75027) (а.с.22-25 т.1).

За змістом пунктів 1.1, 1.2 Договору №С-75027 в порядку і на умовах, визначених цим Договором, продавець зобов`язується передати у власність покупцеві, а покупець зобов`язується оплатити і прийняти у власність від продавця на умовах Правил Інкотермс в редакції 2010 року товар відповідно до інвойсів/специфікацій, наданих продавцем покупцю. Під товаром розуміють автомобілі різних марок, які відповідають стандартам Євро 5, Євро 6.

Пунктами 2.1, 2.2 Договору №С-75027 передбачено, що ціна за товар визначається в євро і включає в себе вартість завантаження товару у Продавця, вартість всіх митних формальностей в країні Продавця, в разі необхідності (залежно від виду поставки у вартість товару можуть бути включені інші витрати Продавця: доставка, страхування, перевезення та ін.), за винятком податків та мита на території України.

Найменування, ціна і кількість товару, що постачається, узгоджується сторонами в інвойсах, які підписуються на кожну окрему партію товару і є невід`ємною частиною даного Договору. В інвойсах також зазначається назва виробника і країна походження автомобілів. Зміна ціни товару в ході виконання Договору погоджуються сторонами додатково.

На кожну партію товару продавець оформлює експортну накладну, де зазначає точні реквізити покупця у відповідності до даного договору поставки товару.

В розділі 3 Договору №С-75027 сторонами врегульовано строки і умови поставки, а саме: умовами поставки товару по даному Договору рахуються умови FCA Мариямполе Литва або DAP Rivne, відповідно до Офіційних правил тлумачення торгових термінів Міжнародної торгової палати в редакції 2010 року (пункт 3.1).

Товар має бути відвантажений Продавцем Покупцю не пізніше, ніж в 60-денний строк з моменту здійснення оплати за такий товар (п.3.2).

Відповідно до пунктів 4.1-4.2 Договору №С-75027 передоплата за товар здійснюється покупцем простим банківським переказом SWIFT впродовж 10 банківських днів з дня виписки продавцем інвойсу на товар. Валюта платежу - євро.

21.12.2018 компанією "Гелготос Транспортас", Литва, було виставлено для ТОВ "ВІК-КАР" рахунок (проформа інвойс) № 5731904 до Договору №С-75027 від 27.09.2018 на суму 9900,00 євро на транспортний засіб: Volkswagen Passat SW break 2.0 TDI 150 DSG6 SW CONFORT BUSINESS B MT, дата першої реєстрації 20.02.2015, дизель, WVWZZZ3CZFE436041 (а.с. 29 т.1).

23.01.2019 компанією "Гелготос Транспортас", Литва, було виставлено для ТОВ "ВІК-КАР" рахунок-фактуру GA Nr 2019-00113 на суму 9900,00 євро на вищевказаний транспортний засіб (а.с.30 т.1).

Відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті від 28.12.2018 №15 ТОВ "ВІК-КАР" здійснило передоплату за товар по договору №С-75027 від 27.09.2018 на підставі інвойса 5731904 від 21.12.2018 в сумі 9900,00 євро.

Згідно з експортним товаросупровідним документом (експортна декларація країни відправлення) MRN 19LTKC0100EK01AF58, дата видачі 23.01.2019, призначено для експорту автомобіль Volkswagen Passat номер кузова (шассі) НОМЕР_1 , вартість 9900 євро відправник (експортер) ЗАТ "Гелготос Транспортас" Литва, одержувач ТОВ "ВІК-КАР".

Суд першої інстанції встановлено, що 31.01.2019 декларантом ТОВ "ВІК-КАР" до Митниці була подана митна декларація ІМ 40 ДЕ №UA100050/2019/277952 на імпортований автомобіль марки Volkswagen, модель Passat, вживаний, номер кузова - НОМЕР_1 , тип двигуна - дизель, об`єм двигуна - 1968 см3, потужність - 110 kW, кількість місць для сидіння, включаючи місце водія-5, колісна формула-4х2, календарний рік випуску - 2015, модельний рік випуску - 2015, дата першої реєстрації - 20.02.2015, та надано відповідні документи, перелік яких наведено в гр.44 митної декларації.

При цьому, було задекларовано: Умови поставки: DAP UA Рівне (гр.20); Валюта та загальна сума за рахунком: 9900,00 євро (гр.22); Курс валюти: 31,72179 (гр.23); Код МВВ: 1 (гр.43).

31.01.2019 уповноваженою особою митного органу відповідно до ст. 53 МК України надіслано декларанту електронне повідомлення про те, що при проведенні контролю правильності визначення митної вартості під час проведення митного контролю і митного оформлення встановлено, що декларантом не надано банківській платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, які обумовлені пунктом 4.1 зовнішньоекономічного договору від 27.09.2018 №С-75027 та проформи інвойсу від 27.09.2018 №5731904. Запропоновано для встановлення всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, надати основні та додаткові документи протягом 10 календарних днів, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 "Про затвердження форми декларації митної вартості та правил її заповнення" визначено перелік документів, які подають при заповненні графи 20 декларації митної вартості товарів.

01.02.2019 декларантом до митного органу подано заяву з повідомленням, що по митній декларації №UA100050/2019/277952 додаткових документів, що підтверджують митну вартість товару, немає.

01.02.2019 Митницею на електронну адресу декларанта надіслано рішення про коригування митної вартості та повідомлено про неможливість застосувати заявлену декларантом за основним методом митну вартість, оскільки надані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари а також містять розбіжності. Митна вартість ґрунтується на інформації, якою користується митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару: вартість офіційного довідника ринку Європи каталогу SCHWACKE - 14100,00 EUR.

Митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA100050/2019/00009/2 до митної декларації від 31.01.2019 №UA100050/2019/277952 (а.с.39 т.1).

Підставою для прийняття вказаного рішення слугували висновки митного органу, що документи, подані для підтвердження митної вартості товару відповідно до статті 53 Кодексу, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме, декларантом не надано банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, які обумовлені пунктом 4.1 зовнішньоекономічного договору від 27.09.2018 №С-75027 та проформи інвойсу від 27.09.2018 №5731904. Посадовою особою митниці проведено з декларантом процедуру консультації відповідно до ч. 4 ст. 57 Митного кодексу України. Жодних вимог у порядку ч. 6 ст. 55 Митного кодексу України від декларанта не надходила. Митну вартість товару, що імпортується, скориговано із застосуванням резервного методу відповідно до ст. 64 Митного кодексу України. Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару: вартість офіційного довідника ринку Європи каталогу Schwacke 14100,00 євро.

З урахуванням рішення Митниці про коригування митної вартості декларантом позивача 01.02.2019 подано електронну митну декларацію ІМ 40 ДЕ №UA100050/2019/278003 01.02.2019, з визначенням коду МВВ в гр.43: ліве поле - 1, праве поле - 6, за якою транспортний засобі випущений у вільний обіг під гарантійне зобов`язання відповідно до ст.55 МК України, з відстроченням платежів до 21.05.2019 (гр.48) (а.с.26).

Згідно з ч.1 ст.1 Митного кодексу України (далі - МК України) законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Згідно з пунктом 24 частини першої статті 4 МК України митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

При цьому, пунктом 2 частини другої статті 52 МК України зобов`язано декларанта або уповноважену ним особу, які заявляють митну вартість товару, подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно з ч.3 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право:

надавати органу доходів і зборів (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації;

на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу;

проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти.

Документи, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначені статтею 53 МК України.

Згідно з ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з ч.ч.5,6 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.4 ст.54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.5 ст.54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

Згідно з ч.6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Судом першої інстанції звернуто увагу на те, що декларантом позивача в графі 44 митної декларації № UA100050/2019/277952 від 31.01.2019 було зазначено дату документу № 5731904 - саме 27.09.2018, що й було враховано відповідачем під час перевірки митної вартості товару (а.с.85). Таким чином, фактична дата проформи інвойсу № 5731904 є відмінною від дати, зазначеної у митній декларації.

З долученої позивачем до матеріалів справи калькуляції № 8 від 01.02.2019 витрат на доставку автомобіля з м. Мариямполе, Литва, до кордону України (п/п Ягодин-Дорогуськ Волинської митниці ДФС - відстань 470 км) встановлено, що вартість таких витрат позивача становить 4270 грн. Страхування автомобіля не проводилось (а.с.36).

Згідно з п.6 ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, зокрема, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

За обставинами справи, будь-які платіжні документи на підтвердження витрат на транспортування позивачем ні до митного оформлення, ні до судової справи надано не було.

При цьому судом встановлено, що відповідно до п.3.1 Договору №С-75027 передбачено альтернативні умови поставки товару: FCA ОСОБА_1 Литва або DAP Rivne, відповідно до Офіційних правил тлумачення торгових термінів Міжнародної торгової палати в редакції 2010 року.

Відповідно до положень розділів 2 та 3 Договору №С-75027, в ціну товару включається вартість завантаження товару, а також залежно від виду поставки можуть бути включені інші витрати продавця: доставка, страхування, перевезення; найменування, ціна та кількість товару зазначаються в інвойсах, які є невід`ємною частиною даного Договору; умови поставки зазначаються в інвойсах.

Однак, в інвойсі № 5731904 та інших документах, доданих до митної декларації, умови поставки не визначені. Представник позивача вказував, що витрати на транспортування були понесені позивачем згідно з калькуляцією № 8 від 01.02.2019, відповідно до умов поставки FCA Мариямполе Литва.

Також судом першої інстанції встановлено, що відповідно до митних декларацій №UA100050/2019/277952 від 31.01.2019 та № UA100050/2019/278003 від 01.02.2019 декларантом позивача в графі 20 задекларовано умови поставки DAP UA Рівне.

Згідно з міжнародними правилами Інкотермс 2010 термін FCA (Free Carrier (... named place) "франко-перевізник" означає, що продавець доставить товар, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця.

Згідно з міжнародними правилами Інкотермс 2010 термін DAP (Delivered At Piont (... named point of destination) "поставка в пункті" означає, що продавець виконав своє зобов`язання по постачанню, коли він надав покупцеві товар, готовий до розвантаження з транспортного засобу, що прибув в узгоджене місце призначення. Продавець несе всі ризики, пов`язані з доставкою товару в узгоджене місце призначення.

Умови поставки DAP покладають на продавця обов`язки нести всі витрати й ризики, пов`язані з транспортуванням товару в місце призначення.

В даному випадку за умовами поставки DAP Rivne витрати на перевезення транспортного засобу покладені на продавця.

Під час судового розгляду адміністративної справи судом першої інстанції встановлено, що в період дії гарантійного зобов`язання ТОВ "ВІК-КАР" 15.04.2019 Київською міською митницею ДФС було одержано надіслане Державною фіскальною службою України звернення митних органів Литовської Республіки до Департаменту організації протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії про надання адміністративної допомоги у проведенні перевірки по факту незакінченої процедури експорту транспортного засобу Volkswagen Passat, VIN: НОМЕР_2 (а.с.132-139).

Дослідженням доданих до звернення документів, що надавалися митним органам Литовської Республіки під час митного оформлення експорту транспортного засобу, та їх співставленням з документами, що подавалися митним органам України при митному оформленні імпортованого транспортного засобу, встановлено наступне.

Вартість автомобіля, зазначена в митній декларації (експортній) MRN 19LTKC0100EK01AF58 від 23.01.2019, що подавалася при експорті, становить 10479 євро; вартість автомобіля в такій же митній декларації, що подавалась при митному оформленні увезеного товару в Україні, становить 9900 євро (а.с.134,135);

Так само, відмінними між собою в частині суми 10479,00 євро та 9900,00 євро є примірники рахунку фактури 5731904 від 23.01.2019, що подавалися при митному оформленні в Литовській Республіці та в Україні (а.с.136,137).

Також митними органами Литовської Республіки надано два платіжних документи по рахунку 5731904, а саме: від 28.12.2018 на суму 9900,00 євро та від 25.01.2019 на суму 582,00 євро (а.с.138,139).

Судом першої інстанції встановлено, що до митного оформлення позивачем були подані документи із заниженими даними про вартість автомобіля, що не відповідають таким даним в документах митного оформлення відправника при експорті товару.

Судом першої інстанції звернуто увагу на те, що в ході проведення митного оформлення транспортного засобу та консультацій із декларантом відповідач встановив, а впродовж судового розгляду справи позивач не заперечив, що метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не міг бути застосований у зв`язку з відсутністю даних щодо вартості операцій з ідентичними товарами, скоригованими відповідно до комерційних умов поставки та партії товару (кількості). Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не міг бути застосований у зв`язку з відсутністю даних щодо вартості операцій з ідентичними товарами, скоригованими відповідно до комерційних умов поставки та партії товару (кількості). Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не міг бути застосований у зв`язку з відсутністю даних щодо вартості, операцій з подібними (аналогічними) товарами, скоригованими відповідно до комерційних умов поставки та партії товару (кількості). Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не міг бути застосований у зв`язку з відсутністю даних, необхідних для проведення розрахунків. Метод визначення митної вартості на основі додавання вартості не міг бути застосований у зв`язку з відсутністю даних, необхідних для проведення розрахунків.

Згідно зі статтею 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Відповідачем проведено порівняння рівня заявленої митної вартості, з рівнями митної вартості товарів та з довідковою інформацією, та встановлено заниження заявленого рівня митної вартості, що суперечить поняттю дійсної вартості товару у розумінні статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі (далі - ГАТТ 1947).

Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Це безпосередньо стосується таких норм міжнародного права, як стаття VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

Відповідно до пункту 2 (а) статті VII ГАТТ 1947 "Оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Відповідно до пункту 2 (б) статті VII ГАТТ 1947 під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. У тому ступені, в якому на ціну такого чи аналогічного товару впливає кількість окремої трансакції, ціна, що розглядається, повинна єдиним способом пов`язуватися або (i) з порівнюваними кількостями, або (ii) з кількостями, не менш сприятливими для імпортерів, ніж ті, в яких більший обсяг товарів продається у торгівлі між країнами експорту та імпорту."

Якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до підпараграфа (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити (пункту 2 (с) статті VII ГАТТ 1947.

Відповідно до статті 17 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року (далі - Угода про застосування статті VII ГААТ) ніщо в цій Угоді не тлумачиться як таке, що обмежує або ставить під сумнів право митних адміністрацій упевнитися в істинності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданих для цілей митного оцінювання.

Згідно зі статтею 7 Угоди про застосування статті VII ГААТ, якщо митної вартості імпортних товарів не може бути визначено згідно з положеннями статей 1 - 6 включно, митна вартість визначається з використанням обґрунтованих засобів, сумісних з принципами та загальними положеннями цієї Угоди й статті VII ГАТТ 1994 та на підставі даних, наявних у країні імпорту.

Згідно з ч.1 ст.1 МК України законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відповідач при визначенні митної вартості імпортованого позивачем автомобіля користувався інформацією офіційного довідника ринку Європи каталогу SCHWACKE (а.с.108-115).

наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 р. за N 1074/8395, затверджено Методику товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (далі - Методика), відповідно до п.1.4 абз. з) якої установлено, що Методика застосовується з метою, зокрема, визначення вартості колісного транспортного засобу, його складників, що ввозяться на митну територію України.

Відповідно до додатку 8 Методики до переліку рекомендованих нормативно-правових актів, методичної, довідкової літератури та комп`ютерних баз даних з програмним забезпеченням віднесено, зокрема, періодичний довідник "SuperSCHWACKE". - Eurotax, Швейцарія.

Таким чином, суд вважає правомірним застосування відповідачем каталогу SCHWACKE при визначенні спірної митної вартості.

Митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. З цією метою вони мають повноваження витребовувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товарів в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Митниця може вимагати, а суб`єкт господарювання має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності заявленої митної вартості товару.

Надання неналежних документів не може вважатися виконанням вимог митниці щодо підтвердження митної вартості товарів.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди умотивовувати свої рішення. Але дану вимогу не слід розуміти як таку, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що більшість аргументів (доводів) сторін, які мають значення для правильного вирішення спору, отримали достатню оцінку з боку судів в тій мірі, щоб вважати рішення суду обґрунтованим.

Суд першої інстанції дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позивач під час митного оформлення не надав належних та достовірних доказів на підтвердження заявленої декларантом митної вартості імпортованого товару, при цьому в ході судового розгляду справи встановлено невідповідність (заниження) відомостей про вартість такого товару порівняно з такими відомостями, заявленими до митного оформлення продавцем при експорті автомобіля.

Взявши до уваги викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанцій є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, висновки суду є правильними, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 310, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ВІК-КАР залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 22 липня 2019 року у справі № 460/428/19 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. Я. Макарик судді Н. В. Бруновська З. М. Матковська Повний текст постанови складено 05 грудня 2019 року.